Рішення № 140011281, 24.09.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1259/26 2/729/1089/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

заочне

24 вересня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

при секретарі Романченко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1408785, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та інших платежів, передбачених договором.

Умовами договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 2,50 % в день, яка застосовується у межах строку кредитування, а також знижену процентну ставку у розмірі 0,010 % в день за умови належного виконання позичальником передбачених договором умов для отримання відповідної знижки.

Вказаний кредитний договір було укладено в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були надані у безготівковій формі шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 .

Таким чином, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі, визначеному договором. Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у встановленому договором порядку не здійснював, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

20.05.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 2005-25, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1408785 від 27.01.2024 року.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості ОСОБА_1 становив 41 500 грн, з яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 35 500 грн. заборгованість за відсотками та 2 000 грн. заборгованість за штрафом.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу письмову вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак вона залишилася без виконання.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1408785 від 27.01.2024 року у загальному розмірі 41 500 грн., а також судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою від 18.08.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, представник позивача у поданій заяві просить провести розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, вважається належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час і місце слухання справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, проте у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, будь-яких заяв від нього не надходило, відзив на позов не подавав. Тому, за таких обставин, суд доходить висновку про можливість проведення судового засідання без участі відповідача та ухвалення заочного рішення в порядку передбаченому статтями 280, 281 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1408785, за яким кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 4 000 грн. на умовах, визначених договором (а.с.9-13).

Згідно з умовами кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та строки, визначені договором.

Умовами договору передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 2,50 % в день, яка застосовується у межах строку кредитування, визначеного договором. Крім того, договором передбачено знижену процентну ставку у розмірі 0,010 % в день, яка підлягала застосуванню за умови виконання позичальником передбачених договором умов для отримання індивідуальної знижки. У разі невиконання таких умов проценти за користування кредитом нараховувалися за стандартною процентною ставкою. Пунктом 1.10 визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за увесь строк користування кредитом 40000 грн.

Кредитний договір було укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, подання заявки на отримання кредиту, проходження електронної ідентифікації та підтвердження умов договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, направленим на номер мобільного телефону відповідача (а.с.14).

З матеріалів справи вбачається, що після укладення договору кредитні кошти були перераховані відповідачу у безготівковій формі на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену ним при укладенні кредитного договору, що підтверджується листом-повідомленням про перерахування коштів за кредитним договором № 1408785 від 27.01.2024 року (а.с.14 зв.ст.).

За клопотанням представника позивача, ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 18 серпня 2026 року у справі № 729/1259/26 витребувано в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо належності відповідачу платіжної картки та зарахування на неї кредитних коштів. На виконання вказаної ухвали банком повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та у період з 27.01.2024 року по 01.02.2024 року на неї надійшло зарахування коштів у сумі 4 000 грн.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту, процентів та інших передбачених договором платежів, однак свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно з наданим первісним кредитором детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1408785 від 27.01.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 41 500 грн, з яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 35 500 грн. заборгованість за відсотками та 2 000 грн. заборгованість за штрафом (а.с.15).

При цьому, з умов кредитного договору та наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися виключно в межах установленого договором строку кредитування.

20.05.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 2005-25, відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників (а.с.15-21).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 2005-25 від 20.05.2025 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1408785 від 27.01.2024 року у загальному розмірі 41 500 грн., з яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 35 500 грн заборгованість за відсотками та 2 000 грн. заборгованість за штрафом (а.с.21).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

У силу статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до положень ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ст.ст.610,611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом було встановлено, що у порушення вимог закону та договору відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у встановлені строки кредит та нараховані відсотки не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Враховуючи, що заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4 000 грн. та за відсотками у розмірі 35 500 грн., відсоток яких було погоджено сторонами договору, підтверджується матеріалами справи, та такі відсотки нараховані виключно в межах установленого договором строку кредитування, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Разом з тим, щодо вимоги про стягнення штрафу у розмірі 2 000 грн., то суд враховує таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені), нарахованої за прострочення виконання грошових зобов`язань у період дії воєнного стану.

Оскільки заявлені позивачем до стягнення 2000 грн. штрафних санкцій нараховані у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань у період дії в країні воєнного стану, то суд доходить висновку, що зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 39 500 грн, з яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 35 500 грн. заборгованість за відсотками.

Що стосується стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, то суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено частково, у розмірі 39 500 грн., що становить 95,18 % від заявленої до стягнення суми, то з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 534 грн. 12 коп.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Представником позивача було надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», відповідно до якого об`єднання зобов`язалося надавати позивачу правничу допомогу. Також долучено Акт наданих послуг та детальний опис наданих послуг, з яких вбачається, що вартість послуг Адвокатського об`єднання «Апологет» з надання правничої допомоги у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 8 000 грн.

Дослідивши докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, застосовуючи критерії розумності розміру заявлених до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи характер спірних правовідносин у справі, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 207, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 1048-1052, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.141, 247, 264, 265, 274, 279, 280, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1408785 від 27.01.2024 року у сумі 39 500 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот) гривень, з яких: 4 000 (чотири тисячі) гривень заборгованість за тілом кредиту та 35 500 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 2 534 (дві тисячі п`ятсот тридцять чотири) гривні 12 копійок у рахунок відшкодування судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Бобровицьким районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», 79029, м.Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя Бобровицького районного суду Н. О. Булига