Рішення № 140000664, 21.09.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5051/26

Провадження № 2/577/2628/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі : головуючого судді Галяна С.В.

за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3752584 від 17.06.2023 року у сумі 126 388,07 грн., у тому числі 16499,97 грн. основного боргу та 109888,10 грн. процентів. Крім того, заявлено вимоги про відшкодування судового збору в сумі 2662,40 грн. і витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Позов обґрунтований тим, що 17.06.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою укладено електронний кредитний договір, за яким надано 16500 грн. на строк 365 днів, з кінцевою датою повернення 16.06.2024 року. Позивач посилається на стандартну процентну ставку 2% на день та можливість застосування зниженої ставки за правилами програми лояльності.

За твердженням позивача, кошти перераховано з використанням реквізитів платіжної картки відповідачки. Право вимоги набуте на підставі договору факторингу № 21/02/2024 від 21.02.2024 року. На дату відступлення в позові зазначено борг 88439,22 грн., з яких 16499,97 грн. основний борг, 71939,25 грн. проценти. Після відступлення позивач нарахував додаткові проценти, вказавши період з 23.02.2024 року до 16.06.2024 року. Вимоги про штраф заявлені в нульовому розмірі.

У відзиві від 18.09.2026 року, поданому представником відповідачки адвокатом Турчиним Олегом Вікторовичем, відповідачка не заперечує укладення договору, отримання 16500 грн. та неповернення позичених коштів у строк. Водночас заперечує стягнення всього заявленого боргу, посилаючись на несправедливість і надмірність процентів.

Відповідачка вважає, що з 24.11.2023 року ставка мала бути знижена до 1% на день на підставі Закону № 3498-IX, а проценти на дату закінчення кредитування мали становити 76560 грн. Також посилається на перевищення процентами половини суми кредиту, засади справедливості, добросовісності й розумності, навчання на денній формі, відсутність роботи та обмежені можливості працевлаштування під час воєнного стану.

Стосовно правничої допомоги відповідачка зазначає, що позов є типовим, справа не є складною, а оплата послуг не підтверджена. Заперечує необхідність консультації клієнта, погодження позиції, двох годин ознайомлення з документами та окремої компенсації подання позову. Вважає обґрунтованою компенсацію в сумі 3500 грн.

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галяна С.В. від 04.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 21.09.2026 року (а.с. 50).

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Галяна С.В. від 04.09.2026 року зобов`язано Монобанк надати інформацію за клопотанням позивач (а.с. 51).

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

17.06.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3752584 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 16500 грн., строком на 365 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту та можливість застосування зниженої ставки за правилами програми лояльності (а.с. 7-16).

З повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вбачається, що останнє надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. 17.06.2023 року о 21:10:11 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта в сумі 16500 грн., номер транзакції в системі іРау.ua - 252539399, призначення платежу: зарахування 16500 грн. на карту НОМЕР_1 (а.с. 24).

Отже, інформація, викладена у вищевказаній довідці ТОВ «Універсальні платіжні рішення» співвідноситься з інформацією, викладеною у кредитному Договорі.

21.02.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21/02/2024, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників. (а.с. 31-36).

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 21/02/2024 від 21.02.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 3752584 від 17.06.2023 року в сумі 88439,22 грн., яка складається з 16499,97 грн. заборгованості за тілом кредиту, 71939,25 грн. (а.с. 36 зв.).

Станом на дату укладення договору факторингу строк дії кредитного договору не закінчився. У зв`язку з чим у межах строку дії кредитного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» продовжило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у період з 23.02.2024 року по 16.06.2024 року на підставі п.п. 1.4.1, 5.1 кредитного договору та ст.ст. 1048, 1050 та 1054 ЦК України. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 126388,07 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 16499,97 грн.; заборгованість за процентами 109888,10 грн. (а.с.30).

Правовідносини сторін виникли з договору споживчого кредиту. Статті 207, 639, 1054, 1055 ЦК України та статті 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» допускають укладення кредитного договору в електронній формі за дотримання встановленого порядку його підписання. Відсутність власноручного підпису на паперовому примірнику сама по собі не доводить неукладеність електронного договору.

Відповідачка прямо підтвердила факт укладення договору № 3752584 від 17.06.2023 року й отримання 16500 грн. Її заперечення стосуються передусім вартості кредиту та розміру судових витрат.

За статтями 512, 514 ЦК України відступлення вимоги змінює особу кредитора, а обсяг його прав визначається правом первісного кредитора та умовами відступлення. Боржник не повинен сплачувати більше лише через заміну кредитора.

Договір факторингу № 21/02/2024 від 21.02.2024 року разом із реєстром боржників, актом передачі та документами про виконання умов переходу вимоги підтверджує набуття позивачем права щодо договору № 3752584. Право на проценти, заявлені за наступний період, входить до доведеного обсягу відступлення. Саме за цієї умови позивач є належним кредитором за вимогою, що розглядається.

Відступлення вимоги не є видачею нового кредиту відповідачці, продовженням строку кредитування або дозволом установлювати нову процентну ставку. Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання; відповідні наслідки визначаються статтями 516, 517 ЦК України. Якщо після відступлення боржник належно виконав зобов`язання первісному кредитору за умов, установлених законом, такий платіж повинен бути врахований.

Обов`язок повернути одержані кредитні кошти випливає зі статей 526, 629, 1049, 1054 ЦК України. Відповідачка визнає отримання 16500 грн. і неповернення позики у строк. Позивач просить стягнути залишок 16499,97 грн., тобто суму меншу за первісно видану.

Суд не може виходити за межі цієї вимоги та стягувати 16500 грн. замість заявлених 16499,97 грн. Причина різниці в 0,03 грн. повинна узгоджуватися з обліком платежів і залишку. Водночас за визнаного отримання та неповернення кредиту така різниця сама по собі не спростовує зобов`язання в меншому заявленому розмірі.

Проценти за статтею 1048 ЦК України є платою за правомірне користування коштами на погоджених умовах. Їх необхідно відмежовувати від неустойки та наслідків прострочення за статтею 625 ЦК України. Назва платежу в розрахунку не замінює з`ясування його правової природи.

Вихідним є підтверджений строк кредитування до 16.06.2024 року. Нарахування після спливу такого строку або після його належної зміни внаслідок дострокової вимоги не може автоматично продовжуватися за правилами оплати користування кредитом. Такий підхід до розмежування договірних процентів і відповідальності викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Перехід права вимоги у лютому 2024 року не перериває погоджений строк користування кредитом. Якщо новий кредитор набув відповідне право, він може вимагати законно нараховану плату в межах цього строку, але не вправі повторно нараховувати вже включені до переданої заборгованості проценти.

Договір укладено 17.06.2023 року. Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 року набрав чинності 24.12.2023 року. Отже, запропонована у відзиві дата застосування нового обмеження 24.11.2023 року є неправильною.

Пункт 2 розділу II цього Закону пов`язує застосування відповідних змін до раніше укладених договорів із продовженням їх строку після набрання Законом чинності. Продовження існування боргу чи нарахування процентів у межах початкового строку не є тотожним продовженню строку кредитування.

Обмеження запроваджувалося поетапно: для договорів, на які поширюється відповідне регулювання, перші 120 днів передбачено межу 2,5%, наступні 120 днів 1,5%, надалі 1%. Тому навіть посилання на сам факт набрання чинності Законом не обґрунтовує одномоментного застосування ставки 1% до всіх попередніх кредитів.

Строк кредитування після 24.12.2023 року не продовжувався. Відповідно, нова максимальна денна ставка не змінює автоматично ціну договору від 17.06.2023 року. Розрахунок відповідачки на суму 76560 грн., побудований на іншому застосуванні Закону в часі, не може бути прийнятий з цієї підстави.

Відповідачка обґрунтовує заперечення, зокрема, статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та загальними засадами цивільного законодавства. Суд не ототожнює свободу договору з правом кредитодавця включати будь-які умови, незалежно від їх законності та прозорості.

Однак передбачена пунктом 5 частини третьої статті 18 названого Закону оцінка непропорційної компенсації за невиконання зобов`язання не встановлює універсальної межі у 50% для всієї плати за користування кредитом. Потрібно визначити, чи є спірний платіж погодженою ціною кредиту, чи наслідком порушення зобов`язання, а також належний спосіб захисту.

ОП КЦС ВС у постанові від 07.09.2026 року у справі № 552/672/23 розмежувала тлумачення неясних умов на користь споживача, врахування встановленої законом нікчемності та судову зміну чи визнання недійсною оспорюваної умови. Останнє потребує відповідної позовної вимоги. Сам довід про надмірність процентів не уповноважує суд довільно визначати іншу ціну договору.

Відзив містить заперечення проти стягнення, але не встановлено наявності окремої належно заявленої вимоги про недійсність або зміну конкретної умови. Це не звільняє суд від перевірки нікчемності, правової природи платежу та однозначності погоджених умов. Висновок про всю суму процентів можливий лише після такої перевірки.

Саме співвідношення 109888,10 грн. процентів та 16499,97 грн. залишку кредиту є підставою для ретельної оцінки розрахунку, але не визначає арифметично суму, яку слід стягнути. Зменшення процентів до половини тіла кредиту, до суми самого кредиту або до довільно обраного «справедливого» рівня без відповідної правової підстави є необґрунтованим.

У договорі зазначено стандартну ставку 2% на день і програму лояльності. У відзиві наведено ставку 1,4% за перші вісім днів. Ця відмінність має значення незалежно від доводу про нову межу 1%.

Слід розрізняти погоджене наперед застосування різних ставок до визначених періодів і підвищення плати саме внаслідок невиконання зобов`язання. Назва ставки «стандартна» або «знижена» не вирішує цього питання. Так само попереднє погодження умови саме по собі не усуває її суперечності імперативній забороні.

Для відповідних періодів застосовуються спеціальні приписи розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», зокрема пункт 6 у редакції Закону № 3498-IX та попередній пункт 6-1. Вони вимагають окремо оцінити підвищення ставки через прострочення. Договір від 17.06.2023 року не можна виключити з відповідного захисту лише тому, що він не підпадає під нову максимальну ставку.

Проценти на момент відступлення становлять 71939,25 грн., а остаточно заявлено 109888,10 грн. Різниця становить 37 948,85 грн. Разом з основним боргом арифметичний підсумок заявленої вимоги дорівнює 126 388,07 грн.

Правильність додавання не підтверджує правильності первинного нарахування. Для перевірки суми мають бути узгоджені залишок основного боргу на кожний період, чинна ставка, кількість днів, дати платежів та їх зарахування. Необхідно виключити подвійне включення одних днів при переході вимоги, нарахування за межами строку та непередбачену договором базу.

Наведені у відзиві вісім днів за ставкою 1,4% та 157 днів за ставкою 2% охоплюють загалом 165 днів, а не весь заявлений строк 365 днів. Такий виклад не дозволяє самостійно визначити правильну суму за весь період. Він також не спростовує решту нарахувань без дослідження повного розрахунку.

Повний розрахунок, перевірений за погодженими умовами та рухом коштів, підтвердив 109888,10 грн. процентів. Саме результат такої перевірки, а не відсутність правильного контррозрахунку відповідачки, є підставою для задоволення цієї частини вимоги.

Суд враховує доводи про навчання відповідачки на денній формі, відсутність роботи й труднощі працевлаштування. Проте ці обставини самі по собі не припиняють обов`язок повернути фактично отримані кошти та сплатити законно погоджену плату за кредит.

Звільнення від визначених законом наслідків прострочення не тотожне загальному звільненню від усіх договірних процентів. Зокрема, пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосується відповідальності за статтею 625 ЦК України та неустойки за кредитними зобов`язаннями у визначений ним період. За нульової заявленої суми штрафу предметом перевірки залишається, чи не приховані санкції під назвою процентів.

Спеціальної підстави для повного звільнення відповідачки від звичайних процентів у наведених нею обставинах не зазначено. Питання відстрочення або розстрочення виконання рішення за наявності передбачених законом підстав вирішується окремо в порядку статті 435 ЦПК України і не означає зміни розміру доведеного боргу.

Позивач заявив 8000 грн. за договором правничої допомоги з АО «Апологет» № 0107 від 01.07.2025 року. У позові наведено загальний час 6 годин 30 хвилин: консультація 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами 2 години; погодження позиції 30 хвилин; складання позову 3 години 30 хвилин; подання позову одна дія. Водночас позивач зазначає, що гонорар є фіксованим.

Відповідачка заявила конкретне заперечення проти розміру компенсації та навела аргументи її неспівмірності. За змістом це є клопотанням про зменшення витрат, яке підлягає оцінці незалежно від того, що воно викладене у відзиві, а не в окремому документі.

За статтями 137, 141 ЦПК України сторона повинна підтвердити зв`язок послуг зі справою, їх обсяг і вартість. До розподілу можуть включатися суми, які вже сплачені або підлягають сплаті. Тому сама відсутність квитанції не доводить відсутності витрат.

Фіксований гонорар відрізняється від погодинного порядком визначення ціни. Відсутність у його розрахунку вартості однієї години не є дефектом, який автоматично виключає компенсацію. Водночас домовленість адвоката з клієнтом не зобов`язує іншу сторону сплачувати будь-яку суму без оцінки її співмірності. Такий підхід узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Консультація клієнта щодо перспектив стягнення може бути складовою правничої допомоги. Те, що клієнт є фінансовою компанією, не означає непотрібності будь-якої юридичної консультації. Проте загальне навчання клієнта, не пов`язане з конкретним спором, не повинно покладатися на відповідачку як витрати цієї справи.

Погодження правової позиції також не виключається з правничої допомоги лише через участь клієнта. Водночас консультація і погодження позиції не мають штучно дублювати один обсяг роботи при обґрунтуванні необхідної компенсації.

Ознайомлення з кредитним договором, додатками, розрахунком і документами факторингу є необхідним для підготовки позову. Теза про повну непотрібність цієї роботи є необґрунтованою. Однак сама кількість сторінок або зазначення двох годин без урахування змісту документів не визначає розумної вартості послуги для цілей її відшкодування.

Складання позову потребувало викладення фактичних обставин, визначення вимоги, добору норм та впорядкування доказів. Текст містить значний обсяг загального правового обґрунтування, що допускає використання в інших аналогічних справах. Це не означає відсутності роботи адвоката, але враховується при оцінці її складності. Використання текстового редактора, електронних таблиць чи іншого програмного забезпечення саме по собі не робить послугу безоплатною.

Посилання відповідачки на понад 300 аналогічних справ не можна приймати як установлений факт без перевірених відомостей про такі справи. Оцінка цього позову ґрунтується насамперед на його власному змісті та характері спору, а не на непідтвердженій статистиці діяльності представника.

Подання позову через «Електронний суд» є процесуальною дією, яка може виконуватися адвокатом у межах представництва. Для цього не обов`язково передавати адвокату особистий електронний ключ клієнта: представник може діяти зі свого електронного кабінету за належно підтверджених повноважень. Відсутність доказів передання ключа клієнта не спростовує надання послуги. Разом із тим проста технічна дія не повинна штучно збільшувати компенсацію за той самий комплекс підготовки та подання позову.

Оцінюючи клопотання в сукупності, суд у межах прийнятої доказової моделі враховує спір за одним кредитним договором, визнання його укладення та видачі коштів, стандартний зміст значної частини позову, обсяг реально наданої допомоги й відсутність підтвердженої потреби в додаткових складних діях. Ціна позову враховується, але сама по собі не визначає необхідної вартості роботи.

За таких умов суму 8000 грн. суд оцінює як надмірну для покладення на відповідачку та визначає компенсацію в розмірі 3500 грн. за необхідний комплекс підготовки і подання позову. Ця оцінка не є множенням вигаданої погодинної ставки на кількість годин і не ґрунтується лише на запропонованій відповідачкою цифрі; вона потребує підтвердження зазначених обставин фактичним обсягом роботи.

Решта 4500 грн. не покладається на відповідачку. При цьому суд не змінює розмір гонорару в договірних відносинах між позивачем і адвокатським об`єднанням. Якщо ж передумови неспівмірності не підтверджені, саме по собі прохання відповідачки обмежити витрати сумою 3500 грн. не дає підстави для такого зменшення.

Заявлена майнова вимога становить 126388,07 грн., яка підтверджена повністю. Тому належно сплачений та правильно обчислений судовий збір у сумі 2 662,40 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за загальним правилом статті 141 ЦПК України.

Зменшення компенсації правничої допомоги є вирішенням питання про судові витрати. Воно не означає часткового задоволення основної майнової вимоги, якщо весь заявлений кредитний борг стягується.

Отже, стягненню підлягає 126388,07 грн. заборгованості, 2662,40 грн. судового збору та 3500 грн. витрат на правничу допомогу, разом 132550,47 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 7682, 89, 133, 137, 141, 263265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3752584 від 17.06.2023 року в сумі 126388,07 грн., 2662,40 грн. та 3500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, сплаченого судового збору, а всього 132550,47 грн. (сто тридцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн. 47 коп.).

У задоволенні заяви позивача про відшкодування решти витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79029 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Галян С. В.