Рішення № 140003996, 06.08.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 948/274/26

Провадження № 2/536/1533/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Колотієвського О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Коваль В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 - про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позов зокрема обґрунтовано тим, що 21.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі Первісний кредитор) та Відповідачем ОСОБА_1 (далі Позичальник) було укладено Договір № 6358344 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того як Відповідач здійснив реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі ІТС), заповнила електронну анкету-заяву на отримання споживчого кредиту на вебсайті Первісного кредитора (https://amigo.com.ua),

ТОВ «МІЛОАН» того ж дня направило Відповідачу пропозицію (оферту) укласти Кредитний договір у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника повного тексту договору (за обраними Позичальником параметрами строку та суми кредиту).

У процесі реєстрації та оформлення заявки Первісний кредитор здійснив ідентифікацію Позичальника (отримання її ідентифікаційних даних) та верифікацію таких даних шляхом використання засобів електронної комерції, передбачених чинним законодавством України, у тому числі шляхом підтвердження належності номера мобільного телефону Позичальнику.

Таким чином, особу, яка вчиняла дії в ІТС Первісного кредитора (особистому кабінеті на вебсайті), було однозначно встановлено як Відповідача.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Наголошуємо, що відповідно до умов Кредитного договору № 6358344 були передбачені всі істотні умови договору, а саме: сума кредиту, строк користування кредитом, строк дії договору, загальна вартість кредиту, розмір комісії за надання кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням зазначеного договору.

1. Щодо умов та порядку укладення Кредитного договору № 6358344

21.06.2025 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містив усі істотні умови договору, та маючи технічну можливість відмовитися від його підписання, висловила однозначну згоду з умовами договору шляхом підтвердження акцепту за допомогою одноразового ідентифікатора (SMS-коду).

У свою чергу, ТОВ «МІЛОАН» 21.06.2025 року направило Відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону, зазначений Позичальником у анкеті, одноразовий ідентифікатор, а саме: НОМЕР_1 , який був введений Відповідачем у відповідному розділі ІТС. Вказані дії Відповідача не носили випадкового чи автоматичного характеру, а вимагали послідовного здійснення ряду усвідомлених дій в інформаційно- телекомунікаційній системі кредитодавця, зокрема заповнення персональних даних, підтвердження умов кредитування та введення одноразового ідентифікатора. Така поведінка свідчить про чітке та однозначне волевиявлення Відповідача на укладення договору. Цими діями Відповідач прийняв (акцептував) пропозицію укласти Кредитний договір № 6358344 на умовах, визначених офертою. Таким чином, 21.06.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та Відповідачем було укладено Кредитний договір шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно договору кредит надавався строком на 344 днів.

Підписанням договору Відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та що їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства України.

2. Щодо факту надання кредитних коштів та належного виконання зобов`язань Первісним кредитором

Згідно з умовами Кредитного договору № 6358344 від 21.06.2025 року, ТОВ «МІЛОАН» зобов`язалося надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі, на умовах строковості, зворотності та платності, а Позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути отримані кошти та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

На виконання взятих на себе зобов`язань ТОВ «МІЛОАН» належним чином і в повному обсязі надало Відповідачу кредитні кошти у сумі 3000 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, зазначену Позичальником під час оформлення заявки на отримання кредиту, а саме: НОМЕР_2 .

Незважаючи на належне виконання Первісним кредитором своїх зобов`язань за Кредитним договором № 6358344 та фактичне отримання Відповідачем кредитних коштів, Позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконав. Відповідач не повернула кредитні кошти у встановлений договором строк, не сплатила передбачені договором платежі, у зв`язку з чим допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Станом на дату подання даної позовної заяви заборгованість Відповідача за Кредитним договором № 6358344 становить 20 761,74 (двадцять тисяч сімсот шістдесят одна гривня 74 копійки) , що складається з:

- тіла кредиту 3000 (Три тисячі гривень 00 копійок);

- комісії за надання кредиту 4 380,00 (Чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 копійок).

- штрафних санкцій, за неналежне виконання кредитного зобов`язання - 6000 (Шість тисяч гривень 00 копійок).

25.11.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Позивач набув усі права первісного кредитора за Кредитним договором № 6358344. Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

На підставі вищевикладеного, просили суд ухвалити рішення, яким:

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за Кредитним договором №6358344 від 21.06.2025 р., у розмірі 20 761,74 (двадцять тисяч сімсот шістдесят одна гривня 74 копійки).

