Рішення № 139978935, 23.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3560/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ

до TRANS TRADE RK SA, Швейцарія

про стягнення 24150 доларів США, що еквівалентно 1075749,67грн

До суду через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ до TRANS TRADE RK SA, Швейцарія про стягнення 24150 доларів США, що еквівалентно 1075749,67грн, заборгованості за договором про надання стивідорних послуг № 0109-S22 від 01.09.2022.

Ухвалою від 04.09.2026 позовну заяву залишено без руху.

14.09.2026, у встановлений строк, позивач подав докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 16.09.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань, встановлено відповідачу строк для подання відзиву 15 днів з дня отримання ухвали.

До матеріалів позовної заяви було додано докази того, що адвокат Коновалова Наталя Олександрівна є представником відповідача відповідно до довіреності від 20.01.2026 № 1/02.

Зазначений представник відповідача отримав 16.09.2026 ухвалу в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою.

17.09.2026 адвокат Коновалова Н.О. подала заяву про те, що вона вже не є представником відповідача.

Крім того, відповідач має електронний кабінет і отримав ухвалу 16.09.2026.

21.09.2026 до суду надійшла заява відповідача про визнання позову. Заяву підписала представник відповідача адвокат Алікова Г.В., на підтвердження повноважень якої надано довіреність від 03.02.2025, в якій не зазначено обмежень повноважень адвоката. Крім того, надано суду довіреність від 18.09.2026, якою надано адвокату Аліковій Г.В. повноваження відмови від даного позову.

Частинами 3, 4 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» (далі ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ», Продавець, Позивач) та TRANS TRADE RK SA (далі Покупець, Відповідач) було укладено договір про надання стивідорних послуг № 0109-S22 від 01 вересня 2022 р. (далі-Договір).

Відповідно до умов п.п. 1.1.,1.2. Договору в порядку та на умовах Договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику за плату стивідорні послуги, а Замовник зобов`язується своєчасно їх прийняти і оплатити. Під стивідорними послугами відповідно до умов даного Договору слід розуміти: перевантаження силами і засобами Виконавця Вантажу з території Замовника на судна відповідно до затверджених в установленому порядку Тимчасових технологічних інструкцій з перевантаження, з дотриманням вимог чинного законодавства України (надалі по тексту - «Послуги»).

Під Вантажем слід розуміти зернові вантажі (насіння зернових та/або бобових культур).

Відповідно до п. 4.1. Договору вартість послуг визначається Сторонами за фактом їх надання і визначається у Актах приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 4.2. Договору оплата послуг здійснюється Замовником, протягом 180 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг із розрахунку обсягу фактично перевантаженого вантажу, який був перевантажений відповідно до умов даного Договору та зазначений у коносаменті на підставі виставленого рахунку за курсом НБУ, встановленим на дату рахунка.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 3 від 01.05.2025 до Договору №0109-S22 про надання стивідорних послуг Сторони домовились викласти пункт 4.2. Розділу 4 Договору № 0109-S22 від 01.09.2022 року в наступній редакції:

« 4.2. Оплата послуг здійснюється Замовником, протягом 120 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг із розрахунку обсягу фактично перевантаженого вантажу, який був перевантажений відповідно до умов даного Договору на підставі виставленого рахунку за курсом НБУ, встановленим на дату рахунка.»

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе сторонами за Договором ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» було виставлено Відповідачеві:

- Рахунок-фактуру (асcount-invoice) № 0103 від 01.03.2026 на суму 24 150, 00 доларів США, надання послуг (комплекс стивідорних послуг, судно «ABLE») підтверджується підписаним між сторонами по справі Актом виконаних послуг до Договору від 01.03.2026;

Крім того, надання послуг за вищевказаним Актом підтверджує Акт звіряння взаєморозрахунків за Договором за період 01.01.2026-26.08.2026, підписаний Сторонами.

До матеріалів справи надано також Картку рахунку 362 по Договору про надання стивідорних послуг № 0109-S22 від 01 вересня 2022 р. за період 01.01.2026 26.08.2026.

Умовами договору про надання стивідорних послуг № 0109-S22 від 01 вересня 2022 р. передбачено підсудність спору між сторонами Господарському суду Одеської області.

Так, згідно з п. Додаткової угоди № 3 від 01.05.2025 до Договору №0109-S22 про надання стивідорних послуг Сторони домовились викласти викласти пункт 7.1 Розділу 7 Договору № 0109-S22 від 01.09.2022 року в наступній редакції:

« 7.1 Даний Договір регулюється й тлумачиться у відповідності до матеріального права України. Всі невирішені суперечки, що виникають із або у зв`язку з даним Контрактом, включаючи будь-які питання щодо його існування, дійсності або припинення, відшкодування збитків, стягнення штрафів, пені та інше передаються на розгляд до відповідного господарського суду України за місцем знаходження Виконавця та розглядаються у відповідності до норм матеріального і процесуального права України. Рішення суду повинно бути остаточним і обов`язковим для виконання обома сторонами.».

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. Іноземними суб`єктами господарської діяльності є суб`єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.

В силу положень ст. 3 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є зокрема юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об`єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно фінансові установи, міжнародні об`єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Згідно з ст. 6 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/ або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005р. № 2709-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту Закон України „Про міжнародне приватне право) для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні: приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави; колізійна норма норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.

Виходячи з положень ст.ст. 4, 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 32 Закону України „Про міжнародне приватне право передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України „Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Оскільки умовами укладеного між сторонами по справі контракту передбачено, що всі невирішені суперечки, що виникають із або у зв`язку з даним Контрактом, включаючи будь-які питання щодо його існування, дійсності або припинення, відшкодування збитків, стягнення штрафів, пені та інше передаються на розгляд до відповідного господарського суду України за місцем знаходження Продавця та розглядаються у відповідності до норм матеріального і процесуального права України, суд вважає правомірним застосування до правовідносин сторін матеріального права України.

В силу положень ст.ст. 15 , 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статті 525, 526 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Порушенням зобов`язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 610 , 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що компанією TRANS TRADE RK SA в порушення прийнятих на себе зобов`язань за контрактом не було перераховано на користь Позивача вартості наданих послуг, тому позовні вимоги ТОВ «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» до компанії TRANS TRADE RK SA про стягнення 24 150, 00 доларів США, що еквівалентно 1 075 749, 67 грн є законними та обґрунтованими.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у ст. 533 ЦК України , зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов`язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті. При цьому, у випадку ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні, що відповідає висновкам наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. по справі №761/12665/14-ц

Отже, відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 24150 доларів США, що еквівалентно 1075749,67грн, за договором про надання стивідорних послуг № 0109-S22 від 01.09.2022.

З урахуванням того, що відповідач подав заяву про визнання позову, то позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічна за змістом норма щодо наявності у відповідача права визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, закріплена у ч. 1 ст. 191 ГПК України.

Частина 4 вказаної статті також зазначає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, з урахуванням заяви відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України та частиною 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Крім того, за загальним правилом, встановленим ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

За подання позову позивач сплатив судовий збір у сумі 12909 грн.

Отже, судові витрати у справі підлягають розподілу наступним чином: 50 відсотків сплаченого судового збору у сумі 6454,50 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, а решта 50 відсотків підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 73,74, 76, 77, 78, 86, 91, 129, 130, ч. ч. 3, 4 ст. 185, 191, 232, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з TRANS TRADE RK SA (rue Francois Versonnex 11, 1207, Geneva, Switzerland (вулиця Франсуа - Версонне, 11, 1207 Женева, Швейцарія) VAT number: CHE-440.939.434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» (Україна, 68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, пр. Миру, будинок 2/2-Н, код ЄДРПОУ 39611492) заборгованість у загальному розмірі 24 150, 00 доларів США, що еквівалентно 1 075 749, 67 грн, а також 6454,50 грн судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФРАМ ШИППІНГ ЕДЖЕНСІ» (Україна, 68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, пр. Миру, будинок 2/2-Н, код ЄДРПОУ 39611492) з Державного бюджету України 6454,50грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 2 від 14.09.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2026 р.

Суддя В.В. Литвинова