Вирок № 140009784, 23.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9576/26 1-кп/335/971/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12026082060000699 від 21 липня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який здобув повну середню освіту, непрацевлаштованого, неодруженого, дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04 квітня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна» визначено, що зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян.

Відповідно до пунктів 14, 9 Положення «Про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 (далі Інструкція, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622), визначено, що придбання, зберігання та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів здійснюється лише на підставі спеціальних дозволів.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання, у невстановлений період часу, але не пізніше 24.07.2026 року придбав та зберігав бойову ручну оборонну осколкову гранату Ф-1, бойову ручну наступальну осколкову гранату М67, корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГН (містить у собі заряд бризантної вибухової речовини A-XI-1 (флегматизований гексоген) масою 114 г) без передбаченого законом дозволу.

24.07.2026, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, попередньо домовившись про місце та час зустрічі за допомогою засобів мобільного зв`язку з ОСОБА_6 , приблизно о 17:00 годині, знаходячись на території Вознесенівського району, на перетині вулиці Миколи Міхновського та вулиці Заводської в м. Запоріжжі (неподалік від трамвайної зупинки «Запоріжцирк»), ОСОБА_5 збув ОСОБА_6 , який здійснював оперативну закупку, бойову ручну оборонну осколкову гранату Ф-1, бойову ручну наступальну осколкову гранату М67, корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГН (містить у собі заряд бризантної вибухової речовини A-XI-1 (флегматизований гексоген) масою 114 г) за грошові кошти в сумі 6000 гривень, які ОСОБА_6 передав готівкою ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-26/14237-ВТХ від 28.07.2026 наданий на дослідження корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 у конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії УЗРГМ є бойовою ручною оборонною осколковою гранатою Ф-1 промислового виготовлення, яка належить до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення; наданий на дослідження корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати М67 у конструктивному поєднанні з наданим на дослідження бойовим підривачем М213 є бойовою ручною наступальною осколковою гранатою М67 промислового виготовлення, яка є вибуховим пристроєм військового призначення та належить до бойових припасів; предмет сферичної форми є корпусом бойової ручної наступальної осколкової гранати РГН промислового виготовлення, який до бойових припасів та вибухових пристроїв не належить, але містить у собі заряд бризантної вибухової речовини A-XI-1 (флегматизований гексоген) масою 114 г.

Крім того, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання, у невстановлений період, але не пізніше 29.07.2026 року придбав та зберігав автомат АКМ разом із бойовими проміжними патронами калібру 7,62?39 мм до нього без передбаченого законом дозволу.

29.07.2026, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на збут вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, попередньо домовившись про місце та час зустрічі за допомогою засобів мобільного зв`язку з ОСОБА_6 , приблизно о 12 годині 45 хвилин, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Володимира Грищенка, поблизу буд. 26А, ОСОБА_5 збув ОСОБА_6 автомат АКМ з двома магазинами до нього, у яких, у свою чергу, знаходилися 59 бойових проміжних патронів калібру 7,62?39 мм, за грошові кошти в сумі 40 000 гривень, які ОСОБА_6 передав готівкою ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-26/14529-БЛ від 30.07.2026 наданий на дослідження предмет, схожий на автомат, є бойовою нарізною автоматичною вогнепальною стрілецькою зброєю автоматом конструкції Калашникова «АКМ» калібру 7,62?39 мм (заводський номер НОМЕР_1 на затворі та затворній рамі) промислового виробництва. Сліди переробки в конструкції наданого автомата відсутні. Автомат придатний до стрільби.

Також відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-26/15623-БЛ від 19.08.2026 надані на дослідження 59 предметів, схожих на патрони, є боєприпасами до нарізної вогнепальної стрілецької зброї бойовими проміжними патронами калібру 7,62?39 мм, з яких: 56 одиниць споряджені кулями зі сталевим осердям, 3 одиниці трасуючими кулями. Патрони виготовлені промисловим способом, до стрільби придатні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю та беззастережно, підтвердивши всі викладені в обвинувальному акті фактичні обставини щодо часу, місця та способу вчинення злочинів. Зокрема, щодо епізоду від 24 липня 2026 року обвинувачений пояснив, що у червні або липні 2026 року, проходячи крізь лісопосадку, він знайшов рюкзак, у якому знаходилися три гранати та автомат. Зазначений рюкзак він приніс додому, де і зберігав.

24 липня 2026 року приблизно о 17:00 годині, перебуваючи на перетині вулиці Миколи Міхновського та вулиці Заводської у Вознесенівському районі міста Запоріжжя (неподалік від трамвайної зупинки «Запоріжцирк»), обвинувачений продав ОСОБА_6 за 6000,00 грн знайдені ним гранати.

Стосовно другого епізоду обвинувачений пояснив, що 29 липня 2026 року приблизно о 12 годині 45 хвилин поблизу занедбаної будівлі біля будинку АДРЕСА_2 (поблизу гуртожитку та приміщення цирку) він за 40 000,00 грн продав ОСОБА_6 раніше знайдений автомат, після чого його одразу було затримано працівниками поліції. Після затримання в нього було вилучено мобільний телефон «Redmi» та грошові кошти в сумі 40 000,00 грн, які він отримав від ОСОБА_6 як оплату за автомат.

Пояснюючи мотиви своїх дій, ОСОБА_5 зазначив, що вчинив злочини через вкрай складне матеріальне становище. Зазначив, що розкаюється у вчиненому, шкодує, що не повідомив про знахідку в поліцію. Також ОСОБА_5 пояснив, що є особою з інвалідністю III групи, хворіє на ВІЛ та хронічний гепатит C, у зв`язку з чим перебуває під медичним наглядом і отримує відповідну терапію. Посилаючись на каяття та незадовільний стан здоров`я, обвинувачений просив суд призначити йому мінімально можливий строк позбавлення волі та звільнити від його відбування з випробуванням.

Викладені в обвинувальному акті обставини (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення інкримінованих правопорушень, винуватість у їх вчиненні, розмір процесуальних витрат) обвинувачений не оспорював. Перевіривши, що обвинувачений правильно розуміє зміст вищезазначених обставин, роз`яснивши учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права на оскарження зазначених обставин в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів), обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують його особу, зокрема містять дані щодо попередніх судимостей, документів, необхідних для вирішення долі речових доказів та процесуальних витрат.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів поза розумним сумнівом і кваліфікує дії останнього за епізодом від 24 липня 2026 року як незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 263 КК України; за епізодом від 29 липня 2026 року як незаконне придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 263 КК України.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується приписами ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання новим кримінальним правопорушенням. Виходячи із зазначеної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

З досліджених судом матеріалів вбачається, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, востаннє вироком Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 04 квітня 2024 року обвинуваченого визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, яке обвинувачений відбув 10.05.2026.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України, є умисними злочинами.

Відповідно до ст. 34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Вищезазначеним спростовуються доводи обвинуваченого про відсутність рецидиву злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений непрацевлаштований, неодружений, дітей не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має низку захворювань. Також суд враховує, що обвинувачений, будучи неодноразово засудженим за вчинення умисних злочинів, висновків зі своєї попередньої протиправної поведінки та факту його засудження не зробив та продовжив злочинну діяльність, що вказує на його підвищену суспільну небезпечність та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, наявності обставин, які пом`якшують покарання, та обставини, що його обтяжує, суд вважає, що виправлення останнього без ізоляції від суспільства є неможливим. Необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Строк відбування обвинуваченим призначеного цим вироком покарання у виді позбавлення волі слід рахувати з моменту його затримання 29 липня 2026 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати, понесені на залучення судових експертів.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 31 липня 2026 року у справі № 335/8454/26, підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 349, 337, 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання попереднє ув`язнення з 29 липня 2026 року до дня набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 29 липня 2026 року.

Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у розмірі 10 589,00 грн.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 31 липня 2026 року у справі № 335/8454/26, провадження № 1-кс/335/2886/2026.

Речові докази:

мобільний телефон Redmi Note 5 у корпусі рожевого кольору повернути власнику;

грошові кошти в сумі 40 000,00 грн (купюри по 1000,00 грн: ЛД6476140, ЄУ3157986, ЄМ6834826, ЛБ7828479, МБ2329629, МБ5660501, ВТ2644428, ВС0663847, АН6263934, ЛЕ1944475, ВТ2644429, ЕН3589157; купюри по 500,00 грн: АК8551764, ЄС9180716, ЕН1118615, ЄЗ9506494, ВУ3090297, ЗМ6282001, ЕП9728717, ЕП9728718, ЄБ9780398, ЛГ6051978, ЕР5942015, ЛГ4876485, ЛД3018648, ВС5943956, ЕВ0756300, АК8325631, МА3383040, ЄЖ7343639, ЕН0347003, ЕП5658090, ЕН0347008, ЕН0347009, КБ7330598, ЗК4380484, ЗЛ6217308, ЕП0697583, НЄ9136010, ЗМ0220394, ЕН8278047, КА1901130, ЗК9588465, ЗК3700248, МБ2374292, БА0292297, ЄН1524781, ЕН8531322, НЄ9098975, АЗ4647062, КГ3089418, КE5378923, ЕД6226987, ВС3602939, ЄУ5850575, ЛЄ9049857, АК5597806, ЗМ5456020, НЄ1410325, ЗМ0736352, ЕП3855235, ЗЛ7971801, КЄ2163257, ЕП9836289, ЕП9836292, ЗМ3802031, ЗМ0082209) повернути власнику;

46 патронів, автомат конструкції Калашникова «АКМ» калібру 7,62?39 мм та два магазини до нього, корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1, корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати М67, підривники ручних гранат М67, УЗРГМ передати Збройним силам України;

13 стріляних гільз знищити.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає.

В іншій частині вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії цього вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений, захисник мають право подати клопотання про помилування, ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинувачений має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції..

Суддя ОСОБА_1