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662, 40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000 (Сім тисяч гривень 00 копійок).

- Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику, у розмірі 381, 74 (триста вісімдесят одна гривня 74 копійки).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Просила суд задовольнити позов, проти ухвалення заочного судового рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв про розгляд справи за його присутності або про причини неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення (ст. 280 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:

21.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі Первісний кредитор) та Відповідачем ОСОБА_1 (далі Позичальник) було укладено Договір № 6358344 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після того як Відповідач здійснив реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі ІТС), заповнила електронну анкету-заяву на отримання споживчого кредиту на вебсайті Первісного кредитора (https://amigo.com.ua),

ТОВ «МІЛОАН» того ж дня направило Відповідачу пропозицію (оферту) укласти Кредитний договір у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника повного тексту договору (за обраними Позичальником параметрами строку та суми кредиту).

У процесі реєстрації та оформлення заявки Первісний кредитор здійснив ідентифікацію Позичальника (отримання її ідентифікаційних даних) та верифікацію таких даних шляхом використання засобів електронної комерції, передбачених чинним законодавством України, у тому числі шляхом підтвердження належності номера мобільного телефону Позичальнику.

Таким чином, особу, яка вчиняла дії в ІТС Первісного кредитора (особистому кабінеті на вебсайті), було однозначно встановлено як Відповідача.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до умов Кредитного договору № 6358344 були передбачені всі істотні умови договору, а саме: сума кредиту, строк користування кредитом, строк дії договору, загальна вартість кредиту, розмір комісії за надання кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням зазначеного договору.

1. Щодо умов та порядку укладення Кредитного договору № 6358344

21.06.2025 року Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містив усі істотні умови договору, та маючи технічну можливість відмовитися від його підписання, висловила однозначну згоду з умовами договору шляхом підтвердження акцепту за допомогою одноразового ідентифікатора (SMS-коду).

У свою чергу, ТОВ «МІЛОАН» 21.06.2025 року направило Відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону, зазначений Позичальником у анкеті, одноразовий ідентифікатор, а саме: НОМЕР_1 , який був введений Відповідачем у відповідному розділі ІТС. Вказані дії Відповідача не носили випадкового чи автоматичного характеру, а вимагали послідовного здійснення ряду усвідомлених дій в інформаційно- телекомунікаційній системі кредитодавця, зокрема заповнення персональних даних, підтвердження умов кредитування та введення одноразового ідентифікатора. Така поведінка свідчить про чітке та однозначне волевиявлення Відповідача на укладення договору. Цими діями Відповідач прийняв (акцептував) пропозицію укласти Кредитний договір № 6358344 на умовах, визначених офертою. Таким чином, 21.06.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та Відповідачем було укладено Кредитний договір шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно договору кредит надавався строком на 344 днів.

Підписанням договору Відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та що їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства України.

2.Щодо факту надання кредитних коштів та належного виконання зобов`язань Первісним кредитором

Згідно з умовами Кредитного договору № 6358344 від 21.06.2025 року, ТОВ «МІЛОАН» зобов`язалося надати Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі, на умовах строковості, зворотності та платності, а Позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути отримані кошти та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

На виконання взятих на себе зобов`язань ТОВ «МІЛОАН» належним чином і в повному обсязі надало Відповідачу кредитні кошти у сумі 3000 грн, шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, зазначену Позичальником під час оформлення заявки на отримання кредиту, а саме: НОМЕР_2 .

Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжними документами від надавача платіжних послуг, які додаються до матеріалів даної позовної заяви.

Сам факт зарахування коштів на банківську картку, реквізити якої були особисто зазначені Відповідачем у заяві на отримання кредиту, є належним доказом отримання кредитних коштів та виникнення у нього обов`язку їх повернення незалежно від подальшої поведінки.

Таким чином, Первісний кредитор повністю виконав свій обов`язок за Кредитним договором, що свідчить про виникнення у Позичальника відповідного грошового зобов`язання щодо повернення отриманих коштів у встановлений договором строк.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України:

«За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти або інші платежі, передбачені договором».

У даному випадку проценти за користування кредитом умовами Кредитного договору не передбачені, натомість передбачена комісія за надання кредиту, яка є складовою загальної вартості кредиту та була доведена до відома Позичальника до моменту укладення договору.

3.Щодо належності електронної форми договору та юридичної сили електронних доказів

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»: «Електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа».

Частиною першою статті 8 вказаного Закону передбачено:

«Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму».

Допустимість електронних документів як доказів також не може бути заперечена виключно з підстав їх електронної форми.

Згідно з частинами 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови відповідного договору та виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною і вважається укладеним з моменту одержання відповіді про прийняття такої пропозиції.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» прямо встановлено: «Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

4. Щодо електронного підпису одноразовим ідентифікатором та позиції Верховного Суду

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»: « Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір».

Відповідно до статті 100 Цивільного процесуального кодексу України електронні докази є самостійним видом доказів та можуть подаватися у вигляді електронних документів, копій, роздруківок з електронних систем та інших носіїв інформації.

Таким чином, використання одноразового SMS-коду є передбаченим законом способом підписання електронного правочину та слугує інструментом ідентифікації особи, яка вчиняє відповідні дії.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд. Так, у постанові від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що: «Кредитний договір, підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора (SMS-коду), є укладеним належним чином, а сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину».

Подібна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19, де суд наголосив, що без введення одноразового ідентифікатора укладення договору між сторонами було б неможливим.

Таким чином, твердження про неналежну форму або відсутність підпису є такими, що суперечать як прямим приписам закону, так і усталеній судовій практиці.

5. Щодо порушення Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором та правової оцінки такої поведінки

Незважаючи на належне виконання Первісним кредитором своїх зобов`язань за Кредитним договором № 6358344 та фактичне отримання Відповідачем кредитних коштів, Позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконав. Відповідач не повернула кредитні кошти у встановлений договором строк, не сплатила передбачені договором платежі, у зв`язку з чим допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України: «Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом».

Частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України встановлено: «Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання».

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України: «Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу».

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема обов`язок сплати грошових сум та право кредитора звернутися до суду за захистом свого права.

Таким чином, ухиляючись від повернення отриманих кредитних коштів, Відповідач порушила як умови Кредитного договору, так і імперативні норми цивільного законодавства.

6. Щодо розміру заборгованості та правових підстав її стягнення

Станом на дату подання даної позовної заяви заборгованість Відповідача за Кредитним договором № 6358344 становить 20 761,74 (двадцять тисяч сімсот шістдесят одна гривня 74 копійки) , що складається з:

- тіла кредиту 3000 (Три тисячі гривень 00 копійок);

- комісії за надання кредиту 4 380,00 (Чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 копійок).

- штрафних санкцій, за неналежне виконання кредитного зобов`язання - 6000 (Шість тисяч гривень 00 копійок).

Комісія за надання кредиту була прямо передбачена умовами Кредитного договору, доведена до відома Відповідача до моменту його укладення та є складовою загальної вартості кредиту.

Розрахунок заборгованості здійснений на підставі даних бухгалтерського обліку кредитора, є арифметично вірним та відповідає умовам договору. Доказів сплати або часткового погашення боргу Відповідачем не надано.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України: «Позичальник

зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором».

Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що: «У разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики».

7. Щодо переходу права вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ»

25.11.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Позивач набув усі права первісного кредитора за Кредитним договором № 6358344. Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України: «До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав».

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 року у справі № 761/40418/18 дійшов висновку, що: «Заміна кредитора не впливає на обсяг зобов`язань боржника та не потребує отримання його згоди».

До Позивача перейшли всі права первісного кредитора у повному обсязі, включаючи право на стягнення основної суми боргу, комісій, штрафних санкцій та звернення до суду.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі за текстом ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526, 527 ЦК визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.

Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно вказаного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору та 381,74 грн пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

Ч. 3 ст.133 ЦПК України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи встановлено, що на обґрунтування понесених витрат на правову допомогу позивачем суду надано: заявку на надання юридичної допомоги, та витяг з акту про надання юридичної допомоги на загальну суму 7000 гривень.

З урахуванням викладеного, оскільки позов задоволено в повному обсязі, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 76, 82, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273,280-284,287, 352 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» заборгованість за Кредитним договором №6358344 від 21.06.2025 р., у розмірі 20 761,74 (двадцять тисяч сімсот шістдесят одна гривня 74 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662, 40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000 (Сім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику, у розмірі 381, 74 (триста вісімдесят одна гривня 74 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. О. Колотієвський