Рішення № 139975448, 22.09.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/530/26

Провадження № 2/581/419/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У липні 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 20 лютого 2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір №591050342, відповідно до умов якого, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 16520 грн 00 коп, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 20 лютого 2021 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених пунктами договору. У наступному 17 травня 2021 року укладено договір факторингу №2 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «Флексіс», відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №591050342 від 20 лютого 2019 року, 18 травня 2021 року укладено договір факторингу №18-05/21 між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №591050342 від 20 лютого 2019 року, та 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №591050342 від 20 лютого 2019 року. Зазначало, що станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитом не сплачуються. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №591050342 від 20 лютого 2019 року у розмірі 16934 грн 77 коп, яка складається з: суми заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 8068 грн 73 коп, суми заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 7256 грн 07 коп, суми заборгованості за пенею у розмірі 884 грн 32 коп, суми інфляційних витрат у розмірі 538 грн 64 коп, суми 3% річних в розмірі 187 грн 01 коп; яку разом із судовим збором та витратами на професійну правничу допомогу товариство просило суд стягнути з відповідача.

Позиція позивача, відповідача по даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 24 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористалася, судом вжито заходів для її повідомлення про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання з дотриманням вимог статей 128, 130 ЦПК України.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

20 лютого 2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання оферти на укладення угоди про надання кредиту №591050342. Зазначеним договором передбачені такі умови: тип кредиту «Кредит готівкою»; сума кредиту 16520 грн.; процентна ставка 19,99 % річних; строк кредиту 24 місяці; дата повернення кредиту 20 лютого 2021 року, комісійна винагорода 2,75 % від суми кредиту.

Додаток № 1 до угоди про надання кредиту №591050342 від 20 лютого 2019 року містить графік платежів та розрахунок сукупності вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, з якого вбачається, що кредит надається на строк 24 місяці, сума кредиту 16520 грн, проценти за користування кредитом 3657,23 грн, розрахункове обслуговування 10903,20 грн, загальна вартість кредиту 31080,43 грн. Дата щомісячного платежу до 30 числа кожного місяця у розмірі мінімального щомісячного платежу 1295,02 грн. (а.с. 29).

Із копії паспорта споживчого кредиту вбачається, що підписавши його, ОСОБА_1 підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування (а.с.30).

Оферта на укладення угоди про надання кредиту №591050342, графік платежів, паспорт споживчого кредиту підписані власноручним підписом відповідача.

Із виписок з особового рахунку, відкритого у АТ «АЛЬФА-БАНК», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», на ім`я ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_1 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами у період із 20 лютого 2019 року по 17 травня 2021 року та вносила кошти на періодичне погашення заборгованості. 12 травня 2020 року ОСОБА_1 востаннє внесла платіж на погашення заборгованості за договором на суму 1500 грн (а.с.100-113).

Згідно з наданого АТ «Сенс Банк» розрахунку заборгованості по кредитному договору №591050342 від 20 лютого 2019 року станом на 20 квітня 2021 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 16209 грн 12 коп., з яких: 8068 грн 73 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1350 грн 17 коп - сума заборгованості за відсотками, 5905 грн 90 коп - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, 884 грн 32 коп сума заборгованості за штраф. Також вбачається, що відповідач сплатила всього 17455 грн, які були зараховані на погашення: тіла кредиту в сумі 8451 грн 27 коп, відсотків за користування кредитом в сумі 2890 грн 75 коп, комісії за обслуговування кредиту в сумі 4997 грн 30 коп, штрафу у сумі 1115 грн 68 коп (а.с. 114).

17 травня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «Флексіс» укладено договір факторингу №2, у відповідності до умов якого, АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №591050342 від 20 лютого 2019 року, що укладений між АТ «АЛЬФА-БАНК» та боржником ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з реєстру боржників від 17 травня 2021 року до договору факторингу №2 від 17 травня 2021 року ТОВ «ФК «Флексіс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16209 грн 12 коп., з яких: 8068 грн 73 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7256 грн 07 коп - сума заборгованості за відсотками та комісією, 884 грн 32 коп сума заборгованості за штрафом (а.с.33-35, 40-42).

18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №18-05/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №591050342 від 20 лютого 2019 року, що укладений між АТ «АЛЬФА-БАНК» та боржником ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з реєстру боржників від 18 травня 2021 року до договору факторингу №18-05/21 від 18 травня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16209 грн 12 коп., з яких: 8068 грн 73 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7256 грн 07 коп - сума заборгованості за відсотками та комісією, 884 грн 32 коп сума заборгованості за штраф (а.с.43-45, 56-58).

