Рішення № 140010546, 03.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 03.09.2026

Справа № 334/6834/26

Провадження № 2/334/4678/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

позивача ОСОБА_1 ;

відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднана торговельна компанія «Європлюс» про розірвання договору та стягнення суми,

установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогами розірвати договір купівлі-продажу автономного сонячного інвертора SUMRY HGP5500W (серійний номер 910000202207270142) від 07.07.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС», стягнення з ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» сплачені за інвертор кошти в розмірі 24 000 грн, інфляційних втрат в розмірі 216,00 грн та 3% річних у розмірі 136,11 грн, нараховані на суму боргу 24 000 грн за період з 26.04.2026 р. по 03.07.2026 р., а також 10 000 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 07 липня 2024 року він придбав у ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» автономний сонячний інвертор SUMRY HGP-5500W (серійний номер 910000202207270142) вартістю 24 000 гривень (Видаткова накладна № 418810137 від 06.07.2024р., фіскальний чек від 07.07.2024р.)

12 липня 2024 року він придбав комплект із 4-х акумуляторів Bosch AGM 6CT-95 ( НОМЕР_1 ) загальною вартістю 36 580 гривень (Видаткові накладні № РО3419158883 і № РО3419158895 від 08.07.2024. Квитанції від 12.07.2024 р., фіскальні чеки від 15.07.2024 р.).

Під час експлуатації в межах гарантійного строку інвертор продемонстрував стійку, прогресуючу деградацію електронної плати керування (блока живлення), що підтверджується хронологією звернень.

23 серпня 2025 року пристрій вперше вийшов з ладу. Електронна плата керування не працювала, інвертор гудів і видавав незрозумілі параметри. Товар було передано відповідачу по Акту прийому товару на діагностику № РО350190771.

18 квітня 2026 року пристрій вийшов з ладу повторно, остаточно перейшовши в стан критичної помилки, що супроводжувалось некоректними («фантомними») показами струму на дисплеї та циклічними аварійними відключеннями (Акт прийому товару на діагностику №РО360075364

18.04.2026 р. під час здачі товару позивач скористався своїм законним правом і письмово заборонив проведення повторного гарантійного ремонту, заявивши Вимогу про розірвання договору та повернення коштів. Цю письмову заяву-претензію передано відповідачу. У Акті прийому товару на діагностику № РО360075364 зафіксовано його волевиявлення: «До пристрою клієнт додав заяву претензію про розірвання договору та вимагає повернення коштів»

Незважаючи на це, відповідач не виконав вимогу в законний строк, і самовільно провів ремонтні дії строком 19 днів та повідомив про готовність товару до видачі 07.05.2026 р. Що само по собі вказує на істотний недолік. В подальшому, позивач неодноразово письмово (через чат служби підтримки, електронне листування, заяву-претензію від 23.05.2026р.) повідомляв відповідача про категоричну відмову приймати відремонтований товар та про незмінність вимоги щодо розірвання договору і повернення коштів . У листі від 09.06.2026 р. (Вих. №09/06/26-138) відповідач остаточно відмовив у поверненні коштів та в односторонньому порядку заявив про припинення розгляду моїх подальших звернень з цього питання.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог вказавши на те, що позовні вимоги ґрунтуються переважно на припущеннях позивача щодо технічного характеру дефекту товару, а також на неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач у позовній заяві посилається на те, що 18.04.2026 року під час здачі товару він письмово заборонив проведення повторного гарантійного ремонту та заявив вимогу про розірвання договору купівлі-продажу і повернення коштів, а також вважає, що подальше проведення гарантійного ремонту протягом 19 днів саме по собі свідчить про наявність істотного недоліку товару. Зазначені доводи є безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм Закону України «Про захист прав споживачів» та не підтверджуються належними доказами.

Сам факт подання Позивачем заяви-претензії про розірвання договору не створював для Відповідача обов`язку припинити проведення гарантійної діагностики та ремонту чи автоматично повернути сплачені кошти. Відповідно до статей 1, 8 Закону України «Про захист прав споживачів», а також Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 28.11.2023 року, рішення щодо проведення гарантійного ремонту, заміни товару або розірвання договору приймається виключно після проведення належної діагностики товару в авторизованому сервісному центрі та встановлення наявності або відсутності істотного недоліку. Саме з цією метою товар був переданий до авторизованого сервісного центру - ТОВ «АРТЛАЙН ІНТЕГРАЦІЯ» (далі АСЦ), який за результатами проведеної діагностики встановив можливість усунення виявленої несправності та виконав гарантійний ремонт. За результатами діагностики та виконаних робіт несправність була повністю усунута, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт № 205575 та № 205573. Отже, вимога позивача про розірвання договору була заявлена ще до встановлення будь-яких передбачених законом підстав для її задоволення.

Подальші письмові звернення позивача, у тому числі через службу підтримки, електронне листування та заява від 23.05.2026 року, не містили нових обставин, належних доказів чи документів, які б спростовували висновки авторизованого сервісного центру або підтверджували наявність істотного недоліку товару. Фактично такі звернення зводилися лише до незгоди позивача з результатами проведеної діагностики та ремонту. Водночас, сама незгода споживача з висновками авторизованого сервісного центру не створює передбачених законом підстав для розірвання договору купівлі-продажу чи повернення коштів. Листом від 09.06.2026 року позивачу було надано вичерпну мотивовану відповідь щодо відсутності правових підстав для задоволення його вимог. Також позивача було повідомлено, що подальші аналогічні звернення, які не міститимуть нових фактів, доказів або правових аргументів, повторному розгляду не підлягатимуть відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Таким чином, твердження позивача про безпідставну відмову у поверненні коштів та припинення розгляду його звернень не відповідає фактичним обставинам справи.

Посилання позивача на те, що ремонт здійснювався в межах одного функціонального вузла (блоку живлення), саме по собі не доводить існування одного й того самого недоліку або його повторного прояву. Складний електронний вузол містить значну кількість окремих елементів, кожен з яких виконує самостійну функцію, а вихід з ладу різних компонентів такого вузла не свідчить автоматично про наявність єдиного виробничого дефекту чи про неусунення попередньої несправності. Встановлення причин виникнення несправності є питанням спеціальних технічних знань та не може ґрунтуватися виключно на припущеннях сторони спору. Водночас позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував висновки АСЦ. Зокрема, відсутні незалежний експертний висновок, висновок судового експерта, технічне дослідження чи будь-які інші офіційні документи, які б підтверджували наявність саме істотного недоліку, його повторюваність або виробничий характер та суперечили висновкам авторизованого сервісного центру.

Посилання позивача на технічні акти сервісного центру, в яких зазначено «Умови гарантійних зобов`язань виробника НЕ ПОРУШЕНО», також є помилковим. Зазначений запис лише підтверджує, що сервісний центр не встановив порушення умов гарантії з боку споживача та визнав випадок гарантійним. Водночас така відмітка не є висновком про виробничий характер дефекту, не підтверджує наявність істотного недоліку та не свідчить про виникнення дефекту саме з вини виробника чи продавця. Крім того, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність усіх обов`язкових ознак істотного недоліку, визначених пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Саме по собі проведення гарантійного ремонту або усунення несправності не свідчить про те, що недолік є істотним. Також безпідставним є твердження позивача про те, що сам факт перевищення чотирнадцятиденного строку гарантійного ремонту автоматично свідчить про наявність істотного недоліку. Закон України «Про захист прав споживачів» розмежовує правові наслідки порушення строків гарантійного ремонту та підстави для розірвання договору. Перевищення строку ремонту може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді неустойки за умови доведеності порушення строку, однак саме по собі не доводить існування істотного недоліку без встановлення інших передбачених законом ознак.

Відповідач не порушував своїх зобов`язань щодо проданого товару. Товар був двічі відремонтований уповноваженим сервісним центром, несправності усунуті, а істотність недоліків чи факт неналежної експлуатації/ пошкодження акумуляторних батарей саме через інвертор належними експертними дослідженнями не підтверджено. Також позивач не довів факту заподіяння шкоди його життю, здоров`ю чи іншому майну. Придбання та використання товару жодним чином не спричинило у позивача виникнення будь-яких захворювань, тілесних ушкоджень або пошкодження іншого майна. Твердження позивача про пошкодження акумуляторної збірки Bosch є суб`єктивним міркуванням та не підтверджене жодним технічним чи експертним висновком.

Дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов до таких висновків.

07 липня 2024 року ОСОБА_1 придбав у ТОВ ОТК «ЄВРОПЛЮС» автономний сонячний інвертор SUMRY HGP-5500W (серійний номер 910000202207270142) вартістю 24 000 гривень.

23 серпня 2025 року пристрій вперше вийшов з ладу. Електронна плата керування не працювала, інвертор гудів і видавав незрозумілі параметри. Товар було передано відповідачу по Акту прийому товару на діагностику № РО350190771.

18 квітня 2026 року пристрій вийшов з ладу повторно, остаточно перейшовши в стан критичної помилки, що супроводжувалось некоректними («фантомними») показами струму на дисплеї та циклічними аварійними відключеннями (Акт прийому товару на діагностику №РО360075364

18.04.2026 р. під час здачі товару позивач скористався своїм законним правом і письмово заборонив проведення повторного гарантійного ремонту, заявивши Вимогу про розірвання договору та повернення коштів. Цю письмову заяву-претензію передано відповідачу. У Акті прийому товару на діагностику № РО360075364 зафіксовано його волевиявлення: «До пристрою клієнт додав заяву претензію про розірвання договору та вимагає повернення коштів».

Листом від 09.06.2026 р. (Вих. №09/06/26-138) відповідач відмовив позивачу у поверненні коштів.

Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Приписами статті 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (стаття 651 ЦК України).

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Конструкція даної статті не вимагає наявності сукупності усіх ознак, як стверджує відповідач, а містить чітке визначення «хоча б один», аналогічний підхід неодноразово застосований й Верховним Судом у своїй практиці (постанови від 08.05.2018 у справі № 686/8534/17, від 01.02.2018 у справі № 661/67/16-ц та від 29.10.2025 у справі № 201/4082/21)

Відповідно до ч. 2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо не доведе, що вони виникли після передання товару покупцеві внаслідок порушення ним правил користування або зберігання.

Таким чином, під час дії гарантійного строку діє презумпція вини продавця.

Для звільнення від відповідальності саме продавець зобов`язаний довести, що дефекти виникли внаслідок порушення споживачем правил експлуатації або зберігання. Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 201/4082/21.

Сторони не оспорюють того факту, що гарантійний ремонт товару потребував більше ніж 14-ть днів, що підпадає під законодавче визначення істотного недоліку.

Ураховуючи встановлену ст. 679 ЦК України презумпцію вини продавця, саме відповідач мав би надати докази відсутності такої вини і пояснення щодо об`єктивної неможливості виконати ремонт у 14-денний строк, проте не зробив цього.

Статтею 653 ЦК України визначено наслідки розірвання договору, зокрема, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

З урахування встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів сплачених за товар і наявності підстав для розірвання договору.

Також суд погоджується із вимогами позивача щодо стягнення із відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, оскільки направив відповідну вимогу відповідачу, але вона не була задоволена.

Відповідно до ст. 1167 ЦК під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести у рішенні відповідні мотиви.

Позивач в обґрунтування своїх вимог в частині стягнення моральної шкоди посилається на те, що недоліки товари стали причиною виходу з ладу іншого обладнання позивача. Проте, це твердження не підтверджується жодним належним доказом, а ґрунтується виключно на позиції самого позивача.

Крім того, суд наголошує на тому, що відповідач вчиняв залежні від нього дії щодо ремонту товару і не уникав свого обов`язку, а відтак, на переконання, суду не завдав своїми діями моральних страждань позивачеві, відтак вимога щодо стягнення моральної шкоди задоволенню гне підлягає.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднана торговельна компанія «Європлюс» про розірвання договору та стягнення суми задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір купівлі-продажу автономного сонячного інвертора SUMRY HGP5500W (серійний номер 910000202207270142) від 07.07.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Об`єднана торговельна компанія «Європлюс».

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднана торговельна компанія «Європлюс» (код ЄДРПОУ 30217001, юридична адреса: м. Київ, вул. Звіренецька, буд. 63) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) грошові кошти у сумі 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднана торговельна компанія «Європлюс» (код ЄДРПОУ 30217001, юридична адреса: м. Київ, вул. Звіренецька, буд. 63) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) інфляційні втрати в розмірі 216 (двісті шістнадцять) гривень та 3% річних у розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень 11 копійок, нараховані на суму боргу за період з 26.04.2026 р. по 03.07.2026 р.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднана торговельна компанія «Європлюс» (код ЄДРПОУ 30217001, юридична адреса: м. Київ, вул. Звіренецька, буд. 63) в дохід держави судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

В задоволені решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2026 року.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін