Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 583/4289/26
2/583/2147/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Савєльєвої А.І.,
з участю секретаря судового засідання Доценко Т.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Охтирка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» через свого представника Мєшніка К.І. звернулося до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.04.2020 у розмірі 15275,10 грн, а також понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 06.04.2020 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають Договір, та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором перевищило 90 днів. Відповідач на контакт із банком не виходив, жодних дій для погашення заборгованості не вчиняв, у результаті чого в нього виникла заборгованість у загальному розмірі 15275,10 грн, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення учасників справи, відповідачеві відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов.
Представник позивача в позовній заяві просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника.
Відповідач у судове засідання не з`явлався, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Причини неявки в судове засідання відповідач не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 06.04.2020 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 підписана Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг, за умовами якої анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписанням анкети-заяви від 06.04.2020 відповідач підтвердив, що він ознайомлений з вказаними документами та отримав їх примірники у мобільному додатку. Підпис здійснено шляхом застосування цифрового власноручного підпису.
Відповідно до Анкети-заяви ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. При цьому зазначено, що пільговий період становить 62 дні, а після його закінчення вбуде нараховуватися відсоткова ставка 3,2% на місяць. Строк кредитування та період нарахування відсоткової ставки в Анкеті-заяві не визначено.
До анкети-заяви позивачем додано витяг з Умов і правил обслуговування в АТ«Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, затверджених рішенням Правління АТ «Універсал Банк» № 46 від 24 листопада 2021 року (набули чинності з 27.11.2021), а також додатки (Тарифи «Чорна Картка monobank», паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту) із визначенням тарифів та основних умов кредитування. Зазначені додатки не містять підпису відповідача ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 02.07.2026 ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт, який неодноразово змінювався: 04.07.2020 - 20000,00 грн; 20.11.2020 - 25000,00 грн; 01.03.2021 - 40000,00 грн; 28.03.2024 - 39700,00 грн; 01.05.2024 - 38500,00 грн; 31.05.2024 - 37400,00 грн; 04.07.2024 - 36200,00 грн; 03.08.2023 - 35000,00 грн; 01.09.2024 - 33800,00 грн; 01.10.2024 - 32700,00 грн; 29.10.2024 - 31500,00 грн; 24.11.2024 - 30900,00 грн; 01.12.2024 - 30400,00 грн; 01.01.2025 - 29200,00 грн; 11.02.2025 - 28000,00 грн; 02.03.2025 - 26900,00 грн; 29.03.2025 - 25700,00 грн; 29.04.2025 - 24600,00 грн; 01.06.2025 - 23400,00 грн; 01.07.2025 - 22200,00 грн; 29.07.2025 - 21100,00 грн; 09.09.2025 - 20000,00 грн; 16.09.2025 - 19900,00 грн; 02.10.2025 - 18700,00 грн; 03.11.2025 - 17500,00 грн; (з довідки неможливо встановити дату) - 16400,00 грн; 03.01.2026 - 15300,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 користувалася наданими кредитними коштами, здійснюючи перекази на інші картки, поповнення мобільного, оплату в магазинах, кафе та ресторанах, оплату за надання послуг, а також зняття готівки в банкоматах, що підтверджується наданою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» випискою про рух коштів по картці НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_2 ), власником якої є ОСОБА_1 , за період з 09.04.2020 по 02.07.2026. При цьому періодично банком здійснювалося винесення простроченої заборгованості за тілом кредиту, яка частково погашалася ОСОБА_1 ..
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 06.04.2020 загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом станом на 06.04.2026 становить 15275,10 грн. Зазначена сума визначена позивачем як заборгованість за тілом кредиту.
Згідно зі статтею 526, частиною 1 статті 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 12 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір укладено в електронній формі та підписано позичальником анкету-заяву за допомогою аналога власноручного підпису, що узгоджується із положеннями Закону України «Про електронну комерцію».
Договірні правовідносини, що виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг регулюються Законом України від 12 травня1991року №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверенням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.
Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» з додатками, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як складову частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.
Більше того, надані позивачем Умови і правил обслуговування в АТ«Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bankо затверджено рішенням Правління АТ «Універсал Банк» № 46 від 24 листопада 2021 року. Вони набули чинності з 27.11.2021. Разом з тим, кредитний договір укладено 06.04.2020, з виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідач почав користуватися кредитними коштами з 09.04.2020. Тобто, Умови і правила, на які посилається позивач, набули чинності через півтора року після укладення кредитного договору, що унеможливлює їх підписання відповідачем на момент укладення кредитного договору, а отже, і погодження сторонами усіх істотних умов (процентна ставка та строк користування кредитом).
За встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків (не визначено строк, протягом якого може застосовуватися зазначена в анкеті-заяві процентна ставка), що також узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17.
Укладений між сторонами кредитний договір від 06.04.2020 у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту, що унеможливлює однозначність застосування визначеної в Анкеті-заяві процентної ставки.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, а також за відсутності положень, що регламентують відповідальність за неналежне виконання кредитного договору, надані банком Умови і правила не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Разом з цим, жодних доказів того, що банк повідомляв відповідача про умови кредитування через додаток «monobank», позивачем суду не надано, та в ході судового розгляду справи не встановлено.
Встановивши, що анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків та умов щодо настання відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті процентів за користування кредитними коштами, тому суми надходжень (здійснених відповідачем ОСОБА_1 оплат), які банком були розподілені на погашення відсотків, мають бути зараховані на погашення саме тіла кредиту.
Суд враховує, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не змогла ефективно здійснити свої права бути поінформованою про дійсні умови кредитування АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не підписані відповідачем, не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що підписана відповідачем анкета-заява від 06.04.2020 не містить умов щодо дійсного розміру процентів (зазначена в п. 2 Анкети-заяви процентна ставка не відповідає здійсненим банком нарахуванням, відображеним у виписці по рахунку та в розрахунку заборгованості, крім того, в Анкеті-заяві не вказано період часу, протягом якого може бути застосована зазначена процентна ставка) та строку повернення кредиту, а надані банком Умови та правила обслуговування не підписані відповідачем, відсутні докази того, що саме ці умови були доведені до його відома і погоджені ним на момент укладення договору, тому зазначені Умови не є складовою частиною укладеного договору і не можуть бути підставою для нарахування відсотків по кредиту.
При цьому процесуальним обов`язком суду є належним чином дослідити розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (див. постанови Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17, від 05.12.2018 у справі № 346/5603/17, від 20.07.2022 року у справі № 343/557/15-ц, від 14.09.2022 у справі № 369/7147/15-ц).
Із наданого банком розрахунку за період з 09 квітня 2020 року по 02 липня 2026 року вбачається за можливе встановити, який розмір нарахованих відповідачу відсотків за користування кредитними коштами банк погашав за рахунок внесених позичальником коштів, які мали бути зараховані в тіло кредиту.
Зокрема, банком безпідставно нараховано та списано відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом (9-ий та 10-ий стовпчики розрахунку заборгованості, підтверджується випискою про рух коштів по картці) у загальному розмірі 27105,12 грн (28 платежів) : 01 липня 2020 року - 108,92 грн; 01 серпня 2020 року - 60,30 грн; 01 жовтня 2020 року - 684,41 грн; 01 листопада 2020 року - 425,36 грн; 01 грудня 2020 року - 553,40 грн; 01 січня 2021 року - 47,22 грн; 01 лютого 2021 року - 1493,53 грн; 01 березня 2021 року - 650,85 грн; 01 квітня 2021 року - 817,77 грн; 01 травня 2021 року - 988,07 грн; 01 червня 2021 року - 1089,45 грн; 01 липня 2021 року - 1206,23 грн; 01 серпня 2021 року - 1282,24 грн; 01 вересня 2021 року - 1284,31 грн; 01 жовтня 2021 року - 1192,88 грн; 01 листопада 2021 року - 1262,65 грн; 01 грудня 2021 року - 1155,40 грн; 01 січня 2022 року - 1192,71 грн; 01 лютого 2022 року - 1173,33 грн; 01 березня 2022 року - 1065,73 грн; 01 квітня 2022 року - 1232,20 грн; 01 травня 2022 року - 627,62 грн; 01 червня 2022 року - 662,16 грн; 01 липня 2022 року - 1261,80 грн; 01 серпня 2022 року - 1343,54 грн; 01 вересня 2022 року - 1386,01 грн; 01 жовтня 2022 року - 1383,60 грн; 01 листопада 2022 року - 1473,43 грн.
При цьому суд зазначає, що виписка про рух коштів по рахунку на ім`я відповідача, яка є первинним документом бухгалтерсього обліку, узгоджується з даними розрахунку заборгованості за кредитним договором. В указаних документах співпадають дати транзакцій та суми використаних коштів кредитного ліміту, нарахованих і списаних відсотків. У виписці про рух коштів, наданій позивачем, вказано всі дані, які ідентифікують ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує, що у разі встановлення, що позичальник здійснював платежі на виконання умов договору, які визнані недійсними, він має право на проведення відповідного перерахунку, або повернення зайво сплачених коштів. Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 61-1536св17.
Враховуючи, що кошти, які сплачувалися позичальником (відповідачем) на погашення кредиту, розподілялись банком (відповідачем) в рахунок погашення відсотків замість їх правильного зарахування на погашення тіла кредиту, а загальна сума сплачених коштів (27105,12 грн) перевищує заявлений до стягнення розмір заборгованості за кредитним договором (15275,10 грн), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Наведені висновки та розрахунки узгоджуються з висновками та розрахунками, викладеними в постанові Сумського апеляційного суду від 15 вересня 2026 року у справі № 89/5111/24 (провадження № 22-ц/816/2543/26), постанові Сумського апеляційного суду від 10 вересня 2026 року у справі № 589/1094/24 (провадження № 22-ц/816/2449/26 ), постанові Сумського апеляційного суду від 25 березня 2026 року у справі № 583/6153/25 (провадження № 22-ц/816/1755/26), постанові Сумського апеляційного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 586/514/21 (провадження № 22-ц/816/1765/26) та в постанові Сумського апеляційного суду від 24 березня 2026 року у справі № 591/13148/24 (провадження № 22-ц/816/1795/26).
Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову відповідно до положень Глави 8 ЦПК України судові витрати підлягають залишенню за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.І.Савєльєва
Судове рішення № 140016976, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 24.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 583/4289/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: