Рішення № 139971042, 16.09.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 643/3442/26

Провадження № 2/644/3124/26

16.09.2026

РІШЕННЯ

іменем України

16 вересня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Попової В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Плаксій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и в:

Позивач в особі представника адвоката Пархомчука С.В., який діє на підставі довіреності від 09.07.2025, звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором № 724820 від 14.09.2021, право вимоги за яким перейшло позивачу на підставі договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 від 30.11.2023 у розмірі 23 276 грн 50 коп. Судові витрати просить покласти на відповідача.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14.09.2021 між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 724820 (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 6 500 грн 00 коп.; дата надання кредиту: 14.09.2021; строк кредиту : 29 днів; валюта кредиту: UAH; відсоткова ставка 1,9 % (процентів) на добу. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.12.2025 загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 23 276 грн 50 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6 500 грн 00 коп. та простроченої заборгованість за відсотками в розмірі 16 776 грн 50 коп.

30.11.2023 між ТОВ «Джобер» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 до договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, проте станом на дату подачі позову, зазначена вимога залишена відповідачем без виконання.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 25 лютого 2026 року, вищезазначена цивільна справа була передана на розгляд за підсудністю до Індустріального районного суду міста Харкова.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026, цивільну справу № 643/3442/26 передано в провадження судді Попової В.О.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 03 квітня 2026 року позовну заяву прийнято, провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

01 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Пархомчука С.В. надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13 000 грн. На підтвердження понесених витрат до заяви долучено: акт про отримання правової допомоги, платіжну інструкцію № 2685 від 20.04.2026, копію рахунку (а.с. 93-100).

01 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Яреська Т.В., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АІ № 2171375 від 28.05.2026, надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що сторона відповідача заперечує щодо позовних вимог з підстав, викладених у ньому. Зокрема зазначає, що відповідач не визнає заявлений позивачем поточний розмір заборгованості, не визнає непогашений залишок саме у заявленому розмірі та заперечує проти правомірності й доведеності нарахування процентів у сумі 16 776 грн 50 коп. Посилається, що з наданих позивачем документів неможливо встановити, чи існує заборгованість за Кредитним договором взагалі, у якому саме розмірі вона існує, яким чином вона була сформована, чи здійснювалися відповідачем платежі, як такі платежі зараховувалися та на якій підставі визначено саме заявлену до стягнення суму. Вважає, що за відсутності повного та деталізованого розрахунку заборгованості, як відповідач, так і суд, фізично позбавлені можливості перевірити правильність позовних вимог, здійснити власний обґрунтований контр-розрахунок, тощо. Звертає увагу суду, що позивач просить стягнути суму, яка істотно перевищує загальну вартість кредиту, визначену у графіку платежів за первісний строк кредитування. При цьому матеріали справи не містять повного та деталізованого розрахунку заборгованості, з якого можливо було б встановити, як саме сформована заявлена сума, за який період вона виникла, які саме нарахування здійснювалися, на яку суму залишку кредиту вони проводилися, за якою ставкою, за якою формулою та з урахуванням яких фактичних обставин. Щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000 грн 00 коп., заявлених позивачем, вважає, що заявлена сума витрат є необґрунтована, завищена та такою, що не відповідає фактичній складності справи, реальному обсягу виконаної адвокатом роботи, типовому характеру спору та критеріям розумності й співмірності. Щодо канцелярських витрат на виготовлення копій документів, відправку поштової кореспонденції в сумі 500 грн 00 коп., зазначає що ці витрати не підтверджені належними первинними документами, які б дозволяли встановити їх фактичний розмір, склад та необхідність. Позивач не надав доказів вартості копіювання, кількості виготовлених копій, поштових квитанцій саме на заявлену суму або інших документів, які б підтверджували реальність таких витрат у заявленому розмірі. На підставі викладеного у відзиві просять відмовити у позовних вимогах в повному обсязі за недоведеністю. Крім того просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, пов`язані з витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн, на підтвердження чого надав: копію договору № 26017 про надання правничої (правової) допомоги від 18.05.2026, копію рахунку квитанції про отримання гонорару № 18/05/26 від 18.05.2026, копія детального опису робіт (надання послуг) згідно Договору про надання правової допомоги № 26017 від 18.05.2026, копію акту приймання-передачі послуг № 1 від 28.05.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8815/10 від 13.03.2020 видане Яреську Т.В. (а.с. 104-117).

