Рішення № 140002153, 23.09.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/539/26

2/729/634/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( заочне)

23 вересня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Кузюри В.О.

при секретарі Ященко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 21.10.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір №1847028 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Вказаний договір було укладено після реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора та подання ним електронної заявки на отримання кредиту на сайті https://selfiecredit.ua/. Позичальник, ознайомившись із умовами договору, надав згоду на його укладення шляхом введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду), чим акцептував пропозицію (оферту) кредитора.

Відповідно до умов договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 7300,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 % на день. Кредитні кошти були перераховані на банківську картку відповідача, що підтверджується відповідними доказами.

29.04.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-09/25, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1847028 становить 35770,00 грн, з яких: 7300,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13870,00 грн заборгованість за процентами, 14600,00 грн пеня.

Позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов`язання, здійснював платежі несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Після відступлення права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу на користь нового кредитора, у зв`язку з чим наявна заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача, надав суду заву в якій просить проводити розгляд у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подавав , заяв про відкладення, розгляд в його відсутність не надсилав.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 21.10.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1847028 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу кредит у розмірі 7 300 грн строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 % на день (а.с. 11-18).

Відповідно до умов договору, укладення відбулося шляхом направлення його тексту в особистий кабінет позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, а підписання здійснювалося відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який направлявся на номер мобільного телефону, зазначений ним під час реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що після проходження процедури ідентифікації та верифікації, зокрема із використанням системи BankID НБУ, відповідач отримав доступ до особистого кабінету, ознайомився з умовами договору та акцептував їх шляхом введення одноразового ідентифікатора, чим підтвердив укладення кредитного договору.

Кошти кредиту були надані відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 21.10.2024 на суму 7300,00 грн., що підтверджується документами від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК» (а.с. 32).

Згідно з умовами договору, позичальник зобов`язався своєчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, а також інші платежі, передбачені договором.

Разом з тим, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, здійснював платежі з порушенням строків та не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1847028 станом на 29.04.2025 заборгованість становить 35770,00 грн, з яких: 7300,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13870,00 грн заборгованість за процентами, 14600,00 грн пеня. (а.с. 29-31).

29.04.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-09/25, відповідно до якого первісний кредитор відступив свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором (а.с. 33-39).

Таким чином встановлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з кредитного договору.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За положеннями ч. ч. 1 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачу при пред`явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, комісіх, неналежного виконання позичальником умов договору та обставини переходу прав вимоги до Позивача як нового кредитора.

Суд доходить висновку, що факти виникнення між позивачем та відповідачем правовідносин позики, отримання відповідачем та використання коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла позики та процентів, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

Так, Позивачем підтверджено факт укладення договору та перерахунку Відповідачу кредитних коштів, наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір.

Також Позивачем підтверджено факт правонаступництва у питанні стягнення боргу, що виник на підставі укладеного договору факторингу.

Отже, вищевказані факти та обставини позивач довів, що є підставою для стягнення з Відповідача користь Позивача заборгованості по тілу кредиту та процентах за користування ним.

З огляду на вказане, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 21.10.2024 року був укладений кредитний договір № 1847028 підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав повністю, проте відповідач не виконав свої кредитні зобов`язання щодо повернення коштів, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за основним боргом в розмірі 7300,00 грн. та процентами в розмірі 13870,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу в розмірі 14600,00 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки ОСОБА_1 укладав Кредитний договір № 1847028 з ТОВ «Селфі Кредит» 11.06.2024 р, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України пеня в розмірі 14600,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягає заборгованість в розмірі 21170,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7300,00 грн. та процентами в розмірі 13870,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки, позовні вимогизадоволено частково на суму 21170,00 грн. (59.18 % позовних вимог), то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2176грн.28 коп. (1575 грн. 61 коп. х 59.18%/100).

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 1847028 від 21.10.2024 року у розмірі 21170 ( двадцять одну тисячу сто сімдесят ) гривень 00 копiйки.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» 1575 (дві тисячі сто сімдесят шість) гривень 61 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя Бобровицького районного суду В.О. Кузюра