Рішення № 139994440, 24.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 212/10054/25

Номер провадження2/205/2400/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Грони Д.С.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІН ФІНАНС" Романенко М.Е. звернувся до суду через систему "Електронний суд" з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 25 липня 2024 відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" на ТОВ "ВІН ФІНАНС". Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання протоколу загальних зборів № 1706 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів товариства. 02.11.2018 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 396848. Відповідно до індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", надав відповідачу позику у сумі 3800,00 грн. ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" виконало умови договору про надання фінансового кредиту № 396848 від 02.11.2018 та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 3800,00 грн, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ "ВІН ФІНАНС". Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення прав вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 14802,00 грн., а саме: 3800,00 грн сума основного боргу, 2052,00 грн сума боргу за процентами, 8950,00 грн сума боргу за пенею і штрафами. Відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту позичальник погоджується, що кредитор має право передати персональні дані клієнта третім особам для захисту своїх законних прав та інтересів, стягнення заборгованості на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

12 квітня 2018 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" укладено договір факторингу № 1, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. Відповідно до п.2.2 договору факторингу № 1 від 12.04.2018 зазначено, що у випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру права вимоги кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком та не замінює попередній. 12.04.2018 укладено додаткову угоду № 25 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 12 від 12.04.2018 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників у тому числі до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 396848 від 02.11.2018 перейшло до нового кредитора ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ". Договір про надання фінансового кредиту № 396848 від 02.11.2018 укладений в електронній формі відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".

Щодо розрахунку інфляційних витрат у період з 23.02.2019 по 23.02.2022. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У період з 23.02.2019 по 23.02.2022 індексація на суму 14802,00 грн, становить 3236,67 грн. Крім цього з відповідача підлягає стягненню 3% річних за 1097 днів в розмірі 1333,40 грн.

Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, заборгованість не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ "ВІН ФІНАНС", просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 14802,00 грн. інфляційні витрати у розмірі 3236,67 грн, 3% річних у розмірі 1333,40 грн та судові витрати, які стосуються судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.09.2025 цивільну справу № 212/10054/25 передано до Новокодацького районного суду міста Дніпра за підсудністю.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 05.02.2026 по справі відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання

В судове засідання представник позивача не з`явився, в резолютивній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився. Надав заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити за його відсутності. Просив застосувати п. 15 ст. 14 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 02.11.2018 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 396848 відповідно до умов пункту 1.1. індивідуальної частини якого відповідач отримав позику в сумі 3800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.

Відповідно до пункту 1.3 вказаного кредитного договору, сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування кредитом: процентна ставка становить 1,71 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (624,15 %) річних у межах строку надання кредиту.

Відповідно до пункту 1.4 вказаного кредитного договору, строк дії договору 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно вказаного кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", які розміщені на сайті. Приймаючи умови цього договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Відповідно до пункту 2.4 вказаного кредитного договору, клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування, штрафи та пені.

За викладених обставин, із врахуванням вказаних норм чинного законодавства, суд вважає доведеною обставину укладення між ОСОБА_1 та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" Договору № 396484 від 02.11.2018 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту.

Відповідно до наявних в матеріалах справи письмових доказів, а саме повідомлення ТОВ ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" за вих. №5741-ВП від 30.07.2025 ТОВ ФК "ВЕР ФОР ПЕЙ" за дорученням ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" був здійснений успішний переказ коштів на картку відповідача маска картки НОМЕР_1 , код авторизації 162917, на суму 3800,00 грн.

Згідно наявних письмових матеріалів справи, 12.04.2018 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" було укладено Договір факторингу №1, за умовами пункту 2.1. якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" було відступлено права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до змісту пункту 2.2. Договору факторингу №1 від 12.04.2018, разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу загальних зборів №1706 від 25.07.2024 та наказу директора ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" Романенка М. № 55-к від 25.07.2024 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" перейменовано на ТОВ "ВІН ФІНАНС".

За змістом Реєстру прав вимог № 13, на виконання Договору факторингу №1 від 18.02.2019, до ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (ТОВ "ВІН ФІНАНС") перейшло право вимоги щодо боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору №396484, сума заборгованості 14802,00 грн.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт переходу до на ТОВ "ВІН ФІНАНС" прав вимоги до боржників про стягнення заборгованості за кредитними договорами, вказаними у відповідних Реєстрах боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №396484 від 02.11.2018, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором в розмірі 14802,00 грн, яка складається із суми боргу за тілом кредиту в розмірі 2052,00 грн, суми боргу за відсотками в розмірі 2052,00 грн, сума боргу за пенею і штрафами 8950,00.

Окрім того, позивачем нараховано суми збитків з урахуванням 3% річних в розмірі 1333,40 грн, суму збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань в розмірі 3236,67 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Отже, суд приходить до висновку, що підписавши кредитний договір за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та підтверджує, що повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися правил надання кредиту, що свідчить про волю відповідача на укладення такого договору.

Доказів, що спростовують висновки суду, стороною відповідача до суду не надано.

Щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором №396484 від 02.11.2018, в сумі 14802,00 грн., то суд зазначає, що частково не погоджується з наданим розрахунком, оскільки відповідно до реєстру прав вимоги № 12 від 18.02.2019 до ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (ТОВ "ВІН ФІНАНС") перейшло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 14802,00 грн, крім того відповідно до розрахунку заборгованості наданого директором ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" станом на дату відступлення прав вимог заборгованість відповідача становить 14802,00 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3800,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 2052,00 грн, заборгованості за пенею і штрафами 8950,00 грн.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 1949,40 грн. (3800,00 х 1,71% х 30 = 1949,40). У іншій частині вимоги про стягнення відсотків є необґрунтованими та не відповідають умовам укладеного договору.

Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України(шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

Таким чином нарахування відсотків після спливу строку користування кредитними коштами є безпідставним.

Позивач, окрім вимоги про стягнення заборгованості за наданим кредитом, також просить стягнути з відповідачки пеню і штраф у розмірі 8950,00 грн за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦКУкраїни).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 4.4 кредитного договору, у разі прострочення повернення суми кредиту клієнт зобов`язаний сплатити товариству штрафні санкції, а саме: пеню у розмірі 3 % від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з четвертого дня прострочення, при цьому строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів (пп. 4.4.1); на четвертий день прострочення, крім пені, додатково сплачується штраф у розмірі 100 грн. (пп. 4.4.2); на тридцятий день прострочення, крім пені, додатково сплачується штраф у розмірі 300 грн. (пп. 4.4.3); на дев`яностий день прострочення, крім пені, додатково сплачується штраф у розмірі 500 грн. (пп. 4.4.4).

Перевіривши поданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, суд встановив, що він є обґрунтованим, арифметично правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Отже, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до часткового задоволення в сумі 14690,00 грн, за стандартною ставкою, що визначено договором кредиту.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних витрати в сумі 3236,67 грн, трьох процентів річних в сумі 1333,40 грн нарахованих за період з 23.02.2019 до 23.02.2022, то приходить до висновку про часткове задоволення цих вимог з наступних обґрунтувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Указом Президента України за № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні"у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було в подальшому неодноразово пролонговано відповідними Указом Президента України.

Відповідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідач відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України "Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки встановлено що останній є військовослужбовцем, який перебуває на службі з з 03.11.2020 року по теперішній час.

З приводу пені у розмірі 8950,00 грн. Пеня є неустойкою, тобто окремим видом відповідальності, а не грошовим зобов`язанням у розумінні ст. 625 ЦК України. Верховний Суд неодноразово зазначав, що на суму неустойки (пені) 3% річних та інфляційні втрати не нараховуються.

Відповідно на суму заборгованості 5740,40 грн слід нараховувати 3% річних та індекс інфляції

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за період з 23 лютого 2019 року (як зазначено позивачем) до 03 листопада 2020 року та лише на суму заборгованості в сумі 5740,00 гривень.

Інфляційні нарахування на суму боргу, згідно ст. 625 ЦК України, розраховується за формулою: [Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] ? [Індекс інфляції (%)] / 100% - [Сума боргу], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу, [Індекс інфляції (%)] добуток щомісячних індексів за відповідний період.

У період з 23.02.2019 року по 03.11.2020 року індексація на суму 5740,00 грн. Формула за якою суд розраховує Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc ІІс = (100,90 : 100) ? (101,00 : 100) ? (100,70 : 100) ? (99,50 : 100) ? (99,40 : 100) ? (99,70 : 100) ? (100,70 : 100) ? (100,70 : 100) ? (100,10 : 100) ? (99,80 : 100) ? (100,20 : 100) ? (99,70 : 100) ? (100,80 : 100) ? (100,80 : 100) ? (100,30 : 100) ? (100,20 : 100) ? (99,40 : 100) ? (99,80 : 100) ? (100,50 : 100) ? (101,00 : 100) ? (101,30 : 100) = 1,06668601. Інфляційне збільшення: 5740,00 x 1,06668601- 5740,00 = 382,78 грн.

Процентна ставка: 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України розраховується за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році], де: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] три проценти річних, відповідно до ст. 625 ЦК України; [Кількість днів] різниця між датою закінчення розрахунку та датою початку розрахунку; [Кількість днів у році] кількість днів у календарному році.

Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення. Період прострочення грошового зобов`язання: з 23/02/2019 до 03.11.2020, 5740,00 x 3 % x 620 : 365 : 100. Кількість днів у періоді 620, Сума - 292,11 грн.

З огляду на вище викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних витрат слід задовольнити частково, а саме: з відповідача ОСОБА_1 підлягає до стягнення три відсотки річних в сумі 292,11 грн., інфляційні витрати в сумі 382,78 грн.

Таким чином, позов ТОВ "ВІН ФІНАНС" щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає до часткового задоволення в сумі 14690,00 грн, інфляційні нарахування в сумі 382,78 грн., 3 % річних в сумі 292,11 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження отриманих правничих послуг позивач надав: актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконаних робіт, наданих послуг) від 27.08.2025, з якого вбачається, що вартість послуг наданих адвокатом становить 5000,00 грн., детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ФК "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" щодо стягнення кредитної заборгованості, додаткова угода до договору № 33 про надання правової допомоги від 22 березня 2024, договір № 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024.

Представником позивача надано суду всі необхідні документи, які підтверджують надання позивачеві правової допомоги саме у цій справі.

Разом з тим, розглядаючи надані представником позивача докази понесених витрат на правову допомогу, суд враховує правову позицію Верховного Суду і практику Європейського суду з прав людини, та доходить висновку, що розмір заявлених до стягнення із позивача витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн не відповідає повною мірою критерію реальності адвокатських витрат і критерію розумності їх розміру, оскільки такі витрати не співставні з обсягом і змістом наданих послуг.

При цьому, суд дослідив питання обґрунтованості таких витрат та врахував, що представник позивача до суду жодного разу не з`явився, скористався своїм правом на подачу заяви про розгляд справи за його відсутністю. Окрім того, справа також не обтяжена великою кількістю доказів, які б потребували вивчення, відтак, не є складною і підготовка до її розгляду, оскільки явно не потребувала значних затрат часу та зусиль професійного адвоката, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню у вказаній справі, спірні правовідносини не передбачають.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи предмет позову, обсяг роботи та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для її виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, оцінюючи в тому числі й необхідність та розумність таких витрат, суд вважає, що заявлена сума у розмірі 5000,00 грн не є співмірною, а відтак доходить висновку про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 2000,00 грн, що за даних обставин справи буде справедливим, розумним та співмірним відшкодуванням таких витрат.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 1921,39 грн (15364,89 грн х 2422,40 грн/19372,07 грн = 1921,39 грн).

Керуючись ст. ст.4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІН ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІН ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №396848 від 02 листопада 2018 року в сумі 14690 грн, інфляційні витрати в сумі 382,78 грн, 3 % річних в сумі 292,11 грн, а в загальному розмірі стягнути 15364 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІН ФІНАНС судові витрати в сумі 3921 (три тисячі дев`ятсот двадцять одна) грн 39 коп, з яких: 1921,39 грн витрати по сплаті судового збору, 2000,00 грн витрати на правову допомогу.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя Денис ГРОНА