Рішення № 140002270, 22.09.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1954/26

№ провадження 2/738/888/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року м. Мена

Менський районний суд Чернiгiвської областi в складі:

суддi - Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання - Шугалій А.С.

відповідача ОСОБА_1

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, надійшла позовна заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 15 травня 2023 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (попередня назва ТОВ «ЗАЙМЕР») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №235343, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору відповідачу було надано у користування грошові кошти в розмірі 3 000 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника. Позичальник, отримавши у користування кредитні кошти, зобов`язувався повернути їх в розмірі відповідно до умов договору, та сплатити відсотки за користування кредитом. На підставі договору факторингу від 19 квітня 2024 року №568/ФК-24, укладеного між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за первинним договором, у розмірі заборгованості боржника перед ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», визначеними в реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №235343 від 15 травня 2023 року. Відповідач порушила умови кредитного договору №235343 від 15 травня 2023 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 10350 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту, 7350 грн заборгованість за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати, а саме 2422,40 грн судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 21 серпня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до судового засідання.

17 серпня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, не заперечує проти стягнення з неї заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 грн та нарахованих відсотків в межах строку договору (14 днів), що складає 2100 грн, а також просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу з 6000 грн до розумного та обґрунтованого розміру, визначеного на розсуд суду. В решті позовних просить відмовити.

31 серпня 2026 року від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначає про те, що нарахування заборгованості за відсотками, здійснене первісним кредитором, повністю відповідає умовам укладеного договору, здійснене в межах строку кредитування, є таким, що ґрунтується на законних та договірних підставах, а відтак підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі; заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову. Позовні вимоги до ОСОБА_1 просить задовольнити в повному обсязі.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні визнала розмір заборгованості за тілом кредиту, просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, в решті позовних вимог просила відмовити, посилаючись на те, що на її на утриманні перебуває малолітня дитина, яку вона виховує самостійно, а також вона має зобов`язання по іншим кредитним угодам, у зв`язку з чим має скрутне матеріальне становище та позбавлена можливості здійснювати погашення заборгованості за спірним кредитним договором.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 15 травня 2023 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 укладено індивідуальну частину договору про надання фінансового кредиту №235343 (а.с.23, 36- 40).

Відповідно до п.1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається строком на 14 днів, тобто до 28 травня 2023 року. Строк дії договору 14 днів. Але в будь-якому випадку, договір дії до повного його виконання сторонами.

За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1825% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 5% на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Відповідно до п.1.4, 1.5 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.

Підписання вказаного договору електронним підписом відповідачем свідчить про її обізнаність з умовами кредитування.

ТОВ «ЗАЙМЕР» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про надання споживчого кредиту виконало та надало їй кредит в сумі 3000 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується листом ТОВ «ПРОФІТГІД», повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» та випискою за договором (а.с.34, 88, 89).

Протоколом №13/09/2023 загальних зборів учасників ТОВ «ЗАЙМЕР від 13 вересня 2023 року змінено найменування ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» (а.с.16).

19 квітня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №568/ФК-24, у відповідності до якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» передає (відступає) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належній йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №235343 від 15 травня 2033 року в розмірі 10350 грн, яка складається з : 3000 грн суми заборгованості за тілом, 7350 грн суми заборгованості по відсоткам (а.с.17, 24- 29).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №235343 від 15 травня 2033 року складає 10350 грн , з яких: 3000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 7350 грн - заборгованість за процентами (а.с.18-20).

V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено факт укладення 15 травня 2023 року ОСОБА_1 індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №235343 з ТОВ «ЗАЙМЕР».

Матеріалами справи підтверджено зміну найменування ТОВ «ЗАЙМЕР» на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Належними доказами у справі також підтверджено факт укладення 19 квітня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №568/ФК-24, відповідно до якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №235343.

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору №235343, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 10350 грн, з яких: 3000 грн заборгованість за тілом кредиту; 7350 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, відповідальність за невиконання договірних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від вказаного правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

З умов кредитного договору№235343 від 15 травня 2023 року та додатку №1 до нього (графіку розрахунку та загальної вартості кредиту) вбачається, що сторони погодили строк кредиту (строк дії договору) 14 днів, тобто до 28 травня 2023 року.

При цьому, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Враховуючи, що кредитним договором №235343 від 15 травня 2023 року визначений строк його дії, який становить 14 днів, саме протягом даного строку Позивач мав право нараховувати Відповідачу передбачені цим договором проценти.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з графіком розрахунків, який є додатком №1 до договору про надання фінансового кредиту №235343, проценти за користування кредитом в розмірі 5% в день нараховуються протягом 14 днів (з 15 до 28 травня 2023 року), сукупний розмір яких складає 2100 грн.

Виходячи із суми кредиту у розмірі 3000 грн, узгодженої сторонами процентної ставки у розмірі 5% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 14 днів, заборгованість відповідача по відсоткам за кредитним договором №235343 від 15 травня 2023 року становить 2100 грн.

Ураховуючи те, що фактично отримані та використані грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконані вчасно та у повному обсязі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту 3000 грн, нарахованими процентами 2100 грн, а всього: 5100 грн.

VІ. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 1312,03 на повернення судового збору та 2956,80 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 509, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», р/p IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», МФО:334851, заборгованість за кредитним договором №235343 від 15 травня 2023 року в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, яка складається з: 3000 грн заборгованості за тілом кредиту, 2100 грн заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», р/p IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», МФО:334851, 1312 (одну тисячу триста дванадцять) гривень 03 копійки на повернення судового збору та 2956 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 80 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд.21/1 м. Бровари Київська область, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Н.В.Волошина