Рішення № 140015657, 24.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4312/26 2/335/2657/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Доновської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

30.07.2024 шляхом укладання Заяви про приєднання до Публічного договору про споживчий кредит Стандарт продукту «Посилка в кредит» ОСОБА_1 приєднався до встановлених Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей Кредит» умов публічного договору про споживчий кредит, які разом із Заявою про приєднання №180153 від 30 липня 2024 року, становлять кредитний договір між ОСОБА_1 та ТОВ «НоваПей Кредит».

Заяву про приєднання до умов Договору підписано позичальником в електронній формі за допомогою використання електронного підпису ОТР-паролем.

Відповідно умов Договору ТОВ «НоваПей Кредит» зобов`язалось надати позичальнику кредит у розмірі 17 247,00 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжний рахунок позичальника, строком на 12 місяців, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплати проценти та інші платежі передбачені договором за користування кредитом.

12.11.2025 між ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу №12112025 у відповідності до якого ТОВ «НоваПей Кредит» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «НоваПей Кредит» права вимоги, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 12.11.2025 року до Договору факторингу №12112025 від 12.11.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 19 568,10 грн., з яких: 12 935,25 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 432,85 грн. - сума заборгованості за комісією з надання кредиту, 1 200,00 грн. сума заборгованості за штрафом.

Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, після відступлення до позивача права грошової вимоги жодного платежу для погашення існуючої заборгованості не здійснив.

У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 29.04.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачe строк для усунення її недоліків.

У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою судді від 07.05.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

19.05.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Анохіна В.О. надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача зазначає, що проти заявлених позивачем вимог заперечує та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, вказує, що за умовами договору кредит надається позичальнику у безготівковій шляхом перерахування кредитних коштів на платіжний рахунок позичальника. Разом з цим, позивачем не надано жодних доказів того, що ТОВ «НоваПей» емітувало відповідачу платіжну картку, а також доказів того, що рахунок зазначений у платіжній інструкції №180153 від 30.07.2024 про перерахування грошових коштів належить відповідачу.

Також позивачем не надано жодного доказу про те, що від відповідача була отримана згода на укладання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи.

Крім цього, зауважує, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить інформації щодо нарахування заборгованості відповідно до умов кредитного договору, зокрема, суми використаного кредиту, процентної ставки, комісії та кількості прострочених днів. Вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить даних щодо предмета доказування, а тому не може вважатися належним доказом щодо заборгованості.

Посилаючись на законодавчо встановлені обмеження стосовно нарахування штрафних санкцій у період дії воєнного стану та тридцяти днів після його припинення або скасування вважає, що підстави на нарахування для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 200, 00 грн. відсутні.

Також у відзиві на позовну заяву представник відповідача зауважує, що, а ні первісним кредитором, а ні позивачем не повідомлено позивача про відступлення права вимоги.

За наведених обставин просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

21.05.2026 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій останній вважає доводи представника відповідача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, кредитним договір між первісним кредитором та відповідачем було укладено в електронній форму у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». Порядок укладення договору передбачений умовами кредитного договору, які були дотриманні. Саме відповідач ініціював укладення кредитного договору оформивши заявку на сайті первісного кредитора та підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З приводу доводів відповідача з приводу того, що відповідачем не доведено факт перерахування кредитних коштів зауважує, що позивач не є банківською установою, а тому позбавлений можливості надати виписку з особового рахунку відповідача. Водночас, зауважує, що відповідач як власник карткового рахунку, на який були перераховані кредитні кошти, може самостійно отримати виписку по рахунку на підтвердження або спростування факту перерахування/отримання кредитних коштів, проте відповідачем належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Вказує, що позивачем до позовної заяви надані усі наявні документи за кредитним договором, передані первісним кредитором в рамках укладеного договору факторингу.

Нарахування заборгованості здійснено відповідно до погоджених сторонами умов кредитного договору.

Також зауважив, що чинним законодавством не передбачено обов`язку позивача повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором. В свою чергу, такі повідомлення не змінюють умов кредитного договору. Згідно з усталеною судовою практикою неповідомлення боржника про уступлення права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Крім цього у відповіді на відзив представником позивача заявлено клопотання про поновлення строк на подання клопотання про витребування доказів та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» поновлено строк на подання клопотання про витребування доказів. Задоволено клопотання ТОВ «ФК «ЄАПБ» про витребування доказів та витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПЕЙ» таку інформацію:

- щодо наявності у ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 30.05.2025 року;

- щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку НОМЕР_2 .

- виписку по картковому рахунку НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 );

- інформацію про надходження 30.05.2025 року на картковий рахунок НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошових коштів в сумі 12 935,25 грн.

14.07.2026 на виконання ухвали суду від 17.06.2026 ТОВ «НоваПей» надано витребувану судом інформацію.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим, у відповіді на відзив зазначив, що розгляд справи просить провести за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та його представник про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку проте у судове засідання не прибули, причин неявки не повідомили, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 30.07.2024 року ОСОБА_1 шляхом підписання Заяви про приєднання №180153 до умов Публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція). Стандарт продукту «Посилка в кредит» приєднався до встановлених Товариством з обмеженою відповідальністю «НоваПей кредит» умов публічного договору про споживчий кредит Стандарт продукту «Посилка в кредит», що розміщений на веб-сайті кредитодавця: https://novapay.credit/.

Кредитний договір укладено в електронній формі в інформаційно телекомунікаційній системі (ІТС) Первісного кредитора.

Підписанням договору сторони погодили, що загальний розмір кредиту становить 17 247,00 грн.

Відповідно до п.2.3, 2.4 Договору сторони погодили, що за користування кредитом сплачуються відсотки, тип процентної ставки: фіксована, розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,00001% річних.

Згідно із п.2.6 Договору передбачено, що розмір комісії за надання кредиту становить 3,5% в місяць.

За умовами договору строк користування кредитом становить 12 місяців. Дата надання кредиту 30 липня 2024 року, дата повернення кредиту 28 липня 2025 року (п.2.13, 2.14, 2.15 Договору).

Відповідно до п.2.18 Договору кредит видається позичальником у безготівковій формі на платіжний рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки, емітованої ТОВ "НоваПей".

Пунктом 3 Договору встановлено порядок повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватиметься позичальником згідно графіку платежів.

Також 30.07.2024 відповідачем за допомогою електронного підпису підписано Паспорт споживчого кредиту Стандарт продукту «Посилка в кредит» ТОВ «НоваПей Кредит». Підписання паспорту споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

За змістом ст.ст. 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтями 638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови ,щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст.205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або письмовій формі (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Правилами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10. 2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

При цьому, кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст.207 ЦК України, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п.8.7.1 Договору підписанням договору сторони погодили, що кредитодавець генерує одноразовий цифровой пароль і відправляє його позичальнику на фінансовий номер телефону позичальника.

Згідно із п.8.7.4 Договору сторони визнають ОТР-пароль електронним підписом позичальника.

При підписанні документів на телефонний номер Позичальника, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Позичальник зобов`язаний ввести на веб-сторінці. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Позичальника.

Тобто, для укладання Кредитного договору необхідно здійснити певну послідовність дій направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи не завершення дії унеможливлює укладення договору.

Як убачається з матеріалів справи у заяві про укладення кредитного договору від 30.07.2024 передбачено, що перед укладенням договору позичальник вносить усі обов`язкові дані, включаючи ПІБ, ІНН, адресу, суму бажаного кредиту, реквізити банківської картки, номер мобільного телефону та інші.

Заповнюючи Заявку, позичальник дає свою згоду на передачу первісному кредитору своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану і його здатності виконати зобов`язання за договором.

У разі прийняття позитивного рішення про видачу кредиту, первісний кредитор робить позичальнику в Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі Кредитного договору, який містить усі істотні умови. Позичальник може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти Кредитний договір або відмовитися від пропозиції.

У випадку готовності позичальнику надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який Позичальник має ввести у відповідне поле.

Також підписання договору сторони домовилися, що всі документи щодо надання кредиту підписуються Позичальником використанням ідентифікатором.

Кредитний договір підписано сторонами за допомогою електронного підпису, зокрема, відповідачем за допомогою накладення ОТР-паролю 30.07.2024 о 19:55 год., тобто сторонами підтверджено укладення кредитного договору.

При цьому доводи представника відповідача щодо відсутності в матеріалах справи згоди відповідача на укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи не спростовують факту укладення договору та вчинення відповідачем дій спрямованих на отримання кредитних коштів.

Так, у постанові Верховного Суду у справі від 07.10.2020 №127/33824/19, зазначено, що без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету й договір між позичальником та ТОВ не був би укладений.

Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору № 180153 від 30 липня 2024 року. Зазначений договір недійсним не визнано.

За вказаних обставин суд доходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт укладання між ТОВ «НоваПей Кредит» та ОСОБА_1 кредитного договору №180153 від 30.07.2024 в електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором.

