Ухвала суду № 140007279, 18.09.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5508/26

Провадження № 1-кс/456/1089/2026

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

18 вересня 2026 року місто Стрий

Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши клопотання слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141130000660 від 16.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, щодо:

підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого у АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старший сержант, раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2026 до Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшло клопотання слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141130000660 від 16.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділенням Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2026 за №12026141130000660 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 07.03.2022 №52 старший сержант ОСОБА_6 вважається таким, що прибув для проходження військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 14.01.2025 №14 старший сержант ОСОБА_6 вважається таким, що не прибув після проходження ВЛК.

23 січня 2026 року солдат ОСОБА_6 , продовжив проходження військової служби, та згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 №23 від 23.01.2026 зарахований до списків особового складу.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.03.2026 ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.05.2026 №123, старший сержант ОСОБА_6 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду головного сержанта командира відділення збору та обробки даних розвідки взводу управління розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , старший сержант ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану старшому сержанту ОСОБА_6 , достеменно відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни, крім того останній призваний на військову службу саме за призовом під час мобілізації.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Разом з тим, 31.07.2026, близько 06 години 00 хвилин, старший сержант ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 , обов`язки військової служби не виконував, а отже у такий спосіб незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності, а службовий час проводив на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 17.09.2026, коли старший сержант ОСОБА_6 прибув до Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, що за адресою: м. Стрий, вул. Шевченка, 40, таким чином, ОСОБА_6 припинив вчинення триваючого кримінального правопорушення, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Таким чином, слідчий зазначає, що у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Стрий Львівської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, головний сержант командир відділення збору та обробки даних розвідки взводу управління розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший сержант», раніше не судимий.

17 вересня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Слідча стверджує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - нез?явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Слідча в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, зазначених в ньому. Прокурор, беручи участь в засіданні в режимі відео конференції, клопотання підтримав, зазначив, що обґрунтованість підозри підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Вважає, також, доведеним наявність ризиків, які виправдовують запропонований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, зокрема тих ризиків, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні обґрунтованість підозри заперечив, стверджував, що покинув частину за безпосереднім дорученням командира, відвозив військовослужбовців до навчального центру, а в подальшому повернувся додому та очікував вказівки командира. Наголошував, що має статус УБД ще з 2015 року, двічі добровільно мобілізований, спершу під час антитерористичної операції, повторно в лютому 2022 року під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, отримав поранення під час виконання бойового завдання, через що є обмежено придатним до військової служби, має ушкодження сідничного нерву, через що і проблеми з пересуванням, використовує милицю. Стверджував, що потребує оперативного втручання, про що неодноразово повідомляв командира, проте останній просив зачекати, через відсутність кадрів. Заперечив наявність ризиків ст. 177 КПК України, стверджував, що постійно знаходився за місцем проживання, та може самостійно прибувати до органу досудового розслідування чи суду.

Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити мінімально передбачений законом розмір застави, стверджувала, що відсутні ризики озвучені прокурором, водночас підозрюваний має постійне місце проживання, заслуги перед державою, зокрема статус УБД, поранення внаслідок виконання бойового завдання, похилого віку батьків.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

В силу вимог ст. 194 КПК України при обранні запобіжного заходу слідчий суддя повинен встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а також оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

17 вересня 2026 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 615 КПК України, з метою унеможливлення ухилення від кримінальної відповідальності особи підозрюваної у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.

Відповідно до абзацу восьмого частини четвертої ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437 442-1 Кримінального кодексу України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні під час розгляду клопотання доказами.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, нез?явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Таким чином, в діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Окрім обґрунтованості підозри, передумовою обрання запобіжного заходу є доведення стороною обвинувачення наявності ризиків, яку зумовлюють вибір конкретного заходу.

Проаналізувавши подане клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, а також підозрюваного слідчий суддя приходить до висновку про наявність наступних ризиків:

-переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

-вчиняти інші кримінальні правопорушення, або ж продовжити вчиняти правопорушення у якому підозрюється що підтверджується тим, що підозрюваний ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11.03.2026 ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, однак останній повторно без поважних причин 31.07.2026 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 .

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства.

Аналізуючи наявність ризиків при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує характеризуючі особу підозрюваного ОСОБА_6 документи. Зокрема документи які підтверджують отримання поранення під час виконання бойового завдання, постійного місця проживання, наявність батьків похилого віку на утримані.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також те, що підозрюваний вже був звільнений від відповідальності за вчинення діяння передбаченого ч. 5 ст 407 КК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак обґрунтованість не лише підозри але запропонованого прокурором виду запобіжного заходу. Водночас враховуючи особу підозрюваного, його стан здоров`я, заслуги перед державою, тривалість перебування на військовій службі, вважає за можливе застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Суд погоджується, що альтернативні запобіжні заходи не дозволять досягнути мети їх застосування що визначенні ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Таким чином, оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи у їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, зважаючи на дані про його особу, тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, з визначенням розміру застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись ст. 176-179, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

Визначити термін дії ухвали про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» шістдесят днів до 15 листопада 2026 року.

Строк тримання під вартою рахувати з 17 вересня 2026 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_6 , визначених КПК України, визначити заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому в кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (в разі їх наявності).

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 15 листопада 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали буде оголошено о 09 год. 30 хв. 22 вересня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_9