Рішення № 139999086, 22.09.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/1041/26

Провадження № 2/331/1890/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2026 до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 31.03.2022 р. в розмірі 49568,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 31.03.2022, ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В порушення умов договору ОСОБА_2 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 06.02.2026, у нього утворилась заборгованість в розмірі 49 568 гривень 08 копійок, з яких: 38 067 гривень 54 копійок заборгованість за кредитом; 11 500 гривень 54 копійок - заборгованість по відсоткам за користування кредитом. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.03.2022, станом на 06.02.2026 р., в розмірі 49 568 гривень 08 копійок та судовий збір.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року зазначену справу прийнято до розгляду та відкрито провадження, вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. (а.с. 33-62).

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року відмолено у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Тальчук П.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду. (а.с. 54).

06.05.2026 через підсистему Електронний суд від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Тальчук П.І. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню на підставі такого. В Анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Тарифами та Умовами відповідач ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Посилання Позивача на те, що доказом приєднання позичальника до умов договору є факт використання ним кредитних коштів та часткове погашення заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки банком не доведено укладення кредитного договору з дотриманням передбаченої законом форми.

Позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами задоволенню не підлягають, так як сторона Позивача не надала до суду належних та допустимих доказів, які свідчили б про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Паспорт споживчого кредиту не є належним доказом укладення кредитного договору, не є невід`ємною складовою частини кредитного договору і містить узагальнену інформацію про умови кредитування, а отже є лише інформаційною довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк (фінансова установа) зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору.

Також звертає увагу суду, що розрахунок заборгованості, на який посилається Позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу саме в тому розмірі, який у ньому вказаний.

Загальний розмір заборгованості за процентами містить в собі, в тому числі, так звану «заборгованість за простроченими процентами». За таких обставин вимоги Позивача не спрямовані на стягнення плати за користування кредитом, а фактично стосуються застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Нарахування та стягнення такої відповідальності у період дії воєнного стану є неправомірним.

Для встановлення реального розміру заборгованості за кредитом суду слід встановити суму фактично знятих та фактично повернутих коштів, без врахування відсотків, комісій та штрафів, як це передбачено постановою ВП ВС від 03.07.2019 № 342/180/17-ц. Крім, того, відповідно до наданого розрахунку заборгованості, загальна сума заборгованості 49568,08 грн., з яких: 38067,54 грн. заборгованість за тілом кредиту; 11500,54 грн. заборгованість за відсотками. Проте, як вбачається з наданої виписки АТ «Акцент Банк» було здійснено списання відсотків за використання кредитного ліміту на загальну суму 28504,45 грн. У зв`язку із безпідставністю та незаконністю нарахування та стягнення з відповідача заборгованості за процентами, відсоткова ставка та порядок нарахування яких між сторонами достеменно не погоджений, вважає, що суму у розмірі 28504,45 грн. необхідно вирахувати із заборгованості за тілом за кредитним договором б/н від 31.03.2022.

За розрахунком представника відповідача загальний розмір заборгованості не повинен перевищувати 9563,09 грн. (38067,54 грн. заборгованість за тілом кредиту 28504,45 грн.).

Також, відповідач не погоджується з тим, що у позивача виникло право на звернення до суду та дострокового стягнення всієї суми заборгованості з відповідача за кредитним договором. (а.с. 55-66)

15.09.2026 через підсистему Електронний суд від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Тальчук П.І. надійшли додаткові пояснення у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує просить задовольнити.

Представник відповідача адвокат Тальчук П.І. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вивчивши позовні вимоги та заперечення представника відповідача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги підлягають задоволенню на підставі такого.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 31 березня 2022 року, ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. (а.с. 11)

Відповідно до довідки за лімітами вбачається, що відповідачу було встановлено наступні кредитні ліміти: з 31.03.2022 0.00 грн.; з 12.06.2023 8000 грн.; з 27.06.2023 1 000 грн; з 15.09.2023 5000 грн.; з 09.10.2023 8000 грн.; з 11.12.2023 24000 грн.; з 03.06.2024 74000 грн.; з 06.06.2024 25000 грн.; з 06.06.2024 25000 грн.; з 08.06.2024 23000 грн.; з 11.07.2024 30000 грн. (а.с. 16)

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно ст.611ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач просить крім тіла кредиту стягнути також заборгованість за простроченими відсотками посилаючись на порядок стягнення, розмір процентів передбачених умовами та правилами надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк».

У ст.ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів:

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування відсотків, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк» розміщених на сайті https://a-bank.com.ua/terms та паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». (а.с. 17 зв. - 21)

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Акцент-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Оскільки надані позивачем Витяг та Умови не підписані відповідачем, з урахуванням висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), суд не вважає їх складовою Договору, а тому, дійшов переконання, що посилання відповідача на Витяг та Умови, як на обґрунтування своїх вимог, є безпідставним.

Разом з тим, суд зважає на той факт, що відповідачем підписаний в електронному вигляді Паспорт споживчого кредиту, в якому визначені: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування (а.с. 11 зв. 12).

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно до ст. 643 ЦК України, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Згідно до ч. 3 ст. 645 ЦК України, за згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

Отже, Паспорт кредиту оформлено у відповідності до Додатку №1 до Закону України «Про споживче кредитування», і строк кредиту зазначається у розділі №2 «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача» підрозділі «Строк кредитування» де зазначено строком кредитування 240 місяців.

Розділ №7 Паспорту «Інші важливі аспекти» підрозділ «Дата надання інформації» містить дату, до якої, у відповідності з ст. 643 ЦК України, кредитор повинен був отримати відповідь згоду на дані умови кредитування (акцепт) від позичальника, і навіть якщо він її отримав із запізненням, то це не має значення, якщо Банк з цим погоджується.

Тобто, підписавши вказану анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та Паспорт споживчого кредиту відповідач, відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору та взяв на себе відповідні зобов`язання.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача, що розрахунок позивача є неналежним доказом, оскільки повністю залежить від волевиявлення банку, тому що, окрім розрахунку, банком надано виписка руху коштів за рахунком. (а.с. 12 зв. 15)

З роздруківки за карткою вбачається, що відповідач отримав кредитний ліміт та використовував кредитні кошти, далі неодноразово порушував умови договору, бо не сплачував обов`язкові платежі у встановлені строки, що і стало підставою для нарахування завищених відсотків.

Крім цього, ухвалюючи рішення, суд зважає на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), відповідно до яких, серед іншого, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Частиною 1 статті 81 ЦПК визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного й враховуючи те, що відповідачем суду не було надано доказів на спростування тверджень позивача про наявність та розмір зазначеної останнім заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та їх слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 263-265, 282 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 610, 622, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул.. Батумська, буд. № 11) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м. Дніпро, вул. Батумська, буд. № 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.03.2022 року, станом на 06 лютого 2026 року заборгованість за кредитом, на загальну суму 49 568 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) гривень 08 копійок, яка складається з: 38 067 гривень 54 копійок заборгованість за кредитом; 11 500 гривень 54 копійок - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м. Дніпро, вул. Батумська, буд. № 11, код ЄДРПОУ 14360080) судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Повний текст судового рішення складено 22 вересня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Н.Г. Скользнєва