Ухвала суду № 139971041, 21.09.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

21.09.2026 Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/7224/26

Провадження № 2/644/4874/26

УХВАЛА

Іменем України

21 вересня 2026 року Індустріальний районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Бугери О.В.,

секретаря судового засідання Радченко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 1021094987 від 27.01.2021 року у розмірі 12322,91 гривні, судових витрат судового збору в сумі 2422 гривні 42 копійки та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.

Ухвалою судді Індустріального районного суду Харківської області від 29.06.2026 року провадження у цивільній справі відкрито.

29.07.2026 року від представника позивача ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» Сівака А.В., надійшла заява про закриття провадження у цивільній справі на підставі у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості. Також просив стягнути понесені витрати у розмірі 2422,40 грн. судового збору та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу відповідно до положення, передбаченого ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Вимогами ст. 255 ЦПК України визначено підстави для закриття провадження у справі, в тому числі, відповідно до п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, а відповідно до п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України у разі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Представник позивача при подачі позову не зазначає підставу для закриття провадження у справі, а лише посилається на те, що відповідачем сплачено суму заборгованості та надає відповідну копію квитанції. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору та задоволення клопотання представника позивача про закриття провадження у справі.

Окрім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» понесені витрати у розмірі 2422,40 грн. судового збору та 10000,00 грн. витрат на правову допомогу відповідно до положення, передбаченого ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Суд звертає увагу, що вимог ч.5 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

В даному випадку, визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача про стягнення заборгованості задоволено відповідачем вже після звернення до суду з відповідним позовом та до ухвалення рішення суду і вирішення спору, а закриття провадження у справі зумовлено фактом задоволення відповідачем заявлених вимог, відтак при закритті провадження підлягає вирішенню питання судових витрат.

Згідно платіжної інструкції №1010012 від 16.10.2025 при зверненні з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи положення п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір повертається у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, оскільки провадження у справі закривається з підстав відсутності предмету спору, судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження понесених витрат у справі позивачем надано:

Копію договору №20/06-СФ про надання правничої допомоги від 20.06.2025 року, укладеного між ТОВ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ТАРАСА ОНИЩЕНКА», відповідно до розділу 1 якого визначено Предмет Договору, п.1.1. Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, зокрема, що включає в себе підготовку позовних заяв та юридичний супровід справ, щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами/договорами позики, перелік яких визначається окремими додатковими угодами до цього Договору;

Акт №592 від 30.09.2025 року приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатським бюро надано усну консультацію стосовно складання позовної заяви, проведено узгодження правової позиції, складено позовну заяву та вартість послуг склала 10000 грн;

Платіжну інструкцію від 03.10.2025 року про оплату позивачем адвокатському бюро 10000 гривень за надання правничої допомоги відповідно до Акту №592 від 30.09.2025 р, ДУ №5 Договору №20/06-СФ від 20.06.2025 року.

Суд враховує, що витрати на правову допомогу є предметом доказування, та оскільки до позовної заяви не було додано окремої додаткової угоди, що визначає надання правової допомоги саме в межах позову до ОСОБА_1 , а також складений Акт не місить вартості окремих наданих послуг, а стягненню підлягають витрати, які безпосередньо пов`язані із розглядом справи (складання позовної заяви, представництво у суді тощо), суд вважає, що підстав для стягнення витрат на правову допомогу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 142, 255, 260 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Паро судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

В частині вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу відмовити.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СУЧАСНИЙ ФАКТОРИНГ», ЄДРПОУ 35310044, судовий збір сплачений відповідно до платіжної інструкції №1010012 від 16.10.2025 при зверненні з позовом в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2026 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: суддя О.В. Бугера