Рішення № 13998562, 28.02.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Ряд стат звіту 52

Код суду 0707

Р І Ш ЕН Н Я

Іменем України

28 лютого 2011 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі:головуючого суддіМорозова Н. Л.

при секретаріСтегура Н. Р.

за участю:представника позивачаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ „Агрокосм” про стягнення грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 у грудні 2010 року звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокосм” про стягнення компенсації в сумі 68061,40 гривень за затримку розрахунку при звільненні. Позовні вимоги мотивував тим, що перебував у трудових відносинах з ТОВ „Агрокосм” м. Дніпропетровськ, обіймаючи посаду директора Ужгородської філії товариства. 31 серпня 2010 року за його заявою був звільнений з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, про що видано відповідний наказ № 1049-К та здійснено запис у його трудовій книжці. Посилається на те, що у день звільнення, тобто 31.08.2010 року жодних розрахунків з ним роботодавцем не проведено. Належні йому до виплати суми в розмірі 6060,23 грн. та 17628,37 грн. були йому виплачені 11.11.2010 року та 16.11.2010 року. Вважає, що роботодавцем - ТОВ „Агрокосм” порушено вимоги трудового законодавства щодо строків проведення розрахунку при звільненні його з роботи. А тому вважає, що має право на виплату йому компенсації за затримку розрахунку при звільненні у сумі 68061,40 гривень з розрахунку 1237,48 грн.- середньоденного заробітку помножених на 55 кількість прострочених робочих днів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав повністю, з наведених у позовній заяві підстав, просив їх задоволити в повному обсязі. Сам позивач у судове засідання не зявився.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Представником відповідача Горожаніним Р. С. через канцелярію суду 28.01.2011 року надано заперечення на позов у якому просять відмовити у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_2 у день звільнення з роботи 31.08.2010 року трудову книжку не отримав, за розрахунком не зявився, та письмовою заявою про негайний і повний розрахунок до роботодавця не звертався. Крім того, сторони кожного разу при виплаті досягали окремої згоди про розмір виплат з каси філії товариства, виходячи з наявної на момент видачі готівки в ній, а саме: 29 вересня 2010 року, 21 жовтня 2010 року, 11 та 16 листопада 2010 року позивач не заявляв жодних вимог чи претензій щодо повного та остаточного розрахунку.

Заслухавши пояснення представника позивача, позицію відповідача викладену у запереченні на позов, перевіривши матеріали справи суд, приходить до наступного висновку.

Дані правовідносини регулюються ст. 116, 117 КЗпП України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ „Агрокосм” на посаді директора Ужгородської філії товариства. Згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_2 від 31 серпня 2010 року звільнений за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України, на підставі Наказу № 1049-К від 31.08.2010 року (а.с.5-8)

Відповідно до ст. 36 КЗпП України однією з підстав для припинення трудового договору є угода сторін.

Пунктом 8 Постанови, Пленум Верховного Суду України, від 06.11.1992, № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" розяснено, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, як директор Ужгородської філії ТОВ „Агрокосм” 11 серпня 2010 року звернувся з заявою до директора ТОВ „Агрокосм” в якій просив надати йому щорічну основну відпустку з 16.08.2010 року по 31.08.2010 року, тривалістю 15 календарних днів з подальшим його звільненням за угодою сторін з 31.08.2010 року вказана заява погоджена сторонами (а.с.25). Відповідно до наказу № 1049-к від 31.08.2010 року директора філії ОСОБА_2 звільнено з 31.08.2010 року з роботи за угодою сторін, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Як вбачається з запису у даному наказі ОСОБА_2 з наказом ознайомлений 21.10.2010 року, в той же день отримав трудову книжку, а розрахунок не отримав (а.с.8)

У матеріалах справи а.с. 28 має місце листок непрацездатності серії АВА № 130152 виданий 30 серпня 2010 року ОСОБА_2, яким його звільнено від роботи з 30.08.2010 року по 17.09.2010 року та визначено стати до роботи 18 вересня 2010 року (а.с28).

Як вбачається з заперечення на позов, ОСОБА_2 тільки 20 вересня 2010 року через іншу особу передав роботодавцю листок непрацездатності, з якого останній дізнався, що ОСОБА_2 хворів та провів нарахування за період хвороби з 30.08.2010 року по 17.09.2010 року та виплатив 6060,23 грн.

Відповідно до відомостей на виплату грошей: № А 28-0055 від 06 жовтня 2010 року за серпень 2010 року ОСОБА_2 депоновано суму 2508,64 гривень (а..с30), № А 28-0061 від 13 листопада 2010 року за жовтень 2010 року ОСОБА_2 депоновано суму 6060,23 гривень (а.с.31), № А 28-0065 від 16 листопада 2010 року за листопад 2010 року ОСОБА_2 депоновано суму 17628,37 гривень (а.с.32).

Судом встановлено, що 31 серпня 2010 року є останнім днем відпустки ОСОБА_2, днем його звільнення з роботи та днем коли він згідно наданого ним листка непрацездатності знаходився на лікарняному, що підтверджує факт того, що ОСОБА_2 у день звільнення не працював (у розумінні трудового законодавства).

Таким чином, позивач ОСОБА_2 31 серпня 2010 року в день звільнення не працював. Присутність ОСОБА_2 у приміщенні філії з приводу передачі справ не може трактуватися, як присутність на роботі у розрізі трудового законодавства. Обставини звільнення та розмір нарахованих та виплачених йому коштів у звязку зі звільненням за угодою сторін позивачем не оспорюються. Жодних доказів того, що позивач ОСОБА_2 заявляв до роботодавця вимоги про розрахунок судом не встановлено, а позивачем та його представником суду не надано.

Згідно зі ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до роз'яснень, викладених в ч. 5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Підставою відповідальності власника (підприємства) є склад правопорушення, який включає два юридичних факти порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП України) та вина власника. Вину власника виключає усяке явище, яке перешкоджає власникові виконати свої зобовязання перед працівником, якщо власник проявив належну дбайливість щодо цього.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи те, що позивач у день звільнення не працював, відповідачем кошти позивачу остаточно та повністю виплачені 16 листопада 2010 року, а позивачем такі кошти отримані, з дня звільнення ОСОБА_2 жодних вимог про повний і негайний розрахунок до позивача не було предявлено, суд не знаходить підстав для застосування відповідальності власника (підприємства) перед працівником, передбаченої ст. 117 КЗпП України, оскільки представником позивача в судовому засіданні не доведено вину відповідача у невиплаті звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 60, 64, 88, 110, 209, 213 - 215, 223, 224-226, 367 ЦПК України, суд заочно -

р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ „Агрокосм” про стягнення грошової компенсації за затримку розрахунку при звільненні відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1 в дохід держави 51,00 грн. державного мита (судовий збір) та 120,00 гривень ІТЗ розгляду справи на рахунок 31217259700003 ГУДКУ в Закарпатській області м. Ужгород, МФО 812016, код отримувача 22107709.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Морозова Н. Л.