Ухвала суду № 140012576, 23.09.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/48/25

Провадження № 2/347/21/26

У Х В А Л А

Іменем України

23.09.2026 м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Книщука Р.М.,

секретаря Лазорик А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів клопотання ОСОБА_3 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Старокутської сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання незаконними дії секретаря Старокутської сільської ради щодо посвідчення довіреності №84 від 22.05.1996р., визнання недійсною довіреністі виданої Старокутською сільською радою від 22.05.1996р. та зареєстрованої у реєстрі за №84, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, що зареєстрований у реєстрі за №1227-Д від 16.07.1996р., зобов`язання повернути огорожу, згідно рішення Старокутської сільської ради від 29.12.1993р. за №56-І та плану в розмірі 0,20га, повернення 0,008га земельної ділянки та зобов`язання звільнити земельну ділянку від будівельних відходів та каміння,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Старокутської сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання незаконними дії секретаря Старокутської сільської ради щодо посвідчення довіреності №84 від 22.05.1996р., визнання недійсною довіреністі виданої Старокутською сільською радою від 22.05.1996р. та зареєстрованої у реєстрі за №84, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, що зареєстрований у реєстрі за №1227-Д від 16.07.1996р., зобов`язання повернути огорожу, згідно рішення Старокутської сільської ради від 29.12.1993р. за №56-І та плану в розмірі 0,20га, повернення 0,008га земельної ділянки та зобов`язання звільнити земельну ділянку від будівельних відходів та каміння.

Згідно поданої заяви ОСОБА_3 , остання просить залучити її до участі в даній справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, мотивуючи її тим, що вона являється дружиною ОСОБА_1 та за нею визнано частину житлового будинку в АДРЕСА_1 , згідно рішення Косівського районного суду від 27.06.2008р. ОСОБА_8 незаконно переніс їх суміжний паркан і таким чином незаконно заволодів 0.08га земельної ділянки. Для того щоб вони не змогли повернути паркан на старе місце ОСОБА_7 під цей паркан насипав величезні купи сміття та будівельних відходів. Вона є людиною пенсійного віку, інвалідом ІІ групи і їй потрібно дихати свіжим повітрям, однак через вказані обставини вона не може навіть відкрити вікно, так як звідти постійно тхне цвіллю і сміттям.

Позивач ОСОБА_1 та його представник просять залучити ОСОБА_3 до участі в даній справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не відомі.

Суд, вислухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

За змістом ст. 52 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Відповідно до ст. 195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. У постанові КЦС ВС від 07.12.2022 у справі №753/8006/20 вказано, що необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Передбачене статтею 52 ЦПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що законодавець імперативно встановив вичерпну процесуальну форму вступу третьої особи із самостійними вимогами - виключно шляхом пред`явлення позову, а не шляхом подання клопотання чи заяви довільної форми, та визначив часові межі такого вступу - до закінчення підготовчого провадження (до початку першого судового засідання - у спрощеному провадженні).

Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває вона і саме її право порушено відповідачем. Отже, третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь, тобто така особа процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу. Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові ВС від 30.08.2023 у справі № 910/12744/22.

На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч.1 ст.52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. Задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, робить неможливим задоволення вимог позивача щодо цього предмету спору.

Як вбачається з поданої ОСОБА_3 заяви, вона не є позовною заявою у розумінні статей 175, 177 ЦПК України (не містить визначення ціни позову; відсутній виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги саме щодо предмета спору (а не інших, не пов`язаних із ним прав); відсутні посилання на докази тощо).

За таких обставин суд позбавлений можливості розглянути подану заяву, як позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, оскільки це суперечило б імперативним приписам частини першої статті 52 ЦПК України.

Судом також встановлено, що ухвалою суду від 29.01.2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті. Відповідно, на момент подання клопотання процесуальний строк (стадія), протягом якого законом допускається вступ третьої особи із самостійними вимогами, вже сплив. Вступ такої особи на цій стадії процесу за необхідністю потягнув би розгляд справи спочатку (ч.3 ст. 52 ЦПК України), що суперечило б завданням цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду справи (ст. 2 ЦПК України) і принципу розумності строків (ст. 121 ЦПК України), та фактично унеможливило б виконання судом вимог процесуального закону без повернення справи на попередню стадію, що не передбачено ЦПК України.

Крім цього, зі змісту заяви ОСОБА_3 слідує, що викладені в ній вимоги не можуть розглядатись як самостійні у розумінні положень ст. 52 ЦПК України, оскільки це призвело б до дублювання позовних вимог у межах одного провадження, що суперечить засадам процесуальної економії та ефективного судового захисту. Ідентичність вимог виключає можливість їх розгляду як окремого позову в межах цієї справи.

Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, з`ясовані судом обставини, позицію сторін, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про відмову у задоволені клопотання.

Також суд роз`яснює ОСОБА_3 , що відмова у задоволенні заяви не позбавляє її права на судовий захист порушених, на її думку, прав шляхом пред`явлення самостійного позову в порядку, встановленому ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 53, 293 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Старокутської сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання незаконними дії секретаря Старокутської сільської ради щодо посвідчення довіреності №84 від 22.05.1996р., визнання недійсною довіреністі виданої Старокутською сільською радою від 22.05.1996р. та зареєстрованої у реєстрі за №84, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, що зареєстрований у реєстрі за №1227-Д від 16.07.1996р., зобов`язання повернути огорожу, згідно рішення Старокутської сільської ради від 29.12.1993р. за №56-І та плану в розмірі 0,20га, повернення 0,008га земельної ділянки та зобов`язання звільнити земельну ділянку від будівельних відходів та каміння - відмовити .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.М.Книщук