Рішення № 139983393, 23.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 рокусправа № 380/17788/26Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» (місце знаходження: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27, код ЄДРПОУ 39776389) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1 ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.07.2026 № UA209000/2026/001254/2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. На думку позивача, Львівською митницею, усупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, протиправно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості і, як наслідок - до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Позивач не погоджується із зазначеним у спірному рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять усі відомості, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що в митного органу були зауваження до поданих декларантом документів, про що чітко зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості. Оскільки, декларант первинно в графі 43 поданої до митного оформлення декларації, самостійно зазначав перший/основний метод, отже поставка мала би здійснюватися відповідно до умов контракту і всі складові ціни товару мали чітко бути відображені для митного органу. Декларант або уповноважена особа зобов`язані надавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МКУ). За результатами опрацювання поданих декларантом до митного оформлення встановлено розбіжності, які унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості. Для визначення митної вартості митницею використано резервний метод визначення митної вартості. Відповідно до тлумачної примітки до ст. 7 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 7, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті 7. Таким чином, обираючи джерело інформації для визначення митної вартості за резервним методом митниця керувалася статтею 64 МКУ та враховувала вимоги статей 58 61 МКУ, зокрема в частині меншої з двох альтернативних вартостей, часу імпорту, характеристик товару тощо. Отже, документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню. Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Разом з відзивом відповідач подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 23.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» код ЄДРПОУ 39776389 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 30.04.2015. Юридична адреса: 04073, м. Київ, вул.Куренівська, буд.27.

Одним із основних видів діяльності позивача є Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари.

Інші види діяльності: Виробництво електричного освітлювального устатковання, Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, Виробництво інших виробів із пластмас, Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія, Оброблення металів та нанесення покриття на метали, Механічне оброблення металевих виробів, Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у., Виробництво комп`ютерів і периферійного устатковання, Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням, Ремонт комп`ютерів і периферійного устатковання, Оптова торгівля металами та металевими рудами, Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього, Неспеціалізована оптова торгівля, Рекламні агентства, Складське господарство, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Виробництво інших виробів з паперу та картону.

20.10.2022 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП», в якості покупця, та нерезидентом України компанією Gembird Europe B.V., Нідерланди, в якості продавця, укладено Контракт №GEMEU2022.

Відповідно до п. 1.1. Контракту продавець зобов`язується поставити покупцеві обладнання і товари відповідно до найменування та кількості, наведених у Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

23.07.2024 та 27.11.2025 між сторонами укладені додаткові угоди до вказаного Контракту, якими внесені зміни до реквізитів сторін Контракту.

На підставі інвойсу від 15.07.2026 року №СР223226660-463691 позивач придбав у продавця товари торговельних марок Gembird, CableXpert, GMB Gaming на загальну суму 79 051,98 доларів США. В числі товарів торговельної марки Gembird позивач придбав у продавця, зокрема наступні товари:

1) CM-43ST-01 «Повнорухоме стельове кріплення для телевізора, 19-43» за ціною 7,10 USD за одиницю, в кількості 32 штук, загальною вартістю 227,20 USD;

2) MA-D1-02 «Настільний кронштейн для одного монітора, 17-32» за ціною 6,95 USD за одиницю, в кількості 98 штук, загальною вартістю 681,10 USD;

3) MA-D2-01 «Регульований кронштейн для кріплення 2 дисплеїв (поворот, нахил, обертання), 17"-32", до 9 кг» за ціною 11,25 USD за одиницю, в кількості 60 штук, загальною вартістю 675,00 USD;

4) MA-D2-03 «Регульований настільний кронштейн для подвійного монітора, 17-32» за ціною 11,95 USD за одиницю, в кількості 60 штук, загальною вартістю 717,00 USD;

5) MA-DA-03 «Регульоване настільне кріплення з кронштейном для монітора та підставкою для ноутбука» за ціною 17,05 USD за одиницю, в кількості 200 штук, загальною вартістю 3 410,00 USD;

6) MA-DA-04 «Регульований кронштейн для монітора на столі з підставкою для ноутбука» за ціною 32,25 USD за одиницю, в кількості 18 штук, загальною вартістю 580,50 USD;

7) MA-DA1-02 «Регульований кронштейн для кріплення настільного дисплея (з можливістю нахилу), 17"-32", до 8 кг» за ціною 11,75 USD за одиницю, в кількості 132 штук, загальною вартістю 1 551,00 USD;

8) MA-DA1-05 «Регульований кронштейн для монітора на столі, колір «сірий космос» за ціною 11,85 USD за одиницю, в кількості 600 штук, загальною вартістю 7 110,00 USD;

9) MA-DA2-05 «Регульований настільний кронштейн для подвійного монітора, колір «сірий космос» за ціною 19,50 USD за одиницю, в кількості 299 штук, загальною вартістю 5 830,50 USD;

10) MA-DA2U-01 «Регульований настільний кронштейн для 2 дисплеїв з USB-портами, 17- 32» за ціною 18,00 USD за одиницю, в кількості 40 штук, загальною вартістю 720,00 USD;

11) MA-DA3-O1 «Регульований настільний кронштейн для 3 моніторів {повний рух)» за ціною 41,50 USD за одиницю, в кількості 60 штук, загальною вартістю 2 490,00 USD;

12) MS-D1ST-02 «Регульована по висоті повнорухома настільна підставка для монітора, чорна» за ціною 11,00 USD за одиницю, в кількості 40 штук, загальною вартістю 440,00 USD;

13) MS-D1ST-03 «Підставка для монітора, повний рух» за ціною 7,95 USD за одиницю, в кількості 24 штук, загальною вартістю 188,40 USD;

14) TVS-100F-01 «Підлогова тумба для телевізора з колесами, 37-100» за ціною 68,50 USD за одиницю, в кількості 24 штук, загальною вартістю 188,40 USD;

15) TVS-75S-02 «Підлогова тумба для телевізора з колесами, чорна, 37-75» за ціною 37,00 USD за одиницю, в кількості 2 штук, загальною вартістю 74,00 USD;

16) TVS-86ST-01 «Підставка під телевізор, 43" -86", чорна» за ціною 35,00 USD за одиницю, в кількості 5 штук, загальною вартістю 175,00 USD;

17) WM-105ST-01 «Настінне кріплення для телевізора з повним рухом, 50-105» за ціною 22,00 USD за одиницю, в кількості 10 штук, загальною вартістю 220,00 USD; 18) WM-42F-04 «Настінне кріплення для телевізора (фіксоване), 23-42» за ціною 1,45 USD за одиницю, в кількості 130 штук, загальною вартістю 188,50 USD;

19) WM-42ST-01 «Настінне кріплення для телевізора з повним рухом, 23-42 дюйми» за ціною 4,30 USD за одиницю, в кількості 300 штук, загальною вартістю 1 290,00 USD;

20) WM-42ST-02 «Настінне кріплення для телевізора (повнорухоме), 23-42» за ціною 5,35 USD за одиницю, в кількості 216 штук, загальною вартістю 1 155,60 USD;

21) WM-42T-02 «Настінне кріплення для телевізора (з нахилом), 23-42» за ціною 2,65 USD за одиницю, в кількості 231 штук, загальною вартістю 612,15 USD;

22) WM-55T-O2 «Настінне кріплення для телевізора (з нахилом), 32-55» за ціною 3,70 USD за одиницю, в кількості 300 штук, загальною вартістю 1 110,00 USD;

23) WM-55T-O3 «Настінне кріплення для телевізора (з нахилом), 32-55» за ціною 2,60 USD за одиницю, в кількості 796 штук, загальною вартістю 2 069,60 USD;

24) WM-75F-02 «Настінне кріплення для телевізора (фіксоване), 32-75» за ціною 3,15 USD за одиницю, в кількості 24 штук, загальною вартістю 75,60 USD;

25) WM-80ST-02 «Настінне кріплення для телевізора з повним рухом, 37- 80» за ціною 17,75 USD за одиницю, в кількості 216 штук, загальною вартістю 3 834,00 USD;

26) WM-80T-01 «Настінне кріплення для телевізора (з нахилом), 37-80» за ціною 8,45 USD за одиницю, в кількості 60 штук, загальною вартістю 507,00 USD;

27) WM-86F-01 «Настінне кріплення для телевізора (фіксоване), 37-86» за ціною 3,75 USD за одиницю, в кількості 40 штук, загальною вартістю 150,00 USD;

28) WM-86T-01 «Настінне кріплення для телевізора (з нахилом), 37-86» за ціною 5,10 USD за одиницю, в кількості 32 штук, загальною вартістю 163,20 USD;

29) WM-90ST-01 «Настінне кріплення для телевізора з повним рухом, 37-90 дюймів» за ціною 12,00 USD за одиницю, в кількості 15 штук, загальною вартістю 180,00 USD;

30) WM-90ST-02 «Настінне кріплення для телевізора з повним рухом, 43-90 дюймів» за ціною 15,50 USD за одиницю, в кількості 60 штук, загальною вартістю 930,00 USD;

31) WM-90T-01 «Настінне кріплення для телевізора (з нахилом), 43-90» за ціною 9,70 USD за одиницю, в кількості 54 штук, загальною вартістю 523,80 USD;

32) WM-SB-01 «Настінне кріплення для саундбара, чорне» за ціною 2,60 USD за одиницю, в кількості 120 штук, загальною вартістю 312,00 USD.

Вартість вказаних товарів, в межах загальної суми замовлення у розмірі 79 051,98 доларів США становить 40 534,23 доларів США.

При ввезенні придбаних товарів на митну територію України позивач 20.07.2026 подав відповідачу Львівській митниці митну декларацію №26UA209260015177U9, в якій вказав вартість зазначених вище товарів у сумі 40 534,23 доларів США та визначив їх митну вартість у сумі 42 681,22 доларів США.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №26UA209260015177U9, в якості підстави для застосування основного методу було надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації, а саме:

Пакувальний лист (Packing list) б/н від 15.07.2026,

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №CF223226660-463691 від 15.07.2026,

Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 15.07.2026,

Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №CF223226660-463691 від 15.07.2026,

Статус особи, яка подає митну декларацію №2,

Некласифікований транспортний (перевізний) документ №27 від 10.07.2026,

Банківський платіжний документ, що стосується товару №1982 від1 6.07.2026,

Рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №195 від 15.07.2026,

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №195 від 15.07.2026,

Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.07.2026,

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 23.07.2024,

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 27.11.2025,

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №GEMEU2022 від 20.10.2022 ,

Доповнення до внутрішнього договору (контракту) №2 від 18.04.2025,

Договір про надання послуг митного брокера 8/МБД-2024 від 30.07.2024

Договір (контракт) про перевезення №11 від 07.08.2017,

Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») №GMB.040EU від 01.09.2025,

Інші некласифіковані документи №22708 від 19.07.2026,

Інші некласифіковані документи №380/18459/25 від 16.06.2026,

Інші некласифіковані документи №380/21398/25 від 17.04.2026,

Інші некласифіковані документи №380/21398/25 від 01.06.2026,

Інші некласифіковані документи №380/23621/25 від 22.01.2026,

Інші некласифіковані документи №380/23621/25 від 20.03.2026,

Інші некласифіковані документи б/н від 21.03.2026,

Інші некласифіковані документи б/н від 02.06.2026,

Інші некласифіковані документи б/н від 16.06.2026,

Інші некласифіковані документи б/н від 15.07.2026,

Копія митної декларації країни відправлення 26NL7RHC1J3MPW0DA7 від 15.07.2026

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до ст.53 Митного кодексу України від 13.03.2012р №4495-VI необхідне подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару , а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.»

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також надав витребувані документи: переклад митної декларації країни відправлення. Просив завершити митне оформлення на підставі наданих документів.

За результатами розгляду ЕМД №26UA209260015177U9 від 20.07.2026 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.07.2026 № UA209000/2026/001254/2.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.07.2026 № UA209000/2026/001254/2., в графі 33 зазначено: « В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана, у зв`язку з невірним обранням декларантом методу визначення митної вартості, а саме невідповідність обраного методу вимогам ч. 1 ст. 58 МКУ. Декларант не показав, що заявлена митна вартість є наближеною до однієї з вартостей, визначених ч. 18 ст. 58 МКУ.

За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено, що покупець та продавець товарів є взаємопов`язаними особами. Відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті продавця www. gembird.nl, компанія Gembird Europe B.V. має головний офіс в Україні за адресою: 04073, Україна, м. Київ, вул. Куренівська, 27, ТОВ «ІДІДЖІ ГРУП» (www.edg.ua). Одним із засновників та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «ІДІДЖІ ГРУП» є ОСОБА_1 , який одночасно є керівником ТОВ «Модус Продакшн», засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є Приватна акціонерна компанія «Гембірд Інтернешнл» (Гонконг) та Боровітскі Майкл (Нідерланди), котрий, зважаючи на Контракт є директором Gembird Europe B.V.Тобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської митниці були обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта. Згідно ч.18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижче зазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ.

У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій.

У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. Заявлений у електронному інвойсі виробник товарів - Gembird Europe B.V., країна виробництва Китай.

Однак, документальних підтверджень, що виробником товарів є Gembird Europe B.V., декларантом не надано, а у графі 2 адреса цього підприємства вказує на Нідерланди, а не Китай. Крім того на запит Митниці декларантом у рамках частини третьої статті 53 Кодексу не надано: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не може бути застосований через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст.58 МКУ, а також відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ у зв`язку з неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 цього Кодексу та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ, за результатами якої з`ясовано відсутність у митниці та декларанта відомостей для визначення митної вартості за методами 2а і 2б. Основний метод визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) не застосовувався через невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ч. 1 ст.58 МКУ. Для визначення митної вартості товарів №1,3 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації для визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних товарів; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: товар №1 МД 26UA209190000522U1 від 12.01.2026, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (кріпильний набір для монтажу) становить 4,0677 дол. США за кг; товар №3 МД 26UA209260006837U3 від 07.04.2026, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Стиснене повітря, в алюмінієвих балончиках) становить 3,1919 дол. США за кг. Коригування на комерційні рівні, розмір партії, умови поставки не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають інформації з джерела..».

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територіюУкраїни, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Частиною1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієїстатті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною 2 статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарнихднів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

-«…витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатнімичи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не булла відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як встановив суд, декларантом одночасно із митною декларацію № 26UA209260015177U9, було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу, а саме надано: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 15.07.2026, Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №CF223226660-463691 від 15.07.2026, Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 15.07.2026, Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №CF223226660-463691 від 15.07.2026, Статус особи, яка подає митну декларацію №2, Некласифікований транспортний (перевізний) документ №27 від 10.07.2026, Банківський платіжний документ, що стосується товару №1982 від1 6.07.2026, Рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №195 від 15.07.2026, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №195 від 15.07.2026, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 10.07.2026, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 23.07.2024, Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 27.11.2025, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №GEMEU2022 від 20.10.2022 , Доповнення до внутрішнього договору (контракту) №2 від 18.04.2025, Договір про надання послуг митного брокера 8/МБД-2024 від 30.07.2024 Договір (контракт) про перевезення №11 від 07.08.2017, Документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») №GMB.040EU від 01.09.2025, Інші некласифіковані документи №22708 від 19.07.2026, Інші некласифіковані документи №380/18459/25 від 16.06.2026, Інші некласифіковані документи №380/21398/25 від 17.04.2026, Інші некласифіковані документи №380/21398/25 від 01.06.2026, Інші некласифіковані документи №380/23621/25 від 22.01.2026, Інші некласифіковані документи №380/23621/25 від 20.03.2026, Інші некласифіковані документи б/н від 21.03.2026, Інші некласифіковані документи б/н від 02.06.2026, Інші некласифіковані документи б/н від 16.06.2026, Інші некласифіковані документи б/н від 15.07.2026, Копія митної декларації країни відправлення 26NL7RHC1J3MPW0DA7 від 15.07.2026.

Суд ураховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 МК України) заборонено (Постанова ВС КАС від 05 березня 2019року у справі №815/5791/17, адміністративне провадження №К/9901/55081/18 (ЄДРСРУ№ 80269839).

Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Суд наголошує, що повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

Як видно з оскаржуваного рішення, то в ньому відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Однак оцінюючи аргументи відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості товару суд ураховує, що ТОВ «ІДІДЖІ ГРУП`на електронне повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості товару надіслало митниці повідомлення про надання додаткових документів.

Тобто відповідач витребував визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи, однак не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та спричиняють те, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має можливості адекватно реагувати та усунути такі розбіжності (недоліки) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Щодо аргументів відповідача, що «покупець та продавець товарів є взаємопов`язаними особами. Відповідно до інформації,= наявної на офіційному сайті продавця www.gembird.nl, компанія Gembird Europe B.V. має головний офіс в Україні за адресою: 04073, Україна, м. Київ, вул. Куренівська, 27, ТОВ «ІДІДЖІ ГРУП» (www.edg.ua). Одним із засновників та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ «ІДІДЖІ ГРУП» є ОСОБА_1 , який одночасно є керівником ТОВ «Модус Продакшн», засновником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є Приватна акціонерна компанія «Гембірд Інтернешнл» (Гонконг) та Боровітскі Майкл (Нідерланди), котрий, зважаючи на Контракт є директором Gembird Europe В. VТобто, сторони угоди є пов`язаними між собою у розумінні ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року. У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом, у Львівської квплинув на заявлену митну вартість, про що було повідомлено декларанта», то суд зазначає таке.

Законом України від 10.04.2008 №250Л/І «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» Україна приєдналась до Світової організації торгівлі в рамках якої діє Генеральна угода з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ).

Доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.

Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом. Щодо операцій, передбачених ч. 18 ст. 58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Відповідно до п 12 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Пунктом 13 статті 58 МК України передбачено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Згідно з п. 14 ст. 58 МК України, у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Отже, з аналізу норм МК України та правил і умов, визначених у Генеральній угоді з тарифів і торгівлі вбачається, що обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №200/6521/20-а, від 25.05.2021 у справі №200/7957/20-а, від 11.11.2021 у справі №200/6403/20-а, від 27.01.2022 у справі №200/6413/20-а, від 28.04.2023 у справі №200/9362/20-а, від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.19 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16.

У постанові Верховного Суду від 11.02.2026 № 560/2740/25 зазначено, «Що стосується доводів відповідача про наявність обґрунтованих підстав вважати, що взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товару, то надаючи оцінку цим доводам, колегія суддів ураховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №804/5688/16, а саме, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для висновку про те, що митна вартість визначена невірно. У таких випадках необхідно розглядати усі обставини продажу товару та прийняти вартість операції за умови, якщо взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.»

Крім цього, у постанові Верховного Суду від 25.08.2023 № 826/3098/16 зазначено, що сам по собі факт пов`язаності продавця і покупця не може бути підставою для розгляду задекларованої вартості товару як неприйнятної, для висновку про вплив такої обставини на ціну товару митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов`язаності покупця та продавця на заявлену митну вартість товару виключно тим, що «У зв`язку з наявною інформацією про те, що митна вартість товарів зі схожими характеристиками, імпортованих за контрактами, укладеними між непов`язаними суб`єктами ЗЕД, є вища, ніж заявлена декларантом».

Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, з яких конкретно джерел митний орган отримав цінову інформацію щодо подібних товарів, не ідентифіковано імпортерів та відповідно товар, який досліджувався митним органом при аналізі цінової інформації.

При цьому варто зауважити, що ч. 15 ст. 58 МК України передбачає, що декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Водночас суд наголошує, що наведене положення закріплює за декларантом право, а не обов`язок.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.11.2020 справі №826/2313/16.

В оскаржуваному рішенні відсутні обґрунтування вищенаведених тверджень митного органу про те, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та позивачем вплинув на заявлену митну вартість товару; не надано доказів й того, що позивачем було отримано від продавця товару будь-яку виняткову знижку чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни на момент поставки товару.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, суд приходить висновку, що під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення митний орган діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі №810/2547/17, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.

Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору.

Водночас, митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Щодо твердження відповідача, що «згідно ч.18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операцій береться за основу для визначення митної вартості за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижче зазначених операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 62 МКУ; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положенням статті 63 МКУ. У наданих під час митного оформлення документах декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій.», то суд зазначає, що декларантом не надано документи, що могли б продемонструвати, відповідно до вимог ч. 18 ст. 58 МКУ, що заявлена декларантом митна вартість є близькою до вартості однієї з визначених у вказаній нормі закону операцій, є загальною фразою та не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості товару.

Щодо твердження відповідача, що «заявлений у електронному інвойсі виробник товарів - Gembird Europe В. V., країна виробництва - Китай. Однак, документальних підтверджень, що виробником товарів є Gembird Europe B.V., декларантом не надано, а у графі 2 адреса цього підриємства вказує на Нідерланди, а не Китай.», то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2.3 контракту від 20.10.2022 № GEMEU2022, продавець має право відвантаження обладнання та товарів та товарів безпосередньо зі складу заводу-виробника на умовах EXW завод виробник або FOB Китай або CFR, CIP, CIF порт призначення, за погодженням сторін.

Зазначена обставина пояснює зазначення країни продавця товару Китай замість Нідерландів.

Позивач надав відповідачу декларації відповідності товарів, згідно із якими адреса виробничої потужності: Shenzhen Gembird Electronics Ltd., A402-2, Puhua industry park, Tongsheng community, Dalang street, Longhua district, Shenzhen, P.R.China/ Шеньжень Джембьорд Електронікс ЛТД, А402-2, Пухуа індастрі парк, Тонгшенг ком`юніті, Даланг стріт, Лонгхуа дістрікт, Шеньжень, Китай.

При цьому, умови контракту від 20.10.2022 № GEMEU2022 не передбачають, що саме продавець має бути виробником товару.

Відтак, вищезазначене твердження митного органу є безпідставним.

Окрім того, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).

Такої вимоги відповідач на надавав, а лише зазначив весь перелік додаткових документів, що може вимагати митний орган відповідно до ч.3,4 ст.53 МК України.

Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору.

Водночас, митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Щодо твердження відповідача, що «на запит Митниці декларантом у рамках частини третьої статті 53 Кодексу не надано: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтвердасують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.», то суд зазначає таке.

Відповідно до інвойсу від 15.07.2026 №СР223226660-463691 покупцю (позивачу) встановлені умови післяплати протягом 30 днів після доставки товару, тому позивач не мав надавати відповідачу банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, оскільки оплата вказаних товарів на момент ввезення товарів не підлягала здійсненню, а документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями надані відповідачу в повному обсязі.

Крім того, відповідно до картки відмови, позивач надав відповідачу, зокрема: Пакувальний лист (Packing list), Рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice), Автотранспортну накладну (Road consignment note), Декларацiю про походження товару (Declaration of origin), Рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортноекспедиційні послуги, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару, Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та доповнення до нього, Договір (контракт) про перевезення, Копію митної декларації країни відправлення, Документацію, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») GMB.040EU від 01.09.2025 року.

Відтак, такі твердження відповідача не беруться судом до уваги.

Висновуючи викладене, суд вважає, що митний орган, маючи всі необхідні та визначені чинним законодавством документи, при перевірці відповідності митної вартості визначеної декларантом у митній декларації поза межами повноважень наданими законодавством, аналізував обставини виконання контракту та надавав перевагу числовим показникам та змісту одного документу без порівняння з числовими показниками та змістом інших документів, які у своїй сукупності підтверджували митну вартість.

Крім того, суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості. Умови термінів та розміри оплати безпосередньо на ціну товару не впливають. Відомості про умови та терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а суперечності між цими даними не можуть бути підставою для твердження про розбіжності у митній вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі №420/1709/19 дійшов висновку, що терміни оплати не впливають на числові значення митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що відповідач фактично не встановив наявності розбіжностей у документах, які безпосередньо підтверджують числові значення складових митної вартості товару, не вказав, які саме відомості є недостовірними або неповними, а також не довів неможливості визначення митної вартості за першим методом за ціною договору.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

Інші підстави, зазначені у спірному рішенні про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2 - 4 статті 53 МК України.

Позивачем, разом з митною декларацією, подано згідно з переліком та відповідно до умов визначених ст. 53 МКУ документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору. Положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару (така ж позиція викладена постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі №1.380.2019.001982).

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

В свою чергу, митним органом не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті.

Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього кодексу.

Оскільки позивачем подано митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, то заявлена митна вартість за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України.

Враховуючи наведе, митним органом здійснено формальний підхід до аналізу документів, наданих декларантом для підтвердження складової митної вартості товару за основним методом та не проаналізовано їх повній мірі, крім того акцентовано увагу на даних, які не мають впливу на визначення складової митної вартості товару в розумінні норм ст.ст. 49-50, 53, 54, 55, 58 МКУ, а посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою коригування митної вартості.

Відтак, суд вказує, що вищевказані зауваження митного органу є безпідставними.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Суд зазначає, що досліджені первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом. Крім того, за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Рішення відповідача не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Також оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1 МД 26UA209190000522U1 від 12.01.2026, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (кріпильний набір для монтажу) становить 4,0677 дол. США за кг; товар №3 МД 26UA209260006837U3 від 07.04.2026, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (Стиснене повітря, в алюмінієвих балончиках) становить 3,1919 дол. США за кг.

В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо.

Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

При вирішенні спору суд також ураховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24).

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості від 22.07.2026 № UA209000/2026/001254/2 не відповідає встановленим у частині 2 статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправною.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 2662,40грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ««ІДІДЖІ ГРУП» (місце знаходження: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27, код ЄДРПОУ 39776389) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.07.2026 № UA209000/2026/001254/2.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДІДЖІ ГРУП» (місце знаходження: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27, код ЄДРПОУ 39776389) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн. 40коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду ротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.09.2026.

Суддя Лунь З.І.