Згідно з наданого ТОВ «Вердикт капітал» розрахунку заборгованості по кредитному договору №591050342 від 20 лютого 2019 року станом на 10 березня 2023 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 16934 грн 77 коп, яка складається з: суми заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 8068 грн 73 коп, суми заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 7256 грн 07 коп, суми заборгованості за пенею у розмірі 884 грн 32 коп, суми інфляційних витрат у розмірі 538 грн 64 коп, суми 3% річних в розмірі 187 грн 01 коп (а.с. 31).

10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитним договором ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення право вимоги №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, у тому числі за кредитним договором №591050342 від 20 лютого 2019 року, що укладений між АТ «АЛЬФА-БАНК» та боржником ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з реєстру боржників від 10 березня 2023 року до договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 березня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №591050342 від 20 лютого 2019 року в сумі 16934 грн 77 коп, яка складається з: суми заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 8068 грн 73 коп, суми заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 7256 грн 07 коп, суми заборгованості за пенею у розмірі 884 грн 32 коп, відповідальність за порушення грошового зобов`язання в розмірі 725 грн 65 коп (а.с. 60-62 зворотна сторона, 72).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №591050342 від 20 лютого 2019 року станом на 9 липня 2026 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 16934 грн 77 коп, яка складається з: суми заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 8068 грн 73 коп, суми заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 7256 грн 07 коп, суми заборгованості за пенею у розмірі 884 грн 32 коп, суми інфляційних витрат у розмірі 538 грн 64 коп, суми 3% річних в розмірі 187 грн 01 коп (а.с.32).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Висновки суду по суті заявлених вимог

1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, нормами Закону України «Про споживче кредитування» та умовами кредитного договору від 20 лютого 2019 року, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_1 укладання кредитного договору, її звернення до АТ «Альфа-Банк», зазначаючи бажаний розмір кредиту, надання нею необхідних для укладення договору особистих даних, зокрема, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону (а.с.27).

Кредитний договір підписаний власноручним підписом відповідача, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.

Із наданих позивачем суду розрахунків вбачається неповне повернення відповідачем отриманих кредитних коштів у строки, визначені кредитним договором.

2. Щодо позовної вимоги про стягнення штрафу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Із матеріалів справи вбачається, що умовами кредитного договору (ні в оферті, ні в акцепті, ні нормами окремо складеного Договору) не передбачено застосування певних штрафних санкцій (штрафу, пені) у разі порушення кредитного зобов`язання. Також у матеріалах справи відсутня роздруківка повного тексту діючої Угоди про споживчий кредит (Договору про банківське обслуговування фізичних осіб), яка розміщена на сайті Банку, та зміст якої підписаний сторонами по справі. Із урахуванням цього, суд уважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 884 грн 32 коп штрафу у зв`язку з її необґрунтованістю (а.с.27,28).

3. Щодо позовної вимоги про стягнення процентів, до яких включена комісійна винагорода за обслуговування кредиту, суд зазначає наступне.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Тобто Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За змістом з п.1 Оферти та Акцепта угоди про надання кредиту від 20 лютого 2019 року під час користування кредитом Банк надає позивальнику послуги з розрахунково-касового обслуговування шляхом встановлення комісійної винагороди за обслуговування кредиту в розмірі 2,75 % від суми кредиту, зазначеному в Акценті. Разом із цим, у наданому суду розрахунку загального боргу банк обраховує борг по комісії за обслуговування кредиту окремо за період з 20 лютого 2019 року по 20 січня 2021 року в розмірі 5909 грн 90 коп, а також окремо борг по відсоткам за користування кредитом за вказаний період 1350 грн 17 коп. У п. 6172 Додатку № 2 до договору факторингу від 17 травня 2021 року, укладеного між АТ «Альфа-банк» та ТОВ ФК «Флексіс», банк передав фактору вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 16209 грн 12 коп, із них 7256 грн 07 коп сума боргу по процентам та комісії, та в подальшому зазначену об`єднана сума боргу в розмірі 7256 грн 07 коп заявлена позивачем до стягнення у позові в якості нарахованих процентів на дату відступлення права вимоги (а.с. 4,27,28,40-41,114).

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 виснувано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг за розрахункове-касове обслуговування кредиту і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/16902/16-ц (провадження № 61-9391зпв18) також зазначено, що пункт кредитного договору, за яким позичальник у день надання йому кредиту за договором сплачує кредитору плату за ініціювання кредиту, є платою споживача кредиту за дії банку щодо встановлення правовідносин, а саме укладення договору, а тому банк не дотримався вимог пункту 3.6 Правил № 168, згідно з яким банк не має права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь або що їх вчиняє банк або споживач із метою встановлення, зміни або припинення правовідносин. Проте у суду відсутні підстави вважати, що оспорюваний договір кредиту є недійсним у цілому, оскільки несправедливість пункту договору про плату за ініціювання кредиту сама по собі не впливає на зміст договору, його істотні умови, цілі, яких прагнули досягти сторони при укладенні цього договору, необхідності у зв`язку із цим змінювати інші умови договору, а також змінювати суть та зміст правовідносин сторін тощо.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) наведено правовий висновок про те, що у відповідності до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил № 168, які були чинними на момент укладення спірного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, такі умови договору порушують публічний порядок.

Отже, на думку суду, встановлення позикодавцем такої плати заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у відповідній редакції закону станом на день виникнення спірних правовідносин), у зв`язку з чим заборгованість за процентами в розмірі 7256 грн 07 коп підлягає зменшенню на розмір обрахованої комісії 5905 грн 90 коп і відповідно дорівнює 1350 грн 17 коп. Суд окремо зазначає, що у стягненні такої комісії необхідно відмовити у силу норм частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», так як визнає вищенаведені норми кредитного договору нікчемними. Застосовуючи наслідки недійсного правочину, суд не вбачає підстав для стягнення зазначеної комісії із відповідача на користь позивача у структурі обрахованих процентів. Із огляду на вищенаведене у задоволенні цієї частини вимоги слід відмовити у зв`язку із її безпідставністю.

4. Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Відповідно до розрахунку заборгованості 3 % річних та інфляційні втрати нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» по кредитному договору № 591050342 від 20 лютого 2019 року за період з 18 травня 2021 року по 23 лютого 2022 року, тобто до введення воєнного стану в Україні, а тому підлягають задоволенню на суму в розмірі 725 грн 65 коп.

Разом із цим, із матеріалів справи вбачається, що сума сплачених відповідачем коштів на погашення боргу в загальному розмірі 17455 грн була зарахована на погашення частини тіла кредиту в сумі 8451 грн 27 коп, відсотків за користування кредитом в сумі 2890 грн 75 коп, комісії за обслуговування кредиту в сумі 4997 грн 30 коп, штрафу у сумі 1115 грн 68 коп. Оскільки, судом встановлено, що грошові кошти на погашення кредиту неправомірно були зараховані на погашення комісії за обслуговування кредиту в сумі 4997 грн 30 коп та штрафу у сумі 1115 грн 68 коп, а тому вони підлягають відрахуванню від загальної суми боргу.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 591050342 від 20 лютого 2019 року у загальному розмірі 4031 грн 57 коп (10144 грн 55 коп (8068 грн 73 коп (тіло кредиту) + 725 грн 65 коп (інфляційні втрати та 3 % річних) + 1350 грн 17 коп (відсотки з відрахованою комісією) 4997 грн 30 коп (сплачена комісія)1115 грн 68 коп (сплачений штраф), з яких: 4031 грн 57 коп суми заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), що відповідає вимогам ст. 534 ЦК України.

5. Крім того, ураховуючи той факт, що АТ «Альфа-Банк» на підставі договору факторингу від 17 травня 2021 року №2 відступлено права вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Флексіс», ТОВ «ФК «Флексіс» на підставі договору факторингу від 18 травня 2021 року №18-05/21 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу від 10 березня 2023 року №10-03/2023/01 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст. 513 ЦК України.

Також, суд уважає, що право позивача на майно у виді наданих у користування грошових коштів та процентів на них також захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі грошові кошти в автономному значенні є майном фінансової установи, яке добровільно та у визначені строки не повертається іншою особою (відповідачем у даній справі) (п.27-35 рішення Європейського суду з прав людини від 05 жовтня 2011 року у справі від 11 липня 2017 року у справі «Moreira Ferreira v. Portugal»).

Розподіл судових витрат по справі

Із матеріалів справи убачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 грн 40 коп. На підставі ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 23,8 % від заявлених у позові у сумі 633 гривень 65 копійок.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» ТОВ «Коллект Центр», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги №720 від 1 червня 2026 року, витяг з акту №23 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2026 року АО «Лігал Ассістанс» ТОВ «Коллект Центр» із детальним описом робіт (наданих послуг) на суму 9000 грн 00 коп (а.с.43-45, 47-48, 49,50).

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов`язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.

Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, а також із урахуванням ціни позову та частково задоволених судом позовних вимог заявлені витрати є необґрунтовано завищеними та не відповідають критеріям реальності й пропорційності таких витрат щодо предмету спору, включаючи ціну позову та складність справи. Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнути з відповідача зменшений розмір цих витрат у сумі 3000 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п.148,149 постанови від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265, 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №591050342 від 20 лютого 2019 року у розмірі 4031 (чотири тисячі тридцять одна) гривня 57 (п`ятдесят сім) коп, яка складається з: суми заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) у розмірі 4031 (чотири тисячі тридцять одна) гривня 57 (п`ятдесят сім) копійок.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про стягнення відсотків за користування кредитом, штрафу, інфляційних збитків та трьох відсотків річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 633 гривень 35 копійки повернення судового збору та 3000 грн 00 коп понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення суду складено 22 вересня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко