Ухвала суду № 140002348, 22.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/9797/26

Провадження №1-кс/751/3659/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Чернігові клопотання прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадження № 42023272010000192 від 20.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за процесуального керівництва Чернігівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023272010000192 від 20.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що починаючи з 2023 року посадові особи ТОВ «Чернігівський обласний навчально-курсовий комбінат» (ЄДРПОУ 41984324) та представники комерційних структур, з метою отримання матеріальної вигоди від керівництва ТОВ «ЧОНКК», безпосередньо здійснювали підбір військовозобов`язаних осіб чоловічої статі, які були зацікавлені в отриманні фіктивних документів про навчання, що в подальшому ставали підставою для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Після зарахування на навчання зацікавлені військовозобов`язані особи отримували від посадових осіб ТОВ «ЧОНКК» довідки про проходження навчання та разом з іншими документами подавали їх до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, де за результатами розгляду комісіями приймались рішення про надання таким чоловікам відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.п. 1 п. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, посадові особи ТОВ «ЧОНКК» розробили та впровадили схему з перешкоджання мобілізаційним заходам шляхом фіктивного працевлаштування на посади педагогічних працівників осіб, які не відповідають кваліфікаційним вимогам та не приймають участь в освітньому процесі, з метою отримання ними права на відстрочку від призову за мобілізацією відповідно до п.п. 2 п. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

11.09.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено перераховані у клопотанні речі.

11.09.2026 вилучені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З метою збереження речових доказів, уникнення їх приховування, пошкодження, втрати або перетворення, і тим самим знищення, а також з метою їх використання під час проведення слідчих дій виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Прокурор у судове засідання не прибув, про день, час та місце повідомлений в установленому порядку, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив його задовольнити.

Володілець майна та його представник адвокат ОСОБА_5 у судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлені, адвокат надав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування судового розгляду клопотання за допомогою технічних засобів, згідно ст. 107 КПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з пп. 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У провадженні слідчого управління ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42023272010000192 від 20.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

11.09.2026, на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12.08.2026, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено наступне майно, а саме: мобільний телефон марки «Iphone 13» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 .

Постановою слідчого слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 від 11.09.2026 вказані речі визнані речовими доказами в кримінальному провадженні № 42023272010000192 від 20.09.2023.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що виявлене та вилучене майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Ураховуючи вищезазначені обставини, а також розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя дійшов висновку, що є всі правові підстави для накладання арешту на вказане майно, із забороною відчуження, розпорядження та користування.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт, слідчим суддею не встановлено.

Слідчий суддя звертає увагу на необхідність невідкладного проведення органом досудового слідства необхідного комплексу відповідних слідчих дій стосовно вилученого майна з метою забезпечення справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу, визначених ст.2 КПК України, та необхідністю захисту фундаментальних прав особи - права власності.

У протилежному випадку власник майна в разі зволікання і затягування розслідування справи, вправі самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про зняття арешту з майна.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 175, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 11.09.2026 в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме: мобільний телефон марки «Iphone 13» IMEI: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання слідчому судді про скасування арешту майна повністю або частково. За клопотанням вказаних осіб арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий cуддя ОСОБА_1