Рішення № 139982791, 23.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Київ № 640/2813/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська

компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Державної аудиторської служби України

про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі відповідач), у якому просили суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 31.01.2019 про порушення законодавства у сфері державних закупівель, оголошення про проведення якої оприлюднене на вебпорталі Уповноваженого органу за кодом 42650000-7 Ручні інструменти пневматичні чи моторизовані (Шліфувальні машини, електролобзики, електроножиці, пили торцеві, повітродувки, електрошуруповерти), № UA-2018-10-24-002697-c;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення процедури закупівлі код 42650000-7 Ручні інструменти пневматичні чи моторизовані (Шліфувальні машини, електролобзики, електроножиці, пили торцеві, повітродувки, електрошуруповерти), № UA-2018-10-24-002697-c з метою завершення цієї процедури.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як замовником, на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів по закупівлі UA-2018-10-24-002697-c (код 42650000-7) Ручні інструменти пневматичні чи моторизовані «Шліфувальні машини, електролобзики, електроножиці, пили торцеві, повітродувки, електрошуруповерти».

Натомість, на переконання позивача, оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є безпідставним і необґрунтованим, оскільки порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» позивачем вчинено не було.

Окремо зазначили, що тендерна документація повною мірою відповідає умовам Закону № 922-VІІІ, зокрема нормам пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VІІІ, а Замовником усунуті порушення, зазначені у висновку про результати моніторингу закупівлі від 31.01.2019 у частині невідповідності тендерної документації пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VІІІ під час оголошення відкритих торгів UA-2018-10-24-002697-c та оприлюднення тендерної документації.

Зазначили, що за процедурою відкриті торги UA-2018-10-24-002697-c, учасником було поставлено запитання від 30.10.2018, на яке Замовник прийняв рішення про надання роз`яснень відповідно до протоколу від 14.11.2018 № 77-8/11/18 та оприлюднив прийняті рішення (роз`яснення) в порядку абзацу 3 частини першої статті 10 Закону № 922-VІІІ протягом одного дня 14.11.2018.

Враховуючи викладене, прийнявши рішення про надання роз`яснень протоколом від 14.11.2018 № 77-8/11/18 на запитання від 30.10.2018 та внісши зміни до тендерної документації в частині продовження кінцевого строку подання тендерної пропозиції на « 22.11.2018 15:00», та оприлюднивши прийняті рішення (роз`яснення) та зміни до тендерної документації в порядку абзацу 3 частини першої статті 10 Закону № 922-VІІІ протягом одного дня 14.11.2018, замовник повною мірою виконав умови статті 23 Закону № 922-VІІІ, зокрема скористався правом передбаченим абзацом 3 частини другої статті 23 та частини другої статті 23 Закону № 922-VІІІ, з власної ініціативи усунути порушення допущені в частині порушення частини першої статті 23 Закону № 922-VІІІ з підстав пропущення строку оприлюднення роз`яснень на запитання від 30.10.2018.

Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у ньому. Повідомили, що Державна аудиторська служба України відповідно до статті 5 Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснювала контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 7-1 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020).

Державна аудиторська служба України відповідно до частини другої статті 7-1 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, здійснила моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2018-10-24-002697-с (Шліфувальні машини, електролобзики, електроножиці, пили торцеві, повітробувки, електрошуруповерти).

За результатами моніторингу установлено, що тендерна документація позивача не відповідає частині третій статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), позаяк тендерна документація не містить вимоги щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав, визначених у пунктах 3, 8 та 9 частини першої статті 17 Закону, чим порушено норми частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020).

Крім того, установлено порушення частини першої статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), позаяк Замовником несвоєчасно надано відповідь на звернення за роз`яснення щодо тендерної документації. Зазначене порушення у сфері публічних закупівель зафіксовані у висновку про результати моніторингу закупівлі від 31.01.2019 № 26.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ухвали від 07.10.2024 цю справу прийнято до провадження судді Леонтовича А.М. за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Філія «Пасажирська компанія» є відокремленим підрозділом юридичної особи Акціонерного товариства «Українська залізниця», зареєстрованою в установленому законом порядку, про що в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ ВП: 41022900 міститься відповідний запис.

На виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», позивачем на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено оголошення про проведення відкритих UA-2018-10-24-002697-c.

Предмет закупівлі (код 42650000-7) Ручні інструменти пневматичні чи моторизовані «Шліфувальні машини, електролобзики, електроножиці, пили торцеві, повітродувки, електрошуруповерти».

Позивачем на порталі prozorro.gov.ua було оприлюднено тендерну документацію для процедури закупівлі.

За твердженнями позивача, у зв`язку з тим, що під час проведення процедури закупівлі учасниками ставилися запитання по тендерній документації, позивачем було внесено зміни до тендерної документації та змінений кінцевий строк подання тендерних пропозицій до 22.11.2018, 15:00 год.

Відповідно до статті 28 Закону № 922-VIII, позивачем був здійснений розгляд поданих учасниками торгів тендерних пропозицій на відповідність вимогам його тендерній документації та 22.11.2018 були розкриті пропозиції учасників із зазначенням вартості їх пропозицій: ТОВ «ПРОКАР ТРЕЙДІНГ» - вартість пропозиції 2000000,00 грн; ТОВ «ПЛАНЕТА ІНСТРУМЕНТ» - вартість пропозиції 2114452,56 грн; ТОВ «Золоте січення - 2008» - вартість пропозиції 2200005,00 грн.

На підставі розгляду вартості пропозицій усіх учасників, позивачем був визначений переможець торгів, а саме - ТОВ «ПЛАНЕТА ІНСТРУМЕНТ» (протокол розгляду тендерних пропозицій від 27.11.2018 № 81-8-1/11/18).

Відповідно до статті 32 Закону № 922-VIII, позивачем було прийнято рішення укласти договір із переможцем торгів, про що позивачем 27.11.2018 в системі Prozorro було опубліковано повідомлення про намір укласти договір із ТОВ «ПЛАНЕТА ІНСТРУМЕНТ», та у подальшому укладений договір від 22.12.2018 № УЗ/ЦЛ-18735/Ю.

Держаудитслужбою відповідно до наказу від 09.01.2019 № 2 було прийнято рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2018-10-24-002697-c.

31.01.2019 відповідачем опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2019-03-25-000846-a, відповідно до якого встановлено, що дата закінчення моніторингу: 28.01.2019. Процедури закупівлі та інформація про результати моніторингу процедури закупівлі в розрізі стадій проведення процедури закупівлі: Предметом аналізу були питання: обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2018 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, тендерні пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКАР ТРЕЙДІНГ» (далі ТОВ «ПРОКАР ТРЕЙДІНГ») та товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Інструмент» (далі ТОВ «Планета Інструмент»), реєстр отриманих тендерних пропозицій, протоколи розгляду тендерних пропозицій від 23.11.2018 № 80-14/11/18, від 27.11.2018 № 81-8/11/18 та № 81-8-1/11/18, повідомлення про намір укласти договір від 27.11.2018, договір поставки від 12.12.2018 № УЗ/ЧЛ-18735/по. За результатами моніторингу встановлено, що тендерна документація філії «Пасажирська компанія» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі Замовник) не містить вимоги щодо надання учасниками інформації в довільній формі про відсутність підстав, визначених у пунктах 3, 8 та 9 частини першої статті 17 Закону, чим порушено норми частини третьої статті 17 Закону. Отже, зміст тендерної документації Замовника не відповідає нормам пункту 2 частини другої статті 22 Закону. Також установлено, що Замовник на звернення за роз`ясненням щодо тендерної документації, яке оприлюднене в електронній системі закупівель 30.10.2018, оприлюднив роз`яснення на звернення 14.11.2018, чим порушив вимоги частини першої статті 23 Закону в частині несвоєчасного надання такого роз`яснення та його публікацію відповідно до статті 10 Закону.