01 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Яреська Т.В. надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у позивача належним чином засвідчений деталізований розрахунок заборгованості за Кредитним договором №724820 від 14.09.2021, укладеним між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 , із зазначенням: дати кожного нарахування; періоду, за який здійснювалося кожне нарахування; розміру кожного нарахування; застосованої процентної ставки; правової та договірної підстави застосування кожної процентної ставки; залишку тіла кредиту, на який здійснювалося кожне нарахування; формули розрахунку кожного нарахування; усіх платежів, врахованих при визначенні заборгованості; дати, суми, призначення та порядку зарахування кожного платежу; інформацію з особистого кабінету ОСОБА_1 за Кредитним договором №724820 від 14.09.2021, зокрема щодо: дати укладення договору; первісної дати повернення кредиту; усіх подальших дат повернення кредиту, якщо такі змінювалися; повідомлень про пролонгацію або автопролонгацію; повідомлень про зміну дати повернення кредиту; відображення залишку заборгованості; відображення нарахованих процентів; відображення платежів або їх відсутності; історії змін стану кредитного договору. (а.с. 119-121).

08 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Пархомчука С.В. надійшла відповідь на відзив, згідно якої сторона позивача наполягає на позовних вимогах з підстав, викладених в ньому. Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн заперечує, зокрема зазначає, що у даній справі заявлена вартість виконаних робіт є явно завищеною та не узгоджується ані з критеріями малозначності спору, ані з рівнем його фактичної складності. Зокрема, витрачений час на надання усних консультацій, ознайомлення з матеріалами справи, а також підготовку та складання відзиву на позовну заяву не відповідає вимогам реальності та співмірності адвокатських витрат, що у свою чергу виключає можливість визнання їх розумними та обґрунтованими. Також у відповіді на відзив представником позивача зазначено, що станом на 08.06.2026 позивач отримав відповідь на запити від первісного кредитора. У зв`язку з цим, з метою ґрунтовного, повного та об`єктивного вирішення справи, позивач просить суд долучити до матеріалів справи документ, наданий первісним кредитором, а саме: детальний розрахунок заборгованості за договором № 724820. Звертає увагу суду на те, що на момент подачі позовної заяви позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані первинним кредитором в рамках укладеного договору щодо відступлення права вимоги. До відзиву долучено детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № 724820 (а.с. 129-132, 134-138).

10 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Яреська Т.В надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких сторона відповідача уточнила свою процесуальну позицію щодо розміру заборгованості та зазначила, що відповідач визнає позовні вимоги частково у межах тіла кредиту у розмірі 6500 грн 00 коп. та процентів за користування кредитом, нарахованих у межах первісного строку кредитування, у розмірі 3581 грн 50 коп., а всього 10081 грн 50 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме щодо стягнення 13 195 грн 00 коп. нарахувань, сформованих після закінчення строку кредитування, як прострочені відсотки просить відмовити з підстав, викладених у запереченнях (а.с. 139-145).

Інших заяв, клопотань тощо від сторін не надходило.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно. У відзиві адвокат Пархомчук С.В. просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача.

Відповідач, його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно. 29 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Яреська Т.В. надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність сторони відповідача. Зазначив, що позицію, викладену в запереченні на відповідь на відзив підтримують в повному обсязі (а.с. 150-151).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 14.09.2021 між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №724820, який підписаний відповідачем електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора G0775 (а.с. 62-73).

