Рішення № 139977216, 22.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2028/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Демиденко Д.А.;

від відповідача: Тимчук О.П.;

дослідивши матеріали справи №904/2028/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ"

до Акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК"

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Акціонерний банк "РАДАБАНК" (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021, викладене в листі від 18.03.2026 за №4705-1/02-4/2026;

зобов`язати відповідача застосувати до позивача мораторій на виконання грошового зобов`язання на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021, що включає основну суму боргу, проценти, комісії та інші платежі, із зупиненням їх нарахування, забороною примусового виконання зобов`язань (у тому числі звернення стягнення на предмет застави та інше майно товариства), на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після дня його припинення чи скасування з моменту звернення із заявою про застосування мораторію.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2028/26 визначено суддю ЮЗІКОВА Станіслава Георгійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026.

Ухвалою від 20.04.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути, виявлені судом, недоліки позовної заяви.

Через систему «Електронний суд» 22.04.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову разом із відповідними доказами.

Ухвалою від 27.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.05.2026.

Через систему «Електронний суд» 30.04.2026 від відповідача надійшов відзив.

26.05.2026 судове засідання не відбулося, оскільки у місті Дніпрі та Дніпропетровській області оголошено повітряну тривогу, а тому ухвалою від 26.05.2026 підготовче засідання відкладено до 23.06.2026.

Через систему «Електронний суд» 18.06.2026 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 19.06.2026 заяву позивача про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Через систему «Електронний суд» 22.06.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи лист Запорізької обласної військової адміністрації від 14.03.2023 №08-48/0726, Запорізької обласної ради від 14.03.2023 №01-27/0102 «Щодо обставин непереборної сили у 2022 році у сільськогосподарських товаровиробників Запорізької області», відповідно до якого підприємство Позивача включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок тимчасової окупації території України та втратили контроль над своїми виробничими потужностями, майном або активами.

Через систему «Електронний суд» 22.06.2026 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме:

належним чином завірену копію рішення, на підставі якого позивачу було відмовлено у застосуванні мораторію за кредитним договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 від 28.10.2021, оформленого листом від 18.03.2026 за №4705-1/02-4/2026;

інформацію про внутрішній порядок розгляду заяв позичальників щодо застосування мораторію, затверджений АТ «Акціонерний Банк «Радабанк», якщо такий існує (накази, регламенти, положення);

належним чином завірений витяг із Протоколу засідання колегіального органу (Правління чи Кредитного комітету) від відповідної дати, на якому розглядалася заява позивача;

належним чином завірений статут (у чинній на момент відмови редакції);

належним чином завірену копію внутрішнього Положення про Кредитний комітет (або аналогічного документа, що регулює ліміти та повноваження органів банку щодо відмови у застосуванні мораторію);

копії внутрішніх документів Банку, що стали підставою для прийняття зазначеного рішення (службові записки, висновки відповідних департаментів, аналітичні довідки, протоколи тощо).

Клопотання позивача вмотивовано тим, що предметом судового розгляду у справі є законність відмови відповідача у застосуванні мораторію за кредитним договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 у порядку, передбаченому п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Позивачем було отримано лист від 18.03.2026 за №4705-1/02-4/2026 підписаний одноособово Головою правління відповідача Андрієм Григелем. При цьому, у тексті зазначеного листа відсутні будь-які посилання на рішення уповноваженого колегіального органу банку (Правління банку або Кредитного комітету), на підставі якого було прийнято рішення про відмову, а також не додано витягів із відповідних протоколів.

Позивач звертає увагу суду, що долучений до відзиву фрагмент Статуту відповідача не відображає повноваження Голови правління щодо прийняття одноособових рішень, втім містить положення про прийняття рішень виключно колегіально, при цьому надаючи права Голові правління лише виступати від імені Банку без доручення.

На думку позивача, для встановлення обставин щодо наявності чи відсутності у Голови правління банку повноважень на одноосібне прийняття рішення про відмову у застосуванні мораторію, а також для перевірки дотримання банком встановленої законом та внутрішніми документами процедури розгляду заяви позивача, важливим є дослідження оригіналів або належним чином завірених копій внутрішніх документів банку та відповідних протоколів засідань колегіальних органів (за наявності).

Позивач позбавлений можливості самостійно надати суду вказані докази, оскільки вони знаходяться виключно у володінні відповідача, становлять внутрішню конфіденційну та комерційну інформацію відповідача, відповідно до специфіки банківської діяльності та внутрішніх регламентів фінансових установ, такі документи мають статус документів з обмеженим доступом і за жодних обставин не надаються клієнтам чи третім особам на підставі добровільних запитів.

23.06.2026 судове засідання не відбулося, оскільки у місті Дніпрі та Дніпропетровській області оголошено повітряну тривогу, а тому ухвалою від 23.06.2026 підготовче засідання відкладено до 14.07.2026.

Розпорядженням заступника керівника апарату від 14.07.2026 №508 було призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи, суддю ОСОБА_1 звільнено у відставку.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2028/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026.

Ухвалою від 17.07.2026 справу №904/2028/26 прийнято до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати зі стадії підготовчого засідання, учасників справи повідомлено, що підготовче засідання відбудеться 11.08.2026.

Через систему "Електронний суд" 11.08.2026 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 11.08.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 08.09.2026, з урахуванням змін внесених ухвалою від 07.09.2026.

За результатами судового засідання 08.09.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому розгляді. Ухвалою від 09.09.2026 учасників процесу повідомлено про те, що наступне засідання у справі відбудеться 22.09.2026.

В судовому засіданні 22.09.2026 представники позивача та відповідача відповіли на запитання суду, надали пояснення у справі.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

28.10.2021 між відповідачем (далі відповідач, кредитор) та позивачем (далі позивач, позичальник) був укладений кредитний договір №29921/ЮКР-579/0 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 2.500.000,00 грн зі сплатою процентів у розмірі базової процентної ставки, що на дату укладення договору становили 13, 18%, а також 0,5% комісійної винагороди.

Призначення кредитних коштів - на/для рефінансування існуючої заборгованості за кредитним договором №22820/ЮКР/0 від 09.12.2020, укладеним з кредитором, а також поповнення обігових коштів.

Пунктом 1.2 договору визначено кінцевий термін повернення кредитних коштів, до 27.10.2023.

В забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісійних винагород, а також відшкодування інших витрат, пов`язаних зі здійсненням стягнення забезпеченої заставою вимоги кредитора, з відповідачем укладено такі договори:

договір застави №29821/ЮКР-579/0-РМ-1/02-1 від 28.10.2021 (з позивачем);

договір застави №29821/ЮКР-579/0-РМ-2/02-1 від 28.10.2021 (з позивачем);

договір поруки №29921/ЮКР-579/0-П1 від 28.10.2021 (з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

договір поруки №29921/ЮКР-579/0-П2 від 28.10.2021 (з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 );

договір поруки №29921/ЮКР-579/0-П3 від 28.10.2021 (з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ» (ЄДРПОУ 36415257);

договір поруки №29921/ЮКР-579/0-П4 від 28.10.2021 (з Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗУМІВСЬКЕ АГРО» (ЄДРПОУ 31429619);

договір застави №29821/ЮКР-579/0-РМ-3/02-1 від 10.12.2021 (з позивачем).

Основним видом діяльності підприємства - позичальника, яке було його головним джерелом прибутку, є вирощування зернових, бобових культур і насіння олійних культур. Свою господарську діяльність товариство здійснювало за своєю юридичною адресою на території селища Веселе, Мелітопольського району Запорізької області.

Веселівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 визнана територією, на якій ведуться бойові дії, або тимчасово окупованою Російською Федерацією на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану, викликаного військовою агресією Російської Федерації, підприємство вимушено було фактично припинити свою діяльність, керівництво та його працівники - виїхати з окупованої території.

За таких обставин підприємство, його основні засоби виробництва, сільськогосподарська техніка, що є предметом застави за кредитним договором, результати господарської діяльності - залишились на не підконтрольній Україні тимчасово окупованій території, внаслідок чого позичальник фактично втратив можливість користуватись власним майном, здійснювати контроль за його схоронністю та займатися основним видом своєї діяльності, який у минулому забезпечував гарантії платоспроможності підприємства як надійного партнера.

З урахування листа Торгово-промислова палата України від 28.02.2022, Запорізькою обласною військовою адміністрацією, на підставі протоколу позачергового засідання регіональної комісії з питань техногенного-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Запорізької області від 14.03.2023 №7 прийнято рішення про визнання наявності на території Запорізької області обставин непереборної сили у сільськогосподарських товаровиробників у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та затверджено перелік таких постраждалих товаровиробників, де зазначено і товариство позивача.

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 №309, територія місця розташування та здійснення господарської діяльності позивача, а саме вся територія Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 віднесена до тимчасово окупованої російською федерацією території.

Позивач не здійснював та не має наміру здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства держави-окупанта та обмежене у своїх правах, як юридична особа українського права на окупованій рф території, позбавлене можливості отримувати доходи на які воно розраховувало при укладанні кредитного договору, а тому об`єктивно не має можливості виконати свої зобов`язання за ним. Слід зауважити, що незважаючи на викладені обставини та фактично припинення господарської діяльності відповідача, тобто зміни поза його волею умов, на які він розраховував при укладенні кредитного договору, відповідачем добросовісно вживались усі заходи щодо погашення заборгованості та станом на 28.11.2025 сплачено 924.092,00 грн за кредитним договором.

Керуючись положеннями п. 23 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, позивач 27.02.2026 звернувся до відповідача із заявою №02/27-3 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням позивача за кредитним договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021, включаючи основну суму кредиту (позики), процентів, комісій та інших платежів.

Відповідачем листом від 18.03.2026 за №4705-1/02-4/2026 повідомлено позивача про прийняття рішення про відмову в застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021. Відповідно до змісту рішення, відповідач дійшов висновку, що згідно з витягом з ЄРДР від 03.03.2026 дата реєстрації кримінального провадження 02.03.2026, отже воно відкрито за межами строків, визначених пп. 3 п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, внаслідок чого товариство позивача не відповідає сукупності умов, встановлених п. 23 вказаної норми закону.

На думку позивача, відповідачем, при винесенні оскаржуваного рішення, використано формальний підхід при розгляді заяви позивача, без надання правового аналізу поданій заяві та доданим документам, підставам виникнення обставин неплатоспроможності, що невиправдано звузило його права та призвело до помилкового висновку щодо відсутності підстав в застосуванні мораторію.

Стислий виклад позиції відповідача

В обґрунтування відмови у застосуванні мораторію відповідач зазначає, що заборгованість позичальника за кредитним договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 становить 1.695.544,42 грн, а саме: прострочена заборгованість за тілом кредиту становить 1.575.908,00 грн, прострочена заборгованість за процентами становить 119.636,42 грн.

Відповідач звертає увагу, що нарахування за кредитним договором не проводяться у зв`язку із закінченням строку кредитування.

Невиконання позичальником умов кредитного договору порушує права банку, у зв`язку з чим 20.02.2026 банк звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення з позичальника та поручителів заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.03.2026 відкрито провадження у справі №908/464/26 за позовом відповідача до позивача, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ», Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗУМІВСЬКЕ АГРО» про стягнення заборгованості за кредитним договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021. Наразі розгляд справи триває.

Відповідач вважає, що Закон України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" (№4340-IX) набрав чинності 10.08.2025, а тому кримінальне провадження, передбачене пп. 3 п. 23 розд. "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, має бути відкрито не пізніше 09.09.2025.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.03.2026, який наданий позивачем, дата надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення: 02.03.2026; дата та час внесення до ЄРДР відомостей про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення: 02.03.2026 17:22:22; дата реєстрації кримінального провадження 12026082140000016: 02.03.2026 17:26:24.

Тобто, відповідач дійшов висновку, що кримінальне провадження 12026082140000016 за фактом незаконного захоплення майна позивача, відкрито за межами строку, встановленого пп. 3 п. 23 розд "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, а тому позичальник (позивач) не відповідає сукупності умов, встановлених п. 23 розд. "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: наявності/відсутності підстав для застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями позивача, які виникли за договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021.

Як стверджує позивач і не заперечує відповідач 28.10.2021 між відповідачем (далі відповідач, кредитор) та позивачем (далі позивач, позичальник) був укладений кредитний договір №29921/ЮКР-579/0 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 2.500.000,00 грн зі сплатою процентів у розмірі базової процентної ставки, що на дату укладення договору становили 13, 18%, а також 0,5% комісійної винагороди.

Призначення кредитних коштів - на/для рефінансування існуючої заборгованості за кредитним договором №22820/ЮКР/0 від 09.12.2020, укладеним з кредитором, а також поповнення обігових коштів.

Пунктом 1.2 договору визначено кінцевий термін повернення кредитних коштів, до 27.10.2023.

В забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісійних винагород, а також відшкодування інших витрат, пов`язаних зі здійсненням стягнення забезпеченої заставою вимоги кредитора, з відповідачем укладено такі договори:

договір застави №29821/ЮКР-579/0-РМ-1/02-1 від 28.10.2021 (з позивачем);

договір застави №29821/ЮКР-579/0-РМ-2/02-1 від 28.10.2021 (з позивачем);

договір застави №29821/ЮКР-579/0-РМ-3/02-1 від 10.12.2021 (з позивачем);

договір поруки №29921/ЮКР-579/0-П1 від 28.10.2021 (з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

договір поруки №29921/ЮКР-579/0-П2 від 28.10.2021 (з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 );

договір поруки №29921/ЮКР-579/0-П3 від 28.10.2021 (з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНИ ЗАПОРІЖЖЯ» (ЄДРПОУ 36415257);

договір поруки №29921/ЮКР-579/0-П4 від 28.10.2021 (з Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗУМІВСЬКЕ АГРО» (ЄДРПОУ 31429619).

У відповідь на запит позивача Мелітопольська районна державна адміністрація Запорізької області листом від 23.01.2023 повідомила позивача, що згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 №309, територія місця розташування та здійснення господарської діяльності позивача, а саме вся територія Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 віднесена до тимчасово окупованої російською федерацією території.

Листом від 18.03.2026 відповідач повідомив позивача про результати розгляду заяви про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за кредитним договором, а саме про прийняття рішення про відмову в застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021. Відповідно до змісту рішення, відповідач дійшов висновку, що згідно з витягом з ЄРДР від 03.03.2026 дата реєстрації кримінального провадження 02.03.2026, отже воно відкрито за межами строків, визначених пп. 3 п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, внаслідок чого товариство позивача не відповідає сукупності умов, встановлених п. 23 вказаної норми закону.

Оскільки позивач не погоджується з відмовою відповідача у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 він (позивач) звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив:

визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021, викладену у листі від 18.03.2026 за №4705-1/02-4/2026.

зобов`язання відповідача застосувати до позивача мораторій на виконання грошового зобов`язання на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021, що включає основну суму боргу, проценти, комісії та інші платежі, із зупиненням їх нарахування, забороною примусового виконання зобов`язань (у тому числі звернення стягнення на предмет застави та інше майно товариства), на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після дня його припинення чи скасування з моменту звернення із заявою про застосування мораторію.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до Закону України №4340-IX, який набрав чинності 10.08.2025, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 23-36.

За змістом п. 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб`єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:

1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

2) договір кредиту (позики) з позичальником було укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану";

3) виконання зобов`язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою, іпотекою:

а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій, у тому числі територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; та/або

б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/ або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника (його правонаступника) не з його волі іншим шляхом транспортного засобу може підтверджуватися заявою про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, відкритих не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану», а якщо такі обставини виникли після набрання ним чинності - відкритих не пізніше 180 днів з дня початку бойових дій на відповідній території або з дня початку її тимчасової окупації Російською Федерацією, визначеного відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3 цього пункту, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язання за таким договором кредиту (позики);

5) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При визначенні загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника, не враховуються угіддя, які розташовані на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;

6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

Згідно з абз. 1 п. 24 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальник надсилає заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - мораторій), у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі кредиту (позики).

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із листом за вих. №02/27-3 від 27.02.2026 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за кредитним договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021 разом із додатковими документами, наданими разом із листом за вих. №03/12-2 від 12.03.2026.

Листом за вих. №03/12-2 від 12.03.2026 позивач повідомив відповідача, що позивач на відповідача 27.02.2026 направляв заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за кредитним договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021. До вказаної заяви, серед іншого, додано копію заяви про злочин, яке 21.09.2022 направлялось до УСБУ в Запорізькій області у порядку ст. 214 КПК за фактом захоплення там знищення майна підприємства, розташованого на території с. Веселе Запорізької області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України. Разом із тим, зазначену заяву з доданими матеріалами було втрачено, внаслідок чого підприємство було змушене повторно звернутись до органу досудового розслідування. Так, Мелітопольським РУП ГУНП Запорізької області 02.03.2026 розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12026082140000016, за фактом порушення невстановленими особами з числа воєнних рф законів та звичаїв війни, захоплення майна, техніки, с/г продукції позивача, яка знаходилась місцем реєстрації підприємства: Запорізька область, с. Веселе, вул. Радянська, 31. Позивач повідомив відповідача, що наразі досудове розслідування триває. Також позивач долучив до вказаного листа витяг з ЄРДР і повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні, для відома та врахування при винесенні рішення про застосування мораторію за кредитним договором. Зазначені документи долучені до справи (арк. 45,49, том 1).

Суд відзначає, що в матеріалах справи наявна заява позивача від 01.09.2022 про злочин у порядку ст. 214 КПК України адресована засобами електронної пошти Управлінню СБУ в Запорізькій області (арк. 46-47, том 1), в якій позивач просив розпочати кримінальне правопорушення за фактом вчинення невстановленими особами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, з наданням витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зазначена заява про злочин у порядку ст. 214 КПК України була направлена на електронну адресу Управління СБУ в Запорізькій області - usbu_zap@ssu.gov.ua.

18.03.2026 відповідач листом за вих.№4705-1/02-4/2026 повідомив позивача, що Закон України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" (№4340-IX) набрав чинності 10.08.2025. Тож, кримінальне провадження, передбачене пп. 3 п. 23 розд. "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК, за твердженням відповідача, має бути відкрито не пізніше 09.09.2025. Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03.03.2026, який наданий позивачем разом із листом від 12.03.2026, дата надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення: 02.03.2026; дата та час внесення до ЄРДР: підписано за допомогою ЕЦП відомостей про заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення: 02.03.2026 17:22:22; дата реєстрації кримінального провадження 12026082140000016: 02.03.2026 17:26:24. Тобто, відповідач дійшов висновку, що кримінальне провадження 12026082140000016 за фактом незаконного захоплення майна, відкрито за межами строку, встановленого пп. 3 п. 23 розд. "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

З огляду на викладене відповідач дійшов висновку, що позичальник позивач не відповідає сукупності умов, встановлених п. 23 розд. "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України. На підставі викладеного відповідач відмовив позивачу у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за кредитним договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021.

Відповідно до п. 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у разі неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, або надання недостовірної інформації кредитор має право відмовити позичальнику у застосуванні мораторію. Рішення про відмову у застосуванні мораторію повинно бути вмотивованим. У разі прийняття кредитором рішення про відмову у застосуванні мораторію через невідповідність позичальника критеріям, передбаченим пп. 1, 5 п. 23 цього розділу, кредитор у рішенні про відмову зазначає: склад групи контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів; критерії, встановлені Національним банком України, на підставі яких кожен контрагент включений у групу пов`язаних контрагентів, та відповідне значення таких критеріїв; розрахунок сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, за останній звітний рік та за 2021 рік.

Суд доходить висновку, що відповідачу надано право відмовити у застосуванні мораторію, в разі не подання доказів в підтвердження обставин, зазначених у заяві або зазначення недостовірних відомостей. Тобто відмова є правом банку, а не його обов`язком з цих підстав.

Разом із цим, відповідно до пояснювальної записки до проєкту Закону України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» (яким доповнено розділ п. 23-29) зазначено таке обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту - внаслідок бойових дій на території України величезна кількість аграріїв втратили можливість нормального ведення своєї господарської діяльності. Окупація ворогом українських територій, знищення активів аграрних підприємств, загибель персоналу - ось далеко невичерпний перелік проблем, з якими стикнулися аграрії після 24.02.2022. Доступність фінансових ресурсів є нагальною потребою сільгоспвиробників для ведення бізнесу, забезпечення заробітної плати працівника, сплати податків державі. Однак наразі аграрії, які до 24.02.2022 здійснювали свою діяльність на територіях, що тепер стали тимчасово окупованими або територіями активних бойових дій, не мають змоги вести свою господарську діяльність належним чином, внаслідок чого не можуть вчасно виконувати свої зобов`язання перед банками-кредиторами за раніше залученими кредитами та лізингодавцями за договорами фінансового лізингу. Мета і завдання законопроєкту - проєкт Закону України розроблено з метою захисту інтересів підприємців, та в першу чергу аграріїв, які через збройну агресію Росії та пов`язану втрату заставленого майна втратили можливість вести відповідну господарську діяльність, внаслідок чого не можуть вчасно виконувати свої зобов`язання перед банками-кредиторами за раніше залученими кредитами та перед лізингодавцями за договорами фінансового лізингу. Прийняття законопроєкту дозволить захистити інтереси суб`єктів господарювання, які не мають змоги вести свою господарську діяльність належним чином, внаслідок чого не можуть вчасно виконувати свої зобов`язання перед банками-кредиторами за раніше залученими кредитами та перед лізингодавцями за договорами фінансового лізингу.

Для таких підприємств, відновлення виробництва можливо лише після завершення бойових дій та окупації. Відповідно, лише після цього у них з`явиться можливість продовжити обслуговування раніше отриманих кредитів. Спроби ж стягнути з них заборгованість вже зараз ведуть лише до їх остаточного банкрутства та у багатьох випадках втрати фізичними особами-поручителями житла та засобів для існування. Крім того, це веде до припинення ними підприємницької діяльності, що також знижує вірогідність повернення відповідних кредитів в майбутньому.

Отже метою для доповнення Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України п. 23-29 був захист аграріїв, які через тимчасову окупацію територій України, втратили можливість здійснювати свою господарську діяльність, та надання можливості обслуговувати кредити вже після закінчення воєнного стану. І саме досягнення мети Закону має вирішальне значення при розгляді банком заяв позичальників (боржників) та прийняття ним рішення про застосування чи відмову в застосуванні мораторію.

Оцінюючи докази в сукупності, суд доходить висновку про доведеність факту вибуття з володіння позичальника (позивача) не з його волі на території активних бойових дій, про це свідчать:

лист Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області вих.№0120/01-16 від 23.01.2023 про надання інформації щодо окупації Мелітопольського району Запорізької області;

заява позивача від 01.09.2022 про злочин у порядку ст. 214 КПК України на адресу Управління СБУ в Запорізькій області, в якій позивач зазначає про те, що Веселівська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 визнана територією, на якій ведуться бойові дії або тимчасово окупованою рф на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376. У зв`язку з введенням на території України воєнного стану, викликаного військовою агресією рф, підприємство вимушено було фактично припинити свою діяльність, керівництво та його працівники - виїхати з окупованої території. За таких обставин підприємство, його основні засоби виробництва, сільськогосподарська техніка, результати господарської діяльності - залишились на не підконтрольній Україні тимчасово окупованій території, внаслідок чого фактично втрачено можливість користуватись власним майном, здійснювати контроль за його схоронністю та займатися основним видом своєї діяльності. Враховуючи тривалий час окупації території, відсутність можливості користуватись власним майном та здійснювати контроль за його схоронність, є підстави вважати, що майно захоплено або знищено. Позивач у заяві просив розпочати кримінальне провадження за фактом вчинення невстановленими особами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, з наданням витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Перелік майна позивач додав до заяви;

лист Управління Служби безпеки України в Запорізькій області, в якому повідомлено про те, що стосовно надання інформації про стан розгляду заяви позивача про вчинення кримінального правопорушення від 21.09.2022, слідчим відділом Управління розглянуто. Зазначена заява позивача про вчинення кримінального правопорушення була розглянута у встановленому законом порядку та строк, про що заявнику надано відповідь. Проте, у вказаній заяві позивача про вчинення кримінального правопорушення не зазначено будь-яких фактичних обставин та дій, які можливо кваліфікувати як злочин, передбачений ст. 438 КК України. Враховуючи викладене, відсутні законні підстави для внесення викладених у зазначеній заяві позивача відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. Також СБУ в Запорізькій області повідомило, що у зв`язку із дією в Україні правового режиму воєнного стану, ведення діловодства в Управлінні здійснюється у спрощеному порядку, відтак всі журнали реєстрації та обліку вхідної та вихідної кореспонденції, а також заяви і відповіді на них не зберігаються більше одного року. З огляду на викладене, надати копію відповіді на заяву позивача за 2022 рік не видається за можливе;

повідомлення Мелітопольського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області про початок досудового розслідування від 02.03.2026, про те, що заява позивача про вчинення кримінального правопорушення, яка 02.03.2026 надійшла до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області зареєстрована до ЖЄО Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області за №177 від 02.03.2026. Відомості за даним фактом, 02.03.2026 внесені СВ Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082140000016. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 438 КК України;

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якому викладено такі обставини, що 02.03.2026 до чергової частини Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від керівника позивача (код - ЄДРПОУ 39305918) Павленка Євгена Івановича, про те, що з серпня 2022 року по теперішній час, невстановлені особи з числа військових рф та окупаційної адміністрації, порушуючи закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, незаконно захопили приміщенням товариства, яке розташована за юридичною адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Веселе, вул. Радянська, 31, у якому знаходилась офісна техніка та меблі, та викрали с/г продукцію та с/г техніку, яка знаходилась у складських приміщеннях, за адресами: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Веселе, вул. Радянська, 1А, 1Б та 1В, чим завдали товариству майнову шкоду. (ЄО №177 від 02.03.2026);

згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 №309, територія місця розташування та здійснення господарської діяльності позивача, а саме: вся територія Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 віднесена до тимчасово окупованої Російською Федерацією території.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у застосуванні мораторію порушує право позивача на цей мораторій відповідно до п. 23-29 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Крім того, суд вважає, що аналіз змісту п. 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України щодо граничної дати відкриття кримінального провадження для вирішення питання про застосування мораторію, свідчить про те, що застосування в нормі словосполучень "факт знищення.... майна .....може підтверджуватися....." вказує на можливість надання інших доказів, які свідчать про наявність підстав для введення мораторію.

Відповідно до п. 29 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у разі, якщо кредитор безпідставно прийняв рішення про відмову у застосуванні мораторію та встановлення цих обставин судом, мораторій вважається таким, що застосований з дня отримання кредитором заяви позичальника, передбаченої п. 24 цього розділу.

Судом встановлена обставина безпідставного прийняття рішення про відмову у застосуванні мораторію, а тому такий, відповідно до п. 29 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, може вважатися застосованим з дня отримання кредитором заяви позичальника.

Суд звертає увагу, що в умовах бойових дій на території (окупації), де знаходиться майно позивача, останній втратив можливість безперешкодного ведення своєї господарської діяльності. Окупація рф Веселівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області з 26.02.2022 віднесена до тимчасово окупованої російською федерацією території. Як наслідок знищення та розкрадання рухомого майна (техніки), з чим стикнувся позивач, який намагається використати можливість відтермінування кредитних зобов`язань, що запропонувала Держава позичальникам в умовах дії воєнного стану. Перебування майна в зоні досяжності російського агресора позбавляє позивача можливості вести свою господарську діяльність, отримувати дохід від цієї діяльності та, відповідно, виконувати свої зобов`язання перед банком-кредитором за залученим ним кредитом. Для позивача відновлення господарської діяльності можливо лише після завершення бойових дій та встановлення повного контролю Україною над територією. Намагання наразі продовжити активну роботу з повернення кредитів і стягнути з позичальника заборгованість призведе до банкрутства, припинення ним підприємницької діяльності та унеможливлення повернення відповідних кредитів в майбутньому.

З аналізу законодавства та поданої позивачем заяви з додатками вбачається наявність у сукупності всіх обумовлених п. 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України умов, що є підставою для застосування мораторію.

Таким чином суд вважає рішення відповідача про відмову у введенні мораторію з визначених ним підстав необґрунтованим, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини правомірності заявлених позовних вимог.

Водночас, належних доказів на підтвердження своїх доводів, викладених у заявах по суті, відповідач суду не надав.

Посилання відповідача на те, що за обставинами справи відсутній факт порушення кримінального провадження за фактом знищення майна не пізніше 09.09.2025, суд відхиляє, оскільки матеріали справи свідчать про те, що позивач ще у 2022 році, тобто своєчасно звернувся до правоохоронних органів, і обставини, у зв`язку з якими він звернувся до них, в подальшому все ж такі стали підставою для порушення кримінальної справи.

Щодо клопотання позивача (вх. 22.06.2026) про витребування доказів суд відзначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Тобто, подаючи клопотання про витребування доказів відповідач має чітко визначити докази та обставини, які такі докази можуть підтвердити. Більш того, вказати заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Оцінюючи зміст поданого позивачем клопотання суд доходить висновку, що позивач чітко не визначив докази, які суд має витребувати від відповідача. Також позивач не вмотивував, які саме обставини докази, які позивач просить суд витребувати від відповідача, можуть довести.

З огляду на викладене клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Володимира Мономаха, будинок 5; ідентифікаційний код 21322127) про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021, викладену в листі від 18.03.2026 за №4705-1/02-4/2026.

Зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Володимира Мономаха, будинок 5; ідентифікаційний код 21322127) застосувати до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ" (Україна, 72241, Запорізька обл., Веселівський р-н, село Веселе, ВУЛИЦЯ РАДЯНСЬКА, будинок 31; ідентифікаційний код 39305918) мораторій на виконання грошового зобов`язання на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов`язаннями за договором №29921/ЮКР-579/0 від 28.10.2021, що включає основну суму боргу, проценти, комісії та інші платежі, із зупиненням їх нарахування, забороною примусового виконання зобов`язань (у тому числі звернення стягнення на предмет застави та інше майно товариства), на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після дня його припинення чи скасування з моменту звернення із заявою про застосування мораторію.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "РАДАБАНК" (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Володимира Мономаха, будинок 5; ідентифікаційний код 21322127) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАВРІЧЕСЬКЕ МБ" (Україна, 72241, Запорізька обл., Веселівський р-н, село Веселе, ВУЛИЦЯ РАДЯНСЬКА, будинок 31; ідентифікаційний код 39305918) 5.324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири грн 80 к.) судового збору.

Видати наказ(и) після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 23.09.2026.

Суддя С.А. Дупляк