Відповідно до висновку, за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону установлено порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22 та частини третьої статті 17 Закону. За результатами аналізу питання надання роз`яснень до тендерної документації установлено порушення частини першої статті 23 Закону. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо обрання процедури закупівлі, визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання, оприлюднення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, порушень законодавства у сфері публічних закупівель не установлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

За доводами позивача, на виконання вимоги відповідача та у відповідності до частини восьмої статті 7-1 Закону № 922-VIII, позивачем були оприлюднені пояснення та документи, що свідчать про усунення названого порушення. Дата публікації звіту 05.02.2019, 10:33.

Уважаючи висновок відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ).

За правилами частин першої, другої статті 1 Закону № 2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону № 2939-ХІІ).

За положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону № 2939-ХІІ державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

VI. Оцінка суду

Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 8 Закон України «Про публічні закупівлі».

Закон України від 25.12.2015 № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ визначено, що моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 922-VIII, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

За положеннями статті 7-1 Закону № 922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Судом установлено, що доказів звернення до відповідача за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань позивачем суду не надано.

Як видно зі змісту пункту 3 «Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель» констатуючої частини оскаржуваного висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Щодо порушення позивачем частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), суд виходив із такого.

За приписами пункту 29 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) тендерна документація документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на вебпорталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.

Пунктом 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) регламентовано, що тендерна документація повинна містити: один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Зі змісту названої норми Закону № 922-VIII слідує, що Замовник під час розроблення та затвердження тендерної документації зобов`язаний врахувати вимоги статей 16, 17 Закону № 922-VIII, положення яких обов`язково мають бути викладені (враховані) у змісті тендерної документації, а також Замовник має визначити спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Статтею 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) установлено перелік підстав, за наявності яких замовник зобов`язаний відмовити в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника.

Відповідно до пункту 3.6 Розділу 3 Тендерної документації замовник зазначає вимоги, установлені статтею 17 Закону (в редакції до 19.04.2020), та інформацію про спосіб підтвердження відповідності Учасників установленим вимогам згідно із законодавством. Перелік документів, що подаються учасником для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам відповідно до статей 16, 17 Закону, зазначені в додатку 2 Тендерної документації.

Додатком 2 до Тендерної документації визначений перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам замовника відповідно до статей 16, 17 Закону.

Згідно з пунктом 3 додатка 2 до Тендерної документації юридичні особи резиденти України надають довідку довільної форми з інформацією про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, за орієнтовним зразком відповідно до додатка 5 до Тендерної документації.

З огляду на додаток 5 (орієнтовний зразок надання інформації, перша форма довідки для резидентів України) до Тендерної документації установлено, що позивач з власної ініціативи визначив для учасників закупівлі форму довідки про відсутність підстав відмови в участі у процедурі закупівлі відповідно до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції до 19.04.2020), взявши до уваги лише п`ять із десяти обов`язкових підстав, що визначені частиною першою статті 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), та вимоги частини другої статті 17 Закону (в редакції до 19.04.2020).

Стаття 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) містить вичерпний перелік випадків, коли Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у проведенні процедури закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника. Зазначений перелік випадків не може бути змінений або доповнений замовниками на власний розсуд.

За правилами частини третьої статті 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Переможець торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.

Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.

Уповноважений орган щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу.

Отже, тендерна документація повинна містити вимогу про надання учасниками виключно у довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), за винятком пунктів 1 і 7 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), позаяк зазначена вимога визначена законодавцем як обов`язок Замовника під час розроблення та затвердження тендерної документації.

Із урахуванням викладеного, суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що інформація, визначена пунктами 3, 8, 9 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), розміщена у відкритих єдиних державних реєстрах, а тому не повинна була витребовуватися Замовником, позаяк пункт 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) визначає для Замовника саме обов`язок в частині визначення в тендерній документації необхідності надання учасниками виключно у довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону № 922-VIII.

Отже, в діях позивача вбачається порушення вимог частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), позаяк тендерна документація не містить вимоги про надання учасниками виключно у довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону № 922-VIII.

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 7-1 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною дев`ятою статті 7-1 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) установлено, що у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, орган державного фінансового контролю зазначає про це в системі електронних закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель.

