Рішення № 140000219, 22.09.2026, Турківський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретар судового засідання Сисан С.І.

Справа № 458/543/26

Провадження №2/458/375/2026

Сторони в справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю

"Фінансова Компанія "ЕЙС"

представник позивача Сахарова О.І.

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

22.05.2026 представник ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" Сахарова О.І.. через підсистему "Електронний суд" подала до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 25 405,15 грн та судові витрати.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

19.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 246485350 на суму 12 500,00 грн у формі електронного документа, який відповідач підписав електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV98U3A. Заповненням анкети заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановлений законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" належним чином виконало свої зобов`язання та надало відповідачу грошові кошти в сумі 12 500,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти в порядку та строки, що визначені договором, однак умов кредитного договору не виконав. 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 246485350 від 19.12.2021. 23.02.2024 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінасова компанія "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 134674732 від 11.01.2022. 11.07.2025 між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивачем ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, згідно з яким, до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 25 405,15 грн, з яких: 21 477,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3928,15грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Позиція відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 засобами поштвого зв`язку подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, про те, що позивач не надав докази видачі йому кредитних коштів, тому він не визнає позовні вимоги у цій справі. Матеріали справи не містять копії договору між первинним кредитором та первинним фактором у повному обсязі, у тому числі докази оплати договору факторингу та копія реєстру права вимог та додатків до нього. Окрім цього, договір факторингу укладено 28.11.2018, ще до виникнення кредитний відносин між ним ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", оскільки такий кредитний договір був укладений в 2021 році. Також матеріали справи не містять доказів того, що позичальник виконав умови п. 3.2 кредитного договору та продовжив строк кредитування. Зазначив, що він є військовослужбовцем у розумінні Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та має право на додаткові пільги, що встановлюются державою. Одним із додаткових пільг є те, що військовослужбовцям штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Також, відповідач вважає, що заявлена сума витрат позивачем у розмірі 7000,00 грн на правову допомггу не відповідає критеріям реальнності, з огляду на те, що даний спір є спором незначної складності, а спірні правовідносини не передбачають дослідження і застосування адвокатом великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів. Враховуючи вищевикладене, просив: - направити запит до військової частини НОМЕР_1 з метою перевірки його статусу військовослужбовця; - у задоволенні позову відмовити; - зменшити витрати на правову допомогу до 2000,00 грн; - зменшти проценти за коритсування кредитними коштами.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Суд своєю ухвалою від 28.05.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задоволив клопотання представника позивача про витребування доказів.

12.06.2026 засобами поштового зв`язку від АТ КБ "ПриватБанк" надійшли витребувані судом докази в справі.

17.06.2026 відповідач засобами поштового подав відзив на позовну заяву.

16.06.2026 представник позивача Сахарова О.І. через підсистему "Електронний суд" подала відповідь на відзив.

Суд своєю ухвалою від 08.07.2026 витребував Військової частини НОМЕР_1 інформацію з підтверджуючими документами щодо підтвердження перебування відповідача на військовій службі.

15.09.2026 та 16.09.2026 на виконання ухвали суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшли витребувані судом докази. Також, військова частина повідомила про те, що відповідач ОСОБА_1 03.09.2026 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та станом на даний час не повертався.

У судове засідання представник позивача ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" Сахарова О.І. не прибула, в позовній заяві просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку, у судове засідання не прибув.

Водночас, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Суд встановив, що 19.12.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 246485350, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 22 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (п.1.1 Договору).

З метою підписання договору, а також підтвердження ознайомлення з правилами та іншими документами, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор MNV98U3A, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 12 500,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 18.01.2022. Позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання (п.1.3-1.4 Договору).

Відповідно до п. 1.5-1.7 Договору, загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору. Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання. Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період), а саме до 18.01.2022.. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 1.8 Договору).

