Ухвала суду № 140008146, 23.09.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1214/26

Провадження №2-з/477/17/26

УХВАЛА

про забезпечення доказів

23 вересня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області в складі

головуючого судді Сауковою А.А.,

із секретарем Котовою О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення доказів у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

До Вітовського районного суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Корабельний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства.

Представник заявника ОСОБА_2 звернулась із заявою в якій просить встановити факт того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув під час бойових дій та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України ІНФОРМАЦІЯ_2 п. Велика Новосілка Волноваського району Донецької області, є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 №256 від 21 листопада 2023 року, складеного Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині відомостей про дитину, а саме : в графі «прізвище» дитини змінити « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », графу «ім`я» залишити без змін, «по батькові» змінити « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ». Число, місяць, рік народження залишити без змін.; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 №256 від 21 листопада 2023 року, складеного Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в частині відомостей про батька, а саме : в графі «Батько» замість « ОСОБА_10 » змінити на « ОСОБА_4 ».

18 вересня 2026 року представник заявника - адвокат Олійник С.В. подала заяву про забезпечення доказів шляхом зобов`язання ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради забезпечити збереження біологічного матеріалу загиблого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за реєстраційним номером 1635 від 21.06.2023 року Кам`янського районного відділення КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 24.07.2023 року та реєстраційним номером 1636 від 21.06.2023 року Кам`янського районного відділення КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 24.07.2023 року, а також заборонити знищення, передачу третім особам або будь-яке інше розпорядження зазначеним біологічним матеріалом загиблого ОСОБА_4 до проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Заява мотивована тим, що засобом доказування наявності кровного споріднення між сином заявниці ОСОБА_5 та загиблим ОСОБА_4 є висновок експерта за результатами судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, для проведення якої необхідно надати експертам біологічний матеріал ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зберігається в архіві біологічного матеріалу судово-медичної лабораторії Державної спеціалізованої установи «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» (м. Дніпро, пл.Соборна, 14) та може бути знищений за закінченням строку зберігання, виникла необхідність у збереженні даного матеріалу шляхом заборони вчинення дій щодо його знищення. Ризик втрати або знищення біологічного матеріалу загиблого ОСОБА_4 є реальним. Особливість зазначеного речового доказу полягає в тому, що у разі його знищення відновлення такого доказу є об`єктивно неможливим.

Знищення біологічного матеріалу, який відібраний при судово-медичному дослідженні загиблого ОСОБА_4 , унеможливлює подальше проведення у справі судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

Відповідно до частини четвертої статті 118 ЦПК України у невідкладних випадках забезпечення доказів може здійснюватися без повідомлення заінтересованих осіб.

З огляду на те, що припинення зберігання або утилізація біологічного матеріалу може відбутися у будь-який момент, суд вважає за необхідне розглянути заяву невідкладно та без повідомлення заінтересованих осіб.

У відповідності до положень частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в обсязі, необхідному для вирішення заяви про забезпечення доказів, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 116 ЦПК України суд забезпечує докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або подання відповідного доказу згодом стане неможливим чи утрудненим.

Положеннями ч. 2 ст. 116 ЦПК України встановлено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

За змістом ст. 116 ЦПК України суд забезпечує докази за наявності однієї із умов - якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Заява про забезпечення доказів має відповідати ст. 117 ЦПК України, зокрема, в заяві про забезпечення доказів має бути зазначено докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, обґрунтування необхідності забезпечення доказів, спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Згідно з ч. 11 ст. 118 ЦПК України ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Судом встановлено, що в архіві біологічного матеріалу судово-медичної лабораторії ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» зберігається біологічний матеріал, відібраний при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер 1635 від 21.06.2023 року та реєстраційний номер 1636 від 21.06.2023 року.

Для підтвердження обставин, що матимуть істотне значення під час розгляду справи про встановлення факту батьківства, необхідним є проведення молекулярно-генетичного дослідження (ДНК-експертизи), для чого необхідно невідкладно зберегти біологічні зразки померлого.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 передбачено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі, висновку судово-генетичної експертизи.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначено, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» у рішенні від 07 травня 2009 року у справі «Калачова проти Російської Федерації» зауважив, що «…на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства в даній справі.

Суд вважає доведеним, що існує реальна та невідкладна загроза втрати засобу доказування, оскільки біологічний матеріал померлого ОСОБА_11 у будь-який момент може бути знищений за закінченням строку зберігання, після чого отримання біологічного матеріалу стане суттєво ускладненим або взагалі неможливим. Біологічний матеріал померлого є незамінним доказом для проведення молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення батьківства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява представника заявника про забезпечення доказів підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 116-118, 258-260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_2 про забезпечення доказів - задовольнити.

Зобов`язати Державну спеціалізовану установу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» забезпечити збереження біологічного матеріалу загиблого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за реєстраційним номером 1635 від 21.06.2023 року Кам`янського районного відділення КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 24.07.2023 року та реєстраційним номером 1636 від 21.06.2023 року Кам`янського районного відділення КЗ Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 24.07.2023 року, а також заборонити знищення, передачу третім особам або будь-яке інше розпорядження зазначеним біологічним матеріалом загиблого ОСОБА_4 до проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

Витрати, пов`язані з виконанням ухвали суду, покласти на ОСОБА_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Дана ухвала є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали суду направити для виконання Державній спеціалізованій установі «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» та учасникам справи для відома.

Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з моменту проголошення ухвали.

Суддя: А.А. Саукова