Умови кредитного договору ТОВ «НоваПей Кредит» були виконані у повному обсязі шляхом перерахуванням кредитних коштів у сумі 17 247,00 грн. на рахунок позичальника ОСОБА_1 , що підтверджується копією платіжного доручення №180153 від 30 липня 2024 року.

З приводу заперечень сторони відповідача щодо недоведеності позивачем належними та допустими доказами факту перерахування первісним кредитодавцем на рахунок відповідача грошових коштів за договором за суд зазначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 675-VIII продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Як вбачається з умов Договору №180153 від 30.07.2024 кредит надається Товариством в безготівковій формі шляхом на платіжний рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки, емітованої ТОВ «НоваПей».

Судом встановлено, що згідно долученої до матеріалів справи копії платіжної інструкції №180153 від 30 липня 2024 року на виконання умов договору №180153 від 30.07.2024 ТОВ «НоваПей Кредит» перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_2 кредитні кошти в сумі 17 247,00 грн.

В свою чергу, належність вищевказаного рахунку ОСОБА_1 підтверджується інформацією, наданої ТОВ «НоваПей» на виконання ухвали суду від 17.06.2026 у листі від 06.07.2026 №19845.

Водночас, суд зауважує, що відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його рахунок, або доказів того, що вказаний рахунок йому не належать. При цьому відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

З огляду на встановлені обставини суд вважає доведеним факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором № 180153 від 30.07.2024.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «НоваПей Кредит» відповідач ОСОБА_1 умови Договору належним чином не виконав у зв`язку із чим станом на 11.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 19 568,10 грн., яка складається з заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 12 935,25 грн., заборгованості по комісії у розмірі 5 432,85 грн., заборгованості по штрафам у розмірі 1 200,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон не вимагає, щоб при заміні кредитора, новий кредитор укладав з боржниками договір.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Судом встановлено, що 12.11.2025 року між ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 12112025, у відповідності до умов якого ТОВ «НоваПей Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні йому права грошової вимоги, до боржників вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до п.1.2 Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідно до реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

На підтвердження факту переходу до позивача прав вимоги заборгованості до відповідача за договором №180153 від 30.07.2024 надано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №12112025 від 12.11.2025, копію платіжної інструкції №173 від 12.11.2025 про внесення оплати за відступлення права вимоги згідно Договору факторингу №12112025 від 12.11.2025.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 12.11.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №180153 від 30.07.2024 в сумі 19 568,10 грн., з яких: 12 935,25 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 432,85 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 1 200,00 грн. сума заборгованості за штрафом.

З огляду на зазначене, суд доходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що за умовами вищевказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» є новим кредитором у зобов`язаннях за кредитним договором, який укладено з відповідачем.

В свою чергу щодо доводів представника відповідача стосовно не повідомлення відповідача про відступлення права вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» обов`язок направлення повідомлення про відступлення права вимоги за кредитними договорами покладається на Первісного кредитора.

Разом з цим, згідно правового висновку викладеного у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі №361/2105/16-ц неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань".

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач вказує, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та станом на час звернення до суду заборгованість відповідача за договором №180153 від 30.07.2024 становить 19 568,10 грн., з яких: 12 935,25 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 432,85 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 1 200,00 грн. сума заборгованості за штрафом.

При цьому, відповідачем, наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунку або доказів сплати наявної заборгованості не надано.

За встановлених обставин, враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, має заборгованість зі сплати основної суми кредиту та комісії, що є істотним порушенням умов договору позивач правомірно звернувся до суду з позовом про примусове стягнення боргу, що відповідає як умовам договору, так і нормам цивільного законодавства України.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості по штрафам суд зазначає наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено та, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи викладене та те, що штраф за договором кредиту нарахований за період з 30.07.2024 до 03.07.2025, тобто під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 200, 00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК ЄАПБ»» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 18 368,10 грн., з яких: 12 935,25грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 432,85 грн. сума заборгованості за комісією. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, який становить 2498,92 грн. (з розрахунку: 18 368,10 грн. х 100% / 19 568,10 грн. = 93,86%; 93,86% х 2 662,40 грн. / 100% = 2 498,92 грн.).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №180153 від 30.07.2024 в розмірі 18 368 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 10 копійок, з яких: 12 935 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 25 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 432 (п`ять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 85 копійок - сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 2 498 (дві тисячі чотириста дев`яносто вісім) гривень 92 копійки.

У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (Код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30).

Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко