Ухвала суду № 139993230, 22.09.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 219/15022/18

Провадження № 2-в/211/7/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

22 вересня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.,

секретаря судового засідання Андрійченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №219/15022/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2024 року представник заявника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» Плеханов І.О. звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з заявою, в якій просив суд відновити втрачене судове провадження Артемівського міськрайонного суду міста Донецька у справі №219/15022/18, провадження №2/219/903/2019.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 16.12.2024 року зазначену заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 19 грудня 2024 року №3707/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Дружківського міського суду Донецької області, Артемівського міськрайонного суду Донецької області» до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з Дружківського міського суду Донецької області цивільна справа за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про відновлення втраченого судового провадження надійшла до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 12.06.2025 року заяву передано за територіальною підсудністю до Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.07.2025 року передано за територіальною підсудністю до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Так, 09.03.2026 року на підставі протоколу розподілу судової справи між суддями цивільна справа за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про відновлення втраченого судового провадження надійшла в провадження судді Юзефовича І.О.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено заяву до розгляду.

У судові засідання, призначені на 09-00 год. 05 травня 2026 року, на 13-00 год. 28 серпня 2026 року, 08-40 год. 22 вересня 2026 року, заявник та його представник, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку, не з`явилися, про поважність причин неприбуття у судові засідання не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, як і заяв про розгляд справи без участі заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (п.п. 66-69 рішення у справі «Смірнова проти України»). Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року зазначено, що «… заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, у разі відсутності у заявника наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ЦПК України передбачено подання заявником (позивачем) заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право заявника як особи, яка подала заяву та зацікавлена в її розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду судом справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки заявника, суд залишає заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує заявника (позивача) як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого заявника і у випадку повторної неявки заявника, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення заявника про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.03.2020 року у справі №522/22303/14-ц, від 21.09.2020 року у справі №658/1141/18.

Заявник та його представник про дату, час та місце розгляду судових засідань у справі неодноразово повідомлялися у встановленому законом порядку, однак в жодне із судових засідань не з`явилися за відсутності на те поважних причин, порушуючи своєю бездіяльністю процесуальні строки розгляду справи, і від них не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності. Інтересу до справи вони не проявляють, тому з урахуванням вказаних обставин суд приходить до висновку, що пред`явлена заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про відновлення втраченого судового провадження підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 189, 257, 260, 261, 352-354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №219/15022/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Юзефович