Рішення № 139977771, 21.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2026Справа № 910/10890/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

про стягнення 23039341,01 грн,

Представники:

від позивача Павлов Р.В., Шевченко І.С.

від відповідача Овдієнко В.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення 23303099,55 грн, зокрема 16480268,43 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, 5339606,97 грн інфляційних втрат, 1483224,15 грн 3% річних.

Суд своєю ухвалою від 03.09.2025 відкрив провадження у справі № 910/10890/25, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Позивач вважає, що відповідач, всупереч вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі - Закон № 132-ІХ), як замовник будівництва не перерахував до введення об`єкта в експлуатацію до місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту. Ці кошти, на думку позивача, є безпідставно збереженими, та підлягають стягненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України. 05.12.2018 відповідачу було видано дозвіл на виконання будівельних робіт. 30.08.2022 Державна інспекція архітектури та містобудування України видала сертифікат № ІУ123220825511 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. За розрахунком позивача, розмір пайової участі за будівництво житлових будинків № 1, 2, 3 підлягає обчисленню як 2 % від вартості будівництва об`єкта, що розраховуються відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політку і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Крім того відповідач повинен сплатити пайову участь за будівництво приміщень для зберігання велосипедів з розрахунку 4% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Оскільки зобов`язання відповідача є грошовим, за його порушення позивач просить стягнути з відповідача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також стягнути 3 відсотки річних. Період прострочення позивач обчислює з 31.08.2022 по 30.08.2025.

Відповідач відхилив позов повністю з таких підстав:

- застосування методики (формули) розрахунку пайової участі, затвердженої нормативно-правовими актами (рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033, від 26.03.2022 № 908/9078), які визнано протиправним та нечинним (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 320/44099/23 від 17.10.2024);

- на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:038:0008 по вул. Кибальчича, 2 у м. Києві, побудовано об`єкт соціальної інфраструктури вбудовано-прибудований дошкільний навчальний заклад, а тому згідно з п. 2 ч. 2 розділу ІІ Закону 132-ІХ відповідач звільнений від сплати пайового внеску.

- позивач неправомірно не вирахував з розміру пайового внеску вартість прокладених відповідачем інженерних мереж (централізованого водо-, тепло-, електропостачання та водовідведення);

- позивач неправомірно включив до розрахунку внеску на пайову участь площі технічних та інженерних приміщень.

У межах підготовчого провадження позивач змінив (03.10.2025 та 06.01.2026) розмір позовних вимог. Зокрема, позивач зменшив розмір вимоги про стягнення пайової участі до 15960521,68 грн. Зменшення розміру цієї вимоги мало місце внаслідок зміни (зменшення) площ об`єктів будівництва, на які нараховується пайова участь. Водночас позивач збільшив розмір вимог про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу (5474458,94 грн) та розмір вимог про стягнення 3 відсотків річних (1604360,39 грн). Загальний розмір вимог становить 23039341,01 грн. Суд прийняв заяви до розгляду.

Відповідач подав клопотання про призначення у справі комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи (т. 1 а. 80-81), запропонувавши поставити на вирішення експертів питання, що стосуються з`ясування площі об`єктів будівництва, яка підлягає врахуванню при розрахунку розміру пайової участі, наявності збудованих об`єктів соціальної інфраструктури та інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, та підтвердження розміру пайової участі.

Суд 10.11.2025 відмовив у задоволенні клопотання про призначення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, ухвалу про що заніс до протоколу судового засідання.

Відмовляючи у задоволенні цього клопотання суд виходив з такого.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Водночас між сторонами відсутні розбіжності щодо площі об`єктів будівництва, яка підлягає врахуванню при розрахунку розміру пайової участі (з урахуванням заяв позивача від 03.10.2025 та від 06.01.2026 про зміну розміру позовних вимог). Визнання цих обставин сторонами, відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, є обставиною, яка не підлягає доказуванню, а тому відсутні підстави для призначення експертизи їх дослідження.

Підстави для відмови у призначенні експертизи для з`ясування наявності збудованих об`єктів соціальної інфраструктури та інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури наведені судом у мотивувальній частині рішення, а питання щодо підтвердження розміру пайової участі не є таким, що потребує спеціальних знань.

05 березня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.04.2026.

У судовому засіданні 06.04.2026 суд перейшов до стадії розгляду справи по суті.

27 квітня 2026 року приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» сформувало в системі «Електронний суд» клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 922/1993/25 за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пролісок 2010» про стягнення 6250809,97 грн.

Суд відмовив у задоволенні клопотання, що зазначено у протоколі судового засідання 27.04.2026, у зв`язку з його необґрунтованістю. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, на яку відповідач посилається як на підставу зупинення, таке зупинення може мати місце за умови перегляду судового рішення у подібних відносинах у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Верховний Суд не здійснює перегляд справи № 922/1993/25 у складі жодної з наведених палат.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

З 2018 року по 2022 рік приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» здійснювало будівництво комплексу будівель на вул. Миколи Кибальчича, 2 у Дніпровському районі м. Києва.

Підставою для такого будівництва є дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 113183392402, який виданий 15 грудня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України приватному акціонерному товариству «Холдингова компанія «Київміськбуд» на будівництво житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями на вул. Миколи Кибальчича, 2 у Дніпровському районі м. Києва. Клас наслідків (відповідальності) значні наслідки (ССЗ).

Відповідно до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, яка є єдиною інформаційно-комунікаційною системою у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва (ст. 22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»), 30 серпня 2022 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ 123220825511 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом житлових будинків з вбудованими нежитловими приміщеннями на Миколи Кибальчича, 2 у Дніпровському районі м. Києва (перша черга будівництва - житловий будинок № 1 з вбудованими нежитловими приміщеннями, ТП, друга черга будівництва - житловий будинок № 2 із вбудовано-прибудованим дитячим дошкільним закладом, нежитловими приміщеннями, третя черга будівництва - житловий будинок № 3 з вбудованими нежитловими приміщеннями)».

Замовником будівництва є приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд».

За даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва загальна площа житлового будинку № 1 становить 16238,50 кв.м., загальна площа житлового будинку № 2 становить 16690,70 кв.м., загальна площа житлового будинку № 3 становить 11106,20 кв.м. (разом 44035,90 кв.м.); приміщення для зберігання велосипедів має загальну площу 13,90 кв.м.

Сформовані позивачем у цій справі вимоги стосуються стягнення пайової участі, яка розраховується на площу житлових будинків 42646,00 кв.м. та приміщення для зберігання велосипедів - 13,90 кв.м.

Оскільки, як зазначено вище, вказані площі не є спірними, вирішення спору полягає у наданні відповіді на питання виникнення у відповідача обов`язку сплати такої пайової участі та її розміру.

Вирішуючи ці питання суд виходить з такого.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року

№ 3038-VI (далі - Закон), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Під будівництвом Закон розуміє нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Тобто будівництво, як комплексне явище, є складним процесом створення нових, а також розширення, реконструкції, технічного переоснащення об`єктів виробничого та невиробничого призначення, підприємств, тощо. Учасниками цього процесу, крім осіб, які безпосередньо здійснюють будівництво, є також державні органи, органи місцевого самоврядування. Їхня спільна діяльна діяльність, передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій, створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, що є складовими планування і забудови територій (ч. 1 ст. 2 Закону).

Протягом здійснення приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» будівництва правове регулювання пайової участі забудовника у розвитку інфраструктури населеного пункту мало різне правове регулювання.

Зокрема, до 01.01.2020 була чинна ст. 40 Закону, яка передбачала, що: порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (ч. 1 ); замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (ч. 2); пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч. 3); правовою підставою такої участі є договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (ч. 9).

Водночас, Верховний Суд, вирішуючи спори щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, неодноразово зазначав, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання має бути виконано до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру (відповідні праві висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18, від 22.08.2018 у справі № 339/388/16-ц, від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20).

01.01.2020 набрав чинності пункт 13 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року № 132-IX (далі - Закон № 132-IX) про виключення ст. 40 Закону.

Разом із тим законодавцем під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) у абзаці другому пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX було встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва;

4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію;

5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;

6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

- об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

- об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21, від 23.05.2024 у справі № 915/149/23, від 03.12.2024 у справі № 910/6226/23.

У суду відсутні підстави для відступу від наведеної вище правої позиції, що була сформована у рішеннях Верховного Суду.

Поняття зобов`язання та підстави його виникнення наведені у ст. 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні прав та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Суб`єктами зобов`язання, які є елементами зобов`язання, є його сторони: управомочена сторона - кредитор, та зобов`язана сторона - боржник.

Виконання зобов`язання - це вчинення боржником або іншою особою на користь кредитора або третьої певної особи дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання зобов`язання. Виконання зобов`язання є правомірної дією, яка спрямована на припинення зобов`язання.

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавство, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Такі умови (принципи) можна поділити на умови належного виконання та реального виконання. Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведено належним сторонами, щодо належного предмету, у належний спосіб, у належний строк (термін), у належному місці. Принцип реального виконання слід розуміти як виконання зобов`язання в натурі, тобто вчинення саме тих дій, що становлять зміст зобов`язання.

У переважній більшості зобов`язань кожний із суб`єктів зобов`язання є водночас і кредитором і боржником один щодо одного. А тому, відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін зобов`язання має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

З огляду на це, використання терміну «зобов`язання» застосовується як для позначення зобов`язального правовідношення в цілому, так і для позначення окремого обов`язку боржника (боргу).

Спосіб виконання - це порядок та послідовність здійснення сторонами дій у процесі виконання зобов`язання.

З огляду на це доводи відповідача про відсутність обов`язку зі сплаті пайової участі є не обґрунтованими.

Відповідно до підпункту 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21 зауважує, що у випадку, якщо замовниками об`єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону обов`язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об`єктів в експлуатацію належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.

Як зазначено судом вище, розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX передбачено, що розмір пайової участі для житлових будинків становить 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування; для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 53 від 17.02.2022 «Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01.01.2022)» показник опосередкованої вартості спорудження житла в місті Києві становив 18704,00 грн. Норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення становить 13500,00 грн.

Отже, розмір пайового внеску за будівництво житлових будинків та приміщень для зберігання велосипедів становить 15960521,68 грн ((42646 х 18704,00 х 2%) + (13,90 х 13500,00 х 4%)).

Суд погоджується з правомірністю визначення позивачем площ, які застосовуються для визначення розміру пайової участі, оскільки жодними докази відповідач не підтвердив наявність у складі збудованих житлових будинків об`єкту соціальної інфраструктури - дошкільного навчального закладу.

Також не може бути застосована ст. 30 Закону, яка передбачала зменшення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту на кошторисну вартість будівництва інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури, оскільки ця норма на підставі Закону № 132-IX виключена з 01.01.2020, а тому вона не поширюється на спірні правовідносини.

Ці обставини є підставами для відмови у призначенні експертизи для з`ясування наявності збудованих об`єктів соціальної інфраструктури та інженерних мереж або об`єктів інженерної інфраструктури.

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 15960521,68 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Цінність зобов`язання в його виконанні. Оскільки зобов`язання є різновидом правовідносин, воно охороняється примусовою силою держави, і щодо боржника у разі порушення зобов`язання застосовуються міри цивільно-правової відповідальності. Такі спеціальні міри стимулюють боржника до належного виконання зобов`язання та забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов`язання боржника.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що прийнятий судом, з відповідача слід стягнути 5474458,94 грн інфляційних втрат, 1604360,39 грн 3% річних за період з 31.08.2022 (наступного дня після введення об`єкта будівництва в експлуатацію) по 05.01.2026.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі (з урахуванням заяв про зміну предмету позову).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача 276472,09 грн судового збору. Суд повертає позивачеві з Державного бюджету України 3165,10 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд».

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, м. Київ, 01010, код 23527052) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код 04633423) 15960521,68 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, 5474458,94 грн інфляційних втрат, 1604360,39 грн 3% річних, 276472,09 грн судового збору.

Повернути Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код 04633423) з Державного бюджету України 3165,10 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 23.09.2026.

Суддя С. А. Ковтун