Постанова № 140004167, 23.09.2026, Оржицький районний суд Полтавської області

543/949/26

3/543/175/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 селище Оржиця

Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Попадюк С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директор СТОВ «Хоробор Агро»,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №7888 від 26.08.2026 ОСОБА_1 вчинив правопорушення: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02,12,2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, наслідок чого встановлено завищення р. 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» за грудень 2025 оку в сумі 636845 грн., п.252.1.1, 252.1.4 п.252,1, п.252,6 ст.252, п.255.3. ст.255, пп.255.11.2, пп.255.11.10, п.255.11, ст.255, п.44.1 44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження рентної плати в частині за користування надрами в сумі 177616,73 грн, в т.ч.: за 2 кв. 2024року на суму 15452,34 грн, за 3 кв. 2024 року на суму 25139,9 грн, за 4 кв. 2024 року на суму 33202,38 грн, за 1 кв. 2025 року на суму 2392,19 грн, за 2 кв. 2025 року на суму 19235,36 грн, за 3 кв. 2025 року на суму 26326,5 грн, за 4 кв. 2025 року на суму 35868,06 грн., пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.2.1, пп. 16.2.2 п.266.2., пп.266.3.1, пп.266.3.2 п.266.3, пп.266.5,1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 14164 грн, у т.ч. за 2-4 кв. 2024 року сумі 5660 грн., за 2025 рік у сумі 8504 грн, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання 23.09.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Від захисника ОСОБА_1 адвоката Литвиненко Я.С. до суду надійшли пояснення, у яких зазначила, що висновки, зроблені в протоколі є безпідставними, на його підставі неможливо встановити вину ОСОБА_2 . Сам по собі Акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом вини особи у вчиненні вчинення адміністративного правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. У справі відсутні, у достатньому обсязі, належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. За таких обставин, вказаний протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. З уразуванням викладеного, захисник просить провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Окремо захисник зазначає, що з моменту інкримінованого вчинення правопорушення (2024-2025 роки) вже пройшли строки до притягнення до адмінвідповідальності.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За нормою з п. 86.1 ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки. У разі, встановлення, під час перевірки, порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Суддею встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРОБОР АГРО», складено АКТ №12347/16-31-07-01-02/32934346 від 12 серпня 2026 року, яким встановлено порушення: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02,12,2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, наслідок чого встановлено завищення р. 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» за грудень 2025 оку в сумі 636845 грн., п.252.1.1, 252.1.4 п.252,1, п.252,6 ст.252, п.255.3. ст.255, пп.255.11.2, пп.255.11.10, п.255.11, ст.255, п.44.1 44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження рентної плати в частині за користування надрами в сумі 177616,73 грн, в т.ч.: за 2 кв. 2024року на суму 15452,34 грн, за 3 кв. 2024 року на суму 25139,9 грн, за 4 кв. 2024 року на суму 33202,38 грн, за 1 кв. 2025 року на суму 2392,19 грн, за 2 кв. 2025 року на суму 19235,36 грн, за 3 кв. 2025 року на суму 26326,5 грн, за 4 кв. 2025 року на суму 35868,06 грн., пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.2.1, пп. 16.2.2 п.266.2., пп.266.3.1, пп.266.3.2 п.266.3, пп.266.5,1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 14164 грн, у т.ч. за 2-4 кв. 2024 року сумі 5660 грн., за 2025 рік у сумі 8504 грн.

За результатами перевірки, Головним державним інспектором відділу планових виїзних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області Кукановою О.Є. 26.08.2026 складено протокол №7888 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - директора СТОВ «ХОРОБОР АГРО», за ч. 1 ст.163-1 КУпАП.

Суддя зазначає, що відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини.

Однак, з протоколу про адміністративне правопорушення № 7888 від 26 серпня 2026 року, який складений щодо ОСОБА_1 неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, тобто безпосередні його дії або бездіяльність, яка виражалась у порушенні закону, а в матеріалах справи наявний лише витяг з Акту документальної планової виїзної перевірки №12347/16-31-07-01-02/32934346 від 12 серпня 2026 року, на підставі якого і було складено протокол.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі №П/811/2893/14.

Відтак протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Будь-яких інших фактичних даних про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, матеріали справи не містять.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у тому розумінні, як її викладено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суддя наголошує, що у суду відсутні повноваження самостійно доводити винуватість особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011 р.; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015 р.; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р.).

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суддя зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, а відтак не доведено його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Оржицький районний суд Полтавської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Попадюк С.С.