Ухвала суду № 139983498, 23.09.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2026 р. справа № 400/11601/26

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

третя особаМіністерство оборони України, просп. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03049,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Міністерство оборони України про визнання дій протиправними; зобов`язання вчинити певні дії.

Суд ознайомився з позовом та встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник позивачки надав доказ сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

Згідно Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Предметом спору є визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення без реалізації документів, поданих ОСОБА_1 24.07.2025 року та 29.07.2026 року для призначення та виплати їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 на підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Дії відповідача щодо повернення без реалізації документів, поданих ОСОБА_1 24.07.2025 року та 29.07.2026 року оформлені відмовою відповідача від 02.09.2025 року та 13.08.2026 року.

Відтак, представником позивачки заявлено дві самостійні позовні вимоги із завершеними правовідносинами, кожна відмова є самостійним рішенням суб`єкта владних повноважень з різними обґрунтуваннями.

Таким чином, при зверненні до суду з цим позовом, позивачці слід було сплатити 2 129,92 грн. судового збору (з урахування коефіцієнту 0,8) за дві позовні вимоги немайнового характеру. Проте, матеріали позовної заяви містять доказ сплати збору лише у розмірі 1 331,20 грн.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Таким чином, позивачці слід сплатити судовий збір в сумі 798,72 грн.

Судовий збір сплачується на рахунок № UA838999980313191206084014478, отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг м. Миколаїв/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування збору: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ, ідентифікаційний код/серія та номер паспорта позивача).

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка, серед іншого, просить визнати протиправними дії відповідача щодо повернення без реалізації документів, поданих ОСОБА_1 24.07.2025 року.

Як вже зазначав суд, дії відповідача щодо повернення без реалізації документів, поданих ОСОБА_1 24.07.2025 року оформлені відмовою від 02.09.2025 року.

Таким чином, датою, з якою суд пов`язує початок перебігу строку на звернення до суду з даним позовом в частині вимог, є 03.09.2025 року (наступний день після винесення відповідачем відмови).

Представник позивачки подав позов до суду 14.09.2026 року, тобто через більше ніж 1 рік, а отже з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Одночасно з позовом представником позивачки подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з посиланням на існуючі обмеження та перешкоди, які встановлені під час особливого правового режиму (воєнного стану). Також, просить прийняти до уваги психологічне напруження позивачки, яка втратила свого батька під час проходження ним військової служби в умовах воєнного стану.

Суд звертає увагу, що вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Суд зазначає, що строк звернення до суду обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таке формулювання, як "особа повинна дізнатись" дозволяє стверджувати, що законодавцем на позивача покладено обов`язок бути обізнаним про свої права, проявляти розумну зацікавленість в їх стані, що в свою чергу дозволяє своєчасно дізнаватись про їх порушення, у випадках, які знаходяться в межах можливостей позивача і, відповідно, своєчасно звертатись за їх захистом.

Отже, суд враховує, що станом на дату отримання відмови відповідача від 02.09.2025 року, позивачка мала можливість звернутися до суду.

Будь-яких пояснень чому позивачка зволікала із зверненням до суду, клопотання не містить.

Доводи представника позивачки не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а свідчать про невжиття нею заходів з метою дотримання процесуальних строків звернення до суду із вказаним позовом.

Таким чином, позивачка мала можливість звернутися до суду у встановлений строк.

З урахуванням викладеного, суд визнає строк звернення до адміністративного суду з позовом пропущеним з неповажних підстав.

Отже, позивачка має подати заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про оскарження відмови від 02.09.2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника позивачки про поновлення строку звернення до адміністративного суду, відмовити.

2. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині вимог про оскарження відмови відповідача від 02.09.2025 року.

3. Залишити позовну заяву без руху.

4. Позивачці у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, подати до Миколаївського окружного адміністративного суду:

1) документ про сплату судового збору в розмірі 798,72 грн.;

2) заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині вимог про оскарження відмови відповідача від 02.09.2025 року.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

6. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А. О. Мороз