Рішення № 139972042, 31.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/7584/26

Провадження №2-а/751/117/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого-судді Ченцової С.М.,

секретар судового засідання Барбаш М.І.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Управління патрульної поліції у Чернігівській області

відповідач Департамент патрульної поліції

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕГА № 2061236 від 04.07.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 85 гривень, закриття провадження у справі за відсутністю події та складу правопорушення.

Позов обґрунтовано тим, що постановою інспектора 1 взводу 1 роти батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Головач К.О. серії ЕГА №2061236 від 04.07.2026 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 85 грн за ч. 1 ст. 178 КУпАП, за те, що 04.07.2026 року в м. Чернігові, по вул. Мазепи, 3, перебував у громадському місці у п`яному вигляді, ображав людську гідність і громадську мораль, що виражалось у розхитуванні при ходьбі зі сторони в сторону, мав запах алкоголю з порожнини рота.

Однак, зазначена постанова є неправомірною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків поліцейського фактичним обставинам справи та відсутністю події правопорушення, з огляду на таке.

Не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт появи у п`яному вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та наявності складу адміністративного правопорушення в діях, що підтверджено належними доказами.

04.07.2026 року, перебуваючи вдома, отримав від дружини свого родича телефонний дзвінок, де вона пояснила, що її чоловіка ОСОБА_2 було зупинено патрульною поліцією, які після оголошення підозри про вживання ним наркотиків повезли його на вул.Щорса, 3. Разом зі ОСОБА_2 в автомобілі перебувала його вагітна дружина з дворічним сином. Позивач, зі своїм кумом терміново виїхали щоб її з дитиною відвезти додому. Після того як вони відвезли жінку додому, вони направилися до лікарні, з метою з`ясування причини чому поліція покинула вагітну жінку з дитиною на трасі, не дочекавшись прибуття родичів.

Зазначає, що після прибуття до Чернігівської психоневрологічної лікарні, напередодні жодних алкогольних напоїв не вживав, мав охайний зовнішній вигляд, біля приміщення лікарні у позивача з поліцейським виникла суперечка щодо законності їх дій. На його запитання про причини такого вчинку щодо вагітної жінки, йому відповіли, що не зобов`язані були турбуватися про її безпеку. Запідозривши, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, поліцейським було викликано чотири екіпажі патрульної поліції. В одному з викликаних автомобілів патрульної поліції був присутній представник ТЦК, що вказувало на певний тиск щодо них. Побачивши, що на місці ведеться проста розмова і немає криків, чи інших хуліганських дій, вони просто спостерігали за розмовою з патрульним по ОСОБА_3 , але в подальшому патрульний дав доручення своїй колезі скласти постанову за те, що вони були в стані сп`яніння, і хиталися зі сторони в сторону. При цьому, поліцейські жодної перевірки не проводили, продути в «Драгер» чи пройти огляд в медичному закладі, хоча він був поряд, не пропонували. Після повідомлення поліцейським про виклик адвоката вони роз`їхалися.

Вважає, що складена постанова за ч. 1 ст. 178 КУпАП ґрунтується виключно на суб`єктивних оцінках поліцейських. Разом з тим, у ній не вказано яким саме чином поведінка позивача принижувала людську гідність чи мораль, та які загальноприйняті норми поведінки у суспільстві порушив позивач.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Оскаржувана постанова не містить жодних посилань на будь-які докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

17.08.2026 року на адресу суду надійшов відзив Департаменту патрульної поліції, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2061236 від 04.07.2026 року залишити без змін.

Заперечення обґрунтовані тим, що позивачем пропущений строк на оскарження постанови. Оскаржувана постанова винесена 04.07.2026 року, позивач з позовом звернувся до суду тільки 17.07.2026 року, посилаючись на неможливість звернення до суду у встановлені строки через начебто невручення копії, та отримання копії постанови лише 16.07.2025 року. Звертають увагу, що подія фіксувалася на портативний відео реєстратор. Позивач проігнорував неодноразово пропозицію поліцейських про отримання копії постанови. Відмова позивача від отримання спірної постанови призвела до набрання нею законної сили та розпочала відлік строку на її оскарження, оскільки саме з цього моменту позивач був обізнаний про її існування, та у разі наявності сумнівів в її законності міг скористатись правом захисту своїх прав. Оскільки позивачем був пропущений строк звернення, а надані докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку відсутні, то відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Так, 04 07.2026 року о 16 год 44 хв екіпажем патрульної поліції під час несення служби по охороні громадського порядку за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 3 було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який перебував в громадському місці у п`яному вигляді та своєю поведінкою ображав людську гідність та громадську мораль, що виражалось у розхитуванні даної особи при ходьбі із сторони в сторону та мав запах алкоголю з порожнини роту. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейськими було заявлено вимогу про пред`явлення особами документів, що посвідчують особу. З отриманих документів, було встановлено, що однією з осіб був ОСОБА_1 .

Головач Катерина Олександрівна є уповноваженим працівником патрульної поліції, проходить службу на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області ДПП, має звання лейтенант поліції, отже, у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема за ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Виявивши порушення, поліцейський вжив заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, у результаті розгляду справи виніс стосовно ОСОБА_1 постанову, якою позивача притягнув до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 178 КУпАП, з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 85 гривень.

Обставини справи фіксувалися технічними засобом п/в (портативний відео реєстратор) № 473573, з якого вбачається, що поліцейським була дотримана процедура розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивачу було повідомлено про суть вчиненого ним правопорушення. до початку винесення постанови поліцейський, який проводив розгляд справи, оголосив про початок розгляду справи та ознайомив позивача з правами, якими користується особа стосовно якої проводиться розгляд справи та жодним чином не перешкоджав у користуванні ними.

Враховуючи наявні матеріали справи, всі зауваження позивача, як підстави для скасування оскаржуваної постанови, викладені в позові, не знаходять свого підтвердження, носять суто суб`єктивний характер та націлені виключно на уникнення адміністративної відповідальності за дії, які вчинені на ґрунті зневаги до громадського порядку та правил співжиття.

Щодо зазначених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень вважають їх необґрунтованими та занадто завищеними, враховуючи складність справи та відсутність ціни позову.

Подана заява є типовою та нескладною у виконанні, а долучені до неї документи, не потребують значних часових затрат. Сам текст є шаблонним, а час, витрачений адвокатом на її підготовку, об`єктивно не може бути настільки великим.

Враховуючи, що матеріалами справи факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується у повному обсязі, до суду подані не належно оформлені докази понесення позивачем судових витрат, а у наданих документах вартість послуг явно завищена, вважають, що заявлені судові витрати є необґрунтованими та такими, що не підлягають

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 27.07.2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

04.07.2026 року, інспектором 1 батальйону 1 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Головач К.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 850013, відповідно до якого 04.07.2026 року о 16 год 44 хв, перебуваючи за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 3 ОСОБА_1 перебував в громадському місті у п`яному вигляді та своєю поведінкою ображав людську гідність і громадську мораль, що виражалося у розхитуванні даної особи при ходьбі із сторони в сторону та мав запах алкоголю з порожнини рота (а.с.38).

04.07.2026 року інспектором 1 батальйону 1 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Головач К.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2061236, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 гривень, за те, що 04.07.2026 року за адресою м. Чернігів вул. Івана Мазепи, 3 перебував в громадському місті у п`яному вигляді та своєю поведінкою ображав людську гідність і громадську мораль, що виражалося у розхитуванні даної особи при ходьбі із сторони в сторону та мав запах алкоголю з порожнини рота (а.с.39).

Із відеозапису, доданого представником відповідача до відзиву, зафіксовано процедуру розгляду справи. А саме, за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 3, біля будівлі КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня», перебувають працівники поліції, особа, стосовно якої складено постанову. Інспектор Головач К.О. на робочому планшеті складає постанову за ч. 1 ст. 178 КУпАП та радиться з іншими інспекторами щодо суми штрафу. У подальшому інспектор поліції Головач К.О. підходить до особи, стосовно якої винесено постанову, представляється та висуває вимогу пред`явити документи, що посвідчує особу. На запитання особи, стосовно якої винесено постанову, інспектором повідомлено суть правопорушення, ознайомлено з правами згідно ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, повідомлено що стосовно нього буде винесена постанова за ч. 1 ст. 178 КУпАП та накладено штраф у розмірі 85 гривень, роз`яснено строк оскарження постанови. На запитання поліцейської чи буде особа, стосовно якої винесено постанову, отримувати копію постанови, позивач зазначив, щоб дочекалися приїзду адвоката.

У подальшому поліцейською роздруковано постанову, з`ясовано чи буде ОСОБА_1 отримувати копію постанови, на що останній зазначив, що намагається забезпечити собі юридичний захист, який йому не забезпечили працівники поліції.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до п. 8, 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126) тощо.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно із п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.

Згідно із п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.

Частиною першою ст. 178 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у розпиванні пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або появі в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (формальний склад).

Суб`єкт адміністративного правопорушення загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідачем під час судового розгляду не було надано належних доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу даного адміністративного правопорушення та обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З оглянутого у судовому засіданні відеозапису з п/в 473573, наданого представником відповідача, зафіксовано місце події, працівників поліції, позивача, також процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, але факту надання доказів правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП не було надано, так само як з відеозапису не вбачається наявність даного порушення.

Поліцейською зроблено висновки щодо порушення позивачем ч. 1 ст. 178 КУпАП, а саме: перебування ОСОБА_1 в громадському місці у п`яному вигляді та своєю поведінкою ображав людську гідність і громадську мораль, що виражалось у розхитуванні даної особи при ходьбі із сторони в сторону, та мав запах алкоголю з порожнини роту.

Водночас, з аналізу переглянутого відеозапису, на якому видно обличчя позивача, його зовнішній вигляд, як він розмовляє з поліцейськими, не вбачається жодних дій ОСОБА_1 , які б ображали людську гідність та громадську мораль. Він мав охайний зовнішній вигляд, не розхитувався, адекватно спілкувався з поліцейськими, пристойно висловлювався, тому суд не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП відповідачем не надано.

При цьому слід відзначити, що суд не зобов`язаний самостійно збирати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки це суперечило б принципу диспозитивності та змагальності сторін.

Суд наголошує, що відповідно до закріпленого в статті 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10.02.1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7.10.1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Отже, в силу приписів Конституції України та практики Європейського Суду з прав людини позивач не зобов`язаний доводити свою невинуватість. З огляду на норми КАС України саме на відповідача покладено обов`язок доведення правомірності свого рішення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а «в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи».

Суд вважає, що у даному випадку зазначені принципи і положення закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не були дотримані, оскільки належні докази вини позивача та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕГА № 2061236 у справі про адміністративне правопорушення від 04.07.2026 року, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, закриттю.

Керуючись статтями 7, 22, 178, 222, 245, 251, 252, 254, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 6, 72, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову серія ЕГА № 2061236 у справі про адміністративне правопорушення від 04.07.2026 року, винесену інспектором 1 роти 1 взводу 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області лейтенантом поліції Головач Катериною Олександрівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 178 КУпАП України, у виді штрафу у сумі 85 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Управління патрульної поліції у Чернігівській області (місцезнаходження: 14037, м. Чернігів, вул. Громадська, 66)

Відповідач: Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646)

Суддя С.М. Ченцова