Рішення № 140004855, 23.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа №569/16379/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (далі - позивач), діючи через свого представника Романенка М.Е., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (далі - відповідачі), в якому просить стягнути з відповідачів на його збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №2-1279/10 в розмірі 131 459 грн 19 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17 травня 2010 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №2-1279/10 стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Кредитним договором №11338566000 від 23 квітня 2008 року в розмірі 426 010 грн 18 коп.

З моменту набрання рішенням законної сили вчинялися дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане.

Відповідно до наявного рішення, а також інших судових документів, зокрема ухвали про заміну сторони виконавчого провадження №2-1279/10 від 04 травня 2016 року позивачу належить право грошової вимоги.

25 липня 2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Він Фінанс».

Враховуючи, що рішення суду не виконувалося відповідачами у період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року, таке прострочення є триваючим порушенням, а право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення, з відповідачів за прострочення виконання рішення суду підлягають стягненню на користь позивача 3 % річних у розмірі 38 305 грн 91 коп. та інфляційні втрати у розмірі 93 153 грн 28 коп.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронних документів. В позовній заяві представник позивача Романенко М.Е. просив справу розглядати без участі представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату і місце проведення судового засідання. Враховуючи, що про причини неявки відповідачі суд не повідомили, відзив не подали і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2010 року в справі №2-1279/10 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/57934667), яке набрало законної сили 07 липня 2010 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту від 29 квітня 2008 року за № 11338566000 та Договору поруки від 29 квітня 2008 року за № 199946 в розмірі 398 468 грн 90 коп., неустойку за порушення своїх зобов`язань в розмірі 500 грн, пеню за порушення термінів повернення кредиту в розмірі 519 грн 51 коп., а всього 399 488 грн 41 коп. та судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір в сумі 1 700 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту від 29 квітня 2008 року за № 11338655000 в розмірі 854 грн 96 коп., неустойку за порушення своїх зобов`язань в розмірі 500 грн, пеню за порушення термінів повернення кредиту в розмірі 00 грн 23 коп., а всього 1 355 грн 19 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту від 29 квітня 2008 року за № 11338595000 в розмірі 22 839 грн 06 коп., неустойку за порушення своїх зобов`язань в розмірі 500 грн, пеню за порушення термінів повернення кредиту в розмірі 7 грн 52 коп., а всього 23 346 грн 58 коп.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2016 року в справі №2-1279/10 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/57963446), яка набрала законної сили 12 липня 2016 року, замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчих провадженнях відкритих відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на виконання та на підставі виконавчих листів, виданих Рівненським міським судом по справі № 2-1279/10.

25 липня 2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс». Наказом № 55-к від 25 липня 2024 року на виконання Протоколу № 1706 загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» від 25 липня 2024 року перейменовано з 25 липня 2024 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у ТОВ «Він Фінанс» та внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.

Станом на дату подачі позову вищезазначене рішення суду не виконано.

Згідно розрахунку вимог позивача у зв`язку з неповерненням відповідачами заборгованості за період з березня 2019 року по лютий 2022 року інфляційні втрати становлять 93 153 грн 28 коп., а 3 % річних за період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року 38 305 грн 91 коп.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14?10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2010 року в справі №2-1279/10 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/57934667), яке набрало законної сили 07 липня 2010 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту від 29 квітня 2008 року за № 11338566000 та Договору поруки від 29 квітня 2008 року за № 199946 в розмірі 398 468 грн 90 коп., неустойку за порушення своїх зобов`язань в розмірі 500 грн, пеню за порушення термінів повернення кредиту в розмірі 519 грн 51 коп., а всього 399 488 грн 41 коп. та судові витрати по справі, а саме: сплачений судовий збір в сумі 1 700 грн та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту від 29 квітня 2008 року за № 11338655000 в розмірі 854 грн 96 коп., неустойку за порушення своїх зобов`язань в розмірі 500 грн, пеню за порушення термінів повернення кредиту в розмірі 00 грн 23 коп., а всього 1 355 грн 19 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту від 29 квітня 2008 року за № 11338595000 в розмірі 22 839 грн 06 коп., неустойку за порушення своїх зобов`язань в розмірі 500 грн, пеню за порушення термінів повернення кредиту в розмірі 7 грн 52 коп., а всього 23 346 грн 58 коп.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 травня 2016 року в справі №2-1279/10 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/57963446), яка набрала законної сили 12 липня 2016 року, замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчих провадженнях відкритих відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на виконання та на підставі виконавчих листів, виданих Рівненським міським судом по справі № 2-1279/10.

Найменування ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» змінено на ТОВ «Він Фінанс».

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2010 році зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за кредитним договором № 11338566000 від 29 квітня 2008 року та зобов`язання відповідача ОСОБА_3 за кредитними договорами № 11338655000 від 29 квітня 2008 року та № 11338595000 від 29 квітня 2008 року не припинилося та триває по час розгляду даної справи. Відтак, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

У цій справі позивач, до якого перейшло право вимоги до відповідачів по вказаним договорам, пред`явив позов і в межах строку позовної давності, перебіг якого був продовжений на строк дії карантину та зупинений в період дії воєнного стану в Україні, просить стягнути з відповідачів на його користь 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 131 459 грн 19 коп.

Позивачем проведено та надано розрахунок 3 % річних за період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 38 305 грн 91 коп. та інфляційних втрат за період з березня 2019 року по лютий 2022 року в розмірі 93 153 грн 28 коп., який відповідачами не спростований, перевірений судом, а тому приймається судом як належний.

Разом з тим, враховуючи, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2010 року в справі №2-1279/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту від 29 квітня 2008 року за № 11338566000 та Договору поруки від 29 квітня 2008 року за № 199946 з урахуванням судових витрат в загальному розмірі 401 308 грн 41 коп. і окремо з ОСОБА_3 заборгованість по Договору про надання споживчого кредиту від 29 квітня 2008 року за № 11338655000 та по Договору про надання споживчого кредиту від 29 квітня 2008 року за № 11338595000 в загальному розмірі 24 701 грн 77 коп., за таких обставин, з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути 3 % річних за період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 36 084 грн 78 коп., інфляційні втрати за період з березня 2019 року по лютий 2022 року в розмірі 87 751 грн 88 коп., і окремо з відповідача ОСОБА_3 3 % річних за період з 25 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 2 221 грн 13 коп., інфляційні втрати за період з березня 2019 року по лютий 2022 року в розмірі 5 401 грн 40 коп.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до стягнутої суми з кожного з відповідачів у розмірі 1 408 грн 39 коп. з ОСОБА_3 і 1 254 грн 01 коп. з ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 000 грн 00 коп. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надання правничої допомоги підтверджені позивачем належними доказами, а саме Договором №97 про надання правової допомоги від 03 грудня 2025 року, Додатковою угодою від 03 грудня 2025 року до даного Договору, Актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 06 липня 2026 року, Детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Оскільки понесення позивачем зазначених витрат підтверджено належними доказами вони підлягають до стягнення пропорційно до стягнутої суми з кожного з відповідачів у розмірі 3 702 грн 94 коп. з ОСОБА_3 і 3 297 грн 06 коп. з ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 526, 530, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 36 084 (тридцять шість тисяч вісімдесят чотири) грн 78 коп. та інфляційні втрати у розмірі 87 751 (вісімдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 2 221 (дві тисячі двісті двадцять одна) грн 13 коп. та інфляційні втрати у розмірі 5 401 (п`ять тисяч чотириста одна) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» судові витрати у розмірі 5 111 (п`ять тисяч сто одинадцять) грн 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» судові витрати у розмірі 4 551 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят одна) грн 07 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Першко