Ухвала суду № 139977511, 22.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1174/25

У Х В А Л А

22.09.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича (вх. № 7959/26 від 31.08.2026) про розстрочення виконання рішення у справі

за позовом: Благодійної організації "Благодійний фонд "Волонтерський центр "Схід"

(вул. Набережна Перемоги, буд. 78, м. Дніпро, 49000)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича

( АДРЕСА_1 )

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 2 425 000, 00 гривень,

за участю:

від позивача: Невської Ірини Віталіївни (в режимі відеоконференції),

від відповідача: представник у судове засідання не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Благодійна організація "Благодійний фонд "Волонтерський центр "Схід" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою (вх. № 8371/25 від 29.09.2025) про стягнення з Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича безпідставно набутих грошових коштів в сумі 2 425 000, 00 гривень.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2026 позов Благодійної організації "Благодійний фонд "Волонтерський центр "Схід" до Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 2 425 000, 00 гривень задоволено; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича на користь Благодійної організації "Благодійний фонд "Волонтерський центр "Схід" 2 425 000, 00 гривень безпідставно набутих грошових коштів, а також 29 100, 00 гривень судового збору.

31.08.2026 за вх. № 7959/26 через підсистему "Електронний суд від Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича надійшла заява про розстрочення виконання рішення у справі № 909/1174/25.

Ухвалою від 03.09.2026 суд відклав розгляд заяви Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича про розстрочення виконання рішення (вх. № 7959/26 від 31.08.2026) у справі № 909/1174/25 до повернення матеріалів справи з апеляційної інстанції.

11.09.2026 матеріали справи № 909/1174/25 після здійснення апеляційного провадження повернулися до Господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою від 11.09.2026 суд прийняв до розгляду заяву Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича про розстрочення виконання рішення (вх. № 7959/26 від 31.08.2026) у справі № 909/1174/25 та призначив її до розгляду в судовому засіданні, запропонувавши позивачу надати суду свої пояснення/заперечення (у випадку їх наявності) щодо поданої заяви.

16.09.2026 за вх. № 17133/26 через підсистему "Електронний суд" від представника Благодійної організації "Благодійний фонд "Волонтерський центр "Схід", Невської Ірини Віталіївни надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення, в яких позивач просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заяву про розстрочення виконання рішення, додані до неї документи та заперечення позивача, суд установив наступне.

Обґрунтовуючи необхідність розстрочення виконання рішення, Фізична особа - підприємець Янко Володимир Володимирович зазначає, що його майновий стан не дозволяє погасити заборгованість перед Благодійною організацією "Благодійний фонд "Волонтерський центр "Схід" у найкоротші терміни.

За твердженням заявника, результат його господарської діяльності є збитковим, середньомісячний дохід протягом останніх восьми місяців становить 51 000, 00 гривень, який спрямовується на сплату податків та інші необхідні видатки, а залишок грошових коштів на банківських рахунках станом на 31.08.2026 становить 0, 40 гривень. Крім того, заявник стверджує про відсутність у нього майна, на яке може бути звернуто стягнення в порядку виконання судового рішення.

На думку заявника, примусове одноразове стягнення всієї суми боргу призведе до блокування рахунків та поточної господарської діяльності Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича, від якої він отримує дохід, неможливості сплати податків та здійснення платежів з контрагентами, що, у свою чергу, унеможливить проведення розрахунків з позивачем.

З огляду на наведене Фізична особа - підприємець Янко Володимир Володимирович просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2026 у справі № 909/1174/25 на 12 місяців рівними платежами по 202 083, 30 гривень. На переконання заявника, такий порядок виконання дозволить акумулювати кошти та гарантовано, прогнозовано й поетапно погашати заборгованість.

На підтвердження наведених обставин заявником долучено довідку Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" № 260831SU12051600 від 31.08.2026 про обіги та сальдо за період з 01.01.2026 по 31.08.2026 за поточним рахунком № НОМЕР_1 .

Відповідно до зазначеної довідки вхідний залишок коштів на рахунку становив 39 606, 85 гривень, дебетовий обіг за вказаний період - 414 243, 90 гривень, кредитовий обіг - 374 637, 45 гривень, а вихідний залишок - 0, 40 гривень.

Заперечуючи проти задоволення заяви, Благодійна організація "Благодійний фонд "Волонтерський центр "Схід" зазначає, що заявником не доведено існування передбачених законом підстав для розстрочення виконання рішення, а запропонований графік не узгоджується з наведеними самим боржником відомостями про його фінансовий стан.

Позивач, зокрема, звертає увагу на те, що запропонований заявником щомісячний платіж у сумі 202 083, 30 гривень майже у чотири рази перевищує зазначений самим заявником середньомісячний дохід у розмірі 51 000, 00 гривень. При цьому заявником не наведено конкретних джерел надходження коштів, за рахунок яких запропонований графік може бути виконаний.

Також позивач зазначає про відсутність доказів на підтвердження тверджень заявника щодо відсутності майна, інших активів, майнових прав, дебіторської заборгованості, відомостей про всі відкриті банківські рахунки та рух коштів за ними.

Окрім того, позивач вказує на те, що заявлений боржником строк розстрочення виконання рішення виходить за межі строку, встановленого частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішення суду ухвалено 03.02.2026, а тому граничний строк розстрочення його виконання спливає 03.02.2027.

Позивач також посилається на необхідність врахування його майнових інтересів як стягувача та обов`язковості виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові до виконання всіма органами державної влади і органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За частинами 3 - 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 дійшла висновку, що розстрочення - це виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Наведений висновок Великої Палати Верховного Суду відтворений Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.06.2025 у справі № 917/141/24.

У цій же постанові Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що положення статті 331 Господарського процесуального кодексу України застосовуються до судового рішення, яким вже вирішено спір між сторонами та яке набрало законної сили й підлягає обов`язковому виконанню. Розстрочення виконання рішення ініціюється стороною одноосібно, зазвичай боржником, а суд на стадії виконання судового рішення має право дозволити відповідне розстрочення або відстрочення.

Водночас Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.06.2025 у справі № 917/141/24 розмежувала правову природу розстрочення виконання судового рішення відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України та погодження сторонами поетапного виконання зобов`язань у мировій угоді відповідно до статті 192 цього Кодексу. Верховний Суд наголосив, що встановлене частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України річне обмеження стосується саме розстрочення або відстрочення виконання судового рішення.

Таким чином, надання розстрочення виконання судового рішення не є безумовним правом боржника, а вирішення такого питання віднесено законом до повноважень суду за умови встановлення обставин, визначених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому саме заявник повинен довести існування обставин, на які він посилається як на підставу своєї заяви.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до частин 1 - 3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши довідку Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" № 260831SU12051600 від 31.08.2026, суд враховує, що вона підтверджує рух коштів за зазначеним у ній поточним рахунком Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича за період з 01.01.2026 по 31.08.2026 та залишок коштів на цьому рахунку станом на дату її формування.

Так, кредитовий обіг за вказаний період становив 374 637, 45 гривень, дебетовий обіг - 414 243, 90 гривень, а вихідний залишок - 0, 40 гривень.

Разом із тим, зазначена довідка сама по собі не підтверджує повного майнового стану заявника та не дає можливості встановити сукупність належних йому активів, майнових прав, наявність чи відсутність інших джерел доходу, дебіторської заборгованості, рухомого чи нерухомого майна.

Також зазначена довідка не підтверджує твердження заявника про збитковість його підприємницької діяльності. Податкової чи іншої звітності, яка б дозволяла встановити фінансовий результат підприємницької діяльності заявника за відповідний період, до заяви не додано.

Твердження заявника про відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, також не підтверджене поданими суду доказами. До заяви не додано відомостей з відповідних державних реєстрів щодо наявності або відсутності нерухомого майна чи транспортних засобів, а також інших доказів, які б дозволяли суду встановити фактичну відсутність у заявника майна чи майнових прав.

При цьому, Фізична особа - підприємець Янко Володимир Володимирович зазначає про середньомісячний дохід у розмірі 51 000, 00 гривень, який, за його твердженням, використовується також для сплати податків та інших необхідних видатків. Водночас заявник пропонує щомісячно сплачувати на користь позивача по 202 083, 30 гривень.

Отже, запропонований заявником розмір щомісячного платежу майже у чотири рази перевищує наведений ним самим розмір середньомісячного доходу.

Водночас, заявником не надано доказів існування конкретних джерел майбутніх надходжень у розмірі, достатньому для здійснення платежів по 202 083, 30 гривень щомісяця. Матеріали заяви не містять договорів, замовлень, доказів наявності дебіторської заборгованості, гарантованих майбутніх платежів чи інших обставин, які б давали суду обґрунтовані підстави вважати запропонований графік виконання рішення реальним.

