Постанова № 140002269, 22.09.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1837/26

№ провадження 3/738/654/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року місто Мена

Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:

судді - Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання Шугалій А.С.,

представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Секмедіна В.О.

розглянувши матеpiали пpо пpитягнення до адмiнiстpативної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,

В С Т А H О В И В:

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення при наступних обставинах.

22 липня 2026 року о 10.42 год. ОСОБА_1 по вул. Польова, 24 у м. Мена Корюківського району Чернігівської області керував мопедом ALPHA ZS 50F, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Секмендін В.О. у судовому засіданні просив закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не надано доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та не надано свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки.

Вислухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Пункт 1.3 ) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі ПДР) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог пункту 2.9 а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Керування водієм автомобілем у стані алкогольного сп`яніння є грубим умисним порушенням п. 2.9 «а» ПДР та утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, що здійснюють керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735.

Згідно з п. 6 розділу І вказаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 розділу І Інструкції).

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 розділу І Інструкції).

Відповідно до тексту вказаної Інструкції, саме поліцейському надано право визначати підозру про те, чи перебуває водій в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначені результати огляду на стан сп`яніння 1,56 %;

- результатами тестування на алкоголь, проведеного інспектором поліції 22 липня 2026 року о 10:56 год за допомогою приладу «Алкотест 6810» ARCE-0175, згідно з яким результат тесту 1,56 проміле;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від, у якому зафіксовано, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 направляється до КНП «Менська міська лікарня» 22 липня 2026 року о 10 годині 49 хвилин для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота;

- відеозаписом, який міститься на DVD-R диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення.

Під час судового розгляду справи було відтворено відеозапис, який є безперервним та міститься на DVD-R диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 22 липня 2026 року о 10:39 год. рухається патрульний автомобіль, працівник поліції говорить: «Наче завівся, чи інвалід чи п`яний», їдуть за водієм. Працівники поліції наздоганяють водія, коли вже той у двір заводить транспортний засіб. Під час спілкування працівник поліції запідозрив, що водій перебуває у стані сп`яніння та пропонує пройти огляд на місці або в медичному закладі. ОСОБА_1 підтвердив, що керував транспортним засобом, зазначивши, що відремонтував мопед та вирішив проїхати, вживав алкогольні напої, визнав себе винуватим, просив його пробачити, та вирішити питання. Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про відеофіксацію, попереджає про кримінальну відповідальність за ст. 369 КК України. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу, результат 1,56%, результат огляду не заперечував, а навпаки підтвердив, що вживав алкогольні напої. Поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння і стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Працівником поліції були роз`яснені права, складено та оголошено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, ОСОБА_1 відмовився поставити підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Після цього ОСОБА_1 видано тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом, відсторонено від керування транспортним засобом. Також щодо ОСОБА_1 винесено постанову про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Згідно із довідкою інспектора з адміністративної практики сектору взаємодії з громадами Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області Сухенко Т., відповідно до інформаційної бази Національної поліції ІПНП, ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 .

Твердження представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стосовно того, що на відеозаписі відсутній факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 і що це є підставою для закриття провадження у справі, не заслуговує на увагу, та ці пояснення спростовані відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, зокрема поведінка ОСОБА_1 , який не заперечував, що керував транспортним засобом та вживав алкогольні напої. Працівник поліції повідомив про наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодився.

Отже, суд встановив, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 сплатив штраф за постановою поліцейського про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Судом не встановлено порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, до того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення такого огляду та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

Інші доводи представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мають формальний характер, тому суд розцінює їх як позицію представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, направлену на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отримуючи посвідчення водія та сідаючи за кермо автомобіля, яке є джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 повинен був неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху, якими категорично заборонено керування транспортними засобами, окрім іншого, з ознаками алкогольного сп`яніння, у стані алкогольного сп`яніння та навіть просто стомленому водію.

За вказаних підстав, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які є належними та допустимими, з урахуванням вимог чинного законодавства. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що відповідають обставинам справи.

Підстави для закриття провадження, у тому числі й ті, які зазначив представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відсутні.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність відсутні.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ту обставину, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, дані про особу правопорушника, його вік, майновий та сімейний стан, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі, установленому санкцією частини першої статті 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, кеpуючись ч.1 ст. 130, статтями 283, 294 КУпАП, суд

П О С Т А H О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, який підлягає сплаті за реквізитами: одержувач: ГУК у Чернігівській області/Чернігівська область/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA 528999980313070149000025001, код класифікації доходів 21081300, призначення: «адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху», з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Роз`яснити положення статей 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.

У разі сплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови надати суду підтверджуючі документи.

У разі примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягнути:

- подвійний розмір штрафу, що становить 34 000,00 грн;

- витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: одержувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, р/р UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу зарахування судового збору на користь держави.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н. В. Волошина