Рішення № 139977144, 23.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4412/26

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акцінерного товариства "Українська залізниця", м Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 92 057, 88 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-Відповідач), про стягнення заборгованості в розмірі 92 057, 88 грн., з яких: 87 582, 60 грн. плати за користування вагонами, 4 475, 28 грн. збір за зберігання вантажу.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року відкрито провадження у справі №904/4412/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідач у відзиві на позов просить суд відмовити в задоволенні заявлених вимог, посилаючись на положення листа АТ «Українська залізниця» № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 щодо виняткових умов звільнення замовників від плати за користування вагонами та відповідних зборів під час дії воєнного стану, зокрема щодо невключення до часу користування вагоном періоду дії комендантської години.

Також Відповідач посилається на те, що вагони у спірний період подавалися з порушенням умов договору про експлуатацію під`їзної колії.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення ухвалено без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2020 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі замовник, відправник, вантажоодержувач, платник, відповідач), укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою.

Надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: перевізним документом (накладною, згідно з якою перевізником виконано умови договору перевезення), накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (пункт 1.4 Договору).

Приписами пункту 1.5 Договору встановлено, що договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до п. 9.3. та п. 9.4. договору та законодавства.

Згідно з пунктом 1.9 Договору перевізник, за результатом розгляду заяви (акцепту), направляє замовнику у власній інформаційній системі перевізника повідомлення з накладенням КЕП:

- або про мотивоване повернення без розгляду заяви (акцепту) із зазначенням причин для такого повернення;

- або про дату укладення договору, присвоєння Замовнику коду Замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером договору з замовником.

До отримання повідомлення про укладення договору, друга сторона має право відкликати свою заяву (акцепт) про прийняття пропозиції укласти договір.

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (пункт 1.10 договору).

Приписами пункту 3.4 Договору встановлено, що замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника (крім випадків визначених у договорі про надання послуг перевезення вантажів залізничним транспортом з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника, якщо такий договір укладений між сторонами): під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі плата за користування власними вагонами перевізника).

Згідно з пунктом 3.4.3 договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в п. 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до Правил користування вагонами.

Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках вказаних в п. 3.4 договору, здійснюється відповідно до правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до правил користування вагонами.

Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.

14 грудня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі залізниця) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі власник колії, ПрАТ «ПівнГЗК») укладено договір № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», яка примикає до станцій Терни і Рядова Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2026 за накладними №№41231978, 41231994, 41232018, 41231952, 41221813, 41232034, 41232000, 41231960, 41221912, 41231986, 41232109, 41232125, 41232042, 41232067, 41232117, 41232091, 41232133, 41232059, 41232075, 41232141, 41232182, 41232208, 41232281, 41232349, 41232364, 41232356, 41232158, 41232166, 41232174, 41232414, 41232422, 41232372, 41232448, 41232430, 41232380, 41232398, 41232406, 41232497, 41232489, 41232505, 41232455, 41232463, 41232471 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ «Північний ГЗК» порожні власні вагони .

На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони було затримано за наказами № 48 від 12.03.2026, №57 від 12.03.2026, №64 від 13.03.2026, №72 від 13.03.2026, №77 від 16.03.2026, №80 від 17.03.2026, №82 від 18.03.2026, №85 від 19.03.2026 через зайнятість колій на станції призначення Рядова з вини одержувача ПрАТ «Північний ГЗК».

Накази про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення було видано через наявність на коліях станції призначення Рядова неприйнятих ПрАТ «Північний ГЗК» вагонів, що надійшли на його адресу та які заважали залізниці виконувати технологічні операції з вантажами.

За фактом затримки станцією Інгулець у порядку, передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №12 від 12.03.2026, №11 від 12.03.2026, №13 від 12.03.2026, №13 від 12.03.2026, №15 від 13.03.2026, №15 від 13.03.2026, №17 від 13.03.2026, №17 від 15.03.2026, №21 від 16.03.2026, №20 від 16.03.2026, №22 від 17.03.2026, №21 від 17.03.2026, №23 від 18.03.2026, №22 від 18.03.2026, №24 від 19.03.2026, №23 від 19.03.2026; акти загальної форми ГУ-23 №№65, 66 від 12.03.2026, №№ 68, 70 від 12.03.2026, №№ 74, 76 від 13.03.2026, №82 від 13.03.2026, №85 від 15.03.2026, №№91, 92 від 16.03.2026, №№102, 104 від 17.03.2026, №№107,108 від 18.03.2026, №№112, 113від 19.03.2026.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 №№23039048, 24039040, 24039041, 03049045, 09049047, 21039058 та збір за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №№ 23039048 в загальній сумі 92 057,88 грн. (з ПДВ).

Відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку працівниками ПрАТ «Північний ГЗК» було підписано із запереченням, згідно якого Відповідач не визнає своєї вини в затримці та зазначає, що затримка вагонів на підходах до станції Рядова сталася не з вини комбінату: вагони прийнято до перевезення понад добові заявки відвантаження готової продукції та після закінчення дії акту ф.ГУ-23а №12 з 12.03.2026 21год. 30хв. до 13.03.2026 02год. 40хв. існувала можливість доставити вагони до пункту призначення; вагони не подавалися на під`їзну колію зважаючи на закінчення термінів деповського ремонту.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем 92 057, 88 грн., з яких: 87 582, 60 грн. плати за користування вагонами, 4 475, 28 грн. збір за зберігання вантажу.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу перевізник зобов`язується доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі у встановлений строк, а вантажовідправник зобов`язаний сплатити встановлену плату за перевезення. При цьому згідно з частиною другою статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін визначаються транспортними кодексами, статутами та іншими нормативно-правовими актами, а також можуть деталізуватися у відповідних договорах.

