Рішення № 140012906, 23.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 390/3114/25

Номер провадження 2/404/719/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» через систему «Електронний суд» звернувся до Кропивницького районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 2031859157 від 19 липня 2020року у розмірі 18 091,16грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що між АТ «ОТП Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «Брайт Інвестмент» прийняло право грошової вимоги, що належить АТ «ОТП Банк» і стало кредитором за кредитними договорами, укладеними між АТ «ОТП Банк», і боржниками, зокрема за кредитним договором № 2031859157 від 19 липня 2020року.

Згідно з розрахунком заборгованості, за вказаним кредитним договором відповідач перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 18 091,16 грн. Таким чином, у зв`язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2026 року справу передано на розгляд до Фортечного районного суду міста Кропивницького.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 31 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 05 травня 2026 року прийнято до розгляду матеріали справи, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просила у задоволені позову відмовити. Мотивувала тим, що кредитний договір, на який посилається позивач був укладений понад 6 років тому. Останній платіж або термін повернення коштів за її даними також відбувся за межами трирічного строку до моменту звернення позивача до суду. Просила суд застосувати строк позовної давності.

Вважає, що позивачем не надано належних доказів того, що саме її кредитний договір був включений до реєстру договорів, право вимоги за якими перейшло до позивача. Наданий позивачем розрахунок не є первинним бухгалтерським документом. Позивач не надав доказів видачі коштів, а також не врахував здійснені платежі на користь первісного кредитора.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що перебіг строку позовної давності розпочинається з 07 вересня 2021 року - моменту внесення відповідачем останнього платежу і триває до 07 вересня 2024 року.

З огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину та воєнного стану, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі позивачем не пропущено.

Всі належні докази на підтвердження передання такої вимоги надані до матеріалів даної справи.

До позову додано детальний розрахунок заборгованості і звіт-рахунок, які містять відомості про суму отриманого кредиту, відсотки та залишок непогашеного боргу, який становить 18 091,16 грн., з яких: 10 000,00 грн. за тілом кредиту, 8 091,16 грн. за відсотками.

Розрахунок ґрунтується на первинних бухгалтерських даних АТ «ОТП БАНК» і повністю відповідає умовам договору CARD. Згідно з банківською інформацією, останній платіж відповідач здійснив 25 серпня 2021 року, після чого зобов`язання не виконував. Борг утворився саме внаслідок невиконання умов п.2 договору, що є належною підставою для його стягнення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій зазначав, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, причини свого неприбуття суд не повідомила.

За правилами частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

19 липня 2020року між АТ «ОТП Банк» (ЄДРПОУ: 21685166) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2031859157, шляхом проставлення особистого підпису на такому, заяві на встановленні кредитної лінії та паспорті споживчого кредиту, за умовами якого позичальниця отримала кредит.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконувала належним чином, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, що згідно з розрахунком становить 18 091,16грн.

24 березня 2023 між АТ «ОТП Банк» та ТзОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу № 24/03/23, за умовами якого, відповідно до відомостей витягу з додатку № 1, останнє набуло права вимоги до відповідача.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 № 209/3103/21 (61-9710св22) дійшов висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 623/99/17 прийшов до висновку, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Відповідно даних, що містяться в розрахунку заборгованості за договором відповідачем здійснювалась плата на погашення заборгованості за кредитним договором, відтак у суду відсутні обґрунтовані підстави сумніватися в укладенні вказаного кредитного договору саме нею, її обізнаності щодо умов такого, а також наявності заборгованості.

Приписами ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За змістом ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір факторингу №24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №265.

Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між Банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі Боржників (Додаток №1 до Договору), зокрема за договором про надання споживчого кредиту № 2031859157 від 19 липня 2020 року (продукт CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , на даний час ОСОБА_3 .

Докази на підтвердження передання такої вимоги надані до матеріалів даної справи.

Щодо доводів сторони відповідача в частині застосування наслідків спливу позовної давності до спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давністю встановлюється тривалістю у три роки.

Приписами п.п. 12 та 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 року виключено п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України і встановлено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.

Суд доходить висновку про те, що позовна заява подана у межах строку позовної давності передбаченої приписами ст. 257 ЦК України.

Враховуючи наведене, за відсутності доказів на спростовання факту укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів на умовах, що передбачені кредитним договором, взятих на себе відповідачем зобов`язань за кредитним договором, які нею не виконувалися належним чином, оскільки доказів повернення фактично отриманих та використаних коштів в добровільному порядку матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТзОВ «Брайт Інвестмент» щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 18 091,16грн. є обґрунтованими та підставними, у зв`язку із чим позов слід задовольнити.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Встановлено, що стороною позивача заявлено розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.

На підтвердження факту понесених судових витрат позивачем у розмірі 5 000 грн. було долучено до позовної заяви: акт про підтвердження факту надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України»).

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням складності справи, враховуючи те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, зважаючи на час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони та співмірність розміру витрат, суд приходить висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу до 1 000 грн., оскільки такий розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідатиме критеріям, закріпленим ЦПК України.

Окрім цього, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за договором № 2031859157 від 19.07.2020 року у розмірі 18 091,16 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код ЄДРПОУ 43115064.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 23.09.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова