Рішення № 139977459, 23.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026 Справа № 908/7298/25 (904/7298/25)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - Виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області (вул. 30 років Перемоги, буд. 42, с. Будище, Черкаський район, Черкаська область, 19620, код ЄДРПОУ 04407750, ел. пошта: budrada@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 64 710, 00 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Виконавчий комітет Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 64 710, 00 грн. заборгованості за договорами поставки дизпалива та бензину № Б-284 від 05.12.2022 та № Б-71/1 від 24.11.2022. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2025 матеріали справи № 904/7298/25 за позовною заявою Виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 64 710, 00 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

До Господарського суду Запорізької області з Господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа № 904/7298/25.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд справи (єдиний унікальний номер судової справи 904/7298/25) за вище зазначеним позовом визначено судді Володимиру ЧЕРКАСЬКОМУ, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви; справі присвоєно номер провадження 21/38/25; ухвалено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання; розгляд справи по суті ухвалено розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Копію ухвали від 10.08.2026 направлено до електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладених між сторонами договорів на поставку дизельного палива та бензину позивач у повному обсязі перерахував відповідачу вартість пального у розмірі 64 710, 00 грн., проте відповідач у порушення прийнятих на себе зобов`язань не забезпечив фактичну передачу оплаченого товару за отриманими позивачем скретч-картками внаслідок припинення відпуску пального на автозаправних станціях мережі "Авіас", а сплачені за непоставлений товар кошти позивачеві не повернув.

Відповідач (боржник) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку копії ухвали суду до його електронного кабінету, зареєстрованого у підсистемі Електронний суд ЄСІКС.

Згідно ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки у відповідача (боржника) було достатньо часу для подання відзиву, чого ним зроблено не було; будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду не повідомлено.

Відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом до його електронного кабінету копії ухвали суду, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, у межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Наразі процедура розпорядження майном ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" триває, повноваження розпорядника майна боржника виконує арбітражний керуючий Сєдова Н.І.

Згідно ч. 1, абз. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; інші спори у випадках, передбачених цим Кодексом. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки відповідачем згідно поданої позовної заяви є боржник, така позовна заява правомірно розглядається в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ" за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Між Виконавчим комітетом Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник, відповідач) укладено договір поставки № Б-71/1 від 24.11.2022 та договір поставки № Б-284 від 05.12.2022, за умовами яких відповідач зобов`язався передати у власність позивачу пальне (бензин та дизельне паливо), а позивач - прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до підпункту 5.1.2 договорів передача Покупцю товару здійснюється Продавцем на автозаправних станціях шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скретч-карт (талонів).

Підпунктом 5.2.2 договорів визначено, що скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними; при цьому Продавець не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті (талоні).

Згідно підпункту 6.3 договорів Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договорами.

На виконання умов договорів відповідач передав позивачу скретч-картки на бензин та дизельне паливо мережі АЗС "Авіас", а позивач у безготівковій формі перерахував відповідачу вартість пального у загальному розмірі 64 710, 00 грн., що підтверджується поданими до матеріалів справи платіжними інструкціями (платіжними дорученнями), видатковими накладними та специфікаціями до договорів.

У переданих скретч-картках строк дії не зазначено, у зв`язку з чим вони є безстроковими.

Отримати пальне за придбаними скретч-картками стало неможливим у зв`язку з відсутністю пального на АЗС мережі "Авіас"; довіреним особам позивача неодноразово відмовлено у заправці транспортних засобів, що підтверджується актами закладів освіти Будищенської сільської ради, наявними у матеріалах справи. У подальшому мережа АЗС "Авіас" припинила діяльність і закрила автозаправні станції.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем оплаченого товару в частині, що відповідає сумі 64 710, 00 грн., або повернення позивачеві сплачених за нього коштів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 664 цього Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій (абзац 2 п. 3 Правил); розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі, зокрема з використанням паливних карток, талонів тощо (п. 9 Правил).

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом від 20.05.2008 № 281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки.

Таким чином, скретч-картка (талон) є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а її передача не звільняє постачальника від обов`язку фактично передати оплачений товар. Підписання сторонами видаткових накладних не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договорами, а лише підтверджує факт передачі скретч-карток, які надавали покупцеві право на отримання відповідної кількості товару (пального) у майбутньому.

Відповідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Оскільки передані відповідачем скретч-картки є безстроковими, а зобов`язання відповідача з відпуску пального на АЗС за пред`явленням скретч-карток не припинилося, вимоги позивача про виконання цього зобов`язання (повернення сплачених коштів за непоставлений товар) є правомірними.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), а продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 викладено висновок, що умовою застосування ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю; у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно - або вимагати передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати, причому волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги має бути вчинене покупцем в активній однозначній формі, доведеній до продавця. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Звертаючись з вимогою про повернення сплачених коштів за непоставлений товар, позивач реалізував надане йому ст. 693 ЦК України право вимагати повернення суми попередньої оплати в активній однозначній формі, доведеній до продавця (шляхом подання позову до суду), унаслідок чого зобов`язання відповідача з поставки оплаченого пального припинилося та виникло грошове зобов`язання з повернення сплачених коштів у розмірі 64 710, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами оцінки наявних у справі доказів суд доходить висновку, що докази на підтвердження позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази на їх спростування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

За вказаних обставин, з огляду на доведеність факту невиконання відповідачем зобов`язання з поставки оплаченого товару та неповернення сплачених за нього коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 64 710, 00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність): 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність): 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028, 00 гривень.

Виходячи з ціни позову 64 710, 00 грн - 1,5 % від ціни позову становить 970, 65 грн., що є меншим за мінімальний розмір ставки судового збору (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028, 00 грн.).

Оскільки позовна заява Виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області подана через систему "Електронний суд", а при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, то відповідно позивачу слід було сплатити 2 422, 40 грн. судового збору.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3717 (внутрішній номер 467435933) від 03.12.2025.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. покладається на відповідача.

Надміру сплачена частина судового збору у розмірі 605, 60 грн. підлягає поверненню позивачу в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за його заявою.

Керуючись ст. 2, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 42, 43, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256, 257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Виконавчого комітету Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області (вул. 30 років Перемоги, буд. 42, с. Будище, Черкаський район, Черкаська область, 19620, код ЄДРПОУ 04407750) 64 710 (шістдесят чотири тисячі сімсот десять) грн. 00 коп. боргу, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронних кабінетів).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (статті 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено та підписано 23.09.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