Ухвала суду № 139971028, 22.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/4816/2026 Справа № 641/7963/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Білей Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Слобідського районного суду м. Харкова цивільну справу № 641/7939/26

позивач: АТ "Акцент-банк"

відповідач: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

АТ "Акцент-Банк" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Слобідського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.12.2025 року в розмірі 6892,42 грн. та судові витрати.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 22.08.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 24.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

25.08.2026 року представником позивача Скічко Е.С. через систему "Електронний суд" подано заяву про відмову від позову, в якій вона просить прийняти відмову АТ "Акцент-банк" від позову, закрити провадження у справі № 641/7963/26. Зокрема, зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 було погашено поточну заборгованість за кредитним договором, чим врегульовано спір між сторонами, а тому позивач відмовляється від цього позову.

У судове засідання 22.09.2026 року представник позивача не з`явилась. У позовній заяві представник позивача просить проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 22.09.2026 року не з`явилась, про дату, час і місце проведення засідання повідомлена у встановленому законом порядку.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1-3 ст. 206 ЦПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Враховуючи, що позивач в особі свого представника відмовився від позову, про що подав відповідну письмову заяву, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від цього позову та закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Частиною другою ст. 255 ЦПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у статті 142 ЦПК України.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина перша статті 142 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 06 травня 2026 року у справі № 726/2253/25 (провадження № 61-13391св25).

При цьому, суд враховує, що провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) саме внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову (погашення кредитної заборгованості).

При цьому, положення частини першої статті 142 ЦПК України є загальною процесуальною нормою, а частина третя цієї статті є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює наслідки відмови позивача від позову.

Спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (див.: пункт 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19).

Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільним з боку відповідача врегулюванням спору після пред`явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості за кредитним договором, тому у цій справі наявні правові підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, зокрема, судового збору.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 15 липня 2026 року у справі № 345/5838/25, від 05 серпня 2026 року у справі № 953/10140/25.

Верховний Суд наголошує, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (див.: постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі № 917/1161/25).

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви АТ "Акцент-банк" згідно з квитанцією від 13.08.2026 року сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, позивач відмовився від цього позову, і його відмова прийнята судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 49, 142, 255, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Скічко Е.С. задовольнити.

Прийняти відмову АТ "Акцент-банк" від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Закрити провадження по справі № 641/7963/26 за позовною заявою АТ "Акцент-банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-банк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С. О. Ященко