Рішення № 139973868, 22.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11512/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чепи М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , згідно з якою просить:

стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №71545569 у розмірі 22187,50 грн, з яких: 7178,50 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00 грн сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 15000,00 грн сума заборгованості за пенею; 0,00 грн комісія за надання кредиту;

стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» понесені судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 7 березня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у кредит №71545569.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №10 від 25.07.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24187,50 грн, з яких: 7500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 562,50 грн сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 15000,00 грн сума заборгованості за пенею; 1125,00 грн комісія за надання кредиту.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач частково виконав своє зобов`язання, оскільки після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній здійснив два платежі 03.02.2026 у розмірі 1000,00 грн та 16.02.2026 року у розмірі 1000,00 грн для погашення існуючої заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №71545569 в розмірі 22187,50 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.08.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, при цьому заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву, згідно з якою просить розглянути справу без її участі. Щодо позовних вимог у частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу позов визнає, зазначивши, що наслідки вказаної процесуальної дії їй відомі. У позовній вимозі щодо стягнення суми заборгованості за пенею просить відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71545569, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 7500 грн на власні потреби, строком на 30 календарних днів з 07.03.2025 до 05.04.2025, зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою у розмірі 0,250 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісії за видачу кредиту в сумі 1125,00 грн, що складає 15,00% від суми кредиту (п. 2.2.1.- п. 2.2.4 кредитного договору).

Згідно з п. 5.6 кредитного договору, договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 кредитного договору для отримання кредиту, позичальник має бути зареєстрований в ІКС, для чого він проходить процедуру реєстрації на сайті. Реєстрація на сайті відбувається на сторінці реєстрації. Для проходження процедури реєстрації, позичальник заповнює всі поля форми реєстрації, керуючись, при необхідності, підказками сайту. При реєстрації на сайті, позичальник вказує дані своєї банківської картки, на яку він хоче отримати кредит. Зазначена картка проходить прив`язку до особистості позичальника і верифікацію. При проходженні процедури верифікації картки позичальник вводить у відповідне поле код операції, отриманий від свого банку. При проходженні процедури верифікації позичальник надає згоду на обробку своїх персональних даних та підтвердження ознайомлення з політикою конфіденційності.

Згідно з п. 4.1 кредитного договору після реєстрації на сайті (та/або мобільному додатку) в ІКС та створення особистого кабінету, позичальник подає заявку на отримання кредиту шляхом вибору на сайті бажаних умов надання кредиту: суми та строку кредиту.

Згідно з п. 5.8, 5.9 кредитного договору на вказану позичальником в ІКС електронну пошту та/або номер телефону надсилається одноразовий ідентифікатор, що генерується під час проходження позичальником процедури укладення договору. Прийняття позичальником оферти (Акцепт) та укладання (підписання) договору здійснюється шляхом надсилання електронного повідомлення про акцепт оферти, підписане одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес»» листом від 08.01.2026 за вих. №КД-000103584/ТНПП підтверджено успішність наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»: дата 07.03.2025; номер платежу 911e04ac-8306-45e6-afdd-de0876735121; сума 7500,00 грн; отримувач Митричка Вікторія, маска картки НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики №71545569 від 07.03.2025 за період з 25.07.2025 по 30.06.2026 заборгованість відповідача станом на 30.06.2026 становить 22187,5 грн, з яких нараховано 7187,50 грн заборгованості за основною сумою боргу; 15000,00 грн заборгованості за пенею.

27.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» (фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) укладено договір факторингу №27/03/25, згідно з яким останнє відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» право грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, згідно з реєстром боржників, в тому числі відносно відповідача в розмірі 24187,50 грн, у тому числі: 7500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 562,50 грн сума заборгованості за відсотками, 1125 грн сума комісії за видачу кредиту; 15000 грн за пенею, що підтверджується договором факторингу та витягом з реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу (порядковий номер у реєстрі 3936).

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24187,50 грн.

Відповідач не виконав свого обов`язку, надані йому кошти за договором позики №71545569 в строк, передбачений договором, не повернув.

Після відступлення права вимоги фактору, відповідач частково виконав своє зобов`язання та здійснив два платежі 03.02.2026 у розмірі 1000 грн; 16.02.2026 у розмірі 1000 грн, що підтверджено розрахунком заборгованості.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За положеннями до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін)його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частини перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою та другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті третьої Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20) та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20 (провадження №61-18967св20), які відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено договір позики, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При підписанні договору про надання кредиту сторони погодили умови надання всіх послуг, зокрема, суму кредиту, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору вбачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним договором кредиту, та у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов зазначеного договору у позивача, як кредитора за спірними зобов`язаннями, виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість за кредитом.

Суд погоджується із розрахунком позивача щодо суми заборгованості за простроченим платежем по тілу кредиту, а також враховує, що відповідачем визнається позов у цій частині вимог та не надано відомостей, що свідчать про погашення нею заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором у добровільному порядку.

За положеннями частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приймає визнання позову відповідачем у справі в частині стягнення 7178,50 грн основного розміру заборгованості, оскільки така процесуальна дія не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставини, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором, у передбачений в договорі строк кошти (суму кредиту) не повернула, а тому з неї на користь позивача слід стягнути за договором позики №71545569 від 07.03.2025 неповернуті тіло кредиту у розмірі 7178,50 грн.

Разом з тим, суд вважає відсутніми підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 15000 грн з огляду на наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року в справі №320/8618/15-ц (провадження №61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого у період дії воєнного стану, то підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 15000 грн необхідно відмовити.

Таким чином, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним договором позики №71545569 від 07.03.2025, право вимоги за яким перейшло до позивача, належним чином не виконала, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 7178,50 грн, з яких: 7178,50 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 862,60 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 223, 259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повергнення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №71545569 від 07.03.2025 у розмірі 7178 (сім тисяч сто сімдесят вісім) гривень 50 копійок за основною сумою боргу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 862 (вісімсот шістдесят дві) гривні 6 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 22 вересня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик