Рішення № 139979441, 22.09.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

22 вересня 2026 року Справа № 926/3240/26

Суддя Господарського суду Чернівецької області Світлана Гушилик, за участю секретаря помічника судді Петровської В., яка за дорученням судді виконує повноваження судового засідання, розглянувши справу №926/3240/26

За позовом Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк (04070, м.Київ, вул.Андріївська, б.4)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Обершт Олени Валеріївни ( АДРЕСА_1 )

Про стягнення заборгованості в розмірі 35695,41 грн

За участі представників:

Від позивача: Лесечко М.В. адвокат (дов. від 20.08.2025р.)

Від відповідача: не з`явився

Технічна фіксація судових засідань здійснюється за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua

СУТЬ СПОРУ:Акціонерне товариство Перший український міжнародний банк звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Обершт Олени Валеріївни про стягнення заборгованості за кредитним договором «Кредит всеБІЗНЕС» №711809017556 від 17.01.2024 року в розмірі 35695,41 грн, з яких: прострочена заборгованість в сумі 18031,74 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту в сумі 11978,07 грн та прострочена заборгованість за комісією в сумі 5685,60 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та ФОП Обершт Оленою Валеріївною укладено кредитний договорів «Кредит всеБІЗНЕС» №711809017556 від 17.01.2024 року, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та типовими умовами.

На виконання умов договору банк надав позичальнику кредит на суму 72000,00 грн, який остання погасила частково, у зв`язку із чим утворилась прострочена заборгованість в сумі 18031,74 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту в сумі 11978,07 грн, та прострочена заборгованість за комісією в сумі 5685,60 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

06.08.2026 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№3240, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді Гушилик С.

Ухвалою суду від 10.08.2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду на 01.09.2026 року.

Ухвалою суду від 25.08.2026 року задоволено заяву представника позивача (вх.№3459) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

У зв`язку із неявкою представника відповідача, суд ухвалою від 01.09.2026 року відклав судове засідання на 22.09.2026 року.

В судове засідання 22.09.2026 року відповідач в черговий раз не з`явився, відзив на позов не надав.

В свою чергу, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Як визначено ч.11 ст.242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя №845/0/15-21 від 17.08.2021 року, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІТС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Згідно з п.42 Положення про ЄСІТС у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 року у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

За змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі №921/6/18).

Суд зазначає про належне виконання ним обов`язку щодо повідомлення усіх учасників справи про час, дату та місце розгляду справи, зокрема відповідача повідомлено, шляхом надіслання ухвал суду в електронній формі до його Електронного кабінету, поштовим зв`язком та оприлюдненням в електронній формі в Державному реєстрі судових рішень.

Ухвали суду були внесені до АСДС та автоматично направлені в електронний кабінет відповідача та доставлені до його електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Також, суд зазначає, що ухвали суду надіслані відповідачу на його юридичну адресу, яка визначена у ЄДР, а саме: 58008, м.Чернівці, вул.Капеланська, б.19, кв.1, однак поштове відправлення повернулось до суду неврученим.

Частиною 2 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Окрім того, у зв`язку з нез`явленням представника відповідача до суду, останнього двічі додатково повідомлено оголошенням через офіційний сайт Судової влади України.

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

За загальними вимогами п.91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п.92 правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п.102 правил).

У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об`єкта поштового зв`язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або "Адміністративна послуга" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п.116 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі№10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 року у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З наведеного суд констатує, що в розумінні ст.ст.120, 122, 242 ГПК України, відповідач завчасно та належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, однак, явку представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

З врахуванням викладеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить висновків про відсутність підстав для чергового відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.

Розглянувши подані документи, заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - банк) та Фізичною особою - підприємцем Обершт Оленою Валеріївною (далі - позичальник) укладено кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №711809017556 від 17.01.2024 року в електронній формі та підписаний електронними кваліфікованими підписами сторін (далі - договір), відповідно до якого, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно) (п.1 договору).

Договором передбачено наступні умови кредитування: сума кредиту - 72000 грн (п.1.1.1 договору); строк кредитування до 17.01.2027 включно (п.1.1.3 договору); тариф комісійної винагороди за надання кредиту 1%, комісійні винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п.т.3.1 Типових умов (п.1.1.4.1 договору); тариф комісійної винагороди за обслуговування кредиту 1,8% за один місяць користування кредитом, комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п.6.3.2 типових умов, та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного п.1.4. договору.

Процентна ставка за користування кредитом 0,00001% річних (п.1.1.4.3 договору); процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0,000001% річних (п.1.1.4.4 договору); цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п.1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно з п.1.1.4.1 договору (п.1.1.7. договору).

Пунктом 1.1.8 договору передбачено, що Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі Інтернет-Банкінг Пумб Digital Business акціонерного товариства Перший український міжнародний банк, що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до п.1.4 договору, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в графіку платежів, яким передбачено щомісячну сплату платежів у розмірі 3296,00 грн у період з 17.02.2024 року по 17.01.2027, зокрема платіж за основною сумою кредиту щомісячно у розмірі 2000,00 грн та комісійна винагорода у розмірі 1296,00 грн.

Повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов`язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов`язань (п.1.5 договору).

Підписанням договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в п.1.1.1. договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору; умови даного пункту договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту (п. 2.1. договору).

Банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в п.1.1.1 договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов`язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію. Позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до п.1.1.4.1 договору, на користь банку згідно з п.6.3.1 Типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5 договору (п.2.2, 2.3 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що договір складається з даного документа та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід`ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов`язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку.

Договір укладається сторонами у формі електронного документа за допомогою системи "Інтернет-Банкінг". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника). Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань згідно договору в повному обсязі (п.п.5.3, 5.4 договору).

Відповідно до п.5.5 договору до його підписання позичальник ознайомився з Типовими умовами завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення Договору в Кабінеті Digital, сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору.

Укладення кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 05.08.2026, відповідно до якого файл «Dogovir_vseBusiness_711809017556.pdf», що містить Кредитний договір, підписаний з боку ФОП Обершт О.В. (підписувач 1) та з боку Акціонерного товариства ПУМБ (підписувач 2) підписано 17.01.2024 року.

Матеріали справи не містять доказів розірвання чи визнання договору недійсним.

Відповідно до п.3.5 Типових умов кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" (далі - типові умови), надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п.1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.1.5 договору, в строки, зазначені в п.2.2 договору (з урахуванням умов п.2.3 договору).

Згідно пункту 5.1 типових умов, позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і в строки, визначені в п.1 договору.

На виконання умов кредитного договору, банком перераховано на рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 72000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №TR.75464654.667709.29514 від 17.01.2024 року на суму 720,00 грн та №TR.75464654.67710.29514 від 17.01.2024 року на суму 71280,00 грн.

30.12.2025 року банк звернувся до позичальника з вимогою №693 про негайне погашення простроченої заборгованості, яка залишена без відповіді.

У зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов договору, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з позичальника простроченої заборгованість в сумі 18031,74 грн, строкової заборгованості за сумою кредиту в сумі 11978,07 грн та простроченої заборгованості за комісією в сумі 5685,60 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) )ст.207 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом та зазначалось раніше, кредитний договір №711809017556 підписано сторонами кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

З урахуванням положень ч.1 ст.5, ч.1-3 ст.6, ст.7, ч.1-2 ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", п.27 ч.1 ст.1, ч.6 ст.18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", укладення договору в електронній формі шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб сторін, є належним способом укладення договору, а його електронна форма прирівнюється до документу, укладеного у письмовій формі.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Положеннями ч.1 ст.612 ЦК України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом вище, банком, на виконання умов договору, 17.01.2024 року перераховано на рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 72000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №TR.75464654.667709.29514 від 17.01.2024 року на суму 720,00 грн та №TR.75464654.67710.29514 від 17.01.2024 року на суму 71280,00 грн та випискою з особового рахунку відповідача за період з 17.01.2024 року по 16.04.2026 року.

Проте, відповідачем було порушено зобов`язання щодо оплати за кредитним договором згідно встановленого сторонами графіку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач реалізував своє право вимоги на дострокове повернення кредиту, надіславши на адресу відповідача вимогу від 30.12.2025 року про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором №711809017556, проте, відповідач погашення кредитної заборгованості не здійснив, в результаті чого на момент звернення до суду з позовом, у відповідача існує прострочена заборгованість в сумі 18031,74 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту в сумі 11978,07 грн та прострочена заборгованість за комісією в сумі 5685,60 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахувань, вважає його арифметично вірним.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, оскільки відповідач не погасив заборгованість за кредитним договором №711809017556 від 17.01.2024 року на загальну суму 35695,41 грн, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з такою вимогою, яка є документально підтвердженою, а відтак, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.79 ГПК України).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведені законодавчі приписи, здійснивши відповідну юридичну оцінку всіх доказів, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, які відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк (04070, м.Київ, вул.Андріївська, б.4) до Фізичної особи-підприємця Обершт Олени Валеріївни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості в розмірі 35695,41 грн - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Обершт Олени Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк (04070, м.Київ, вул.Андріївська, б.4, код 14282829, р.р НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) прострочену заборгованість в сумі 18031,74 грн, строкову заборгованість за сумою кредиту в сумі 11978,07 грн та прострочену заборгованість за комісією в сумі 5685,60 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Обершт Олени Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк (04070, м.Київ, вул.Андріївська, б.4, код 14282829, р.р НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повне рішення складено та підписано 23.09.2026 року

Суддя Світлана ГУШИЛИК