З`ясовано, що позивач 05.02.2019 оприлюднив в електронній системі закупівель заперечення на висновок від 31.01.2019, відповідно до якого позивач заперечував порушення у сфері публічних закупівель, установлені у висновку про результати моніторингу закупівлі, з підстав, що зазначені у позові, а саме: Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Із названими запереченнями Держаудитслужба не погодилася з огляду на те, що позивач неправильно тлумачив положення статті 17 та статті 22 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), позаяк частина друга статті 22 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) визначає саме обов`язок Замовника передбачити під час розроблення тендерної документації вимоги, установлені статтею 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), що є підставою для прийняття рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції.

Законом № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) не визначено для Замовника такого права, як застосування частини другої статті 22 цього Закону лише в частині або визначення в тендерній документації на власний розсуд окремих підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника, установлених статтею 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), позаяк частина друга статті 22 Закону № 922-VIII має зобов`язальний характер для Замовника.

Отже, замовник повинен зазначити в тендерній документації про потребу подання учасниками довідки в довільній формі про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), за винятком пунктів 1 і 7 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), позаяк відповідно до частини сьомої статті 28 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону (в редакції до 19.04.2020), або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє пропозицію такого учасника.

Частина дев`ята статті 7-1 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) передбачає обов`язок органу державного фінансового контролю зазначити в електронній системі закупівель про усунення Замовником порушення у сфері публічних закупівель лише у разі підтвердження усунення такого порушення.

Зважаючи на те, що Замовник не оприлюднив інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, заперечення до висновку, що оприлюднені в електронній системі закупівель, не ґрунтуються на вимогах Закону № 922-VIII, а про неможливість усунення викладених у висновку порушень позивач не зазначає, висновок про результати моніторингу закупівлі від 31.01.2019 № 26 про порушення Філією законодавства у сфері публічних закупівель є правомірним та складений відповідно до статті 7-1 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020).

Щодо порушення частини першої статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) та самостійного усунення порушень відповідно до частини другої статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), суд зазначає таке.

Відповідно до інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, за спірною процедурою закупівель у розділі «Роз`яснення до процедури» 30.10.2018 опубліковано запитання до тендерної документації.

Відповідь на це звернення надано та розміщено (оприлюднено) в електронній системі 14.11.2018, що становить 12 робочих днів з дня оприлюднення звернення.

За нормами частини першої статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) фізична / юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз`ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз`яснення на звернення та оприлюднити його на вебпорталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону (в редакції до 19.04.2020).

Отже, замовник повинен прийняти рішення щодо надання відповіді на звернення по суті та оприлюднити в електронній системі закупівель таку відповідь протягом трьох днів з дня опублікування звернення.

Як видно з даних електронної системи закупівель за процедурою ID: UA-2018-10-24-002697-с, відповідь на звернення, що було оприлюднено 30.10.2018, була надана замовником 14.11.2018.

Тож замовник надав відповідь на звернення лише на дванадцятий робочий день, чим прострочив строк надання відповіді на звернення, визначений частиною першою статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020).

Щодо тверджень позивача про самостійне усунення Замовником порушень, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону (в редакції до 19.04.2020), або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.

Зі змісту названої норми слідує, що замовник має право внести зміни до тендерної документації у чотирьох випадках: з власної ініціативи; у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно до статті 7-1 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020); за результатами звернень; на підставі рішення органу оскарження.

Крім того, відповідно до другого речення частини другої статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), замовник у разі внесення змін до тендерної документації самостійно продовжує строк для подання тендерних пропозицій в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше, ніж сім днів.

Отже, означена норма передбачає дві обставини, а саме: наявність (потреба) змін до тендерної документації та обов`язок замовника продовжити строк для подання тендерних пропозицій. Водночас продовження строку для подання тендерних пропозицій є похідною дією від внесення змін до тендерної документації.

Як видно з відомостей, розміщених в електронній системі закупівель, позивач 14.11.2019 оприлюднив перелік змін, що вносяться до тендерної документації, а саме: пункт 4.1 «Кінцевий строк подання тендерної пропозиції:» цифри « 09.11.2018 15:00» замінити на « 21.11.2018 15:00».

З огляду на протокол засідання тендерного комітету філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця» від 14.11.2018 № 77-8/11/18, на який позивач посилається як на підставу відсутності порушення частини першої статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), установлено, що Замовник прийняв рішення про надання відповіді на звернення ТОВ «Аквілон дістрібьюшн», оприлюднене 30.10.2018, у порядку, установленому статтею 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), та за результатами розгляду звернення вирішив: «Внести зміни до тендерної документації, затвердити тендерну документацію в новій редакції та оприлюднити: 42650000-7 Ручні інструменти пневматичні чи моторизовані (Шліфувальні машини, електролобзики, електроножиці, пили торцеві, повітробувки, електрошуруповерти), оголошення UA-2018-10-24-002697-с, (633), а саме: пункт 4.1 «Кінцевий строк подання тендерної пропозиції:» цифри « 09.11.2018 15:00» замінити на « 21.11.2018 15:00». Затвердити тендерну документацію в новій редакції та оприлюднити зміни до тендерної документації на вебпорталі Уповноваженого органу.».

Отже, із зазначених документів установлено, що Замовник переніс строк для подання тендерних пропозицій.

Втім, звернення ТОВ «Аквілон дістрібьюшн» не були враховані Замовником, про що свідчить протокол від 14.11.2018, а тому у Замовника не було підстав для продовження строку для подання тендерних пропозицій, позаяк продовження строку є похідною дією Замовника від дії внесення змін до тендерної документації.

Отже, позивач помилково вважає, що продовження строку для подання тендерних пропозицій є безпосередньо зміною до тендерної документації, що є неправильним тлумаченням положень Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), позаяк частина друга статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) передбачає дві дії з боку Замовника: внесення змін до тендерної документації та продовження строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.

Таким чином, з огляду на зміст тендерної документації, розміщеної в електронній системі закупівель, усі зміни до неї, зроблені Замовником, зводяться до того, що змінюється лише кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Крім того, надання Замовником відповіді на звернення ТОВ «Аквілон дістрібьюшн» протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення такого звернення, а саме з 30.10.2018 по 01.11.2018, жодним чином не обумовлювало зміну кінцевого строку для подання тендерних пропозицій, позаяк до 09.11.2018 (кінцевий строк у первісній редакції ТД) залишалося більше ніж сім днів, а саме 8 календарних днів.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що Замовник мав об`єктивну можливість своєчасно надати відповідь на звернення ТОВ «Аквілон дістрібьюшн», оприлюднене 30.10.2018, у строки, установлені частиною першою статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), оскільки пропозиції учасника не були враховані Замовником станом на 14.11.2018, та внесення змін до тендерної документації, як зазначає позивач, є лише створенням умов для перенесення строків для подання тендерних пропозицій.

Жодна норма Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) не вказує Замовнику на потребу / обов`язок перенесення кінцевої дати подання тендерних пропозицій у разі отримання Замовником звернення, яке ним не враховане, та за умови, що на день оприлюднення відповіді на таке звернення, до закінчення строку для подання тендерних пропозицій залишається не менше ніж сім днів.

Отже, позивач без поважних причин не надав учаснику закупівлі роз`яснення по суті його звернення у строки, передбачені частиною першою статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020), тож його доводи про самостійне усунення порушення під час процедури закупівлі шляхом внесення змін до тендерної документації та продовження строку подання тендерної документації не можуть бути узяті до уваги, з підстав того, що такі дії позивач здійснив після установленого частиною першою статті 23 Закону № 922-VIII (в редакції до 19.04.2020) строку для надання роз`яснення на звернення та такі дії не відображають суті звернення учасника закупівлі.

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до положень частин дев`ятої-одинадцятої статті 8 Закону № 922-VIII, у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Отже, Законом № 922-VIII визначено порядок дій замовника публічної закупівлі, у разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні публічної закупівлі.

Законодавцем визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Отже, виходячи зі змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, а замовнику надано право вибору, зокрема у спірному випадку замовника зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.

Натомість судом не встановлено, а позивачем не доведено виконання названої вимоги висновку відповідача.

Відтак, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

VII. Висновок суду

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачами не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.