Рішення № 140005525, 22.09.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 694/1069/26

22 вересня 2026 р. м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого - судді Дьяченка Д.О.

при секретарі Табачківській М.М.

розглянувши у судовому засіданні в м. Тальне у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. На підставу своїх вимог посилається на те, що за інформацією, яка знаходиться в Автоматичній системі виконавчого провадження їй стало відомо, що Приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. 06 жовтня 2021 року відкрито виконавче провадження № АСВП: 67066717 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ " КБ "АКОРДБАНК" грошових коштів в сумі 63137,80 грн. Зазначене вище виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису №23023 виданого 16.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. Про те, що права позивача порушені остання дізналась з відповіді приватного виконавця № 11841 від 14.04.2026, яка була надана на адвокатський запит № 09-04/26 від 09 квітня 2026 року, в якому адвокат просив надати про відкриття виконавчого провадження № 67066717 з ідентифікатором про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ "АКОРДБАНК" грошових коштів та надати інформацію щодо виконавчого документу на підставі якого відкрито виконавчого провадження № ПАТ "КБ "АКОРДБАНК". Позивач вважає, що строк на подання заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню починається з моменту отримання відповіді приватного виконавця № 11841 від 14.04.2026 та ознайомлення в АСВП з матеріалами виконавчого провадження № 67066717, а саме з 14.04.2026р. Позивач не отримувала вимоги про усунення порушень за кредитним договором, що об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Також, Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між позивачем та відповідачем щодо суми заборгованості, що вже об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. Приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо розміру заборгованості та не повідомляв позивача про вимогу ПАТ "КБ "Акордбанк". До того ж, у позивача відсутні будь-які кредитні правовідносини з відповідачем, у зв`язку з чим незрозуміло на підставі чого з позивача стягуються кошти. Вважає, що підстав для винесення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором у Приватного нотаріуса не було тому просить визнати виконавчий напис № 23023 виданий 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ"Акордбанк" грошових коштів в сумі 63137,80 грн. таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача понесені судові витрати в сумі 1 331,20 грн.

Ухвалою судді від 07.07.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача Павленко С.В. надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що ПуАТ «КБ «Акордбанк» виконав всі вимоги чинного законодавства для підтвердження факту безспірності заборгованості за кредитним договором, а твердження Позивача про необхідність надання будь-яких інших документів не ґрунтуються на положеннях національного законодавства. Таким чином, твердження позивача про те, що на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису були відсутні правові передумови для вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі, який не був нотаріально засвідчений є не обґрунтованою, та не відповідає дійсності в цілому. 15.06.2021 р. ПуАТ «КБ «Акордбанк» звернувся із досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором до ОСОБА_1 . Звертає увагу, що жодним законодавчим актом або нормою у кредитному договорі не передбачено того, що неотримання відправленої досудової вимоги та її невиконання є перешкодою для звернення ПуАТ «КБ «Акордбанк» до нотаріуса для захисту своїх порушених прав - стягненням кредитної заборгованості. Отже, ПуАТ «КБ «Акордбанк» належним чином дотримався вимог щодо вжиття заходів передбачених ст. 87-88 ЗУ «Про нотаріат», проте банк не має можливості прослідкувати за отриманням боржником листів. Відтак, така недобросовісна поведінка позивача, яка полягає у допущенні прострочення протягом тривалого часу у погашенні заборгованості за кредитним договором, не усунення вчасно заборгованості, яка виникла перед відповідачем, на думку банку, не може заохочуватись виходячи в першу чергу саме з принципу справедливості. Представник відповідача заперечує щодо тверджень про відсутність правовідносин з огляду на наступне. 08.10.2019 р. між ПуАТ «КБ «Акордбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Пропозицію № CIK-081019/042-00, на підставі якої відповідач прийняв пропозицію укласти кредитний договір та приєднався до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в публічному акціонерному товаристві «КБ «Акордбанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному Інтернет-сайті Банку, які разом із Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають Договір про надання споживчого кредиту. З огляду на вище сказане вбачається, що заборгованість позивача перед відповідачем на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною, а отже твердження позивача, що заборгованість не була безспірною є помилковим. Вважає, що для вчинення виконавчого напису нотаріуса представником ПуАТ «КБ «Акордбанк» було повністю дотримано процедуру, визначену чинним законодавством України та надано весь пакет документів для нотаріуса. Отже, вчинений виконавчий напис є законним, а також всі подальші виконавчі дії, що здійснені на підставі напису є також законними.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з таких доказів:

Судом встановлено, що згідно з виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. від 16.06.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ"Акордбанк" грошові кошти на загальну суму 63137,80 грн. за кредитним договором CIK-081019/042-00 від 08.10.2019. Стягнення заборгованості проводиться за період з 08.10.2019 ро по 15.06.2021 р. При цьому у виконавчому написі зазначено, що сума заборгованості становить 63137,80 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 50859,15 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 3023,93 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 9254,72 грн. Загальна заборгованість боржника становить 64137,80 грн. що включає також плату за вчинення цього виконавчого напису.

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП67066717 від 06.10.2021 р., приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В. відкрила виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №23023 від 16.06.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 64137 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.

Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі за текстом - Порядок).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат").

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14 557цс19).

У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року при розгляді справи № 305/2082/14-ц.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідачем надано суду розрахунок суми загальної заборгованості ОСОБА_1 перед ПуАТ «КБ «Акордбанк» за кредитним договором №CIK-081019/042-00від 08.10.2019 станом на 16.04.2026 р.

Суд зазначає, що в наданому розрахунку заборгованості відсутній розмір заборгованості за період з 08.10.2019 ро по 15.06.2021 р., який зазначений у виконавчому написі, а лише міститься період з 10.06.2021 по 30.06.2021 р. та становить 45407,35 грн. сума строкової заборгованості по тілу кредиту, 16,99 грн. - процентна ставка, 63,41 грн.- нараховані проценти, 5451,80 грн. сума простроченої заборгованості по тілу кредиту; 2238,08 грн. -сума прострочених процентів по кредиту, 8097,88 грн. сума простроченої щомісячної комісії.

Тобто, нарахована за виконавчим написом заборгованість в розмірі 63137,80 грн. не може вважатися безспірною, оскільки не наданого детального розрахунку, який би підтверджував відповідність нарахованої суми умовам договору за період, зазначений у виконавчому написі нотаріуса.

Таким чином, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису ОСОБА_1 мала безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Отже, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Також представником відповідача було заявлено клопотання про застосування до даних правовідносин строку позовної давності, а тому розглянувши дане клопотання, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України). Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 Цивільного кодексу України в їх сукупності і взаємозв`язку дозволяє зробити висновок, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Таким чином, з огляду на вищенаведені правові висновки право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості мало б обмежуватися останніми трьома роками, які передували поданню такого позову. Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними. За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду. Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року. Відтак, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22). Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року. Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року. Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер. Підсумовуючи, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

З 4 вересня 2025 року в Україні набув чинності закон №4434-IX, який відновлює перебіг строків позовної давності. З перехідних положень Цивільного кодексу виключено норму, що зупиняла строки на час воєнного стану, а тому суд вважає, що строк позовної давності за даними зобов`язаннями не закінчився, а тому клопотання про його застосування задоволенню не підлягає.

Оскільки суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, то вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по оплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн. підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 274-279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 23023 виданий 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" (ЄДРПОУ 35960913) грошових коштів в сумі 63137,80 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" (ЄДРПОУ 35960913) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати в сумі 1 331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Дьяченко