Рішення № 140008107, 21.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/34085/25

Провадження № 2/127/7764/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Бойко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №501339-КС-001 про надання кредиту від 02.06.2024, що становить 58 011,74 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 20 520,72 грн; суми прострочених платежів по процентах 37 491,02 грн; та судові витрати.

Позов мотивований тим, що 02.06.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено договір №501339-КС-001 про надання кредиту. Відповідно до умов договору відповідачу позивачем надано кредит в розмірі 15 000 грн. Відповідач, у свою чергу, зобов`язався повернути вказані кошти та сплатити відсотки і комісію.

05.06.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 501339-КС-001 про надання, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 7 000.00 грн. До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 501339 КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти , розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 501339-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань по договору та не погашає заборгованість, яка станом на 09.10.2025 становить 58 011,74 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2025 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення.

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» у судове засідання не з`явився, проте надав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність, позов підтримує, просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, проте надала до суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що заявлені позовні вимоги визнає частково, а саме тіло кредиту у сумі 4 267,44 грн., щодо інших вимог просила відмовити. Просила не стягувати з неї нараховані відсотки на підставі ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Та розгляд справи провести у її відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до візуальної форми послідовності дій клієнта 02.06.2024 ОСОБА_1 зайшла в особистий кабінет та передала ТОВ «Бізнес Позика» інформацію про обрані клієнтом умови кредиту. (а.с.44-45).

02.06.2024 ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту. (а.с.18-20)

02.06.2024 ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (офертою) укласти договір №501339-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит (електронна форма). (а.с.26-30).

02.06.2024 ОСОБА_1 підписала прийняття (акцепт) пропозиції №501339-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна Форма). (а.с.31-35).

02.06.2024 відповідач та ТОВ «Бізнес Позика» підписали договір №501339-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна Форма). Відповідно до умов договору, сторони уклали цей договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». За умовами договору, розмір кредиту становить 15 000 грн., строк, на який надається кредит 24 тижні, стандартна процентна ставка за кредитом в день 1,50000000%, фіксована, комісія за надання кредиту 2 250,00 грн. Дата видачі кредиту 02.06.2024, дата повернення кредиту 17.11.2024. Також, в договорі сторони узгодили графік платежів В розділі 8 договору зазначено номер картки ОСОБА_1 НОМЕР_1 . (а.с.21-25).

Отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредиту у сумі 15 000 грн., підтверджується копією квитанції №415415951343 від 02.06.2024. (а.с.48).

05.06.2024 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 501339-КС-001 про надання, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 7 000.00 грн. Після збільшення суми кредиту, загальна сума кредиту складає 22 000,00 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка 24 886 процентів, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 64 893,01 грн. (а.с.38-39).

Отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредиту у сумі 7 000 грн., підтверджується копією квитанції №415720030342 від 05.06.2024. (а.с.49).

Станом на 08.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Бізнес Позика» становить 58 011,74 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 20 520,72 грн; суми прострочених платежів по процентах 37 491,02 грн. (а.с.13-16).

З довідки ВЧ НОМЕР_2 ЗСУ МОН №88 від 26.02.2026 року вбачається, що головний сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у в/ч НОМЕР_2 з 22.11.2025 року по теперішній час.

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 10.07.2009 року, актовий запис №67.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозицію укласти договорі є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 ЦК України).

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитора встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Згідно з приписом ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч.1ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте відповідач умови договору №201339-КС-001 про надання кредиту від 02.06.2024 своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував.

Таким чином відповідач порушив вимоги ст. 526, 527, 530 ЦК України та умови договору і станом на 09.10.2025 у відповідача наявна заборгованість по тілу кредиту 20 520,72 грн та простроченого платежу за комісією 37 491,02 грн.

Матеріали справи не містять іншого розрахунку заборгованості, наданого відповідачем, або ж доказів, що борг погашений.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитом у сумі 37 491,02 грн., суд дійшов наступного висновку.

Сторони в договорі №201339-КС-001 про надання кредиту від 02.06.2024 погодили розмір відсотків, та порядок їх сплати.

В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому, на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (в редакції, яка була чинною на час діх кредитного договору) визначено, що Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Вказаний пункт є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише, при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками ВС від 26 грудня 2018 року справа № 522/12270/15, від 14 травня 2021 року справа № 502/1438/18, від 24 лютого 2022 року справа № 591/4698/20, від 12 травня 2022 року справа № 336/512/18, від 18 січня 2023 року справа № 642/548/21.

Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення п. 15 ст. 14 Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Як встановлено судом, з 22.11.2025 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, а тому на нього та членів його сім`ї поширювались пільги, передбачені п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто у його дружини відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом під час перебування його на військовій службі.

Договір №201339-КС-001 про надання кредиту укладено між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 02.06.2024, а з 22.11.2025 чоловік відповідачки перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 (чоловік відповідачки) перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 22.11.2025, а відсотки за користування кредитом, були нараховані до призову його на військову службу, тобто з 02.06.2024 по 08.10.2025, то нарахована сума відсотків підлягає стягненню з відповідачки.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки за користування кредитом у сумі 37 491,02 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, і з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 58 011,74 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 20 520,72 грн; суми прострочених платежів по процентах 37 491,02 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 6, 205, 207, 509, 526, 527, 530, 598, 599, 610-612, 625, 628, 629, 638, 639, 641, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.19,76-81, 100, 141, 256, 263 ЦПК України, ст.1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №501339-КС-001 про надання кредиту від 02.06.2024, що становить 58 011 (п`ятдесяь вісім тисяч одинадцять) гривень 74 копійки, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 20 520,72 грн; суми прострочених платежів по процентах 37 491,02 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, б. Лесі Українки, 26, оф.411;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 23.09.2026.

Суддя: