Рішення № 139977934, 23.09.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рокум. Кропивницький Справа № 912/98/24(912/2262/26)

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М.К. (надалі Суд), розглянувши у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент» справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдер Інвестмент»

про стягнення 1 030 578,53 грн,

у с т а н о в и в:

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

12.08.2026 ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» звернулось з позовом до ТОВ «Холдер Інвестмент» і просить стягнути 1 030 578,53 грн, з яких: 538 700 грн основної заборгованості, 410 719,32 грн інфляційних та 81 159,21 грн річних.

Ухвалою від 17.08.2026 Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та установив сторонам строки для подання процесуальних заяв. Зокрема, ТОВ «Холдер Інвестмент» відзив на позов не подало. При цьому, Суд направив ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу ТОВ «Холдер Інвестмент»: м. Київ, провулок Лужевського, буд. 14 (ця адреса відповідає адресі державної реєстрації ТОВ «Холдер Інвестмент»), проте поштова кореспонденція суду повернулася без вручення з причин відсутності адресата за адресою.

Отже, Суд ужив усі належні заходи для повідомлення ТОВ «Холдер Інвестмент» стосовно заявленого до нього позову та судового розгляду справи у суді.

АРГУМЕНТИ ПОЗИВАЧА

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» вказало, що:

- за наслідками виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» арбітражний керуючий Карасюк О.В. установив, що товариство перерахувало ТОВ «Холдер Інвестмент» 538 700 грн із призначенням платежів: «надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору 08/04 від 08.04.2020», проте жодного договору стосовно надання фінансової допомоги між сторонами не укладено;

- відсутність договірних відносин вказує на безпідставність отримання коштів, а тому ТОВ «Холдер Інвестмент» повинне їх повернути на підставі статті 1212 ЦК України;

- 19.05.2026 товариство в особі ліквідатора надіслало ТОВ «Холдер Інвестмент» вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 538 700 грн, проте останнє їх не сплатило;

- у зв`язку з неповерненням коштів ТОВ «Холдер Інвестмент» повинне також сплатити на підставі статті 625 ЦК України 410 719,32 грн інфляційних та 81 159,21 грн річних за період з 05.08.2021 по 12.08.2026.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Ухвалою від 14.02.2024 Господарський суд Кіровоградської області відкрив провадження у справі № 912/98/24 про банкрутство ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент», а також призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карасюка О.В.

У межах справи про банкрутство Суд ухвалою від 17.10.2025 зобов`язав ТОВ «Холдер Інвестмент» (код за ЄДРПОУ: 41780698; 03039, місто Київ, провулок Руслана Лужевського, будинок 14):

1) надати належним чином засвідчені копії всіх договорів, які укладалися з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент» (код за ЄДРПОУ 40681039; 25006, м. Кропивницький, вул. Чикаленка Євгена, буд. 1А, офіс 8/1), в тому числі договору № 08/04 від 08.04.2020;

2) надати належним чином засвідчені копії усіх супровідних документів, які свідчать про виконання/невиконання укладених із Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент» (код за ЄДРПОУ 40681039; 25006, м. Кропивницький, вул. Чикаленка Євгена, буд. 1А, офіс 8/1) договорів (платіжних інструкцій, видаткових накладних, актів приймання-виконання робіт, рахунків на оплату тощо).

29.10.2025 розпорядник майна арбітражний керуючий Карасюк О.В. надіслав ТОВ «Холдер Інвестмент» заяву № 02-01/58-170 про виконання ухвали суду від 17.10.2025 та надання відповідних документів.

За інформацією ліквідатора ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» арбітражного керуючого Карасюка О.В. ТОВ «Холдер Інвестмент» відповідні документи не надало.

У подальшому постановою від 15.05.2026 Суд визнав ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» банкрутом, відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, а також призначив ліквідатором арбітражного керуючого Карасюка О.В.

У межах виконання повноважень ліквідатора банкрута арбітражний керуючий Карасюк О.В. отримав відомості з АТ КБ «ПриватБанк» стосовно руху коштів ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент».

Зокрема, відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0/7-260520/104670 від 01.06.2026 ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» має відкритий у банку рахунок № UA723052990000026006026700767.

Як слідує з наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки стосовно руху коштів ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» перерахувало на рахунок ТОВ «Холдер Інвестмент» грошові кошти у загальному розмірі 538 700 грн за такими 33 транзакціями:

10.04.2020 року за платіжною інструкцією № 1472 на суму 20 200,00 грн;

04.05.2020 року за платіжною інструкцією № 1516 на суму 20 200,00 грн;

20.07.2020 року за платіжною інструкцією № 1735 на суму 20 200,00 грн;

10.09.2020 року за платіжною інструкцією № 1923 на суму 10 100,00 грн;

23.11.2020 року за платіжною інструкцією № 2229 на суму 20 300,00 грн;

23.11.2020 року за платіжною інструкцією № 2231 на суму 20 200,00 грн;

23.11.2020 року за платіжною інструкцією № 2234 на суму 20 200,00 грн;

21.12.2020 року за платіжною інструкцією № 2327 на суму 20 200,00 грн;

28.12.2020 року за платіжною інструкцією № 2359 на суму 11 000,00 грн;

28.12.2020 року за платіжною інструкцією № 2360 на суму 9 200,00 грн;

29.12.2020 року за платіжною інструкцією № 2364 на суму 14 000,00 грн;

30.12.2020 року за платіжною інструкцією № 2370 на суму 15 000,00 грн;

04.01.2021 року за платіжною інструкцією № 2372 на суму 20 200,00 грн;

04.01.2021 року за платіжною інструкцією № 2375 на суму 20 200,00 грн;

04.01.2021 року за платіжною інструкцією № 2376 на суму 5 000,00 грн;

05.01.2021 року за платіжною інструкцією № 2377 на суму 10 150,00 грн;

05.03.2021 року за платіжною інструкцією № 2635 на суму 20 200,00 грн;

19.03.2021 року за платіжною інструкцією № 2695 на суму 20 200,00 грн;

19.03.2021 року за платіжною інструкцією № 2705 на суму 20 200,00 грн;

24.03.2021 року за платіжною інструкцією № 2721 на суму 20 200,00 грн;

24.03.2021 року за платіжною інструкцією № 2725 на суму 20 200,00 грн;

25.03.2021 року за платіжною інструкцією № 2727 на суму 10 100,00 грн;

26.03.2021 року за платіжною інструкцією № 2733 на суму 14 000,00 грн;

23.04.2021 року за платіжною інструкцією № 2863 на суму 20 200,00 грн;

23.04.2021 року за платіжною інструкцією № 2864 на суму 20 200,00 грн;

13.05.2021 року за платіжною інструкцією № 2912 на суму 2 300,00 грн;

20.05.2021 року за платіжною інструкцією № 2946 на суму 10 000,00 грн;

21.05.2021 року за платіжною інструкцією № 2948 на суму 9 700,00 грн;

23.06.2021 року за платіжною інструкцією № 3031 на суму 14 000,00 грн;

21.07.2021 року за платіжною інструкцією № 3071 на суму 20 250,00 грн;

28.07.2021 року за платіжною інструкцією № 3087 на суму 20 200,00 грн;

29.07.2021 року за платіжною інструкцією № 3088 на суму 20 200,00 грн,

04.08.2021 року за платіжною інструкцією № 3091 на суму 20 200,00 грн.

У всіх платіжних документах зазначено, що за призначенням кошти перераховані у якості надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 08/04 від 08.04.2020.

Проте, за інформацією ліквідатора ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» арбітражного керуючого Карасюка О.В. відповідний договір у ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» відсутній, а безпосередньо ТОВ «Холдер Інвестмент» його не надало, з чого він зробив висновок, що договір не укладався, а грошові кошти перераховані без належної договірної підстави.

19.05.2026 ліквідатор ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» арбітражного керуючого Карасюка О.В. звернувся до ТОВ «Холдер Інвестмент» з претензією-вимогою про повернення перерахованих коштів у сумі 538 700 грн, надіславши її поштовим відправленням № 0100101697600 від 19.05.2026. За змістом перевірки поштового відправлення № 0100101697600 воно повернулося до ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» без вручення.

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН

Щодо правового регулювання кондикційних зобов`язань

Відносини, які виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна регулюються главою 83 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У пунктах 22-25, 34 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 923/921/17 Суд надав правовий висновок стосовно застосування положень наведеної статті та вказав, що:

- кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (пункт 22),

- у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (пункт 23),

- за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав;вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях;натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (пункт 24),

- обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна (пункт 25),

- на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (пункт 34).

Поряд з цим, за статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (частина 1), а у разі такої неможливості відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення (частина 2).

Отже, у контексті спірних правовідносин за вказаними правовими положеннями та висновками по їх застосуванню для стягнення безпідставно отриманих коштів потребується встановлення факту набуття коштів відповідачем за рахунок позивача та факту відсутності правової підстави, на якій кошти набувалися відповідачем, у тому числі договірної.

Щодо відсутності між сторонами договірних зобов`язань

За змістом положень частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, який діяв станом на час перерахування коштів, майново-господарськими зобов`язаннями визнавалися цивільно-правові зобов`язання, що виникали між учасниками господарських відносин при здійсненні ними господарської діяльності, в силу яких одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 174 того ж Кодексу господарські зобов`язання могли виникати, з-поміж іншого, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 7 статті 179 та статті 181 того ж Кодексу господарський договір укладався за правилами та у порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Поряд з цим, за статтею 180 того ж Кодексу господарський договір повинен містити його умови, визначені сторонами, які спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань.

Отже, господарський договір визнавався основною підставою для виникнення господарського зобов`язання, у тому числі підставою для перерахування коштів між суб`єктами господарської діяльності.

У свою чергу, за приписами частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зокрема, згідно з приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики); договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Таким чином, суб`єкти господарської діяльності мали право укладати договори позики та надавати кошти на відповідних умовах. При цьому головним у наявності договірних відносин позики є безпосередньо укладений договір та факт перерахування коштів на виконання його умов.

Згідно зі статтями 11 та 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки всякий договір є правочином, до форм договору застосовуються положення про форми правочинів (статті 205-209, 218-220 ЦК України) він може укладатися в усній та письмовій (простій та нотаріально посвідченій) формах.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття і свободи договору, у них сформульовані загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. За частиною 2 цієї ж статті договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відтак, за наведеними правовими положеннями:

- поняття «укладення договору» тісно пов`язане з поняттям «виникнення зобов`язання»: безпосередньо під «виникненням» розуміється розпочинання, зародження, початок зобов`язання; укладення ж договору означає процес, в якому відбувається узгодження волі його сторін висунення пропозиції та її прийняття (останнє піддається регулюванню не лише за правилами глави 53 ЦК, а й з додержанням порядку вчинення правочинів із вимогами до їх форми (глава 16 ЦК);

- слід брати до уваги, що укладення договору та його виникнення як зобов`язання є різними правовими поняттями;

- укладаючи договір, сторони можуть виражати свою волю зовні у різні способи, але їх воля має узгоджуватися не лише змістовно, а й задля взаємного її сприйняття; вказівку на належну форму втілення згоди слід розуміти відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України, згідно з якою сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (варіантів два - усна та письмова форми договору;

- форма договору має істотне значення, оскільки завдяки їй домовленість сторін стає очевидною, а при письмовій формі підлягає фіксації, а відтак набуває вищого ступеня сприйняття;

- головне, аби сторони між собою порозумілися, що свідчить про досягнення ними згоди з усіх істотних умов договору: це відбувається за допомогою процедури, яка складається з двох стадій - оферти (пропозиції укласти договір) та акцепту (згоди на пропозицію);

- для того щоб вважати пропозицію офертою, вона має містити істотні умови договору, тобто істотні умови визначає оферент, а акцептант з ними погоджується або, у свою чергу, висуває умови, які корегують умови оферента; в останньому випадку умови другої сторони договору являють собою зустрічну оферту, з якою погоджується або не погоджується перша сторона; при її згоді на ці умови вона вважається акцептантом; у відсутності ж згоди договір або не укладається, або робиться ще спроба дійти згоди з умов договору;

- оферта повинна виражати намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зв`язаною договором і запропонованими умовами у разі її прийняття; вона має чекати відповіді від особи, якій спрямована пропозиція, протягом певного строку - або зазначеного в оферті, або нормально необхідного для відповіді на пропозицію;

- своєю пропозицією оферент зв`язує себе обов`язком чекати відповіді від особи, якій було направлено пропозицію, та укласти з нею договір в разі її згоди на умовах, визначених в оферті;

- обидві стадії укладення договору (оферта і акцепт) втілюються в ту чи іншу форму (усну або письмову), але завершення досягнення домовленості має відбуватися у тій формі, якої вимагає закон до конкретних договорів.

У цьому контексті Суд установив, що ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» перерахувало на рахунок ТОВ «Холдер Інвестмент» грошові кошти у загальному розмірі 538 700 грн у період з 10.04.2020 по 04.08.2021, що підтверджується випискою по рахунку, яка надана АТ КБ «ПриватБанк». У всіх платіжних документах наявна інформація про їх перерахування у якості надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 08/04 від 08.04.2020. Проте, відповідний договір між сторонами відсутній, а безпосередньо ТОВ «Холдер Інвестмент» не довело зворотного.

З наведеного Суд висновує, що між сторонами відсутні договірні відносини стосовно фактичного надання коштів у якості позики, оскільки договір позики не укладений, а тому між ними не виникли майново-господарські зобов`язання за наслідками відповідного договору, що вказує на безпідставність їх перерахування.

Щодо наслідків безпідставного отримання коштів

Попередньо Суд вказав, що ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» перерахувало на рахунок ТОВ «Холдер Інвестмент» грошові кошти у загальному розмірі 538 700 грн без належної правової підстави, а тому на підставі статей 1212 та 1213 ЦК України ТОВ «Холдер Інвестмент» повинне повернути їх на вимогу ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент».

Так, ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» надіслало 19.05.2026 за вих. № 02-01/58-240 ТОВ «Холдер Інвестмент» претензію-вимогу про повернення коштів у сумі 538 700 грн, але останнє її не виконало та кошти не повернуло. У зв`язку з неповерненням безпідставно отриманих коштів у ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» виникло право на їх стягнення у примусовому порядку.

Відтак, позовні вимоги ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо відповідальності за несвоєчасне повернення коштів

У відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу:

- не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті;

- за загальним правилом вони здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання;

- розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція;

- у розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас правозастосування статті 625 ЦК України оперує поняттям «невиконання грошового зобов`язання» та фактично передбачає наслідки такого невиконання, а тому для нарахування інфляційних та річних пов`язане зі строком (моментом) виникнення зобов`язання.

Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Закон не передбачає негайного обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, а тому підлягає застосуванню загальне правило про їх повернення - після отримання відповідної вимоги від кредитора.

У цьому контексті Суд установив, що ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» інфляційні у сумі 410 719,32 грн та річні у сумі 81 159,21 грн нарахувало за період з 05.08.2021 по 12.08.2026, починаючи з наступного дня після дати останнього перерахування коштів. Проте, такий період для розрахунку не узгоджується з наведеними правовими положеннями стосовно можливого застосування наслідків невиконання грошового зобов`язання, яке у даному випадку не виконане зі спливом семиденного терміну з моменту пред`явлення вимоги, тобто з 27.05.2026 (вимога направлена 19.05.2026).

За таких обставин правильним періодом нарахування інфляційних та річних у межах заявлених вимог є період з 27.05.2026 по 12.08.2026.

Суд здійснив перерахунок інфляційних, з урахуванням визначеного періоду нарахування інфляційних за формулою: (сума заборгованості) х (індекс інфляції за період) (сума заборгованості) = інфляційне збільшення. У зв`язку з цим інфляційні складають 1 075,78 грн, виходячи із розрахунку: 538 700 грн (сума заборгованості) х 100,199700 % (індекс інфляції за період червень-липень 2026 року) 538 700 грн (сума заборгованості) = 1 075,78 грн.

Суд також здійснив розрахунок річних з урахуванням періоду нарахувань за формулою: річні = (заборгованість) х 3 % х (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у році). У зв`язку з цим річні складають 3 453,58 грн, виходячи із розрахунку: 538 700 грн (сума заборгованості) х 3 % х 78 днів (у періоді з 27.05.2026 по 12.08.2026) : 365 днів = 3 453,58 грн.

За таких обставини, ТОВ «Холдер Інвестмент» повинне сплатити 1 075,78 грн інфляційних та 3 453,58 грн річних.

ВИСНОВКИ

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати ТОВ «Холдер Інвестмент» 538 700 грн у добровільному порядку, доведеністю ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» власних вимог та не спростуванням їх, Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення цієї суми безпідставно отриманих коштів, а також 1 075,78 грн інфляційних та 3 453,58 грн річних. Натомість стягнення 409 643,54 грн інфляційних та 77 705,63 грн річних є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовими витратами у справі є витрати ТОВ «Київ Бізнес Девелопмент» на сплату судового збору відповідно до платіжної інструкції № 328 від 12.08.2026 у сумі 12 366,95 грн, які у відповідності до положень статті 129 ГПК України підлягають віднесенню на ТОВ «Холдер Інвестмент» пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 6 517,38 грн (52,70 % задоволених вимог).

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдер Інвестмент» (03039, м. Київ, провулок Р.Лужевського, б. 14; ідентифікаційний код 41780698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Бізнес Девелопмент» (25006, м. Кропивницький, вул. Чикаленка Євгена, буд 1 А; ідентифікаційний код 40681039) 538 700 грн безпідставно отриманих коштів, 1 075,78 грн інфляційних, 3 453,58 грн річних та 6 517,38 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 409 643,54 грн інфляційних та 77 705,63 грн річних відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Після набрання рішенням законної сили оформлення і видача виконавчого документу буде здійснена в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У разі необхідності отримання виконавчого документа в паперовій формі позивач має звернутися з відповідною заявою. Одночасна видача виконавчого документа в електронній та паперовій формах не допускається.

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення направити:

- ТОВ "Київ Бізнес Девелопмент" в електронній формі до Електронного кабінету;

- ТОВ «Холдер Інвестмент»: 03039, м. Київ, пров. Р. Лужевського, буд. 14.