Рішення № 140018734, 24.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3130/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3130/26

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "МАГНАТ"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "МАГНАТ" (далі - відповідач) про стягнення 20.089,97 грн страхового відшкодування.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3130/26 визначено суддю ЮЗІКОВА Станіслава Георгійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026.

Ухвалою від 09.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням заступника керівника апарату від 13.07.2026 №500 було призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, оскільки суддю ОСОБА_1 звільнено у відставку.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3130/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026.

Ухвалою від 17.07.2026 справу №904/3130/26 прийнято до розгляду. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача 20.07.26 о 17:24.

Крім того, ухвала про прийняття справи до розгляду надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ГЕРОЇВ, будинок 45, квартира 228 (трек-номер R 06723 3865 149).

Кореспонденцію суду отримав представник відповідача 28.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З довідки про доставку електронного листа вбачається доставку до електронного кабінету відповідача ухвали про прийняття справи до розгляду 20.07.2026 о 17:24.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (пункт 5).

Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.

Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідачу(ам) в ухвалі про прийняття справи до розгляду встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 05.08.2026.

Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між позивачем (далі позивач, страховик) і відповідачем (далі відповідач, страхувальник) було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №232771797 від 01.10.2025 (далі поліс). Згідно з умовами даного договору страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу DAF Ft Xf 105.460, д.р.н. НОМЕР_1 .

09.02.2026 в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), за участю ТЗ ATAMAN A-092H6, д.р.н. НОМЕР_2 та ТЗ DAF Ft Xf 105.460, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Згідно з Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/2119/26 від 27.04.2026 особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_2 , якого було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.

Відповідно довідки НПУ №3026043404171487 щодо обставин ДТП власником транспортного засобу DAF Ft Xf 105.460, д.р.н. НОМЕР_1 є відповідач.

Згідно Постанови Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/2119/26 від 27.04.2026 зазначено, що ОСОБА_2 працює водієм у товаристві відповідача.

11.02.2026 потерпіла особа звернулася до товариства позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до Ремонтної калькуляції №2510124 від 09.02.2026 вартість відновлювального ремонту ТЗ DAF Ft Xf 105.460, д.р.н. НОМЕР_1 складає 24.107,96 грн (вартість робіт 9.108,00 грн; вартість матеріалів 4.914,20 грн; вартість запчастин 10.085,76 грн).

Оскільки виплата страхового відшкодування була здійснена безпосередньо на рахунок потерпілої особи, то у відповідності до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» із розміру матеріального збитку було також вирахувано ПДВ.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 11.02.2026 позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 20.089,97 грн, що підтверджується страховим актом №2510124-1 від 26.02.2026 та платіжною інструкцією №14208 від 26.02.2026.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання полісу добровільного страхування наземного транспорту, факт настання страхової події, факт виплати страхового відшкодування, розмір заподіяних збитків, наявність/відсутність підстав для стягнення страхового відшкодування.

Між позивачем (далі страховик, позивач) і відповідачем (далі страхувальник, відповідач) було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №232771797 від 01.10.2025 (далі поліс), згідно з умовами даного договору страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу DAF Ft Xf 105.460, д.р.н. НОМЕР_1 .

Відповідно довідки НПУ №3026043404171487 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди власником транспортного засобу DAF Ft Xf 105.460, д.р.н. НОМЕР_1 є відповідач.

Згідно з Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/2119/26 від 27.04.2026 особою, винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, є ОСОБА_2 , якого було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.

Вказаною постановою підтверджено, що особа, винна у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, є водієм товариства відповідача.

11.02.2026 потерпіла особа звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 11.02.2026 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 20.089,97 грн, що підтверджується страховим актом №2510124-1 від 26.02.2026 та платіжною інструкцією №14208 від 26.02.2026.

