Рішення № 139979854, 21.09.2026, Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1177/26

Провадження № 2/131/669/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді Марчук В.І.,

за участю секретаря судового засідання Яременко Г.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (далі по тексту позивач/ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС») через систему «Електронний суд» звернулося до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №139058, укладеним 16 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП»» (надалі первісний кредитор/ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП») та ОСОБА_1 , в розмірі 15241,60 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15500,00грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що 16.06.2025 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 139058 в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору, що вважається даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» Електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється до власноручного підпису.

Відповідно до умов Договору товариство надало Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умова: сума виданого кредиту 8000,00грн.; Дата надання кредиту: 16.06.2025 року; Строк кредиту : 90 днів; Валюта кредиту: UAH; Відсоткова ставка 0,72 % (процентів) на добу.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в сумі 8000,00 грн., які перераховано кредитні за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 наданої відповідачем при укладення договору, та у строк визначений умовами кредитного договору.

Однак, упорушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом та комісії. У зв`язку з цим у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

19.12.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (далі Первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВІРА ГРУП».

Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Оскільки позичальник не виконав зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулосяся до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів шляхом стягнення заборгованості.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становила 15241,60 гривень, з яких: прострочення заборгованості за сумою кредиту 8000,00 грн.; заборгованість за відсотками 5241,60 грн. заборгованість за комісією 2000,00 грн.

Водночас, відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування. Таке нарахування є правомірним, оскільки згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в повному обсязі та на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше прямо не передбачено договором або законом. Отже, Позивач як новий кредитор набув права вимоги не лише щодо вже існуючої заборгованості, а й щодо відсотків, які продовжують нараховуватися відповідно до первісних договірних умов.

З урахуванням викладеного, загальна заборгованість Відповідача становить 15241,60 гривень, з яких: прострочення заборгованості за сумою кредиту 8000,00 грн.; заборгованість за відсотками 5241,60 грн. заборгованість за комісією 2000,00 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань, тому ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», яке набуло права вимоги за кредитним договором №139058 від 16.06.2025 року, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за даним кредитним договором в розмірі 15241,60 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 15500,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 21 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання. Копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами направлені відповідачу стороною позивача.

Представник позивача, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Крім того, в позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності сторони позивача, позов задовольнити. Не заперечив відносно розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та дату і час розгляду справи, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався у встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження від 21 липня 2026 року строк, відзив на позовну заяву не подав, судові засідання 07 вересня 2026 року та 21 вересня 2026 року не з`явився,про причини неявки не повідомив.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою представника позивача суд ухвалює заочне рішення у відсутності відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи, що відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із матеріалами справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що 16.06.2025 р. між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансового кредиту №139058 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Договір про надання фінансового кредиту №139058 від 16.06.2025 року, графік платежів, що є Додатком № 1 до договору підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором LK9737.

Зі змісту договору встановлено, що ОСОБА_1 при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, номер платіжного засобу, поштову адресу, номер телефону.

За умовами даного договору сторони погодили наступні умови: п.1.1. товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 8000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Тип кредиту- кредит, Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 13.09.2025. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами. Клієнт не має права ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором. (п. 1.2. Договору).

Згідно п.1.3. за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

П.1.4 Договору, передбачає, що за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Відповідно п.1.5. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 , вказаної Клієнтом. Датою надання кредиту є (16.06.2025). Датою повернення кредиту є (13.09.2025).

Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Згідно п. 2.4. Договору Інформаційно-телекомунікаційна система Товариства (ITC Товариства) програмний комплекс, що включає вебсайт, облікову та реєструючу систему Товариства, що використовується Товариством, в тому числі, але не виключно, для укладення Кредитних договорів з Клієнтами, доступ до якої забезпечується через веб-сайт. Видача кредитів Клієнту-фізичній особі (надалі-Клієнт) Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: Після підписання договору товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок клієнта за реквізитами банківської картки клієнта, зазначеної клієнтом в заявці та цьому договорі.

Згідно 3.1. Договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Сума кредиту, комісія, що вказана в п.1.4. цього Договору, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором (п. 3.2. Договору).

Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня (п.3.3).

Пунктом 5.3. Договору, передбачено, що у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов`язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 39,5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення.

Відповідно до копії додатку №1 до договору про надання фінансового кредиту №139058 , укладеного 19.10.2025, - Графіку платежів, вбачається, що сторони погодили, що загальна вартість кредиту станом на 13.09.2025 становить 15184,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума кредиту; 5184,00грн. - проценти за користування кредитом та 2000, 00 грн. платежі за обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, факт укладення договору між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 підтверджується достатніми та належними доказами, наданими позивачем, які було досліджено судом, та не заперечується відповідачем.

ТОВ "ФК «АВІРА ГРУП" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, перерахувавши відповідачу на його банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 коштів в сумі 8000,00 грн., 16.06.2025 о 17:48 номер транзакції 45008-52891-78894 емітент платіжної картки отримувача PRIVATBANK, призначення переказу - видача кредиту №139058, що підтверджується даними підтвердження щодо здійснення грошових коштів ТОВ «ПРОФІТ ГІД» в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ 153 від 20.05.2021.

Отримання кредитних коштів не заперечується відповідачем.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання не виконав, в зв`язку із чим загальна сума заборгованості Відповідача, згідно виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 139058, перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за кредитним договором 139058 від 16.06.2025 станом на 20.02.2026(включно) складає 15241,60 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 8000,00 грн., прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 5241,60 грн., прострочена заборгованість за комісією 2000,00 грн.

Відповідач, відповідно до ст. 81 ЦПК України, не спростував розрахунку заборгованості, що надані позивачем до суду.

ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору, однак не виконав грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.

Досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань.

Сторонами не заперечується факт виконання кредитодавцем свого зобов`язання про видачу кредиту. Відповідачем ОСОБА_1 не заперечується факт укладення вищевказаного кредитного договору та факт перерахування і отримання ним кредитних коштів. Будь яких доказів, які б спростували факти як укладення самого договору, так і отримання відповідачем коштів на картковий рахунок матеріали справи не містять. Відповідачем не надано суду доказів погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, встановлено, що ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти.

Як вбачається зі змісту Договору №139058 від 16.06.2025 року він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора LK9737 із зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП.

При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

Даний договір відповідає вимогам ст.1054 ЦК України і доказів того, що він оспорювався відповідачем не подано.

Отже, підписанням договору про надання споживчого кредиту №139058 від 16.06.2025 року ОСОБА_1 підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних дій по попередньому наданню особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» .

Крім того, судом встановлено, що 19.12.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» (далі Первісний кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВІРА ГРУП».

Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становила 15241,60 гривень, з яких: прострочення заборгованості за сумою кредиту 8000,00 грн.; заборгованість за відсотками 5241,60 грн. заборгованість за комісією 2000,00 грн.

Позивачем не проведено нарахування поза межами строку договору.

З урахуванням викладеного, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість Відповідача становить 15241,60 гривень, з яких: прострочення заборгованості за сумою кредиту 8000,00 грн.; заборгованість за відсотками 5241,60 грн. заборгованість за комісією 2000,00 грн.

11 травня 2026 року ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» було надіслано ОСОБА_1 вимогу про виконання кредитного договору № 139058 від 16.06.2026 р. про погашення кредитної заборгованості, яка останнім була проігнорована.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС», як новий кредитор, звернулося до суду з даними позовом про стягнення заборгованості.

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення частини першої статті 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті третій ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до частини першої, другої статті шостої ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд встановив, що між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №139058 від 16.06.2025 року.

Вказаний кредитний договір укладено в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

В матеріалах справи наявні належні та допустимі доказами на підтвердження обставин укладання між сторонами правочину. Без отримання sms-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , не був би укладений. До того ж вказані обставини не є спростованими стороною відповідача.

Вказаний висновок апеляційного суду зроблений з урахуванням правових позицій наведених Верховним Судом у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20.

Отже, враховуючи обставини укладення договору в електронній формі слід дійти висновку, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідно до умов згаданого Договору ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» надало відповідачу кошти в сумі 8000,00грн., строком на 90 днів, а останній зобов`язувався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними.

Відповідач не надав жодних доказів належного виконання умов кредитного договору.

За загальним правилом, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України), проте відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, підставами для заміни кредитора у зобов`язанні є: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даній справі, первісний кредит ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» 19.12.2025 року уклало з ТОВ «ФК «ВЕНЕРА КАПІТАЛ» Договір факторингу № 19122025/2, згідно з яким ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» передало (відступило) ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату, а ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» прийняло належні ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Долучена до матеріалів справи копія договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» до ТОВ «ВЕНЕРА ФІНАНС».

З Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/2 від 19.12.2025 року, вбачається, що ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Таким чином, позивачем доведено факт переходу до нього права вимоги за укладеним 16.06.2025 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 . Договором про надання фінансового кредиту №139058 від 16.06.2025 року. Суду не надано доказів на спростовування презумпції правомірності договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 року.

Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю. Відповідачем ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору, або факту перерахування та отримання ним кредитних коштів. Будь яких доказів, які б спростували створення ОСОБА_1 особистого кабінету на сайті ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», належність засобів зв`язку, зокрема номеру мобільного телефону та електронної пошти, які використовувались при укладенні договору, іншій особі ніж ОСОБА_1 , а також як укладення самого договору, так і отримання відповідачкою коштів на картковий рахунок матеріали справи не містять.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.

Відповідач не надав суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок, враховуючи, що ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» не є первісним кредитором та не є банківською установою. Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором і взяті на себе зобов`язання останнім не виконано, у передбачені в договорі строки грошові кошти, нараховані відсотки та комісію не повернув, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Зважаючи на те, що відповідач взятих на себе зобов`язань по кредитному договорі, щодо погашення кредиту, нарахованих відсотків та комісії не виконав, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цій частині.

В частині заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» надало суду: договір про надання правничої допомоги №09/04/26 від 09.06.2026 року, укладений між адвокатським бюро «Пархомчук та партнери» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС»; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; довіреність; акт про отримання правничої допомоги від 25.08.2026 року, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №09/04/26 від 09.04.2026 року, укладений між Адвокатським бюро «Пархомчук та партнери» та ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС, згідно якого ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» доручило, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта, в тому числі по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором позичальника ОСОБА_1 , рахунок 25.08.2026-112 від 25.08.2026 року, платіжна інструкція № 5118 від 25.08.2026 року про підтвердження перерахування коштів на оплату правничої допомоги відповідно до яких витрати на професійну правничу допомогу склали 15500,00грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 (провадження 61-4683св23).

Також, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу при задоволенні позову звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України такі витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, 23 січня 2025 року у справі № 369/849/18.

Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Суд при вирішенні питання відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати в сумі 15500,00 гривень не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, ціни позову, розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, виходячи з конкретних обставин даної справи та те що дана категорія справ не є складною і з даного питання є установлена судова практика, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн. є значно завищеними та недостатньо обґрунтованими.

З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 7000,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 279-280, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС" - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23 офіс 703, код ЄДРПОУ 43561872) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 139058, укладеним 16 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 , в розмірі 15241,60грн. /п`ятнадцять тисяч двісті сорок одна гривня шістдесят копійок/.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС судовий збір у розмірі 2662,40 грн. /дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок/ витрат по сплаті судового збору та 7000,00 грн /сім тисяч гривень/ витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21 вересня 2026 року.

Повне найменування сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕНЕРА ФІНАНС", місце знаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська буд. 23 офіс 703, ЄДРПОУ 43561872;

відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК