Рішення № 140005547, 23.09.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5163/26

2/705/3832/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Умань Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «Універсал Банк» звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за відповідним посиланням. ОСОБА_1 звернувся до банку із анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг від 26.05.2021 про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку. Дана анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УніверсалБанк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що розміщені за відповідним посиланням, Тарифами, складають Договір про надання банківських послуг. Відповідно до умов Договору відповідачу встановлено ліміт використання кредиту у розмірі 30000 грн. У зв`язку з порушенням умов договору по наданню банківських послуг у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 77653,60 грн., яка складається із: загального залишку заборгованості за тілом кредиту 68778,7; заборгованості за пенею-8874,90грн. Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді від 28.07.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу та відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження рекомендованими повідомленнями.

Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду з відміткою про невручення поштового відправлення у зв`язку з тим, що «адресат відсутній».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18)).

Станом на день винесення рішення відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Судом встановлено, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проєкт monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що розміщені за відповідним посиланням, Тарифами, складають Договір про надання банківських послуг.

26.05.2021 між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк», в рамках проекту monobank було укладено Договір про надання банківських послуг, який представляє собою Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.

Дана анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УніверсалБанк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, що розміщені за відповідним посиланням, Тарифами, складають Договір про надання банківських послуг.

Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами обслуговування рахунків особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифами за карткою «Monobank», подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням Анкети відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Підписавши Анкету відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають у результаті використання платіжних карток згідно з Тарифами та повернути кредит.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20.

Відповідачу було відкрито кредитну лінію та, відповідно до умов Договору, встановлено ліміт використання кредиту у розмірі 30000 грн.

До позовної заяви позивач додав розрахунок заборгованості за договором б/н станом на 07.06.2026, довідку про розмір встановленого кредиту від 05.08.2025, Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг витяг з Умов і Правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/UniversalBank, у тому числі, Витяг з Тарифів картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, у якому зазначено, що споживач отримує паспорт споживчого кредиту в Мобільному додатку та підписує його у електронному вигляді до підписання Договору.

Згідно Умов, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, у якому містяться елементи різних договорів, у тому числі але не виключно: банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту. До відносин між сторонами застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договорі.

Між сторонами відповідно до Умов погоджено, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором від 26.05.2021 вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед банком, що становить 77653,60 грн, з яких: 68778,70 грн - загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 8874,90 грн залишок заборгованості за пенею.

Судом встановлено, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача формувалася у зв`язку з використанням кредитних коштів.

Процентна ставка (поточна) - Базова процентна ставка: 3,2 % в місяць (37,2% річних). Процентна ставка (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості): 6,2 % у місяць (74,4% річних).

Тобто у випадку коли Боржник сплачує щомісячні платежі, то нараховується процентна ставка базова 3,2 % в місяць (37,2% річних). У випадку коли Боржник не сплачує щомісячні платежі, тобто має вже прострочену заборгованість, тоді нараховується процента (Прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості 6,2 % у місяць (74,4% річних).

З наданого відповідачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість за кредитом формувалася у зв`язку з використанням відповідачем кредитних коштів. У період з 02 жовтня 2025 року по 29 листопада 2025 року заборгованість за кредитом збільшувалася внаслідок здійснення операцій за кредитом, при цьому відповідно до наведеного банком розрахунку залишок поточної заборгованості перебував у межах пільгового періоду, у зв`язку з чим відсотки за користування кредитом у зазначені дати не нараховувалися.

Станом на 29 листопада 2025 року залишок заборгованості за кредитом становив 29959,83 грн. Починаючи з 30 листопада 2025 року, згідно з розрахунком, пільговий період припинився, у зв`язку з чим банк розпочав нарахування процентів за користування кредитом за базовою процентною ставкою 74,4 % річних.

У випадку, якщо клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного щомісячного мінімального платежу (тобто по сплаті процентів та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов`язань за такими щомісячними платежами відбувається згідно з строками виникнення заборгованості починаючи з найдавнішого за строком виникнення щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов`язань клієнта за договором з порушенням зазначеної черговості, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов`язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських операцій.

Пільговий період за карткою - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі).

Так, 30 листопада 2025 року банком нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 1320,96 грн, які, відповідно до розрахунку, відображені як сплачені 01 грудня 2025 року. Надалі, зі збільшенням суми заборгованості за кредитом, банком здійснювалося подальше нарахування процентів. Зокрема, станом на 31 грудня 2025 року нараховано 1895,65 грн процентів, 31 січня 2026 року - 1895,65 грн, 28 лютого 2026 року - 1712,20 грн, а 31 березня 2026 року - 1895,65 грн. При цьому, у розрахунку вказано, що нараховані відсотки сплачувалися.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 31 березня 2026 року залишок заборгованості за кредитом становив 44 449,86 грн, при цьому розмір простроченої заборгованості за наданим кредитом визначено у сумі 6071,83 грн, а нарахованих процентів-1895,65 грн.

Разом з тим, станом на 01 квітня 2026 року у розрахунку зазначено залишок заборгованості за кредитом у сумі 62 566,96 грн та прострочену заборгованість у сумі 6 071,83 грн, тоді як нараховані проценти зазначені у розмірі 0,00 грн, а сплачені проценти -1895,65 грн.

У подальшому, станом на 02 квітня 2026 року, поточна заборгованість за кредитом зазначена у розмірі 0,00 грн, а прострочена заборгованість за наданим кредитом -68778,70 грн.

Таким чином, із наданого розрахунку вбачається істотна зміна розміру заборгованості за тілом кредиту у період з 31 березня по 02 квітня 2026 року, зокрема збільшення відповідного показника з 44 449,86 грн до 68 778,70 грн. При цьому сам розрахунок не містить розшифрування операцій, за рахунок яких відбулося таке збільшення, та не дає можливості встановити підстави включення до складу заборгованості відповідної суми.

Отже станом на 07.06.2026 вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_2 складає 68778,70 грн. (30 000,00 грн. кредитний ліміт, та овердрафт 38778,70 грн.)

Слід зазначити, що овердрафт - (мінус) 38778,70 грн, виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому Банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, платежі розстрочки.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦПК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини 1 та 2 статті 633 ЦК України).

Оскільки умови договору розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі споживачу і доведені до його відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За положеннями ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на дві групи законодавчо встановлені (їхній розмір та підстави стягнення визначаються нормативно-правовими актами) та договірні (визначаються безпосередньо сторонами у договорі).

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення процентів, зокрема їх розміру та порядку нарахування, крім розрахунку заборгованості за кредитним договором, покликався також на Паспорт споживчого кредиту, Тарифи, Умови та правила, розміщені на офіційному сайті банку https://monobank.соm.ua.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з виписки по рахунку, відповідач сплачував кошти на погашення кредиту.

Підписавши Анкету, яка є складовою частиною кредитного договору, відповідач ознайомився та добровільно погодився з усіма умовами надання кредиту, без погодження та ознайомлення з якими, анкета не була б підписана, тобто не було укладено договір.

При цьому, для задоволення вимог про стягнення заборгованості позивач повинен довести не лише факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, а й розмір фактично наданих та неповернутих кредитних коштів, правові підстави та період нарахування процентів, їх розмір, а також правильність здійсненого розрахунку заборгованості.

Разом із тим позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували встановлення саме такого розміру кредитної заборгованості та, зокрема, виникнення заборгованості в сумі 38 778,70 грн понад встановлений кредитний ліміт.

Зокрема, матеріали справи не містять належних доказів збільшення кредитного ліміту відповідача з 30 000,00 грн до суми, яка фактично сформувала заявлену позивачем заборгованість, або доказів того, що умовами укладеного сторонами кредитного договору передбачено можливість виникнення овердрафту в заявленому розмірі та порядок його формування.

Не надано суду також належних доказів щодо конкретних операцій, унаслідок яких виникла заборгованість за овердрафтом у розмірі 38 778,70 грн, із зазначенням дат проведення відповідних операцій, їх сум, призначення, фактичного списання коштів з рахунку та правової підстави віднесення таких сум саме до кредитної заборгованості відповідача.

Для підтвердження такого складника заборгованості позивач мав надати докази, які дають можливість встановити послідовність виникнення боргу та перевірити правильність його формування.

При цьому суд звертає увагу, що заявлена позивачем сума заборгованості істотно перевищує визначений у розрахунку кредитний ліміт у 30 000,00 грн. За таких обставин саме на позивача покладається обов`язок надати зрозуміле та документально підтверджене пояснення механізму утворення різниці між встановленим кредитним лімітом та сумою, яку позивач просить стягнути як заборгованість за тілом кредиту/овердрафтом.

Водночас такого документального підтвердження суду не надано.

Суд також враховує, що відповідно до наданого позивачем розрахунку окремо визначаються поточна заборгованість за тілом кредиту, прострочена заборгованість за тілом кредиту, проценти за користування кредитом, сплачені проценти та пеня.

Зазначені показники не є тотожними складовими заборгованості та мають різну правову природу. Тому їх механічне сумування без наведення чіткого порядку формування кожної складової не дає можливості суду перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення загальної суми.

Таким чином, поданий позивачем розрахунок не є достатньо деталізованим та документально підтвердженим для того, щоб суд міг перевірити правильність визначення кожної складової заявленої до стягнення суми. Позивачем не надано виписки по рахунку, з якої б вбачався рух коштів по картці відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до загальних засад доказування кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже, саме позивач як сторона, яка заявляє вимогу про стягнення конкретної суми заборгованості, повинен довести її розмір та склад.

Відтак за відсутності доказів збільшення кредитного ліміту, документального підтвердження фактичного виникнення та розміру овердрафту, а також належного і прозорого розрахунку процентів за користування кредитом, суд позбавлений можливості достовірно встановити, що відповідач має перед позивачем заборгованість саме в заявленому до стягнення розмірі - 68 778,70 грн.

При цьому суд не ставить під сумнів сам факт існування між сторонами кредитних правовідносин та можливість виникнення у відповідача обов`язку з повернення фактично отриманих кредитних коштів. Водночас наявність такого обов`язку сама по собі не звільняє позивача від необхідності довести конкретний розмір заборгованості, який він просить стягнути.

Проте безпідставно нараховуючи відсотки у вказаному розмірі, погашаючи їх та фактичне тіло кредиту за рахунок непогодженого сторонами овердрафту, нараховуючи за це перевищення кредиту (овердрафт) і його прострочення відсотки, а згодом відносячи цю заборгованість до заявленого тіла кредиту, банк незаконно та штучно збільшував суму заборгованості. Верховний Суд у своїх постановах наголошує, що штучне збільшення заборгованості шляхом внутрішньобанківських перерахувань без фактичного отримання коштів клієнтом є протиправним. На думку суду, заборгованість по тілу кредиту, за умови відсутності боргу за процентами, пенею, за порушення грошового зобов`язання не може перевищувати наданий кредитний ліміт.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76,77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене, наданий банком розрахунок у частині нарахувань за непогодженим овердрафтом та процентами є належним чином не підтверджений доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню лише в межах реального тіла кредиту, отриманого відповідачем, у розмірі 30 000 грн. ( в межах кредитного ліміту).

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 8874,90 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст.549, 551 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі № 183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду даної справи.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану пеню за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки - не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому в частині задоволення позову про стягнення пені в сумі 8874,90 грн. слід відмовити.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1285,71 грн.

Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268,274,279 ЦПК України, на підставі ст.ст.526,610,611,615,626,628,1048,1049,1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) заборгованість у розмірі 30000 грн (тридцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1285,71 грн.

Копію рішення направити сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко