Рішення № 140010802, 24.09.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1402/26

2/950/905/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 20 920 грн, а також судових витрат.

Позивач зазначає, що 06 січня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №11847-01/2025, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 6 000 грн та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, встановлені договором.

Позивач посилається на те, що кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, однак відповідач належним чином кредитні зобов`язання не виконала.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість становить 20 920 грн, з яких: 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 060 грн - заборгованість за процентами; 10 860 грн

- штраф; заборгованість за комісією відсутня.

19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №19062025, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги, у тому числі за договором №11847-01/2025, укладеним із ОСОБА_1 . Також позивач просить стягнути з відповідача 2 662,40 грн судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо від сторін не надійшло клопотання про інше.

З огляду на розгляд справи без повідомлення учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку кожному доказу окремо і доказам у їх сукупності, суд встановив таке.

Із заяви-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту вбачається, що в ній зазначені анкетні та контактні дані ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер мобільного телефону, електронна адреса, а також реквізити картки для отримання кредиту. Заяву підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Паспортом споживчого кредиту визначено суму кредиту 6 000 грн, строк кредитування 120 днів, фіксовану процентну ставку 0,90 % на день, а також інші істотні умови кредитування.

З договору про надання фінансового кредиту №11847-01/2025 від 06 січня 2025 року вбачається, що кредитодавець зобов`язався надати відповідачці 6 000 грн, а відповідачка - повернути кредит та сплатити проценти. Строк кредитування становить 120 днів, кінцевою датою повернення кредиту визначено 05 травня 2025 року, процентна ставка - 0,90 % на день.

Додатком №1 до договору визначено графік платежів, який є складовою договору та містить конкретні строки й розміри платежів.

За змістом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися в усній або письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття іншою стороною, а відповідь про прийняття пропозиції може бути надана, зокрема, шляхом заповнення електронного формуляра або вчинення інших дій із використанням електронного підпису.

Верховний Суд виходить із того, що кредитний договір, підписаний одноразовим паролем-ідентифікатором, за умови погодження сторонами істотних умов має правові наслідки договору, укладеного в письмовій формі. Такий підхід підтверджений, зокрема, постановою КЦС ВС від 08 квітня 2026 року у справі №705/1938/25.

У цій справі факт волевиявлення відповідачки на укладення договору підтверджується не лише електронними документами, а й доказами фактичного перерахування кредитних коштів.

Щодо фактичного отримання кредитних коштів

На підтвердження перерахування відповідачці кредиту до матеріалів справи долучено лист платіжного сервісу, відповідно до якого 06 січня 2025 року здійснено перерахування 6 000 грн на платіжну картку, зазначену відповідачкою під час оформлення кредиту.

Крім того, на виконання запиту суду АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у банку емітовано картку № НОМЕР_2 , а на відповідний рахунок 06 січня 2025 року зараховано 6 000 грн.

Суд надає зазначеній відповіді банку істотного доказового значення, оскільки вона отримана безпосередньо від банківської установи, яка обслуговує відповідний рахунок, та підтверджує факт зарахування суми кредиту саме на рахунок відповідачки.

Отже, докази щодо укладення кредитного договору та фактичного отримання ОСОБА_1 6 000 грн узгоджуються між собою, є послідовними та взаємно доповнюють один одного.

Щодо обов`язку повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

За ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у встановленому договором розмірі та на відповідних умовах, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений сторонами договір передбачає фіксовану процентну ставку 0,90 % на день. Закон України «Про споживче кредитування» встановлює максимальну денну процентну ставку в розмірі 1 %, тому погоджена сторонами ставка не перевищує законодавчого обмеження.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості за договором, згідно з яким непогашена сума основного кредиту становить 6 000 грн, а нараховані та несплачені проценти - 4 060 грн.

Доказів повернення відповідачкою 6 000 грн кредитних коштів або сплати 4 060 грн процентів у матеріалах справи немає.

При цьому заявлена до стягнення сума процентів є меншою за загальну суму процентів, передбачену погодженим сторонами графіком платежів, і доказів неправильності здійсненого позивачем розрахунку суду не подано.

За таких обставин вимоги про стягнення 6 000 грн основного боргу та 4 060 грн процентів, усього 10 060 грн, є обґрунтованими.

19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №19062025, за умовами якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало позивачу права грошової вимоги до боржників.

Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу містить відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , договір №11847-01/2025 від 06.01.2025, із зазначенням 6 000 грн тіла кредиту, 4 060 грн процентів та 10 860 грн штрафу. Акт приймання-передачі Реєстру боржників підтверджує передачу відповідного портфеля прав вимоги фактору.

За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, позивач належними доказами підтвердив набуття права вимоги за кредитним договором №11847-01/2025.

Щодо стягнення 10 860 грн штрафу. У цій частині позов задоволенню не підлягає.

Із паспорта споживчого кредиту та умов договору вбачається, що штраф передбачений саме як наслідок прострочення позичальником виконання грошових зобов`язань.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне правило, відповідно до якого у період дії воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування позичальник у разі прострочення виконання кредитного зобов`язання звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки - штрафу або пені - за таке прострочення. Нарахована за відповідний період неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

Верховний Суд роз`яснював, що дія пункту 18 поширюється, зокрема, на кредитні договори та договори про споживчий кредит, а спеціальними правовими наслідками є звільнення позичальника від обов`язку сплачувати штраф і пеню за прострочення.

Оскільки спірний договір укладено 06 січня 2025 року, а заявлені 10 860 грн штрафу нараховані за порушення строків виконання грошового зобов`язання за цим кредитним договором, така сума відповідно до наведеного спеціального законодавчого регулювання стягненню не підлягає.

Отже, у задоволенні вимоги про стягнення 10 860 грн штрафу необхідно відмовити.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт №269 від 11 травня 2026 року, відповідно до якого вартість наданих послуг у цій справі становить 8 000 грн, та детальний опис наданих послуг загальною тривалістю 6 годин 30 хвилин.

Відповідно до ст. 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат.

Разом із тим згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із заявлених 20 920 грн суд визнав обґрунтованими вимоги на суму 10 060 грн, що становить 48,09 % ціни позову.

Тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині вимог у сумі 3 847,04 грн.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

З огляду на часткове задоволення позову та приписи ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача належить стягнути 1 280,29 грн судового збору, тобто пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд доходить висновку, що позивач довів факт укладення кредитного договору, отримання відповідачкою 6 000 грн кредиту, виникнення заборгованості за основною сумою кредиту та процентами, а також набуття позивачем права вимоги за цим договором.

Водночас заявлений штраф у сумі 10 860 грн стягненню не підлягає, а тому позов необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, ст. 205, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корус, 4-й поверх, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №11847-01/2025 від 06 січня 2025 року в загальному розмірі 10 060 (десять тисяч шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: 6 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 4 060 грн 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 10 860 грн штрафу - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1 280 грн 29 коп. судового збору та 3 847 грн 04 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Всього стягнути - 15187 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 33 коп.

В іншій частині вимог про розподіл судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Роман БАКЛАНОВ