Оскільки позивач виплатив потерпілій стороні страхове відшкодування, то звернувся до суду з даною позовною заявою в порядку регресу до відповідача.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив стягнення сплаченого страхового відшкодування у розмірі 20.089,97 грн.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Відповідно до ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Отже спеціальним законом у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно з п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими Законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно із п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхувальники це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пп. «г» пп. 38.1.1 п. 38.1. ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Як встановлено судом, між позивачем (далі позивач, страховик) і відповідачем (далі відповідач, страхувальник) було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №232771797 від 01.10.2025. Згідно з умовами даного договору страховик прийняв під страховий захист цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу DAF Ft Xf 105.460, д.р.н. НОМЕР_1 .

09.02.2026 в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), за участю ТЗ ATAMAN A-092H6, д.р.н. НОМЕР_2 та ТЗ DAF Ft Xf 105.460, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби (далі ТЗ) отримали механічні ушкодження).

Згідно з постановою Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/2119/26 від 27.04.2026 особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_2 , якого було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 124, 122-4 КУпАП.

Відповідно довідки НПУ №3026043404171487 щодо обставин ДТП власником транспортного засобу DAF Ft Xf 105.460, д.р.н. НОМЕР_1 є відповідач.

Згідно з постановою Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №712/2119/26 від 27.04.2026 зазначено, що ОСОБА_2 працює водієм у товаристві відповідача.

При вирішенні спорів з регресних зобов`язань позивачеві належить довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

У даній справі страховий випадок оформлений страховою компанією, нею ж визначено розмір майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП та прийнято рішення про здійснення страхового відшкодування, добровільно проведено його виплату у відповідності до своїх обов`язків за приписами Закону.

Суд зазначає, що у випадку якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, страховик має право на подання регресного позову до вказаних осіб відповідно до підпункту "г" пункту 38.1.1 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Позивач у даному випадку скористався таким правом та звернувся до відповідача, як власника транспортного засобу та роботодавця, з позовом про стягнення суми в порядку регресу, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 , на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, працював водієм у товаристві відповідача.

В силу положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України, обов`язок з відшкодування шкоди, завданої власнику автомобіля транспортного засобу ATAMAN A-092H6, д.р.н. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто даною нормою, визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, - його законного володільця.

Як було вказано вище, згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм ст. 1187 та 1172 ЦК України, дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

В ході судового розгляду судом встановлено факт перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з відповідачем. Дана обставина відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу DAF Ft Xf 105.460, д.р.н. НОМЕР_1 на дату настання дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена позивачем на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №232771797 від 01.10.2025.

За вказаним полісом ліміт відповідальності за шкоду завдану майну становить 250.000,00 грн.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Згідно зі страховим актом позивача від 26.02.2026 №2510124-1 за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №232771797 від 01.10.2025 прийнято рішення про виплату страхового відшкодування потерпілій стороні у розмірі 20.089,97 грн. Докази незгоди/оскарження даного акту з боку потерпілої сторони в матеріалах справи відсутні.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 11.02.2026 позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 20.089,97 грн, що підтверджується страховим актом №2510124-1 від 26.02.2026 та платіжною інструкцією №14208 від 26.02.2026.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З огляду на встановлені вище фактичні обставини справи та наявні у ній докази господарський суд доходить висновку, у даній справі позивачем доведено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення.

Враховуючи вину, доведену рішенням суду, ОСОБА_2 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, порушення ним обов`язків, визначених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а також факт перебування водія, винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, у трудових відносинах з відповідачем та шкоду завдану під час під час виконання водієм, винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, своїх трудових (службових) обов`язків, відповідач має компенсувати позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 20 089,97 грн.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ "МАГНАТ" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ГЕРОЇВ, будинок 45, квартира 228; ідентифікаційний код 38997731) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" (Україна, 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 31; ідентифікаційний код 31650052) 20.089,97 грн (двадцять тисяч вісімдесят дев`ять грн 97 к.) сплаченого страхового відшкодування; 2.662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк