Рішення № 140008103, 23.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20345/26

Провадження № 2/127/5651/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 лютого 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua було укладено електронний договір про надання кредиту № 1507-8519.

Для підписання кредитного договору відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A9818.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 7 000,00 грн строком на 365 днів, з базовим періодом 21 день.

Умовами кредитного договору передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, а також процентну ставку за користування кредитом: 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав.

Станом на 27 березня 2026 року, за розрахунком позивача, загальна заборгованість за кредитним договором становить 33 733,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за кредитом; 22 183,00 грн заборгованість за нарахованими процентами; 3 500,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України; 1 050,00 грн заборгованість по комісії.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість у повному обсязі, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, у змішаній формі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою його зареєстрованого місця проживання.

Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Інших заяв чи клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі розгляду справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний, зокрема, одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що між сторонами укладено електронний кредитний договір № 1507-8519 від 05 лютого 2025 року, який підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора A9818.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наданими позивачем доказами.

Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини, за якими позивач виконав свій обов`язок щодо надання кредитних коштів, а відповідач зобов`язаний повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними відповідно до умов договору.

Щодо заборгованості за тілом кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було надано кредит у розмірі 7 000,00 грн.

Доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів у повному обсязі матеріали справи не містять.

Отже, вимога про стягнення з відповідача 7 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заборгованості за процентами за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами кредитного договору сторони погодили процентну ставку у розмірі 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % на день починаючи зі 181-го календарного дня і до закінчення строку дії договору.

Строк кредитування за договором становить 365 днів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що сума процентів за користування кредитом становить 22 183,00 грн.

Зазначена сума відповідає нарахуванню процентів за погоджений сторонами строк кредитування, а саме: 7 000,00 грн ? 1,00 % ? 180 днів = 12 600,00 грн; 7000,00 грн ? 0,74 % ? 185 днів = 9 583,00 грн, що разом становить 22 183,00 грн.

Таким чином, нарахована позивачем сума процентів не перевищує розмір процентів, які можуть бути нараховані протягом погодженого сторонами 365-денного строку кредитування, а тому вимога про стягнення 22 183,00 грн процентів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 050,00 грн комісії за видачу кредиту, посилаючись на відповідну умову кредитного договору.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Водночас сама по собі наявність у договорі умови про сплату комісії не звільняє кредитодавця від необхідності довести правову та фактичну підставу її стягнення, зокрема характер відповідної послуги, за яку споживач має здійснити платіж.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 звернула увагу на нікчемність умов договору про споживчий кредит щодо оплати споживачем послуг, які повинні надаватися йому безоплатно.

У даному випадку позивачем не доведено, що комісія у розмірі 1 050,00 грн є платою за окрему фактично надану відповідачу послугу, відмінну від самого надання кредитних коштів.

Посилання позивача на те, що комісія прямо передбачена умовами кредитного договору та включена до загальних витрат за кредитом, саме по собі не підтверджує наявності окремої платної послуги.

За таких обставин вимога про стягнення 1 050,00 грн комісії задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення 3 500,00 грн на підставі статті 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем сума 3 500,00 грн визначена як заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України.

Разом з тим, наведений позивачем розрахунок не дає можливості встановити, яким чином визначено саме суму 3 500,00 грн, за який період здійснено її нарахування, на яку суму основної заборгованості та за якою ставкою проведено розрахунок.

Крім того, частина друга статті 625 ЦК України передбачає нарахування трьох процентів річних від простроченої суми, а не фіксованої суми, визначеної без наведення відповідного розрахунку.

За таких обставин вимога про стягнення 3 500,00 грн на підставі статті 625 ЦК України є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить: 7 000,00 грн + 22 183,00 грн = 29 183,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (29 183,00 грн / 33 733,00 грн ? 2 662,40 грн = 2 303,29 грн.)

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 303,29 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 610, 625, 629, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1507-8519 від 05 лютого 2025 року в розмірі 29183 (двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят три) гривні 00 копійок, з яких 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за кредитом; 22 183 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят три) гривні 00 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2303 (дві тисячі триста три) гривні 29 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя