Вирок № 139994216, 21.09.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1572/24

Провадження № 1-кп/0203/376/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62024170030000256 від 26.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, гр.. України, з вищою освітою, не судимого, працюючого на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в:

З 25 серпня 2021 ОСОБА_5 , відповідно до Наказу Голови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1347-К від 19.08.2021, працював на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке відповідно до Наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2440-К від 23.12.2021 року реорганізоване у ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку із чим посада, яку обіймав ОСОБА_5 , була скорочена та останній продовжував проходження державної служби перебуваючи поза штатом до моменту звільнення 24.07.2023.

В січні 2023 ОСОБА_5 подзвонив ФОП ОСОБА_6 , який здійснює транспортні перевезення на території України, та запропонував зустрітися.

19.01.2023, під час зустрічі з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 усвідомлюючи, що він не займає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, який виразився у створенні враження що він ще займає вищезазначену посаду та може вирішити питання для забезпечення безперешкодної діяльності ФОП « ОСОБА_6 », не здійснення перевірок транспортних засобів та не складання актів проведення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів, надав ОСОБА_6 номер банківської картки № НОМЕР_1 , відкритої на ім`я ОСОБА_7 , та якою ОСОБА_5 постійно користувався, та в подальшому 03.03.2023, о 15 год. 02 хв., та 28.03.2023, о 09 год. 09 хв., отримав на зазначену карту від ОСОБА_6 по 2000 гривень, заволодівши таким чином шляхом обману майном останнього на загальну суму 4000 гривень. При цьому ОСОБА_6 був впевнений у тому, що ОСОБА_5 за своєю посадою зможе сприяти безперешкодної діяльності ФОП « ОСОБА_6 » під час здійснення перевезень пасажирів.

Зазначеними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 вчинив шахрайство, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України (стаття в редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VII).

Прокурор наполягав на притягненні ОСОБА_5 до відповідальності за пред`явленим у даному кримінальному провадженні обвинуваченням - в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчинені корупційного злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою провину не визнав. Пояснив, що з ОСОБА_6 вони не були знайомі. ОСОБА_6 сам йому зателефонував та попросив зустрітись для надання консультації щодо чинного законодавства, розказав, що він був оштрафований, попросив допомогти у вирішенні цього питання. ОСОБА_5 йому пояснив, що не зможе допомогти у даному випадку та порадив зробити документи. Щодо отриманих від ОСОБА_6 коштів повідомив, що він продав ОСОБА_6 80 літрів дизельного палива, а карту йому надав, щоб він перерахував кошти. Чому ОСОБА_6 перевів кошти 2 рази не може пояснити. Банківську картку він знайшов на вулиці та вона була у конверті зі всіма даними. Користувався нею для торгівлі в Інтернеті. ОСОБА_5 зазначив, що працював поза штатом, підлеглих у нього не було. В його функціональні обов`язки входило: складання звітів, надання відповідей на скарги, складання запитів, але будь-яких повноважень на складання адміністративних протоколів у нього не було.

Захисник, посилаючись на недопустимість наданих стороною обвинувачення доказів, просив виправдати ОСОБА_5 за ч.1 ст.368 КК України.

Зазначив, що стороні обвинувачення, після допиту свідка ОСОБА_6 , ще 26.07.2023 стало відомо про те, що останній на пропозицію ОСОБА_5 перерахував йому на картку 4000 гривень. Однак, відомості до ЄРДР за фактом вчинення ОСОБА_5 протиправних дій були внесені лише 26.01.2024, а тому матеріали проведення НСРД стосовно ОСОБА_5 , а також докази, отримані після 27.07.2023 просив визнати недопустимими.

Окрім того, посилаючись на постанову ВС у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 28.04.2025(справа № 129/3193/19) просив визнати недопустимими доказами матеріали, які слідчий, який здійснював розслідування по даному кримінальному провадженню, отримав на підставі клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів з кримінального провадження № 62023170030000655.

Суд, перевіривши доводи сторони захисту і обвинувачення, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, достовірності і допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 саме у вчиненні шахрайства.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що познайомився з обвинуваченим в 2022 році при обставинах накладення штрафу у зв`язку з відсутністю квитанції на оплату пасажирських перевезень. Постанови про накладення адміністративних стягнень не оскаржував. Після чого він знайшов номер телефону ОСОБА_5 , попросив з ним зустрітись, ініціатором зустрічі був саме він. ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_5 перерахувати кошти на канцелярські товари, щоб лояльніше ставились до нього, на що останній погодився та надав йому номер банківської картки. Оплату здійснював 2 рази по 2 тисячі гривень. Зв`язок з ОСОБА_8 припинився, бо дізнався, що останній вже не працює на займаній посаді. Про придбання пального ніякої розмови з ОСОБА_5 у нього не було. В якості свідка його викликав до себе слідчий. Слідчий показав йому виписку по карті, де було показано переказ коштів. До кримінальної відповідальності за давання хабара не притягувався.

Наказом Голови ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 серпня 2021 року №1347-к ОСОБА_5 переведено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . (т.1 а.с.к.п.153)

За посадовою інструкцією, затвердженою Т.в.о. Голови ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01 жовтня 2021 року, на начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 покладені обов`язки, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.(т.1 а.с.к.п.154-156)

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2440-К від 23.12.2021 року ІНФОРМАЦІЯ_7 реорганізоване у ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_8 . (т.3 а.с.к.п.137-141)

ІНФОРМАЦІЯ_4 на адвокатський запит захисника ОСОБА_4 у листі № 5581/4.1/15-24 від 30.04.2024 зазначила, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1046 від 30.12.2021 «Про введення в дію структури та штатного розпису ІНФОРМАЦІЯ_4 » з 31.12.2021 введено і дію структуру та штатний розпис ІНФОРМАЦІЯ_2 на 2021 рік ( у новій редакції), за якою посада, яку обіймав ОСОБА_5 , була скорочена та останній продовжував проходження державної служби перебуваючи поза штатом до моменту звільнення 24.07.2023.(т.3 а.с.к.п.132-133, 142-143, 144-150, 151-155)

Протоколом обшуку від 01 квітня 2023 року, який проведено на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 30 березня 2023 року, за місцем мешкання ОСОБА_5 , вилучено мобільний телефон iPhone, з сім-карткою з номером НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , банківську карту Raiffaisen Bank Aval № НОМЕР_1 . (т.1 а.с.к.п.35-37, 38-49, оптичний диск: а.с.к.п.50)

Протоколом огляду від 09 травня 2023 року оптичного диску DVD-R вих.. №1618 та файлів, записаних на ньому, вилученого в ході тимчасового доступу до речей і документів від 02.05.2023 у АТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », на підставі ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.04.2023: при відкритті файлу «Анкетні дані.docx» відображена загальна інформація та фото клієнта АТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » гр.. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІПН НОМЕР_3 , також вказаний номер банківської карти НОМЕР_1 . При відкритті файлу «Рух коштів.pdf» відображено виписку руху коштів по банківському рахунку за період з 31.12.2021 по 04.04.2023, що належить клієнту ОСОБА_7 . 03.03.2023 о 15:02:52 на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 був здійснений переказ коштів з ІНФОРМАЦІЯ_11 на суму 2000 гривень. 28.03.2023 о 09:09:08 на банківську карту № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 був здійснений переказ коштів з ІНФОРМАЦІЯ_11 на суму 2000 гривень. Також проведеним оглядом встановлено, що безготівкові операції з банківської карти № НОМЕР_1 , при оплаті товарів, робіт та послуг в період з 01.11.2022 по 31.03.2023 здійснювались виключно в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. (т.1 а.с.к.п.121-123, 124-126, 127, 128, 130-138)

Свідок ОСОБА_6 під час його допиту 26 липня 2023 року надав слідчому копії відповідних довідок про здійснення ним перерахувань на банківську карту, яку йому надав ОСОБА_5 (т.1 а.с.к.п.197-203)

Протоколом огляду від 30 травня 2023 року терміналу мобільного зв`язку «Apple iPhone 12 Pro (А2341)», при огляду розділу «Контакти» виявлені наступні контакти: « ОСОБА_9 »; під час огляду розділу «Изображения» виявлено наступне фото: 2) шлях до файлу: iPhone 12 GOL/mobile/Media/DCIM/111APPLE/IMG_1512.HEIC (фото банківської карти № НОМЕР_1 ) (т.2 а.с.к.п.3-22)

Ухвалою слідчого судді Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року по кримінальному провадженню № 62022170030000480 від 19.08.2022 надано дозвіл на втручання у приватне спілкування та проведення стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негласних слідчих (розшукових) дій у виді: - аудіо-, відео контролю особи (т.3 а.с.к.п.92-94)

Протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 18 лютого 2023 року, було проведено зняття інформації з електронних комунікаційних мереж телефонного номеру НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_5 19.01.2023, о 10:30, ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_5 та запропонував зустріч. В цей же день, о 12:43, на телефон ОСОБА_6 . Гончар передав СМС повідомлення з номером банківської картки № НОМЕР_1 (т.2 а.с.к.п.263-265, оптичний диск DVD-R, №80т від 27 грудня 2022 року, а.с.к.п.266)

Ухвалою слідчого судді Полтавського апеляційного суду від 04 березня 2024 року надано дозвіл на використання в рамках кримінального провадження №62024170030000256 від 26 січня 2024 року інформації отриманої у кримінальному провадженні №62022170030000480 від 19 серпня 2022 року: а саме протокол за результатами проведення негласно слідчої (розшукової) дії №15/09/Д-268 від 18 лютого 2023 року та оптичного носія інформації диск DVD-R, №80т від 27 грудня 2022 року. (т.3 а.с.95-97)

Суд вважає, що ОСОБА_5 , наполягаючи на тому, що він продав ОСОБА_6 80 літрів дизельного палива, а ОСОБА_6 , в свою чергу, розрахувався з ним шляхом перерахування на надану ОСОБА_5 банківську картку грошових коштів в розмірі 4000 гривень, намагається уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Версія ОСОБА_5 спростовується показаннями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні наполягав на тому, що під час зустрічі з ОСОБА_5 будь-якої розмови, щодо придбання дизельного палива не було. Саме ОСОБА_6 , вважаючи, що ОСОБА_5 за своєю посадою може сприяти його безперешкодної діяльності під час здійснення перевезень пасажирів, запропонував останньому кошти.

ОСОБА_5 , не повідомляючи ОСОБА_6 про те, що він вже не займає посаду у структурі ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , надав останньому номер банківської картки для подальшого переведення на неї відповідних коштів.

Суд також не погоджується з доводами сторони захисту щодо недопустимості доказів, отриманих після того як стороні обвинувачення 26.07.2023 в рамках іншого кримінального провадження стало відомо про те, що ОСОБА_6 перерахував ОСОБА_5 грошові кошти, однак відомості до ЄРДР за даним фактом внесені лише 26.01.2024.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024170030000256 від 26.01.2024 вбачається, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженню № 62023170030000655 від 18.05.2023 за ч.2 ст.364 КК України задокументовано факт отримання протягом березня 2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_5 неправомірної вигоди в сумі 4000 гривень за не вчинення дій щодо виявлення адміністративних правопорушень у сфері транспортних пасажирських перевезень суб`єктом господарювання на території Дніпропетровської області.

Саме після внесення даної інформації до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2024 було задоволено клопотання слідчого щодо тимчасового доступу до речей та документів, які перебувають у матеріалах кримінального провадження № 62023170030000655 від 18.05.2023. (т.1 а.с.к.п.14-17)

Окрім того, ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_13 від 04.03.2024 надано дозвіл на використання в рамках кримінального провадження

№62024170030000256 від 26 січня 2024 року інформації отриманої у кримінальному провадженні №62022170030000480 від 19 серпня 2022 року: а саме протокол за результатами проведення негласно слідчої (розшукової) дії №15/09/Д-268 від 18 лютого 2023 року та оптичного носія інформації диск DVD-R, №80т від 27 грудня 2022 року. (т.3 а.с.95-97)

Тобто докази, які підтверджують факт заволодіння ОСОБА_5 грошовими коштами ОСОБА_6 отримані в законній, передбачений КПК України спосіб.

Щодо доводів сторони захисту про визнання недопустимими доказами матеріалів, які слідчий, який здійснював розслідування по даному кримінальному провадженню, отримав на підставі клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів з кримінального провадження № 62023170030000655 від 18.05.2023. Аргументуючи клопотання, захист послався на постанову ВС у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 28.04.2025(справа № 129/3193/19).

В постанові ОП ККС ВС від 1 грудня 2025 року у справі № 638/18926/23 (провадження № 51-714кмо25), суд зазначив, що речі та документи, отримані в порядку тимчасового доступу з іншого кримінального провадження, можуть бути використані у кримінальному провадженні як докази, і той факт, що вони отримані на підставі положень КПК України, які регламентують здійснення та реалізацію заходів забезпечення кримінального провадження, та не є слідчою дією, не впливає на їх допустимість. ОП ККС дійшла висновку, що надійність джерела походження та доказів, отриманих за допомогою тимчасового доступу до речей і документів з іншого провадження, є не меншою, аніж надійність доказів, отриманих у результаті слідчих (розшукових) дій.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчинені корупційного злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.

Верховний Суд у складі колегії суддів ККС від 22 травня 2025 року у справі № 159/2208/23 зазначив, що кваліфікація діяння за ознаками одержання неправомірної вигоди завжди потребує встановлення спеціального суб`єкта злочину службової особи, визначення якої дається у примітці до статті 364 КК, предмета злочину будь-якої матеріальної вигоди, способу одержання неправомірної вигоди, яка може бути будь-якою, причинного зв`язку між незаконною винагородою та згодою службової особи використати свої службові повноваження чи становище, залежності між оплаченою незаконною винагородою результатом та спроможністю і/або реальним застосуванням або ж незастосуванням службових повноважень чи можливостей суб`єкта злочину.

Відповідальність за прийняття неправомірної вигоди настає тільки за умови, якщо службова особа одержала її за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, або в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому важливо, щоб вона прийняла (одержала) неправомірну вигоду за вчинення чи не вчинення таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. Якщо службова особа, виконуючи будь-які дії, не використовує можливості, пов`язані з її посадою, то в її діях відсутній склад злочину,передбачений ст.368 КК України.

На цьому наголошено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво» і послідовно застосовано у практиці Верховного Суду.

Згідно примітки до ст.364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

З наданих сторонами кримінального провадження доказів, досліджених в судовому засіданні, судом встановлено, що з 25 серпня 2021 ОСОБА_5 , відповідно до Наказу Голови ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1347-К від 19.08.2021, працював на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 № 2440-К від 23.12.2021 року зазначене управління ІНФОРМАЦІЯ_2 реорганізоване у ІНФОРМАЦІЯ_5 , а Наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1046 від 30.12.2021 «Про введення в дію структури та штатного розпису ІНФОРМАЦІЯ_4 » з 31.12.2021 введено і дію структуру та штатний розпис ІНФОРМАЦІЯ_2 на 2021 рік ( у новій редакції), за якою посада, яку обіймав ОСОБА_5 , була скорочена та останній продовжував проходження державної служби, перебуваючи поза штатом до моменту звільнення 24.07.20230. У період з 25.08.2021 по 24.07.2023 ОСОБА_5 на інші посади в ІНФОРМАЦІЯ_14 не призначався та не переводився. (т.3 а.с.к.п.132-133, 137-146, 142-143, 144-150, 151-155)

Перебуваючи поза штатом ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_5 не міг виконувати а ні організаційно-розпорядчі, а ні адміністративно-господарські функції як службова особа.

Сторона обвинувачення не надала суду доказів стосовно того, що ОСОБА_5 виконував такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

За матеріалами, які маються в матеріалах кримінального провадження, не вбачається, що ОСОБА_5 в період з грудня 2021 та по дату звільнення, тобто до 24.07.2023, приймав участь у складанні актів проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, або підписував будь-які документи пов`язані з виконанням, як начальника відділу, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарські функції.

За встановленими судом обставинами ОСОБА_5 достовірно знав про те, що не мав повноважень для вирішування будь-яких питань для забезпечення безперешкодної діяльності ФОП « ОСОБА_6 », не здійснення перевірок транспортних засобів та не складання актів проведення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів.

Саме з діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, який виразився у створенні враження що він ще займає вищезазначену посаду, ОСОБА_5 ввів в оману ОСОБА_6 та в подальшому отримав він нього грошові кошти в розмірі 4000 гривень.

Таким чином, за встановлених судом обставин, дії ОСОБА_5 правильно кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

Складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство є усвідомлення суб`єктом правопорушення того, що предмет злочину є для нього чужим, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого дійсного чи уявного права на нього. Винний усвідомлює факт заволодіння чужим майном з метою безповоротного обернення на свою користь чи користь третіх осіб за відсутності законних підстав. За будь яких умов виникнення умислу передує заволодінню майном (постанова Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №712/10080/15).

Обман при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього.

Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача майна чи права на нього.

При прийнятті рішення про зміну правової кваліфікації дій обвинуваченої суд діяв в межах визначених ч.3 ст.337 КПК України повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

При призначенні покарання суд керується положеннями статей 50, 65 КК України, в силу яких належить врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання з тим, щоб особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. В справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.

З таких підстав, суд, приймаючи до уваги всі вищезазначені обставини, вважає, що ОСОБА_5 слід призначати покарання відповідно до санкції ч.1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст.12 КК України, ч.1 ст.190 КК України відноситься до кримінальних проступків та найбільш санкція передбачає покарання у вигляді трьох років обмеження волі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, у разі вчинення кримінального проступку за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 скоїв кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України, в березні 2023 року, окрім того суду не надано вироку, який набрав законної сили, на підтвердження вчинення ОСОБА_5 нового злочину, на час розгляду справи минуло більш трьох років, строк притягнення до кримінальної відповідальності сплив, а тому ОСОБА_5 може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов`язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа №598/1781/17, провадження №13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України, особу також може бути звільнено від покарання за вироком суду з підстав, передбачених ст.49 КК України.

Звільнення від покарання з наведеної підстави застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, відповідно до ст.49 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Суд вважає, що у даному випадку наявні підстави для визнання ОСОБА_5 винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, винесення обвинувального вироку і звільнення обвинуваченого від покарання, керуючись ст. 49 КК України як нормою матеріального права та ч.5 ст.74 КК України.

На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, ст.ст. 285, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

На підставі ч.5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання, призначеного за ч.1 ст.190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 62024170030000256 від 26 січня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.368 КК України, перекваліфіковане судом на ч.1 ст.190 КК України, закрити у зв`язку із закінчення строків давності.

Арешт, накладений ухвалою Кіровського районного суд м. Дніпропетровська від 04.04.2023 на банківську картку АТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » № НОМЕР_1 - скасувати.

Речові докази:

- мобільний телефон Iphone IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 , з сім-карткою з номером телефону НОМЕР_2 , який зберігається в камері речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_16 , повернути ОСОБА_5 за належністю;

- банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_17 » № НОМЕР_1 , яка зберігається в камері речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_16 , - знищити;

- Мобільний телефон Iphone 6S, сріблястого кольору, ноутбук сірого кольору марки Yoga, серійний номер LROEMBVW, направлення на рейдову перевірку № 014470 від 14.07.2022 на 1 арк., направлення на рейдову перевірку № 014469 від 08.07.2022 на 1 арк., направлення на рейдову перевірку № 014467 від 27.06.2022 на 1 арк., направлення на рейдову перевірку № 014466 від 20.06.2022 на 1 арк., направлення на рейдову перевірку № 014465 від 13.06.2022 на 1 арк., направлення на рейдову перевірку № 014464 від 06.06.2022 на 1 арк., направлення на рейдову перевірку № 014463 від 03.06.2022 на 1 арк., направлення на рейдову перевірку № 014510 від 24.03.2023 на 1 арк., Акт № 355805 на 1 арк.; Акт № 0016704 на 1 арк.; Акт № 341383 на 1 арк.; Акт № 341381 на 1 арк.; Акт № 341309 на 1 арк.; Акт № 341307 на 1 арк.; Акт № 341402 на 1 арк.; Акт № 341204 на 1 арк.; Акт № 341205 на 1 арк.; Акт № 341307 на 1 арк.; Акт № 341201 на 1 арк.; Акт № 341202 на 1 арк.; Акт № 341393 на 1 арк.; Акт № 0016705 на 1 арк.; синя папка з копіями актів; флеш-накопичувач SuperTalent 4 Gb; флеш-накопичувач Transcend 8 Gb; флеш-накопичувач Transcend 4 Gb; флеш-накопичувач коричневий шкіряний 2 Gb; флеш-накопичувач SP 16 Gb, які зберігаються в камері речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_16 , повернути до ІНФОРМАЦІЯ_15 .

На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Центральний районний суд міста Дніпра, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1