Згідно із статтями 2, 5 Статуту залізниць України цей Статут визначає права, обов`язки та відповідальність залізниць і підприємств, що користуються залізничним транспортом, а затверджені на його підставі правила перевезення є обов`язковими для всіх юридичних осіб. Для обслуговування підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування використовуються залізничні під`їзні колії, взаємовідносини щодо експлуатації яких визначаються відповідними договорами (пункти 64, 71 Статуту).

Час перебування вагонів під навантаженням або вивантаженням, а також час їх перебування на під`їзних коліях визначається з моменту передачі вагонів підприємству до моменту їх фактичного прийняття залізницею після завершення вантажних операцій.

Відповідно до статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що прибув на його адресу, у встановлені строки. Вантажі зберігаються на станції безоплатно протягом однієї доби, після чого за їх зберігання справляється плата, визначена тарифами.

Статтею 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправники, вантажоодержувачі та власники під`їзних колій вносять відповідну плату. При цьому до часу користування вагонами включається і час затримки вагонів на станціях призначення або на підходах до них у разі очікування подачі під вантажні операції з причин, що залежать від вантажоодержувача або власника під`їзної колії. Звільнення від плати можливе лише у випадках, прямо передбачених законодавством, зокрема коли затримка виникла з вини залізниці.

Нормами Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами та нарахування плати здійснюється за відомістю форми ГУ-46, яка складається на підставі пам`яток про подавання та забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23 та інших документів, що фіксують відповідні обставини.

Загальний час користування вагонами включає як час їх перебування у розпорядженні вантажовласника, так і час затримки з його вини.

Водночас пунктом 16 зазначених Правил встановлено вичерпний перелік випадків, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами, зокрема у разі стихійного лиха, аварії або подання вагонів у кількості, що перевищує погоджену переробну спроможність підприємства, або ж у разі затримки прийняття вагонів залізницею.

Крім того, відповідно до Правил зберігання вантажів та положень Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, у разі якщо одержувач не вивіз вантаж зі станції у встановлений строк, з нього справляється збір за зберігання вантажу незалежно від місця затримки вагонів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що на станціях затримки були складені відповідні акти форми ГУ-23 та інші передбачені нормативними актами документи, на підставі яких позивачем здійснено розрахунок плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу відповідно до Тарифного керівництва №1.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність чинному законодавству.

З матеріалів справи також убачається, що затримка вагонів на підходах до станції призначення була спричинена скупченням на станції вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з їх несвоєчасним прийняттям та невивільненням колій підприємством. Ці обставини підтверджені належними доказами, зокрема актами загальної форми, складеними відповідно до вимог законодавства. Позивачем було своєчасно повідомлено відповідача про готовність передати вагони на його під`їзну колію, проте відповідач не вжив необхідних заходів для їх прийняття.

Суд врахував, що відповідно до статті 73 Статуту залізниць України відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентами, що здійснюють діяльність на під`їзній колії підприємства, несе саме підприємство власник такої колії. Водночас відповідач не надав доказів, які б свідчили про наявність обставин, що звільняють його від обов`язку сплачувати плату за користування вагонами або збір за зберігання вантажу.

Оцінюючи доводи відповідача щодо необхідності виключення з часу користування вагонами періоду дії комендантської години суд зазначає, що запровадження комендантської години саме по собі не є безумовною підставою для звільнення від відповідних платежів. Законодавством про правовий режим воєнного стану передбачено, що встановлені обмеження не поширюються на діяльність об`єктів критичної інфраструктури, до яких належить залізничний транспорт. При цьому відповідач не надав доказів припинення роботи його під`їзних колій у період комендантської години, не повідомляв залізницю про неможливість приймання вагонів у нічний час та не ініціював внесення змін до договору щодо режиму подавання та забирання вагонів. Також у матеріалах справи відсутні акти, які б засвідчували наявність обставин, що відповідно до телеграмного розпорядження могли б бути підставою для звільнення від плати.

З огляду на приписи статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України саме відповідач повинен був довести обставини, на які посилається як на підставу своїх заперечень, однак таких доказів суду не надано. Натомість надані позивачем документи суд обґрунтовано визнав належними, допустимими та більш вірогідними доказами у розумінні статей 78 79 ГПК України.

Суд відхиляє доводи Відповідача про те, що вагони у спірний період подавалися з порушенням умов договору про експлуатацію під`їзної колії.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували подання вагонів у кількості, що перевищує погоджену переробну спроможність підприємства або умови договору.

Самі по собі зауваження, внесені представниками відповідача до відомостей плати за користування вагонами форми ГУ-46, не можуть розцінюватися як належний доказ відсутності вини підприємства, оскільки вони не підтверджені жодними іншими документами та спростовуються актами, складеними станціями затримки відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд зазначає, що твердження Відповідача про відсутність у Позивача достатніх правових підстав для нарахування спірних платежів спростовується встановленими обставинами та наданими позивачем доказами, зокрема актами затримки вагонів, відомостями плати за користування вагонами та розрахунками, виконаними відповідно до вимог Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами, Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва №1.

Враховуючи вищевикладене, за сукупністю встановлених обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 92 057, 88 грн., з яких: 87 582, 60 грн. плати за користування вагонами, 4 475, 28 грн. збір за зберігання вантажу, підлягають задоволенню в повному обсязі

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 87 582, 60 грн. плати за користування вагонами, 4 475, 28 грн. збору за зберігання вантажу, 2662,40 грн. витрати зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський