Ухвала суду № 139977678, 23.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.09.2026Справа № 910/5395/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши клопотання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІГЛ А"

до 1) Державного підприємства "СЕТАМ",

2) Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про стягнення 3 204 027, 00 грн

Представники: без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІГЛ А" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "СЕТАМ", (далі- відповідач 1) та Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі- відповідач 2), в якому просить суд:

- стягнути з Державного підприємства СЕТАМ на користь позивача 26 411, 26 грн - інфляційних втрат та 8 884, 60 грн 3 % річних;

- стягнути з Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь позивача 2 363 391, 00 грн сплачених на виконання правочину, визнаного недійсним, 606 190, 14 грн - інфляційних втрат та 199 150, 00 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронні торги було визнано недійсними з 11.07.2023 року, а тому з цього часу у державної виконавчої служби виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти у сумі 2 363 391, 00 грн, сплачені позивачем згідно протоколу № 387778 від 13.02.2019 року за 618/1000 частини нежитлового приміщення № 102, площею 463, 40 кв. м., за адресою: вул. Маршала Малиновського, буд. 16-Б, м. Одеса, а у організатора електронних торгів ДП СЕТАМ виник обов`язок повернути грошові кошти у сумі 124 389, 00 грн.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 № 01.3-16/89/26 у зв`язку із звільненням судді Князькова В.В., проведено повторний автоматичний розподіл позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РІГЛ А", за результатами якого позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІГЛ А" передано на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІГЛ А"- залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.06.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РІГЛ А" про усунення недоліків позовної заяви, разом з виправленою позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.08.2026.

Підготовче засідання призначене на 20.08.2026 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2026 призначено підготовче судове засідання на 24.09.2026.

23.09.2026 до суду надійшло клопотання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому відповідач-2 просить суд надати можливість представнику Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України взяти участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Дослідивши клопотання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд відзначає наступне.

За приписами ч. 7 ст. 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України суддя(суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.

Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". (ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України).

Так, всупереч приписам ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, клопотання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про проведення трансляції судового засідання подане поза межами п`ятиденного строку.

Крім цього, згідно з ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Таким чином, належним доказом відправлення сторонам копії заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є опис вкладення в поштовий конверт, засвідчений календарним штемпелем відділу поштового зв`язку або квитанція про доставку документа до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Проте, суд зазначає, що заявником було надано копію фіскальних чеків від 22.09.2026 без опису вкладення, що позбавило суд можливості з`ясувати на яку адресу та які саме документи були направлені учасникам справи.

Крім того, відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи довірителя, а не в порядку самопредставництва.

З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях (постанова КГС ВС від 01.04.2020 у справі № 904/5898/18, ухвали КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19, від 18.03.2020 у справі № 910/14830/18, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19) звертає увагу, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18.12.2019 № 390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" (далі Закон № 390), яким, зокрема, викладено в новій редакції частини третю і четверту статті 56 ГПК України:

3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19).

Прийнятий Закон визначає поняття самопредставництво юридичної особи шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, для держави та територіальної громади за керівником відповідного органу, а й за іншими уповноваженими особами (ухвала КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19).

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

При цьому в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.

З огляду на зазначену законодавчу норму Верховний Суд дотримується такої позиції: якщо до поданої заяви (скарги), клопотання не додано документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) на момент подання заяви (скарги), і такі документи відсутні в матеріалах справи, то суд не позбавлений права перевірити прізвище, ім`я, по батькові, дату обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи та уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, наведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ухвали КГС ВС від 05.05.2020 у справі № 916/3097/19, від 23.01.2020 у справі № 926/1336/19, від 07.03.2018 у справі № 921/502/17-г/8, від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19).

З поданої заяви вбачається, що її підписано Мельничуком Русланом Валерійовичем, на підтвердження повноважень якого до заяви долучено довіреність у порядку передоручення від 17.02.2026 сформовану в системі «Електронний суд». Натомість, серед документів доданих до заяви та у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність у Мельничука Р.В. статусу адвоката, який діє на підставі зазначеної довіреності від 17.02.2026 або доказів на підтвердження того, що представник наділений повноваженнями на самопредставництво відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.

При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості, що Мельничук Р.В., уповноважений діяти від імені Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подано без підтвердження повноважень представника відповідача-2, Мельничука Р.В,

Частиною 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене клопотання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не відповідає вимогам ст. 170 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 23.09.2026

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков С.О.