Рішення № 140014515, 22.09.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4169/26

Провадження № 2/645/3020/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Васько К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ТОВ «Цикл Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № F-00071358 від 04.04.2024 р. у розмірі 3 840 грн 00 коп., судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп., а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 04.04.2024 між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику № F-00071358, у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» зобов`язалося надати відповідачу кредит у сумі 3000 грн 00 коп., строком на 12 днів зі сплатою 2,5% на добу, на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості. Взяті на себе зобов`язання за договором про надання коштів у позику ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач, у свою чергу, взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка складає 3 840 грн 00 коп., з яких: 3 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом, 840 грн 00 коп. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом за період 04.04.2024 року по 16.04.2024 року. 09.01.2025 між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 2501-01, відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» відступає ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за плату належні йому права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно Додатку 1.Таким чином, до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № F-00071358 від 04.04.2024. Посилаючись на викладене, ТОВ "ЦИКЛ ФІНАНС" просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за договором № F-00071358 від 04.04.2024 у розмірі 3 840,00 грн.

Ухвалою Немишлянського районного м. Харкова суду від 12.05.2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, клопотання про витребування доказів задоволено.

04.06.2026 року до суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана судом інформація.

08.07.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання не погоджується з позовними вимогами, зазначає про відсутності доказів отримання новим кредитором прав вимоги, а саме: витяг із реєстру (сторінка з даними про відповідача) не має підписів та печаток, що робить його неналежним доказом згідно зі ст. 76 ЦПК України, оскільки неможливо встановити, чи дійсно дана сторінка є частиною реєстру. Позивач не надав доказів сплати за договором факторингу, що є обов`язковим для підтвердження реального переходу прав. Позивачем не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтвердження сплати позивачем як новим кредитором коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок первісного кредитора, саме за кредитну заборгованість відповідача. Крім того, умови договору про встановлення процентної ставки у розмірі 2,50 % перевищує максимальний розмір передбачений законом. Задоволення позовних вимог призведе до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача ОСОБА_1 та порушення принципу справедливості, добросовісності і розумності. Також, вказує на неспівмірність, необґрунтованість розміру витрат на правову допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, у позовній заяві просив проводити про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи був повідомлена своєчасно та належним чином, надала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04.04.2024 року між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ОСОБА_1 укладено договір № № F-00071358, у формі електронного документу з використанням електронного підпису.

Відповідно до пункту 3.1 договору ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» зобов`язалося надати відповідачу кредит у сумі 3 000 грн 00 коп. на засадах строковості, зворотності, платності та забезпеченості, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 2,50% на добу, на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається строком на 12 (дванадцять) днів від дати надання Кредиту та підлягає поверненню до 15.04.2024 року (дата повернення Кредиту). (пункт 4.4договору).

Згідно пункту 4.2. договору Кредит надається Позичальнику в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної Кредитодавець електронний цифровий підпис банківської картки НОМЕР_1 , вказаної Позичальником зазначену Клієнтом.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і не може бути збільшена без письмової згоди Позичальника. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом включаючи день отримання та день його повернення та/або дати пролонгацій. Денна процентна ставка за цим Договором становить 2,50% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Договір підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «F116875».

В матеріалах справи наявний підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредиту (за допомогою електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «F116875»), в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника: тип кредиту, мета отримання кредиту, сума/ліміт кредиту, спосіб та строк надання кредиту, строк кредитування; інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника; процентна ставка; тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту та інше.

Відповідно до додатку № 1 до договору № F-00071358 від 04.04.2024 року, сторонами визначено графік платежів та орієнтовну вартість кредиту, а саме: сума кредиту 3 000,00 грн; сума нарахованих відсотків 900,00 грн; всього до сплати 3 900,00 грн.

15.04.2024 року між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № F-00071358 від 04.04.2024 року, відповідно до умов якої, сторони погодили про продовжити строк кредиту по Договору на 14 (чотирнадцять) днів до 29.04.2024р., (під 2,50% в день, 912,50% річних ).

Додаткову угоду до кредитного договору № F-00071358 від 04.04.2024 року підписано в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором F370910.

ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» взяті на себе зобов`язання за договором про надання коштів у позику виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» від 16.01.2025 року № 1797/01, відповідно до якої була проведене успішна транзакція № 41223-86077-65174, щодо переведення 2024-04-04 року о 16:50:08 коштів у сумі 3 000 грн 00 коп. на рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу «Виплата кредиту за договором № F-00071358 ОСОБА_1 3021811505».

На виконання ухвали суду надійшов лист АТ КБ «Приват банк» від 25.05.2026 року №20.1.0.0.0/7-260515/53635-БТ, з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку було емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). За період з 04.04.2024 року по 06.04.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_3 було зарахування коштів у сумі 3 000,00 грн. Крім того, додатково долучено виписку про рух коштів по карті ОСОБА_1 , за період з 04.04.2024 року по 06.04.2024, яка містить зарахування на суму 3 000,00 грн.

09.01.2025 року між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 2501-01, відповідності до п. 1.1 договору факторингу Фактор передає, грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно Додатку 1.

Відповідно до п.7.2 договору факторингу № 2501-01 від 09.01.2025 Фактор здійснює оплату Клієнту шляхом перерахування грошових коштів наступним чином: перша частина у розмірі 161 387,34 грн. не пізніше наступного дня після дати укладання Договору, друга частина в розмірі 53 795,779 грн. оплачується протягом 30 календарних днів з дня підписання Договору.

10.01.2025 року, на виконання вказаних умов договору факторингу ТОВ «Цикл Фінанс» передало ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» грошові кошти в сумі 161 387 грн 34 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № SUD 235.

28.01.2025 року, на виконання вказаних умов договору факторингу ТОВ «Цикл Фінанс» передало ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» грошові кошти в сумі 53 795 грн 79 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № SUD 268.

Факт передачі ТОВ «Цикл Фінанс» прав вимоги також підтверджується актом від 09.01.2025 року приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу № 2501-01 від 09.01.2025.

З витягу з реєстру прав вимоги, який є додатком № 1 до договору факторингу № 2501-01 від 09.01.2025, вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у позику № F-00071358 від 04.04.2024 року на суму боргу 3 840 грн 00 коп., з яких: 3 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом, 840 грн 00 коп. - заборгованість за несплаченими відсотками, передано від ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» до ТОВ «Цикл Фінанс».

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною 5статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» е допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині 1 статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною 1 статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

У даній справі судом встановлено, що договір № F-00071358 від 04.04.2024 між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «F116875» відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Враховуючи встановлені обставини справи та зазначені вище норми законодавства, суд дійшов до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів (позики), грошову одиницю, в якій надані кредити (позики), строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення правочинів на таких умовах, шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором № F-00071358 від 04.04.2024, слід зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Як вбачається з договору № F-00071358 від 04.04.2024, строк дії договору 12 днів, процента ставку 2,50% в день,

Пунктом 5.1 Договору визначено, що денна процентна ставка за цим Договором становить 2,50% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Додатковою угодою від 15.04.2024 до кредитного договору № F-00071358 від 04.04.2024 року, сторони погодили про продовжити строк кредиту по Договору на 14 (чотирнадцять) днів до 29.04.2024р., (під 2,50% в день, 912,50% річних ).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні, визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Підпунктом 6 пункту 5 Закону №3498-IXвід 22.11.2023«Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Закон № 3498-IX) стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, згідно якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України № 3498-XI набрав чинності 24.12.2023.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-XI встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Національним банком України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів. Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз`яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно).

Враховуючи, що договір про надання грошових коштів у позику укладено між сторонами 04.04.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», то на спірні правовідносини поширюються вищезазначені обмеження щодо розміру процентної ставки.

Проте, нарахування відсотків кредитодавцем здійснювалось з 04.04.2024 року по 16.04.2024 за процентною ставкою у розмірі 2,50 % в день, що відповідає встановленому ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» розміру.

Таким чином, твердження сторони відповідача у відзиві на невідповідність процентної ставки ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суд вважає необґрунтованими та таким, що не відповідають дійсності.

Щодо відступлення права вимоги суд зауважує таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом, 09.01.2025 року між ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 2501-01, відповідності до п. 1.1 договору факторингу Фактор передає, грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно Додатку 1.

Відповідно до п.7.2 договору факторингу № 2501-01 від 09.01.2025 Фактор здійснює оплату Клієнту шляхом перерахування грошових коштів наступним чином: перша частина у розмірі 161 387,34 грн. не пізніше наступного дня після дати укладання Договору, друга частина в розмірі 53 795,779 грн. оплачується протягом 30 календарних днів з дня підписання Договору.

На виконання вищевказаних умов договору факторингу№ 2501-01 від 09.01.2025, позивачем було сплачено ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» грошові кошти за договором факторингу, 10.01.2025 року в сумі 161 387 грн 34 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № SUD 235 та 28.01.2025 року в сумі 53 795 грн 79 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № SUD 268.

Факт передачі ТОВ «Цикл Фінанс» прав вимоги також підтверджується актом від 09.01.2025 року приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу № 2501-01 від 09.01.2025.

З витягу з реєстру прав вимоги, який є додатком № 1 до договору факторингу № 2501-01 від 09.01.2025, вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у позику № F-00071358 від 04.04.2024 року на суму боргу 3 840 грн 00 коп., з яких: 3 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом, 840 грн 00 коп. - заборгованість за несплаченими відсотками, передано від ТОВ «ФК «ГВАДІАНА» до ТОВ «Цикл Фінанс».

Таким чином позивачем доведено належними доказами те, що ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № F-00071358 від 04.04.2024.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №F-00071358 від 04.04.2024 р. у розмірі 3 840 грн 00 коп.

Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн до матеріалів справи надано копію Договору №13.04/26 про надання правничої допомоги від 13.04.2026 року, укладений між адвокатом Юхименко Ю.Ю. та ТОВ «Цикл Фінанс», додаткову угоду №1 від 13.04.2026 року до Договору №13.04/26 про надання правничої допомоги від 13.04.2026 року, Акт №38-ЦФ прийому-передачі наданих послуг від 20.04.2026 року; платіжна інструкція №ADV038 від 21.04.2026 на суму 5 000,00 грн. з вказаним призначенням платежу додаткова угода № 1 від 13.04.2026 до договору № 13.04.26 про надання правової допомоги від 13.04.2026, Кужелович Р.Е. F-00071358.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховуючи, що справа, яка розглядається судом, за своєю категорією в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, беручи до уваги обсяг правової допомоги, наданої адвокатом, враховуючи заперечення сторони відповідача щодо заявленого позивачем розміру витрати на професійну правничу допомогу, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

З приводу вимоги позивача про стягнення на його користь сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно наданого платіжного доручення, звертаючись до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662 грн.40 коп.

Керуючись статями 207, 526, 610, 611, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статями 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № F-00071358 від 04.04.2024 р. у розмірі 3 840 (три тисячі вісімсот сорок) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну (правову) допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні скороченого судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: 04112, місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42453613).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 22.09.2026 року.

Суддя І.Г. Костіна