Таким чином, наведені заявником обставини, з одного боку, покликані підтвердити неможливість одноразового виконання рішення внаслідок недостатності фінансових ресурсів, однак, з іншого боку, не пояснюють, за рахунок яких ресурсів заявник буде спроможний здійснювати щомісячні платежі, що істотно перевищують задекларований ним середньомісячний дохід.

Саме по собі надання розстрочення за відсутності обґрунтованої можливості виконання запропонованого графіка не забезпечуватиме мети такого процесуального механізму, якою є створення умов для реального виконання судового рішення, а матиме наслідком лише відкладення можливості його виконання у загальному порядку.

Крім того, суд враховує встановлене частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України обмеження строку розстрочення виконання судового рішення.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області у цій справі ухвалено 03.02.2026.

Відтак, виходячи з прямого припису частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення виконання цього рішення не може виходити за межі одного року з дня його ухвалення, тобто за межі 03.02.2027.

Натомість заявник, звернувшись до суду 31.08.2026, просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців рівними платежами, що передбачає здійснення платежів після 03.02.2027 та, відповідно, виходить за межі граничного строку, прямо встановленого частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Такий підхід до застосування частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України узгоджується з актуальною правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.06.2025 у справі № 917/141/24, відповідно до якої законодавче обмеження стосується саме строку розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення, який обчислюється з дня ухвалення такого рішення.

Оцінивши надані заявником докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що Фізичною особою - підприємцем Янком Володимиром Володимировичем не доведено існування обставин, які за своїм характером та ступенем впливу на можливість виконання рішення можуть бути визнані такими, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у розумінні частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Суд враховує матеріальний стан заявника як фізичної особи, що прямо передбачено пунктом 2 частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим відомості про залишок коштів на одному банківському рахунку на конкретну дату за відсутності належної сукупності інших доказів майнового стану не є достатніми для висновку про об`єктивну неможливість або істотне ускладнення виконання рішення.

Посилання заявника на можливість блокування рахунків та ускладнення поточної підприємницької діяльності внаслідок примусового виконання рішення суд також оцінює в сукупності з іншими доказами. Водночас матеріали заяви не містять доказів, які б підтверджували конкретні фінансово-господарські наслідки виконання рішення, а також того, що саме запропонований заявником порядок його виконання дозволить уникнути таких наслідків та одночасно забезпечить повне виконання рішення.

Здійснення підприємницької діяльності передбачає самостійне прийняття суб`єктом господарювання рішень та пов`язане з господарським ризиком. Тому несприятливий фінансовий стан суб`єкта підприємницької діяльності сам по собі, без належного підтвердження обставин, визначених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, не створює безумовної підстави для перенесення негативних наслідків такого стану на стягувача шляхом обмеження його можливості своєчасно отримати присуджене остаточним судовим рішенням.

При вирішенні питання про розстрочення виконання судового рішення суд також повинен забезпечити розумний баланс майнових інтересів обох сторін.

У цьому випадку суд бере до уваги, що рішенням, яке набрало законної сили, встановлено обов`язок відповідача повернути Благодійній організації "Благодійний фонд "Волонтерський центр "Схід" 2 425 000, 00 гривень безпідставно набутих грошових коштів.

Відтак надання розстрочення без належного підтвердження обставин, які об`єктивно виправдовують обмеження можливості стягувача отримати присуджені йому кошти, не забезпечувало б справедливого балансу прав та законних інтересів сторін.

Таким чином, встановлені судом обставини у своїй сукупності свідчать про те, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; не підтверджено належними доказами повний майновий стан та заявлену збитковість підприємницької діяльності; не доведено відсутність майна та інших активів; не наведено та не підтверджено джерел надходження коштів, які б забезпечували реальне виконання запропонованого графіка платежів; запропонований щомісячний платіж у сумі 202 083, 30 гривень не узгоджується із зазначеним самим заявником середньомісячним доходом у сумі 51 000, 00 гривень; заявлений строк розстрочення виходить за межі граничного строку, встановленого частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені заявником обставини та подані на їх підтвердження докази не є достатніми для встановлення передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2026 у справі № 909/1174/25, у зв`язку із чим у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича слід відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Янка Володимира Володимировича (вх. № 7959/26 від 31.08.2026) про розстрочення виконання рішення у справі № 909/1174/25 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили 22.09.2025 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

3. Повний текст ухвали складено - 23.09.2026.

Суддя В. В. Михайлишин