Рішення № 140015388, 24.09.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа 305/2358/26

Провадження по справі 2/305/931/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Верещак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поштак Юстина Степанівна, до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Поштак Ю.С. в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Рахівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть, яке видано, 10 вересня 2007 року виконкомом Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, та про що зроблено відповідний актовий запис № 18.

Перед цим, 11 жовтня 2004 року, спадкодавець, ОСОБА_2 , вчинив заповітне розпорядження, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складало, і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті за законом, належний йому житловий будинок з надвірними прибудовами та присадибна земельна ділянка в розмірі 0,15 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 , 1973 р.н. Даний заповіт є чинним та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 14.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже відкрилася спадщина на все спадкове майно, що належало спадкодавцю.

Про існування заповіту складеного на свою користь позивач не знав, він не проживав і не був зареєстрований в одному житловому будинку з спадкодавцем. Про те, що на його користь складено заповіт, позивач дізнався, коли звернувся до сільської ради, з метою впорядкування правовстановлюючих документів на інше майно.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

На підставі викладеного, представник позивача просила визначити для громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , як спадкоємцю за заповітом, додатковий строк тривалістю в 3 (три) місяці з дня набуття рішенням суду законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття ним спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та його представник в підготовче судове засідання не з`явились, представник позивача до суду надала заяву, в якій просила розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. З врахуванням визнання позову відповідачем просила прийняти рішення у підготовчому судовому засіданні.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, за допомогою системи «Електронний суд» надіслав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за відсутності представника відповідача. Також в заяві зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть НОМЕР_1 , яке видано, 10 вересня 2007 року виконкомом Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, та про що зроблено відповідний актовий запис № 18.

11 жовтня 2004 року ОСОБА_2 , вчинив заповітне розпорядження, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складало, і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті за законом, належний йому житловий будинок з надвірними прибудовами та присадибна земельна ділянка в розмірі 0,15 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 , 1973 р.н. Даний заповіт зареєстрований за № 11.

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №10504367 від 27.07.2007, заповіт зареєстровано у спадковому реєстрі за №42845617, номер в реєстрі нотаріальних дій 14, місце посвідчення Чорнотисянська сільська рада Рахівського району Закарпатської області, дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки № 666 від 21.07.2025 року виданої виконавчим комітетом Ясінянської селищної ради, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на момент смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою немає.

Згідно листа приватного нотаріуса Маріна І.М. від 04.08.2025 №70/01-16, позивачу роз`яснено, що оскільки заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 в нотаріальну контору в установлений законом строк ним не було подано та на момент смерті позивач зареєстрованим за адресою померлого не був, то пропустив строк для прийняття спадщини.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24/753/0/4-13 позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 24 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування після померлого, у зв`язку з пропуском ним строку для прийняття спадщини. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Так, частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 , суд бере до уваги мотиви зазначені у позовній заяві, а саме про те, що позивач не знав про існування заповіту на свою користь та не міг дізнатись раніше, оскільки до дня смерті спадкодавця не проживав та не був зареєстрований за однією адресою з померлим.

Зазначені обставини, на думку суду, виключали можливість звернення позивача в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Суд вважає, що зазначені причини є поважними та пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення цих дій.

За таких обставин суд доходить висновку, що причина пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважною, у зв`язку з чим вважає за можливе позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити, визначивши позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у 3 (три) місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.

Судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за рахунок позивача.

Керуючись 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Поштак Юстина Степанівна, до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Попова