Згідно п. 1.1. кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором.

За умовами кредитного договору: тип кредиту кредит; загальний розмір наданого кредиту (сума коштів, які кредитодавець зобов`язується надати позичальникові за цим Договором) складає 6 500 грн 00 коп.; строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 14.09.2021 року по 12.10.2021 року включно. Процентна ставка за кредитом становить 1.90 % від суми кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення на непогашену частину; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 24966 процентів річних від загального розміру виданого кредиту. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки, базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку дії, передбаченого умовами Договору, та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 10 081 грн 50 коп. Обчислення орієнтовної загальної вартості кредиту та загальних витрат за кредитом, базується на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору, якщо договір містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки; мета отримання кредиту (кредит, отриманий позичальником за даним Договором, надається за цільовим призначенням): кредит надається позичальнику для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною, професійною діяльністю, що не суперечать умовам цього Договору та не заборонені чинним законодавством України. Кредит надається позичальнику за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи у мережі Інтернет на веб-сайті Кредитодавця (п.п. 1.2.-1.8. Договору).

Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.3 Договору, за користування наданими у кредит грошовими коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти від суми наданого кредиту у національній валюті України - гривні, по фіксованій процентній ставці, яка визначена в пункті 1.4. цього Договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії Договору.

Проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем починаючи з дня надання кредиту у фіксованому незмінному розмірі за кожен день користування кредитом за період з моменту списання коштів за кредитом з поточного рахунку кредитодавця до моменту повернення коштів на поточний рахунок кредитодавця, але не більше строку, на який надається кредит (включаючи періоди пролонгації, автопролонгації). У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день. До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день повернення кредиту, дати яких зазначені в Графіку платежів. Якщо в межах строку надання кредиту, визначеного в п.1.3 Договору, відбулося продовження (пролонгація, автопролонгація) строку користування кредитом, проценти нараховуються на весь період продовженого (пролонгованого) строку користування кредитом, включаючи дату першого дня пролонгації та дату фактичного повернення кредиту в межах продовженого строку користування кредитом та строку дії Договору. Встановлений Договором розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п.п. 3.2-3.4. Договору).

Позичальник зобов`язується повернути суму отриманого кредиту (грошові кошти, які кредитодавець надав у кредит, а позичальник отримав за цим Договором), сплатити суму нарахованих процентів за користування кредитом у строки, визначені в Графіку платежів. Повернення суми кредиту та сплата процентів за користування кредитом має бути здійснено позичальником не пізніше останнього дня користування кредитом, що є належним виконанням зобов`язань позичальника за цим Договором. Позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених Договором, але не більше строку, на який надається кредит. В разі продовження (пролонгації) строку дії Договору, позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом за весь період продовження терміну користування кредитом та строку дії Договору (п.4.1, 4.2 Договору).

Згідно п. 5.3.1. Договору, позичальник зобов`язався повернути отримані кошти за кредитом, сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки і розмірах, передбачені цим Договором.

Згідно з п.п.9.1 9.3 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливостей, визначених частинами 3,6 статті 11, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та переказу суми кредиту на рахунок банківської платіжної картки позичальника. Цей Договір укладено дистанційно, в письмовій (електронній) формі, з використанням Інформаційно-телекомунікаційних системи Товариства, шляхом підписання уповноваженою особою кредитодавця з використанням аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) та позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Цей електронний Договір, відповідно до п.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 9.2. Договору, строк дії цього Договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього Договору та закінчується 12.10.2021.

Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 9.3. Договору).

Пунктом 9.4. Договору сторони визначили умови та порядок продовження (пролонгації) строку користування кредитом та строку дії Договору.

Так, згідно п. 9.4.1. Договору, у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, позичальник має право ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом здійснення платежу на користь кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та

несплачених процентів заява позичальника про продовження строку користування кредитом вважається поданою, а дія Договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів. За умови своєчасної сплати позичальником всіх нарахованих процентів за користування кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії Договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.

До матеріалів справи долучений паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 14.09.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G0775, в якому зазначені загальні умови кредитування в ТОВ «ФК «Джобер» (а.с. 58-61).

До позовної заяви додана довідка про ідентифікацію, складеної директором ТОВ «ФК «Джобер» Хлєбніковою О.І., згідно якою підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено Договір № 724820 від 14.09.2021 ідентифікований ТОВ «ФК «Джокер». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор G0775. Час відправки ідентифікатору позичальнику 14.09.2021. Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380667851418 (а.с. 13).

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у ТОВ «ФК «Джобер» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків.

Факт перерахування грошових коштів за Договором № 724820 підтверджується довідкою по платіжним операціям доданою до листа директора ТОВ «Платежі онлайн» вих. № 2026-ПО/6 від 10.02.2026, згідно якої 14.09.2021 о 08:07:05 на картковий рахунок № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в розмірі 6 500 грн, де в опису операції вказано видача кредиту за Договором №724820 (а.с. 30-33).

Факт отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується.

Таким чином, ТОВ «ФК «Джобер» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вказаним вище договором, здійснивши переказ коштів відповідачу.

Згідно наданого розрахунку, складеного первісним кредитором - ТОВ «ФК «Джобер», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 724820 від 14.09.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 21.12.2021 складає у розмірі 23 276 грн 50 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6 500 грн 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 3 581 грн 50 коп., заборгованість за простроченими відсотками 13 195 грн 00 коп. (а.с. 134-138).

30 листопада 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» (Кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» (Новий кредитор) укладено Договір про відступлення прав вимоги № 1-30/11/2023, відповідно до п. 1.1., Кредитор відступає за плату Новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а Новий кредитор заміняє Кредитора як сторону кредитора у кредитному договорі та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує Кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором (14-18).

Згідно п. 1.2. Договору, в дату підписання цього Договору відступлення прав вимоги, кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони кредитора за кредитним договором. Права вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі. З дати підписання Договору відступлення права вимоги, Новий кредитор в праві самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди Кредитора.

Згідно платіжної інструкції № 1063 від 27.11.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «Джобер» суму в розмірі 10 000 грн 00 коп., в призначені платежу зазначено: оплата послуг згідно договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 від 30.11.2023 (а.с. 36).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 1-30/11/ від 30.11.2023, ТОВ «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 724820 від 14.09.2021 у загальному розмірі 23 276 грн 50 коп., з якої: заборгованість за тілом кредиту 6 500 грн 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 16 776 грн 50 коп. (а.с. 75).

26.12.2025 за вих. № б/н на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором № 724820 від 14.09.2021 на загальну суму 23 276 грн 50 коп. із зазначенням реквізитів (а.с. 77).

Умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернуто, що має наслідком утворення заборгованості.

Згідно з виписки з особового рахунка за Кредитним договором №724820 від 14.09.2021, складеного позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає 23 276 грн 50 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 500 грн 00 коп., прострочена заборгованість за процентами 16 776 грн 50 коп. (а.с. 76).

Для захисту порушеного права позивача суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Положеннями ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним..

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Кредитний договір № 724820 від 14.09.2021 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G0775, він містять основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, зазначено суму кредиту, дату їх видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування, що було погоджено сторонами. За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення вказаного договору.

За приписами частин першої, другої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Виходячи з викладеного, в судовому засіданні підтверджено факт відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором № 724820 від 14.09.2021 від ТОВ «ФК «Джобер» до ТОВ «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» до боржника ОСОБА_1 .

Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним, що між ТОВ «Джобер» та відповідачем укладено Кредитний договір № 724820 від 14.09.2021, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 6 500 грн, що визнається і стороною відповідача, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, суд зважає на таке.

Згідно наданого розрахунку, складеного первісним кредитором - ТОВ «ФК «Джобер», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 724820 від 14.09.2021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за період з 14.09.2021 по 21.11.2021, складає у розмірі 23 276 грн 50 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6 500 грн 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 3 581 грн 50 коп., заборгованість за простроченими відсотками 13 195 грн 00 коп. (а.с. 134-138).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №724820, заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 складає 23 276 грн 50 коп., з яких: 6 500 грн 00 коп. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 16 776 грн 50 коп. прострочена заборгованість за процентами (а.с. 76).

Разом із тим, судом встановлено, що за умовами кредитного договору №724820 від сторони погодили, що строк на який надається кредит складає 29 календарних днів з моменту підписання цього договору та перерахування коштів позивачу, а саме з 14.09.2021 по 12.10.2021 (п. 1.3. Договору).

Пунктом 9.4 кредитного договору №724820 від 14.09.2021 сторонами погоджено умови та порядок продовження (пролонгація) строку користування кредитом та строку діє Договору, а саме: згідно п. 9.4.1. Договору у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, позичальник має право ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом здійснення платежу на користь кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів заява позичальника про продовження строку користування кредитом вважається поданою, а дія Договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів. За умови своєчасної сплати позичальником всіх нарахованих процентів за користування кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії Договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.

Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів продовження дії кредитного договору №724820 від 14.09.2021, на умовах визначених п.9.4. Договору, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на продовження строку кредитування або строку користування кредитними коштами.

Разом із тим, розрахунок заборгованості складений позивачем свідчить, що відсотки відповідачу нараховувались й після погодженого строку кредитування.

Суд не погоджується з можливістю продовження строку кредитування та, відповідно, нарахування процентів після закінчення строку, на який було надано кредит, що відповідно до умов договору становить 29 календарних днів на підставі вказаних вище пунктів договору.

За таких обставин суд доходить висновку, що неповернення позичальником кредитних коштів після спливу встановленого договором строку кредитування, за відсутності вчинення відповідачем активних дій, спрямованих на продовження строку дії договору та користування кредитними коштами, є неналежним виконанням ним своїх договірних зобов`язань, а саме неповерненням кредиту у визначений договором строк.

Водночас зазначене не надає кредитодавцю права нараховувати після спливу строку кредитування проценти за користування кредитними коштами, оскільки після закінчення визначеного договором строку кредитування правові підстави для такого нарахування відсутні.

Тому, нарахування відсотків поза межами строку кредитування, у тому числі і автопролонгації, є неправомірним.

Отже заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 3 581 грн 50 коп. (6 500 грн (сума кредиту)/100*1.90 (процентна ставка)/29 (строк на який надавався кредит).

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення в розмірі 3 581 грн 50 коп.

У відповідності до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання є неприпустимою.

Згідно зі ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання відповідачем зобов`язань за Кредитним договором № 724820 від 14.09.2021, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Айкон Дебт Коллекшн» підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 10 081 грн 50 коп., з яких: 6 500 грн коп. сума заборгованості за кредитом, 3 581 грн 50 коп. заборгованість по нарахованим відсоткам. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп., сплаченого ним при подачі позову, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності стягнення судового збору вважає необхідним стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1 153 грн 14 коп. (10 081 грн 50 коп./23 276 грн 50 коп.*2 662 грн 40 коп.), що дорівнює 43.31%.

Крім того, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.

Згідно з положеннями п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України). Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу. Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України). Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 28.06.2023 у справі № 463/2001/19 де зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження витрат на правову допомогу по даній справі позивачем надано наступні копії документів: договір № 09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчук С.В.; додаткову угоду № 1 від 20.01.2026 до договору № 09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 на ім`я Пархомчук С.В.; довіреність від 09.07.2025 видана ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» адвокату Пархомчуку С.В. на представлення інтересів довірителя; акт про отримання правової допомоги від 20.04.2026, згідно якого адвокат Пархомчук С.В. надав, а ТОВ «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 724820 від 14.09.2021 на загальну суму 13 000 грн; рахунок № 20.04.2026-50 від 20.04.2026 на суму 13 000 грн; платіжну інструкцію № 2685 від 20.04.2026, де в призначені платежу зазначено: правнича допомога згідно Договору про надання правової допомоги від 09.07.2025 згідно рахунку 20.04.2026-50.

Також, сторона відповідача просила стягнути з позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 14 000 грн, на підтвердження яких надано наступні копії документів: договір № 26017 про надання правничої (правової) допомоги від 18.05.2026, укладений між адвокатом Яресько Т.В. та ОСОБА_1 ; детальний опис робіт (надання послуг) згідно договору № 26017 про надання правничої (правової) допомоги від 18.05.2026 (додаток № 1), згідно якого вартість послуг за домовленістю сторін складає у розмірі 14 000 грн; розрахункову квитанцію про отримання Гонорару №18/05/2026 від 18.05.2026 на суму 14 000 грн; акт приймання-передачі послуг №1 від 28.05.2026 за надання правничої допомоги щодо супроводження судової справи № 643/3442/26 в суді 1 інстанції; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8815/10 на ім`я Яресько Т.В.; копію ордера серії АІ № 2171375 від 28.05.2026 про надання ОСОБА_1 адвокатом Яресько Т.В. правничої допомоги.

При цьому представником відповідача подано відзив, в якому окрім іншого зазначено, що заявлені до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000 грн 00 коп. є необґрунтована, завищена та такою, що не відповідає фактичній складності справи, реальному обсягу виконаної адвокатом роботи, типовому характеру спору та критеріям розумності й співмірності.

Окрім того представник позивача - адвокат Пархомчук С.В. у відповіді на відзив щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000 грн заперечує, зазначає, що у даній справі заявлена вартість виконаних робіт є явно завищеною та не узгоджується ані з критеріями малозначності спору, ані з рівнем його фактичної складності.

У постанові Верховного суду від 12.06.2024 у справі N 444/3403/20 зроблений висновок, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 13.03.2025 по справі 275/150/22.

Суд дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, вважає, що вимоги сторін щодо витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі N 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Суд зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Суд дійшов висновку, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн та заявлена представником відповідача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн є неспівмірною, зокрема, із складністю справи, наданим адвокатами обсягом послуг, затраченим ними часом на надання таких послуг та самі розміри є явно завищеними. Зазначена категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, додатки до позовної заяви, також є наперед визначеними та не потребують великих зусиль для його зібрання, тому вважає, що вимоги сторони позивача підлягають частковому задоволенню на суму 5000 грн 00 коп., в свою чергу вимоги сторони відповідача також на суму в розмірі 5000 грн 00 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія Айкон Дебт Коллекшн» задоволені частково, розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2 165 грн 50 коп., що дорівнює 43.31%.

Відповідно в задоволені позовних вимог відмовлено на 56,69%, а тому з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 2 834 грн 50 коп. (5000/100*56,69%) витрат на професійну правничу допомогу.

Шляхом взаємозаліку зазначених сум з ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 669 грн 00 коп. (2 834 грн 50 коп. 2 165 грн 50 коп.) витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 95, 141, 259, 263-265 ЦПК України , суд

у х в а л и в :

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором № 724820 від 14.09.2021 у розмірі 10 081 (десять тисяч вісімдесят одна) грн 50 коп., з яких 6 500 грн 00 коп. сума заборгованості за тілом кредиту, 3 581 грн 50 коп. сума процентів за користування кредитом.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн`витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 153 (одна тисяча сто п`ятдесят три) грн 14 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 669 (шістсот шістдесят дев`ять) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», ЄДРПОУ 44002941, адреса: вул. Саперне Поле, буд. 12, м. Київ, 01042;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя В.О. Попова