Згідно з п. 1.9 Договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

1.9.1 виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 131,40 процентів річних, що становить 0,36 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

1.9.2 за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 654,61 процентів річних, що становить 1,79 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті;

1.9.3 якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим договором щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду, є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 2,10 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Враховуючи, що на момент укладення договору не можливо визначити модель поведінки позичальника щодо отримання додаткових траншів за договором в рамках кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по кредитній лінії, загальні витрати за кредитом/орієнтовна загальна вартість кредиту/реальна річна процентна ставка, розраховані для умовного характеру використання коштів в рамках кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього Договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням кредиту у формі кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по договору не надається, припущення, використані при розрахунку орієнтовної реальної процентної ставки, ґрунтуються на середніх арифметичних значеннях розміру процентної ставки для клієнтів продукту «СМАРТ» в минулих звітних періодах (п. 1.14 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.7 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.8. та п. 1.12.1. договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п. 5.4 Договору).

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , його місце проживання, податковий номер, електронна адреса, номер телефону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) MNV98U3A.

Відповідач ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту продукту "Смарт" до договору № 246485350 від 19.12.2021, відповідно до умов якого строк кредитування становить до 1-65 днів з можливістю продовження; сума/ліміт кредиту 100 - 22 000,00 грн; тип кредиту - кредитна лінія; мета - на споживчі цілі; спосіб надання кредиту - цілодобово (24/7), шляхом переказу грошових коштів позичальнику, після заповнення заявки на сайтах www/moneyveo.ua або в мобільному додатку (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хв до 3-х днів; тип процентної ставки фіксована, дискотна процентна ставка становить 3,65 % - 766,50 % процентів річних; індивідуальна процентна ставка становить 383,25 % - 766,50 % процентів річних; базова процентна ставка становить 766,50 % процентів річних; загальні витрати за кредитом - 180,00 грн; орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 1180,00 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 649,00 %.

У правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зазначено: загальні положення; терміни та визначення, що використовуються у цих правилах; порядок надання кредиту та підписання електронного договору; порядок продовження дискотного періоду (пролонгація); порядок погашення кредиту та сплати процентів; захист персональних даних; звільнення від відповідальності. Форс-мажор; порядок вирішення спорів; внесення змін та доповнень у правила та електронний договір; порядок доступу клієнта до електронних договорів, додатковий угод, додаткових угод, додатків до електронних договорів та іншої інформації; заключні положення.

ОСОБА_1 подав до ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" заявку на отримання грошових коштів в кредит від 19.12.2021 із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера телефону, номера картки.

З довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" від 19.12.2021 видно, що одноразовий ідентифікатор MNV98U3A відправлено позичальнику 19.12.2021 о 22:18:31 год на зазначений ним номер телефону НОМЕР_2 , ідентифікатор введено позичальником 19.12.2021 о 22:19:22 год, перерахування грошових коштів відбулося 19.12.2021 о 22:19:27 год.

З Алгоритму дій ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" стосовно укладання кредитних договорів та Порядку дій споживача в ІТС ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" з метою акцепту оферти та укладення електронного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення кредитного договору кредиту на сайті є неможливим.

Згідно з платіжним дорученням № 4215c94e-9a28-429c-81f3-с662f6dce3e2 від 19.12.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснено переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 12 500,00 грн, відповідно до договору № 246485350 від 19.12.2021 на платіжну карту № НОМЕР_3 .

Згідно з платіжним дорученням № 8bf08e6b-2397-43e0-b937-5ec281d1a74f від 29.12.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснено переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 2000,00 грн, відповідно до договору № 246485350 від 19.12.2021 на платіжну карту № НОМЕР_3 .

Згідно з платіжним дорученням № aeed9652-bea0-4f84-9322-7ff41fc30989 від 01.01.2022 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснено переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 1200,00 грн, відповідно до договору № 246485350 від 19.12.2021 на платіжну карту № НОМЕР_3 .

Згідно з платіжним дорученням № 0c2a38e8-21c5-447e-919f-f6008d4ff2b8 від 03.01.2022 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснено переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 2450,00 грн, відповідно до договору № 246485350 від 19.12.2021 на платіжну карту № НОМЕР_3 .

Згідно з платіжним дорученням № eb7ea991-fd16-4a16-847c-18ea5ae7ab16 від 04.01.2022 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" здійснено переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 у розмірі 3850,00 грн, відповідно до договору № 246485350 від 19.12.2021 на платіжну карту № НОМЕР_3 .

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 246485350 від 19.12.2021.

Згідно з п. 2.1. Договору факторингу №28/1118-01, клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 8.1 Договору факторингу, цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 договору та закінчується 28.11.2019, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. (п. 8.2 Договору факторингу).

Як видно з додаткової угоди №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в наступній редакції: "Строк дії його договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1 договору та закінчується 31.12.2020, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31.12.2020 сторони дійшли згоди викласти текст договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції, що підтверджується копією додаткової угоди №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Відповідно до п. 4.1 додаткової угоди №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Додатковою угодою №27 від 31.12.2021 та №31 від 31.12.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022.

Додатковою угодою №31 від 31.12.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023, доповнити договір та викласти в новій редакції.

Додатковою угодою №32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024, доповнити договір та викласти в новій редакції.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 246485350 від 19.12.2021 на суму 22 694,71 грн.

30.10.2023 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до якого до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 246485350 від 19.12.2021.

Згідно з п. 2.1. Договору факторингу №30/1023-01, клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 договору та закінчується 31.12.2024, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2 Договору факторингу).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 до договору факторингу №30/1023-01, ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 246485350 від 19.12.2021 на суму 25 405,15 грн.

З платіжної інструкції №5279 від 22.12.2023 вбачається, що ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перерахувало на користь ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" грошові кошти в сумі 3 582 331,73 грн за договором факторингу № 30/1023-01 від 22.12.2023.

11.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до якого до ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 246485350 від 19.12.2021.

Відповідно до Договору факторингу №11/07/25-Е, клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Реєстру боржників від 14.07.2025 та акту прийому-передачі Реєстру боржників від 14.07.2025, які є додатками до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" набуло права грошової вимоги до відповідача згідно з кредитним договором № 246485350 від 19.12.2021 на суму 25 405,15 грн.

З платіжної інструкції №317 від 12.08.2025 вбачається, що ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" перерахувало на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" грошові кошти в сумі 2 000 000,00 грн за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025.

З платіжної інструкції №344 від 04.09.2025 вбачається, що ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" перерахувало на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" грошові кошти в сумі 500 000,00 грн за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025.

З платіжної інструкції №355 від 18.09.2025 вбачається, що ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" перерахувало на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" грошові кошти в сумі 500 000,00 грн за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025.

З платіжної інструкції №356 від 19.09.2025 вбачається, що ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" перерахувало на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" грошові кошти в сумі 500 000,00 грн за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025.

З платіжної інструкції №357 від 19.09.2025 вбачається, що ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" перерахувало на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" грошові кошти в сумі 500 000,00 грн за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025.

З платіжної інструкції №358 від 19.09.2025 вбачається, що ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" перерахувало на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" грошові кошти в сумі 500 000,00 грн за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025.

З платіжної інструкції №360 від 24.09.2025 вбачається, що ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" перерахувало на користь ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" грошові кошти в сумі 1 177 850,80 грн за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025.

З розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором № 246485350 від 19.12.2021, видно про те, що відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, відсотки за користуванням кредиту не сплатив. В зв`язку із чим станом на 05.05.2022 заборгованість відповідача складає 22 694,71 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 21 477,00 грн, заборгованість за відсотками 1217,71 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості "ТАЛІОН ПЛЮС" за кредитним договором № 246485350 від 19.12.2021, видно про те, що відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, відсотки за користуванням кредиту не сплатив. В зв`язку із чим станом на 20.12.2023 заборгованість відповідача складає 25 405,15 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 21 477,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 3928,15 грн.

Згідно з випискою ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 246485350 від 19.12.2021 станом на 26.12.2025 складає 25 405,15 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 21 477,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 3928,15 грн.

Як видно з довідок № 246485350/07052025/Є від 07.05.2025 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" повідомляє, що 04.01.2022, 03.01.2022, 01.01.2022, 29.12.2021, 19.12.2021 на виконання кредитного договору № 246485350 від 19.12.2021 укладеного з ОСОБА_1 було ініційовано платіжні операції, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг за реквізитами отримувача ОСОБА_1 , картка № 5168-75ХХ-ХХХХ-8194 сума платіжних операцій - 3850,00 грн, 2450,00 грн, 1200,00 грн, 2000,00 грн, 12 500,00 грн.

З відповіді АТ КБ "Приватбанк" № 20.1.0.0.0/7-260531/1978-БТ від 05.06.2026 видно, про те, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Також емітувались інші картки. Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за вказаною платіжною карткою за період 19.12.2021-24.12.2021, 29.12.2021-09.01.2022 - +380987295770 є/був фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних клієнта. Також, було виявлено зарахування грошових коштів на вказаний рахунок у сумі 12 500,00 грн від 19.12.2021, 2000,00 грн від 29.12.2021, 1200,00 грн від 01.01.2022, 2450,00 грн від 03.01.2022, 3850,00 грн від 04.01.2022, що підтверджується виписками про рух коштів по картковому рахунку.

Як видно з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.06.2025 №165, солдата ОСОБА_1 09.06.2025 зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення, вислуга років у Збройний Силах України становить 00 років 00 місяців 00 днів.

Всупереч умовам кредитного договору, а також вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд встановив, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Вирішуючи спір, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У ході розгляду справи суд встановив, що з наявних у матеріалах справи документів, зокрема, копії Договору, заявки на отримання грошових коштів, довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" видно, що ОСОБА_1 як позичальник за кредитним договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", надавши кредитодавцю персональні дані, а саме: ПІБ, дані паспорта, місце проживання, РНОКПП, електронну пошту, номер мобільного телефону, необхідні для укладення договору та формування одноразового ідентифікатора.

У подальшому, відповідач уклав Договір в електронному вигляді зі застосуванням електронного підпису, вчиненим одноразовим ідентифікатором (MNV98U3A), який було надіслано йому на зазначений ним номер мобільного телефону. Без здійснення вказаних дій, спрямованих на укладення Договору в обраний спосіб, такий не був би укладений сторонами, відтак цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Таким чином, на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів суд встановив факт укладення 19.12.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № 246485350, відповідно до якого відповідач зобов`язувався повернути кредит в строки, визначені цим договором та сплатити відсотки, в поряду та на умовах цього договору, так і факт його неналежного виконання відповідачем.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Відповідно до Алгоритму дій ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" стосовно укладання кредитних договорів, перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної позичальником в заявці здійснюється відповідно до міжнародних стандартів верифікації платіжних інструментів шляхом: 1. Використання технології ЗDSecure (MasterCardSecureCode та VerifiedbyVisa) шляхом направлення банком - емітентом на фінансовий мобільний номер заявника в sms унікального коду, або 2. використання технології Preauth, шляхом блокування на картковому рахунку заявника певної суми (до 1 грн), до моменту введення її розміру в заявку, або до моменту автоматичного розблокування даної суми банком-емітентом.

Відповідач ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту,в якому зазначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту тощо.

Суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" шляхом подання заявки на отримання грошових коштів в кредит від 19.12.2021 із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера телефону, номера картки № НОМЕР_3 .

Підписуючи кредитний договір №246485350 від 19.12.021 відповідач ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Відповідач ОСОБА_1 в заперечення позовних вимог у відзиві на позовну заяву вказав, що позивач не надав докази видачі йому кредитних коштів, тому він не визнає позовні вимоги у цій справі.

Водночас, на підтвердження перерахування коштів відповідачу, позивачем до матеріалів справи долучено платіжне доручення№ 4215c94e-9a28-429c-81f3-с662f6dce3e2 від 19.12.2021 на суму 12 500,00 грн; платіжне доручення№ 8bf08e6b-2397-43e0-b937-5ec281d1a74f від 29.12.2021 на суму 2000,00 грн; платіжне доручення№ aeed9652-bea0-4f84-9322-7ff41fc30989 від 01.01.2022 на суму 1200,00 грн; платіжне доручення№0c2a38e8-21c5-447e-919f-f6008d4ff2b8 від 03.01.2022 на суму 2450,00 грн; платіжне доручення№ eb7ea991-fd16-4a16-847c-18ea5ae7ab16 від 04.01.2022 на суму 3850,00 грн,та відповідь АТ КБ "Приватбанк" № 20.1.0.0.0/7-260531/1978-БТ від 05.06.2026, виписки АТ КБ "Приватбанк" за період 19.12.21-24.12.2021, 29.12.2021-09.01.2022.

Вказані платіжні доручення містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, що відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, порядок видачі коштів в безготівковій формі первинним кредитором не порушено.

Відповідач у процесі оформлення кредиту надав дані своєї банківської картки, на яку пізніше отримав кошти від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".

Відтак, заперечення відповідача в цій частині, суд відхиляє як безпідставні.

Відповідач у відзиві зазанчив, що матеріали справи не містять копії договору між первинним кредитором та первинним фактором у повному обсязі, у тому числі докази оплати договору факторингу та копія реєстру права вимог та додатків до нього. Окрім цього договір факторингу укладено 28.11.2018, ще до виникнення кредитний відносин між ним ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", оскільки такий кредитний договір був укладений в 2021 році.

Суд відхиляє як безпідставні такі твердженні відповідача, з таких підстав.

Так, суд встнаови, що 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 246485350 від 19.12.2021.

Згідно з п. 2.1. Договору факторингу №28/1118-01, клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У подальшому, 31.12.2020, сторони дійшли згоди викласти текст договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції, що підтверджується копією додаткової угоди №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.

Відповідно до п. 4.1 додаткової угоди №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 246485350 від 19.12.2021 на суму 22 694,71 грн.

30.10.2023 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до якого до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 246485350 від 19.12.2021.

Позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 246485350 від 19.12.2021 на суму 25 405,15 грн на підставі договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025.

Відступлення права вимог ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінасова компанія "Онлайн Фінанс" щодо відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" відповідає вимогам п.1 ч.1 ст. 512 та 513 ЦК України.

У свою чергу, суд вважає, що надані позивачем належним чином завірені копії договорів факторингу з копіями додаткових угод, реєстрами прави вимог, актами прийому-передачі реєстру боржників, платіжними інструкціями є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Отже, позивач, який набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно з указаним кредитним договором, має право вимагати виконання відповідачем, як боржником, зобов`язання щодо повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків.

Щодо тверджень відповідача, які викладені у його відзиві на позовну заяву, що він є військовослужбовцем у розумінні Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та має право на додаткові пільги, що встановлені п. 15 ст. 14 цього Закону.

Так, відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції Закону України від 20.05.2014 № 1275-VII, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, на підставі Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

У постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 642/548/21 зазначено, що аналіз статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у пунктах 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення. Разом з цим пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

З матеріалів справи видно, що відповідач ОСОБА_1 09.06.2025 зарахований в списки особового складу частини та на всі види забезпечення, вислуга років у Збройний Силах України становить 00 років 00 місяців 00 днів, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.06.2025 №165.

16.09.2026 військової частини НОМЕР_1 повідомила про те, що відповідач ОСОБА_1 03.09.2026 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та станом на даний час не повертався.

Водночас, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 проводились нарахування відсотків за користуваня кредитом за період з 19.12.2021 до 16.06.2022 включно, тобто до набуття відповідачем статусу військовослужбовця.

Відтак, дії позивача щодо нарахування процентів, виходячи з положень, передбачених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є правомірними, а доводи відповідача в цій частині безпідтсавні.

Щодо заперечення відповідача про те, що матеріали справи не містять доказів того, що позичальник виконав умови п. 3.2 кредитного договору та продовжив строк кредитування і за який проводив нарахування відсотків.

Відповідно до п. 1.7 Договору, кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі дисконтний період), а саме до 18.01.2022.. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 1.8 Договору).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с.91-92) та встановив, що дисконтний період тривав до 18.01.2022.

21.01.2022 відповідач ОСОБА_1 здійснив сплату відсотків в сумі 3084,00 грн., а 20.02.2022 сплатив відсотки в розмірі 11 814,00 грн.

З урахуванням викладеного, та за відсутності наданих відповідачем доказів, суд встановив, що мала місце пролонгація спірного кредитного договору.

Водночас, відповідно до п. 5.3 Договору, сторони погодили, що проценти, нараховані після строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Повертаючись до розрахунку заборгованості, суд встановив, що позивач продовжував нараховувати відповідачу відсотки, зокрема після спливу 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду, тобто з 19.04.2022 до 05.05.2022 включно.

Отже, з урахування п. 5.3. Договору такі відсотки за вкзааний період є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

У зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє на цей час.

17.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX,, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 та до завершення введеного на території України воєнного стану, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Отже, нараховані відсотки за період з 19.04.2022 до 05.05.2022 у розмірі 221,18 грн відповідно до п. 5.3 Договору є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому такі не підлягають до стягнення з відповідача.

З аналогічних мотивів та норм закону не підлягають до стягнення з відповідача і відсотки, нараховані згідно з розрахунком заборгованості ТОВ "Таліон Плюс" (а.с. 93) за період з 06.05.2022 до 20.12.2023 в розмірі 2710,44 грн, оскільки такі є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відтак, виходячи з розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (а.с.91-92) до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають відсотки за період з 21.02.2022 до 18.04.2022 в розмірі 996,53 грн (3401,97 грн (309,27х11) - 2164,89 грн -309,27 грн +68,72 грн (8,59х8)).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку доводам та запереченням сторін у справі, суд дійшов висновку, що позивач надав суду належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору, отримання відповідачем коштів за цим договоромта факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами.

При цьому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за прострочене тіло кредиту в розмірі 21 477,00 грн. підлягають до задоволення повністю, а в частині стягнення відсотків - частково, а саме в розмірі 996,53 грн.

Відповідач ОСОБА_1 доказів зворотнього суду не подав.

Отже, позов підлягає до часткового задоволеня.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

За подання позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Розрахунок судових витрат.

Розмір задоволених позовних вимог на суму 22 473,53грн становить 88,46 відсотків від ціни позову (22 473,53х 100/25 405,15).

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 2355,15 грн (2662,40 х 88,46/100), що є пропорційним до задоволених позовних вимог.

Щодо витрат на професійну правову допомогу, то в позовній заяві позивач просив стягнути такі з відповідача в розмірі 7000,00 грн.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

20.08.2025 між ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" та адвокатським бюро "Соломко та Партнери" укладено Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн позивач подав такі докази: 1. Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 з додатком №1 до цього договору; 2. Додаткову угоду №25770939621 від 01.09.225 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025; 3. Акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 згідно з яким вказано послуги за складання позовної заяви в сумі 5000,00 грн (2 год); вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 - в сумі 1000,00 грн (2 год); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 246485350 від 19.12.2021 на рахунок позичальника ОСОБА_1 - 500,00 грн (1 год); підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 246485350 від 19.12.2021 на рахунок позичальника ОСОБА_1 - 500,00 грн (1 год); 4. Копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 5. Копію довіреності директора ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" О.В. Полякова від 11.08.2025.

Відповідач в поданому до суду відзиві просив зменшити правничу допомогу до 2000,00 грн, оскільки вважає, що заявлена сума витрат позивачем у розмірі 7000,00 грн на правову допомогу не відповідає критеріям реальнності, з огляду на те, що даний спір є спором незначної складності, а спірні правовідносини не передбачають дослідження і застосування адвокатом великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги типовість справи, рівень складності та категорію справи, зокрема, що така є малозначначною, проведення її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), виходячи з вимог обгрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, суд, керуючись принципами справедливості та верховенством права, дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, визначений представником позивача є завищеним, а тому понесені витрати, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, необхідно зменшити до 4000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

Задоволити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13) заборгованістьза кредитним договором № 246485350 від 19.12.2021 в розмірі 22 473,53грн (двадцять дві тисячі чотириста сімдесят три гривні п`ятдесят три копійки), з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 21 477,00 грн (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят сім гривень), прострочена заборгованість за відсотками - 996,53 грн (дев`ятсот дев`яносто шість гривень п`ятдесят три копійки), судовий збір у розмірі 2355,15 грн (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять гривень п`ятнадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 (чотри тисячі) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Рішення суду складено 22.09.2026.

Суддя О.І. Кшик